1   2   3
Ім'я файлу: Роль уяви у творчості музиканта виконавця і диригента.doc
Розширення: doc
Розмір: 128кб.
Дата: 17.02.2021
Пов'язані файли:
Звернення_Президенту.docx
§ 1. Характеристика об'єкта дослідження
Метою даного практичного дослідження став аналіз розуміння уяви та її ролі в діяльності виконавця. Дослідницька програма не ставить перед собою мету всебічно розглянути дану проблему. Це лише спроба вивчити рівень кваліфікованості сучасного виконавця. Вирішення проблеми розвитку уяви у музиканта багато в чому пов'язане з вихованням покоління компетентних педагогів, які знаються на тонкощах музичної психології та педагогіки.
Об'єкт дослідження - студенти-педагоги. Вони ще продовжують своє навчання, але при цьому вже зіткнулося з практикою. Деяка частина тільки опосередковано - на педагогічній практиці, інша - вже займається викладацькою діяльністю. Предмет дослідження - їх інформованість у сфері особливостей виховання уяви у музиканта-виконавця.
У ході соціологічного дослідження передбачається вирішити такі завдання:
- Виявлення ролі уяви в діяльності музиканта-виконавця;
- Вивчення думки про природу уяви;
- Оцінка способів розвитку уяви, творчої фантазії;
- Характеристика поняття «уява».
Подібні завдання дозволяють висунути гіпотезу, що будується на припущенні про середню (або високому) рівні знань респондентів про цю тему. Причина цього криється, по-перше, в тривалому зіткненні з музичним мистецтвом (у деяких воно досягає вже 20 років), по-друге, у проходженні опитуваними так званого базового спеціальної освіти, де вони, безсумнівно, стикалися з різними методиками розвитку творчої уяви.
Для проведення даного дослідження використовується метод анкетування, що дозволяє скласти найбільш точну картину дійсності. З одного боку, з'ясується рівень ефективності методів розвитку уяви у музикантів, чия виконавська діяльність тільки починається (недавно почалася), з іншого - частково, виникне панорама майбутнього, так ці виконавці вже викладають свої знання підростаючому поколінню.
Це індивідуальний анкетне опитування, кількість учасників якого становить 21 осіб. Термін проведення анкетування - 6 днів. Композиція анкети є соціально - демографічний блок (це питання, що стосуються віку, спеціальності виконавця та стажу роботи з дітьми) і 9 предметних питань про факти свідомості (екзаменаційного і відкритого типу) респондентів.
Інструктивні вказівки з техніки заповнення анкети, адресовані респондентам, розташовані на початку анкети. Графічне та технічне оформлення відповідає стандарту: шрифт Times New Roman, розмір 12; питання пронумеровані і виділені жирним шрифтом, соціально - демографічний блок набраний курсивом; відведено достатньо місце для запису вільних відповідей.
В якості об'єкта дослідження обрано молоді виконавці 19 до 26 років, водночас цей вік відповідає початку педагогічної діяльності. Обрана саме ця категорія виконавців, так як знання про таке основне поняття як творча уява, його механізми та способи розвитку вкрай важливі в виконавському та педагогічному процесі. Як відомо, вміння розвивати і використовувати творчу фантазію виявляється лише в процесі виконавського досвіду музиканта. Величезний вплив на формування цього вміння надають глибокі знання у сфері педагогіки та психології. Тому дослідницькі дані, отримані в той час, коли респонденти самі включені у виконавську діяльність, і до того, як вступили в період повноцінної осмисленої педагогічної діяльності, будуть відображати найбільш об'єктивну картину їх рівня знань в області уяви, його природи та розвитку у музикантів.
Респонденти умовно поділяються на дві підгрупи:
- Виконавці з невеликим педагогічним стажем (без стажу) - 0-3 роки;
- Виконавці з педагогічним стажем понад 3-х років.
Обов'язковою умовою для опитуваних була наявність вищої освіти, тому для оптимізації дослідницького процесу обрані студенти СГАКІ. По-перше, у ВУЗі вивчаються педагогіка, психологія, ряд спеціальних предметів, що включають цікаву для нас тему - історія виконавства, методика викладання, спеціальний інструмент, історія музики. По-друге, важливим фактором є те, що студенти ще не закінчили своє навчання і тому перебувають у гущі освітнього процесу, у пошуку відповідей на свої питання. По-третє, їхні педагоги є чинними концертуючим виконавцями і обов'язково діляться секретами свого виконавської майстерності. Чималу роль у ньому має займати і уява, що дозволяє найбільш вірно і в той же час індивідуально інтерпретувати музичні твори. Всі вище перераховані причини дозволяють вважати, що отримані завдяки анкетуванню дані повинні відобразити результати самої підготовленої частини покоління музикантів-виконавців.
§ 2. Аналіз та інтерпретація даних
Розглянемо отримані дані з питань:
Що, на вашу думку, є основоположним для індивідуальної інтерпретації музичного твору?
Питання сформульоване таким чином, щоб виявити уявлення респондентів про якості, що відрізняють інтерпретацію музичного твору виконавцем. Відповіді, на перший погляд все підходять під визначення професійно виконаної інтерпретації (порівняймо: а) технічні дані; б) творча уява; в) багатий слуховий досвід; г) яскрава емоційність), але це лише елементи інтегративного результату. Правильним є відповідь «б», тому що інші якості цілком можуть бути присутніми у будь-якої трактування музичного твору, що не відрізняється тим самим індивідуальністю. Так, технічними даними володіють далеко не всі виконавці, але це не заважає навіть починаючому музиканту знайти своє ставлення до твору, а значить, і інтерпретувати по-своєму. Більш складна ситуація з яскравою емоційністю - це взагалі поширене властивість, і тим не менше, воно багато в чому заважає знайти щось своє у виконанні. Особливо це трапляється тоді, коли музикант вже познайомився з грою даного твору іншими виконавцями. Підсвідомо, завдяки своїй яскраво емоційної чуйності він буде їх відтворювати. Основна маса опитаних (71%) вибрала варіант "б", показавши тим самим високий рівень знань в цьому питанні. Решта голоси розподілилися наступним чином: 1 диригент-виконавець відзначив технічні дані, що показує помилкову зв'язок уяви з умінням, 2 респондента віддали перевагу роль багатого слухового досвіду для індивідуальної трактування і 3 - яскраву емоційність. Цікаво, що яскраву емоційність як прикметну рису індивідуальної інтерпретації віддали перевагу респонденти з підгрупи з невеликим досвідом роботи.

§ 3. Де можна знайти присутність фантазії?
Питання орієнтований на з'ясування подання респондентів про види людської діяльності, що включають елементи уяви, а точніше потребують її застосування. Серед відповідей - а) у казках, міфах, легендах, б) в науці, в) в художній творчості. Основна кількість учасників опитування зупинили свій вибір на найбільш очевидному варіанті - в художній творчості. Це 90,4% від загальної суми опитуваних. Значну роль фантазії в усній народній творчості (варіант «а») оцінили 76% респондентів. Найбільш об'єктивна картина розподілу голосів у підгрупах представлена ​​в таблиці 1.
Оцініть роль уяви в музичному мистецтві?
Як відомо, уява є невід'ємною складовою творчого мислення, а воно у свою чергу - запорука творчості взагалі. Природно, що роль фантазії в цій ієрархії основоположна. Це змішаний тип питання, де крім радикальних та й немає, запропоновані ще й уточнююче варіант, що позначає основоположну роль фантазії, так музика - мистецтво, не оперує зрозумілими словами та образами («в»). Думки опитуваних у підгрупі 1 розділилися: 6,25% віддали перевагу варіант «а» і 31,25% варіант «б», основна маса (62,5%) вибрала так званий уточнююче відповідь «в». У підгрупі 2 лише один респондент відповів «а», решта - 80% - відповідь «в». Таким чином, більшість схильна вважати це властивість особистості основоположним компонентом для музичної творчості.
У яких видах творчої діяльності присутні елементи уяви?
Як відомо, продукт творчої діяльності існує в трьох іпостасях: твір (тут основна роль належить композитору - творцю), виконання (її виконує музикант-виконавець) і сприйняття (дану функцію здійснює слухач). Про цій тріаді писав ще Б.В. Асафьев. Питання поставлено таким чином, щоб респондент виявив стадію, на якій присутні елементи уяви. Представлено наступні відповіді: а) у творі твору; б) у виконанні твору; в) у сприйнятті твору; і останній відповідь узагальнює всі попередні - г) в усіх перелічених етапах функціонування продукту творчості. Цікаво, по одному опитуваному з підгрупи 1 припадає на відповіді «а», «б» і «в», тобто для них фантазія - все-таки прерогатива одного з етапів існування твору. Решта членів даної підгрупи 81,25% віддали перевагу універсальна відповідь - всі етапи - варіант «г». У підгрупі 2 більшість - 80% також відзначили узагальнюючий відповідь «в»; лише один респондент зупинив свій вибір присутності уяви на творі твори - «а». Таким чином, найбільш універсальну версію про те, що уява може проявитися на всіх етапах існування продукту творчості, віддали перевагу 80,9% від загальної кількості опитуваних.
Що входить в поняття уяви?
Питання тестового характеру на здатність респондентів визначити складові компоненти уяви. На початку дано вказівку, що дане питання має на увазі необмежену кількість відповідей. Варіанти, запропоновані на нього - різні форми свідомості індивіда. Одні з них представляють змінені форми - це варіанти б) галюцинації; а) сон. Інші - види діяльності - варіанти в) творчість; г) мрії; д) фантазія; е) мрія. У теоретичній частині роботи наведено класифікацію уяви по Р.С. Немову [9]. Він включає всі ці форми свідомості в різні типи уяви (пасивне, активне творче і т. д.). Тому роль питання - подивитися рівень знань літератури з психології серед опитуваних. Судячи з результатів, найбільшу оцінку респонденти дають творчості («в») - 66,6% і фантазії («д») - 100% - як в 1, так і в 2 підгрупах, відносячи тим самим механізм уяви до мистецтва і заперечуючи його значну роль у звичайному житті. Набагато меншу перевагу віддано зміненим формам свідомості - сну і галюцинацій (14% і 19% відповідно). Думки в підгрупах представлені в діаграмі 1.
Як здійснюються механізми уяви?
Дане питання цілком конкретний і вимагає проаналізувати наявний виконавський досвід. На нього запропоновано три варіанти відповіді: а) це створення нового, нікому не відомого, б) це відображення дійсності, але в новій формі, в) це комбінація елементів минулого досвіду. У психології художньої творчості розглядають два рівні механізму уяви: репродуктивне уяву, тобто базується на минулому досвіді, і продуктивне. Природно, що повторення творцем або себе, або іншого неминуче - це важлива складова мистецтва, але воно повинно бути завжди з репродуктивним компонентом, обов'язково з ускладненням. У музичному мистецтві цей процес повторення себе з ускладненням сприяє формуванню власного художнього стилю. Призначення даного питання - проаналізувати свої уявлення про уяві, як воно здійснює свою функцію в кожному індивідуальному випадку. Представники підгрупи 1 віддали перевагу в основному варіант «а» (62,5%), тобто, на їхню думку, творча фантазія виникає з нізвідки, не базується на чому. Інша частина даної підгрупи з 18,75% вибрали відповіді «б» і «в». У підгрупі 2 думки розділилися наступним чином: 60% вважають, що уява - це відображення дійсності, але в новій формі, і по 1 респонденту відзначили варіанти «а» і «в».
Потрібно розвивати уяву чи це вроджена якість людини?
Педагогічна наука не зовсім ще визначилася з відповіддю на це питання. І існує дві протилежні позиції: хтось вважає, що уявою наділені від природи все без винятку, інші - що, ця риса може не бути присутнім при народженні, але воно піддається коригуванню і розвитку. Цікаві й відповіді респондентів, вони також відбивають картину подвійності, деякої непевності. Поширеною є думка: розвивати можна і потрібно, навіть якщо це якість у індивіда не природжено. Тобто уява може бути присутнім, а може і активно розвиватися. Частина опитуваних додає до питання ряд своїх зауважень, пов'язаних, мабуть, зі своєю виконавською досвідом. Ці зауваження відображають способи розвитку уяви: дане властивість необхідно розвивати різними видами мистецтв. Наведемо найбільш цікаві формулювання:
«Уява - вроджена якість, яку протягом життя збагачується»;
«Це вроджена якість, але у всіх присутня в різній мірі»;
«Ця якість може бути і вродженим, але без спроб його розвинути залишиться в зародковому стані».
Цікаво, що один зі студентів, недооцінюючи роль творчої уяви, вирішив, що розвивати його необов'язково (!)
Запропонуйте способи розвитку уяви, творчої фантазії?
Це, мабуть, найбільш складне питання (відкритого типу), покликаний узагальнити професійні спостереження не тільки свої власні, а й педагогічні. Одночасно він відображає знання респондентів психолого-педагогічної літератури в даній області і рекомендацій провідних дослідників. Більш того, відповідь на це питання показує і досвід попередніх років: опитувані неусвідомлено згадують ті методи розвитку, які застосовувалися по відношенню до них і оцінюють їх з точки зору продуктивності. І так, як перед нами все-таки музиканти-професіонали, які отримують вже вищу освіту ми маємо право вважати дані методи найбільш ефективними. Що ж показало опитування? Частина відповідей пов'язана з роботою над конкретними видами музичної діяльності: «в ігровій формі ставити музичні казки», «слухати музику», «придумувати танці або театральні сценки. Інші відповіді пропонують поєднувати слухання музики з різними видами мистецтва, частіше за все з малюванням. Так, 28% опитуваних для розвитку уяви порадило «малювати під музику» видами діяльності: «малювати під музику». Частина відповідей - 23,8% відповідала формулюванні «шукати образи в природі». 33,3% респондентів наполягали на розвитку широкого кругозору людини взагалі. Найбільш цікаві думки:
«Поєднувати творчість і логічні ігри»;
«Мріяти, думати, асоціювати»;
«Більше читати літератури, вивчати історію»;
«Складати казки, оповідання»;
«Читати, займатися спортом, спілкуватися».
Яким чином можна координувати в учня роботу уяви над музичним твором?
Це питання уточнює попередній. Тільки акцент тепер переміщений з методів розвитку на способи координації. Запропоновано наступні варіанти відповідей: а) ясно, точно і емоційно розповідати, б) вдатися до допомоги образних асоціацій; в) використовувати схожі образи в інших видах мистецтв. У підгрупі 1 перевагу віддано відповіді «б» - 87,5%; варіанти «а» і «в» обрали по 37,5%. 100% підгрупи 2 відзначили букву «в». Найбільш повна картина представлена ​​в таблиці 2.
Таблиця 1 до питання № 2: Де можна знайти присутність фантазії?

Група

«А»

«Б»

«В»

Підгрупа 1

75%

12,5%

87,5%

Підгрупа 2

80%

20%

100%

а) у казках, міфах, легендах
б) в науці
в) в художній творчості

Таблиця 2 до питання № 9: Яким чином можна координувати в учня уяву в роботі над музичним твором?

Група

«А»

«Б»

«В»

Підгрупа 1

37,5%

87,5%

37,5%

Підгрупа 2

40%

40%

100%

а) ясно, точно і емоційно розповідати
б) вдатися до допомоги образних асоціацій
в) використовувати схожі образи в інших видах мистецтва
Діаграма до питання № 5: Що входить в поняття уяви?




1) сон4) мрії
2) галлюцінаціі5) фантазія
3) творчество6) мрія

ВИСНОВОК
Уява - універсальна людська здатність. Це відображення людиною об'єктивного світу, «зняття зліпка»; це не простий, безпосередній, дзеркально-мертвий акт, а складний, роздвоєний, що включає в себе можливість відльоту фантазії від життя.
Наявність «відомого шматочка фантазії» в самому простому узагальненні і є визнання здатності творчої уяви в якості універсальної людської здатності. За свідченням І. Еккерман, Гете знаходив, що «фантазія має свої власні закони, слідувати яким не може і не повинен розум. Якщо б фантазія не могла створювати речі, які назавжди залишаться загадками для розуму, то фантазія взагалі не багато б коштувала »[5,46].
У художній творчості деякі специфічні сторони уяви як універсальної здатності проявляються найбільш опукло і наочно. Уява забезпечує людині можливість у двох різних формах мислення - у науковому понятті і в художньому образі - підніматися над, випадковим емпіричним матеріалом.
Діяльність музичного уяви протікає в галузі музично-слухових уявлень в процесі роботи внутрішнього слуху. Чим більше вражень отримає музикант-виконавець з навколишнього середовища, тим більше багатство образів виникає в його голові. Робота уяви може протікати або по «розумовому», або за «художньому» типу, але в обох випадках композиторові, виконавцеві, педагогу, слухачеві необхідно вміти переноситися в інші світи, що відрізняються від тих, що ми спостерігаємо в повсякденному повсякденного життя. Поштовхом для розвитку уяви можуть послужити дитяча гра і уявні запропоновані обставини, які розроблені в системі К. С. Станіславського. Це може активізувати уяви [15,10].
Уява є основою наочно-образного мислення, що дозволяє людині орієнтуватися в ситуації та виконувати завдання без безпосереднього втручання практичних дій. Воно багато в чому допомагає йому в тих випадках життя, коли практичні дії неможливі, утруднені або недоцільні.
Інформованість музикантів-виконавців у питаннях сутності уяви, його механізмів та способів розвитку - це надзвичайно важлива проблема у вихованні інтерпретатора творця. Невисокий рівень знань в галузі музичної психології та педагогіки знижує рівень оволодіння світовим музичним спадком. Практична частина роботи показала неординарний, творчий підхід опитуваних до даної теми. Більш того, анкетування виявило їх зацікавленість у пошуках відповідей на ряд питань з проблеми уяви в діяльності музиканта-виконавця. Висунута гіпотеза про середній рівень знань респондентів по темі, підтвердилася. Сподіваємося, що цей невелике соціологічне опитування в рамках дипломної роботи, стимулює бажання респондентів знайти власні методи розвитку уяви у музиканта-виконавця.

Список використаної літератури
1. Анісімов В.П. «Діагностика музичних здібностей дітей» - М.: Владос, 2004. - 127с.
2. Гусєва Є.Г. «Вища школа: евристична дидактика» - Самара: СНЦ РАН, 2005.-86 с.
3. Баренбойм Л.А. «Питання фортепіанної педагогіки та виконавства» - М., Л.: Музика, 2000. - 236с.
4. Вундт В.М. «Фантазія як основа мистецтв» - СПб., М.: Знание, 1991. - 205с.
5. Виготський Л.С. «Уява і творчість у дитячому віці» - СПб.: Союз, 1997. - 91с.
6. Говорун Д.І. «Творча уява і естетичні почуття» - Київ: Вища школа, 1990. - 141с.
7. Єрмолаєва-Томіна Л.Б. «Психологія художньої творчості» Навчальний посібник для ВНЗ. - М.: Академічний проект, 2003. - 302с.
8. Кирилова Г.Д. «Початкові форми творчої уяви у дітей» - Л.: Ленінгр. держ. пед. ін-т, 1999. - 147с.
9. Нейгауз Г.Г. «Про мистецтво фортепіанної гри» - М.: Музика, 1987. - 240с.
10. Немов Р.С. «Психологія» - Кн.1. - М.: Владос, 2001. - 686С.
11. Педагогічна енциклопедія в 4-х т. / / Гол. ред. Каїров А.І., Петров Ф.Т. - Т.1. - М.: «Радянська енциклопедія» 1964. - 832с.
12. Петрушин В.І. «Музична психологія» - Вид. 2. - М.: Владос, 1997. - 383с.
13. Ражніков В.Г. «Резерви музичної педагогіки» - М.: Знание, 1980. - 96с.
14. Розетк І.М. «Психологія фантазії» - Мінськ: Університетське видавництво., 1991. - 339с.
15. Савшінскій С.І. «Робота піаніста над музичним твором» - М.: Класика XXI, 2004. - 192c.
16. Столяренко Л.Д. «Основи психології» - Изд.4. - Ростов-н/Дону: Фенікс, 2001. - 671с.
17. Страхов І.В. «Психологія творчості» - Саратов: Саратовск.гос. пед. ін-т, 1968. - 79с.
18. Теплов Б.М. Психологія музичних здібностей .- М.: АПН РРФСР, 1947. - 336с.
19. Ципін Г.М. Психологія музичної діяльності: проблеми, судження, думки. Посібник для учнів муз. від. педвузів і консерваторій. - М.: Інтерпракс, 2003. - 215с.
20. Чайковський П.І., Танєєв С.І. Листи. - М.: Роскультпросветіздат, 1951. - 557с.


//ua-referat.com
1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас