1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: Роб.зош.фізіологія для зоофаку.doc
Розширення: doc
Розмір: 648кб.
Дата: 04.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
10 Підгот.до практ ГРВІ.doc
Самостійна робота №1.docx

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОБОЧИЙ ЗОШИТ
ДЛЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

З ФІЗІОЛОГІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
Для біолого-технологічного факультету

Студент (ка)_________________________________________________
Група_________________курс__________________________________
Факультет___________________________________________________
Викладачі___________________________________________________

Біла Церква – 2006
УДК 636:612/076.5/

Затверджено методкомісією

факультету ветеринарної медицини

(Протокол № 3 від 4.04.2006 р.)

Склали: М.П. Ніщеменко, М.М. Саморай, С.С. Шмаюн, Т.Б. Прокопішина

Робочий зошит для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин: Методичні вказівки для студентів біолого-технологічного ф-ту / М.М. Саморай, С.С. Шмаюн, М.П. Ніщеменко Т.Б. Прокопішина .– Біла Церква. 2010.– 94 с.

Робочий зошит складено відповідно до програми з фізіології сільськогосподарських тварин. Кількість, перелік та порядок виконання робіт на лабораторних заняттях установлюється робочим планом вивчення курсу фізіології. Кожна робота розпочинається коротким теоретичним обгрунтуванням матеріалу для вивчення, що полегшує самостійну підготовку студентів до активного виконання лабораторних завдань.
Рецензенти: канд. біол. наук В.П. Сокольський

канд.вет. наук В.В. Малина

БДАУ, 2010

І. ВСТУП

Основна мета робочого зошита допомогти студентам біолого-технологічного факультету у підготовці до самостійної роботи на лабораторно-практичних заняттях з фізіології сільськогосподарських тварин.

При складанні цього посібника автори спирались на багаторічний досвід викладання дисципліни колективом співробітників кафедри нормальної і патологічної фізіології с.-г. тварин Білоцерківського державного аграрного університету. Студентам пропонуються роботи відповідно до програми курсу та з урахуванням бюджету часу, відведеного навчальним та робочим планами.

Кількість та перелік лабораторних робіт встановлюються робочим планом вивчення курсу фізіології окремо на стаціонарному і заочному відділеннях біолого-технологічного факультету.

Викладення матеріалу з предмету розпочинається з розділу “Нервово-м’язова фізіологія”. Проте не виключена можливість іншої послідовності виконання лабораторних робіт за розділами.

При підготовці до чергового лабораторного заняття студенти самостійно ознайомлюються із змістом та методикою виконання роботи. Вони також повинні вивчити відповідний теоретичний матеріал, який є в підручниках, з урахуванням зазначених у роботі конкретних питань по кожній з тем.

Під час лабораторно-практичних занять студенти самостійно проводять досліди, результати яких заносять у протокол, аналізують і за участю викладача роблять висновки.

По завершенні відповідної теми, згідно з робочими планами проводяться семінарські заняття, до яких студенти готуються по відповідних контрольних запитаннях.

РОБОТА 1.1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ І ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОСНОВНОЮ АПАРАТУРОЮ, ОБЛАДНАННЯМ ТА ПІДДОСЛІДНИМИ ТВАРИНАМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ

Інструктаж з безпеки праці. Загальні вимоги безпеки праці.

1. До лабораторних і практичних занять студенти допускаються після проведення з ними інструктажу, ознайомлення з правилами поведінки в умовах виробництва, господарства, аудиторіях, манежах і операційній та з порядком виконання роботи, методами фіксації тварин.

2. Студенти повинні знати й дотримуватися правил особистої гігієни, підтримувати в чистоті робоче місце, обладнання, чистоту рук, обличчя та взуття.

3. Заходити в аудиторії слід з дозволу викладача або лаборанта чи ординатора.

  1. Виконувати завдання занять можна лише з дозволу викладача.

5. В аудиторіях і тваринницьких приміщеннях забороняється їсти, пити воду, палити, користуватися вогнем, бігати та кричати.

  1. В аудиторії і тваринницькі приміщення забороняється заходити у верхньому одязі, без халата та шапочки, заносити одяг, класти його під столи, на обладнання, вішати на стіни.

  2. Небезпечними та шкідливими, що можуть спричинити травмування студентів під час робіт, є електричний струм, що використовується в приладах та освітлювальній мережі; хімічні реактиви, інструменти, лабораторний посуд і тварини, які використовуються для проведення занять.

  3. Студенти повинні знати і дотримуватися основних правил пожежної безпеки.

  4. Староста групи повинен стежити за дотриманням студентами правил безпеки та дисципліни.

  5. При виявленні зіпсованого обладнання, приладів, інструментів, посуду, порушенні правил безпеки іншими студентами аварії, травмуванні потрібно негайно повідомити викладача. Співробітники кафедри забезпечують безпечні умови роботи для решти студентів, подають першу допомогу потерпілим, а при необхідності звертаються в медпункт або викликають швидку медичну допомогу.

  6. Перед початком виконання роботи студент повинен знати :


Вимоги безпеки праці перед початком занять

Перед початком занять необхідно:

    • одягнути халат і шапочку, зайняти робоче місце;

    • оглянути робоче місце, столи, стільці, обладнання, посуд, інструменти та прилади, які будуть використовуватися під час роботи, переконатися в їхній цілісності та справності;

    • оглянути електричні розетки, вимикачі, електропроводку, переконатися в їхній цілісності та справності перед вмиканням;

    • ознайомитися з правилами проведення роботи, завести і зафіксувати у станку тварин.


Вимоги безпеки праці під час занять та в умовах виробництва

  1. Розпочинати досліджувати тварину можна з дозволу викладача.

  2. Перед виконанням завдання слід переконатися в надійності фіксації тварин.

  3. При виконанні завдання потрібно дотримуватися правил поводження із тваринами, не робити різких рухів і грубих окликів.

  4. При надмірному неспокої тварини необхідно припинити виконання завдання, заспокоїти її.

  5. До великої рогатої худоби потрібно підходити збоку, розмовляючи з нею, заспокоїти її поглажуванням шкіри шиї, за лопатками і вухами.

  6. Для фіксації великої рогатої худоби здавлюють носову перегородку пальцями, щипцями або фіксують тварину, утримуючи за роги і носове кільце або накладаючи петлі із мотузки на тазові кінцівки.

  7. До коней з обережністю підходять спереду і з боку (краще з лівого). Підійшовши до голови, беруть лівою рукою за уздечку, а правою погладжують шию, що заспокоює коня.

  8. Біль у коней відволікають дерев’яною закруткою, накладаючи її на верхню губу або на вушну раковину. Можна використовувати металевий затискувач для стискування губи. Коней фіксують підняттям грудної або тазової кінцівки, фіксацією двох тазових кінцівок одночасно за допомогою парувальної шлеї або мотузки довжиною 4-5 м.

  9. Собакам і котам одягають намордник або фіксують щелепи тясьмою.

  10. При лабораторних дослідженнях використовують лише реактиви з етикетками або написами.

  11. Луги, кислоти та інші реактиви набирають піпеткою з грушею або автоматичною піпеткою. Забороняється їх засмоктувати в піпетку ротом.

  12. При використанні в дослідженнях та лікуванні тварин електричних приладів їх необхідно заземлити.

  13. Слід бути уважним, дотримуватися дисципліни, підтримувати порядок і чистоту на робочому місці, де мають бути лише необхідні матеріали, прилади та інструменти.

  14. При роботі з тваринами, підозрілими в захворюваннях, спільних для тварин і людини (анаеробна інфекція, бруцельоз, лейкоз та ін.), потрібно використовувати клейончасті фартухи, гумові чоботи та рукавиці.

  15. Перед дослідженням норовистої тварини їй необхідно ввести нейролептики. Операції слід виконувати з обов’язковим використанням анестезуючих речовин або наркозу.

  16. Фіксуючи голову тварини в стоячому положенні, студент повинен знаходитись збоку на відстані витягнутих рук.

  17. Вести норовистих коней необхідно на розтяжці силою двох студентів, а бугаїв або буйних баранів – на палиці-водилі.

  18. Фіксацію тварин на операційному столі або на підлозі в лежачому положенні слід виконувати на відстані витягнутих рук, знаходячись поза зоною руху незафіксованих кінцівок.

  19. Перед початком роботи потрібно перевірити стан шкірного покриву своїх рук ( рани, подряпини та ін.), при необхідності провести обробку та використати хірургічні рукавиці.

  20. Досліджуючи статеві органи і молочну залозу у коней, необхідно використовувати шлейку або підняти передню кінцівку досліджуваної сторони.

  21. Студенту забороняється самовільно відлучатися з місця проведення лабораторних і практичних занять в аудиторії, манежі, стаціонарі, на тваринницькій фермі.

  22. Під час роботи студентів на тваринницькій фермі забороняється без обслуговуючого персоналу заходити в денники, стійла або клітки, де утримуються жеребці, бугаї, барани, кнурі або підсисні свиноматки.


Вимоги безпеки праці після закінчення занять.

Після закінчення заняття необхідно дотримуватись таких вимог:

    • вивести тварину в станок де вона утримується;

    • навести порядок на робочому місці, поставити столи та стільці на місце, закрити вікна та кватирки;

    • вимкнути електричні прилади та обладнання, закрити крани у водопроводах;

    • скласти обладнання, прилади та інструменти у відповідне місце;

    • зняти спецодяг, вимити з милом руки;

    • вимкнути в аудиторії чи манежі освітлення.

Вимоги інструкції є обов’язковими для виконання студентами, які проходять лабораторні і практичні заняття в аудиторіях, манежах, операційній та умовах виробництва.

Невідкладна медична допомога

Ушиб – це закрите одиничне або численні ушкодження м’яких тканин .Виникає при ударі тупим предметом або падінні на тверду поверхню.

Допомога : холод на місце ушкодження, тиснуча пов’язка, за показанням – іммобілізація ушкодженої частини тіла.

Розтяг зв’язкового апарату виникає при ударі, падінні.

Допомога : холод на місце ушкодження, туга бинтова пов’язка або іммобілізація.

Рана – порушення цілісності шкіри або слизових оболонок, нерідко з ушкодженням тканин, що знаходяться глибше.

Допомога : зупинка кровотечі, обробка 5% спиртовим розчином йоду, накладання асептичної пов’язки.

Вивих кінцівки – це зміщення суглобових кінців кісток.

Перелом кінцівок – це порушення цілісності кістки за довжиною.

Допомога при вивиху і переломі : іммобілізація ушкодженої кінцівки, знеболення, госпіталізація у травматологічне відділення.

Електротравма – це ураження людини електричним струмом.

Допомога: якомога швидше припинення дії електричного струму. При цьому слід вимкнути рубильник або відвести від потерпілого дріт за допомогою сухої палиці, дошки.

Після звільнення потерпілого від дії струму при непритомності, відсутності дихання, пульсації на магістральних судинах приступають до реанімації.

Відмороження – це місцеве ушкодження тканин, спричинене впливом на них низької температури. При відмороженні легкого ступеня виконують обережний масаж уражених ділянок, якщо є пухирі, накладають асептичну ватно-марлеву пов’язку.

Опік – це ушкодження тканин у результаті впливу термічних, хімічних і електричних чинників. При опіках з потерпілого перед усім необхідно зняти обгорілий одяг. Частини одягу, що прилипли до паленої поверхні, не відривають, а обрізають навколо. На місці опіку накладають асептичну пов’язку, при обширних опіках потерпілого замотують у стерильне простирадло.

Кровотеча . Для артеріальної кровотечі характерне витікання крові яскраво-червоного кольору пульсуючим струменем, для венозного – повільне витікання крові темно-червоного кольору. При капілярній кровотечі кров витікає краплями.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас