Ім'я файлу: реферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 10.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Лекція 1.pdf
фізреабілітація лаб..docx

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука

«Традиційні та альтернативні методи навчання іноземних мов»

Підготувала

Студентка ІІ курсу ІФФ

Групи ІУА-081

Макаровець Марія


Рівне, 2020

Невід’ємною складовою професійної підготовки спеціалістів різного профілю є вивчення іноземної мови, яка є важливою частиною сучасного ритму життя. Вивчення іноземної мови – крок надто важливий, тобто, потребує значних зусиль. Це також запорука майбутньої вдалої кар’єри студентів. Для досягнення високого рівня іноземної мови викладачеві важливо знати новітні методи викладання, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод відповідно до рівня знань, потреб, інтересів студентів тощо. Раціональне та вмотивоване використання методів навчання на заняттях іноземної мови вимагає креативного підходу з боку викладача.

Знання iноземної мови в сучасному свiтi є своєрiдним вiкном у свiт. Володiючи мовою мiжнародного спiлкування, ви зможете досягти поставлених цiлей за допомогою нових можливостей. I ви обов’язково зрозумiєте, що значення iноземної мови не перебільшено.

При відборі сучасних методів навчання необхідно врахувати наступні критерії, відповідно до яких використані методи повинні:

  • створювати атмосферу, в якій студент почуває себе вільно і комфортно, стимулювати його інтереси, розвивати бажання практичного вживання іноземної мови;

  • заохочувати студента в цілому, зачіпаючи його емоції, почуття, тощо;

  • створювати ситуації, в яких викладач не є центральною фігурою, тобто, студент повинен усвідомити, що вивчення іноземної мови пов’язано з його особистістю і інтересами, а не з прийомами і засобами навчання, використані викладачем;

  • навчити студента працювати над мовою самостійно на рівні його фізичних, інтелектуальних і емоційних можливостей – одночасно забезпечити диференціацію і індивідуалізацію навчального процесу.


Альтернативні методи
Для вивчення iноземної мови використовують рiзнi методи та прийоми. Одними з вiдомих методiв вивчення iноземної мови є альтернативнi методи.

Пiд поняттям альтернативнi методи групується цiлий ряд рiзноманiтних пiдходiв, прийомiв, способiв передачi мови. Iснують такi альтернативнi методи, як метод повної фiзичної реакцiї , сугестивний метод, драматико-педагогiчний метод, мовчазний метод, груповий метод. Найбiльш розповсюдженим є фронтальний спосiб навчання, коли  викладач не бере до уваги різноманітність здiбностей та iнших суб’єктивних  особливостей студентів. При цьому способi процес навчання не вирiвнює  початковий ступiнь пiдготовки i не створює мотивацiї суб’єкту до  навчання як при недостатнiй пiдготовцi, так i при досить високому її рiвнi.

Метод повної фізичної реакції (Total Physical Response — TPR). Метод TPR був розроблений в сімдесятих роках в США Й. Ашером. В основному, метод полягає на початковій реалізації простих, пізніше більш складних доручень вчителя виконання яких вимагає руху, тобто участі цілого тіла. Таким чином активується не тільки ліва, але й права півкуля головного мозку. Не виглядає на те, що навчання саме цим методом дало б змогу вільного володіння мовою, але цей метод має свої переваги в навчанні дітей. Фізичний рух для дітей являється ефективним способом на асоціювання значення слів з виконуваними діями, прискорюючи тим самим навчання. Елементи цього методу успішно використовуються на традиційних заняттях, особливо на початковій стадії, коли вчитель встановлює контакт з учнями і намагається організувати навчальний процес:

-         please stand up

-         please sit down

-         please open the book

Розігрування ситуацій за ролями  пов’язане з використанням руху в процесі науки іноземної мови, а таким чином з елементами TPR.

         Ситуативний метод (Situational Language Learning). Важливу роль в навчанні, згідно з SLL, відіграють не тільки психічні процеси, але й емоції та відчуття. Головна увага зосереджена передусім на навчанні, а не на викладацькій діяльності. Самі учні вирішують, що саме вони будуть вивчати. Метод базується на припущені, що повний розвиток мовної компетенції є можливий тільки в тому випадку, коли учень спроможний виразити те, що справді хоче сказати. Заняття завжди виглядають подібно – учні сидять в колі і розпочинають розмову на тему, яка їх дійсно цікавить. Спочатку висловлюють свої думки рідною мовою, потім вчитель перекладає і записує на дошці (тим самим створюється дидактичний матеріал, який пізніше підлягає детальному аналізу з граматичної і лексикальної точки зору), учень повторює.
Принцип iндивiдуалiзацiї навчання або диференцiацiї випливає з  необхiдностi орiєнтуватися в навчаннi на реальнi типи студентiв.  Iндивiдуально-психологiчнi особливостi враховуються при виборi i  застосуваннi окремих методiв i прийомiв навчання, при дозуваннi  домашнiх завдань, визначеннi варiантiв класних i контрольних робiт (за  ступенем їхньої складностi).

Технологiя навчальної дiяльностi у парах. Було доведено, що цей вид діяльності є ефективним, максимально результативним. При колективнiй  роботi всi працюють у парах i по черзi один з одним, тобто пари мають не  постiйний, а змiнний склад, де спiврозмовника не можна уникнути –  навчання ведеться у формi дiалогу. Технологiя роботи в групах. Найбiльш плiдний процес навчання  забезпечується саме надiйно збудованою системою взаємовiдносин.

У викладанні іноземних мов основною вимогою часу стає формування необхідної комунікативної спроможності у сферах професійного спілкування в усній і писемній формі. Також аналіз вимог міжнародних стандартів, які представлені в сертифікаційних іспитах з іноземних мов, показує, що в них основну увагу сконцентровано на оцінці рівня розвитку комунікативних умінь і навичок. Щоб навчити студента протягом лімітованого навчальними рамками періоду спілкуватися іноземною мовою з метою отримання професійної інформації і розуміти мовлення носіїв мови можливо, поєднуючи традиційні і інноваційні методи, з-поміж яких принцип комунікативності як у навчанні, так і у використанні навчальних матеріалів і посібників виходить на перший план. Значний обсяг інформації, що збільшується щодня в певній галузі науки і техніки, з одного боку, і невелика кількість годин аудиторних занять з іноземної мови професійного спілкування, з іншого, виводить комп'ютер та інформаційні технології на перше місце в процесі самостійної роботи студентів. Специфіка вивчення будь-якої іноземної мови полягає в тому, що студент не може вивчити її абсолютно самостійно, без професійного контролю і нагляду. У такій ситуації комп'ютер - ідеальний помічник викладача в процесі формування фонетичних, лексичних і граматичних навичок студента. Комп'ютер значно розширив наші уявлення про навчальне середовище, тобто про той світ, що використовується як предмет навчання, адже комп'ютерна програма суттєво розширює простір навчального середовища за рахунок створення так званого мікросвіту.

Поштовхом і мотивацією до вивчення іноземних мов останнім часом стало використання ресурсів Інтернету. Одним Інтернет видається безліччю комп'ютерних мереж, пов'язаних між собою, інші розуміють його як наявність мільярдів доступних файлів з інформацією. У наш час Інтернет охопив майже всі галузі людської діяльності, затягнувши у свої "тенета" насамперед молоду генерацію.

Існує багато причин, з яких ця нова технологія викликає інтерес і заслуговує на увагу саме з боку професіоналів у галузі викладання іноземних мов. Основою Всесвітньої Мережі є спілкування, а також вона може забезпечити безпосередній зв'язок з носіями іноземної мови. Щоб іти в ногу з часом, постійно підвищувати свій професійний рівень, викладачам потрібно використовувати на заняттях такі безмежні ресурси Інтернету, як листування за допомогою електронної пошти з ровесниками з інших країн, створення і проведення спільних телекомунікаційних проектів, участь у різноманітних конкурсах і олімпіадах, участь у текстових і голосових чатах, публікації наукових робіт на навчальних сайтах і отримання відгуків на них з різних країн світу, читання гіпертекстової інформації за фахом, використання он-лайн словників та багато іншого. У сфері викладання іноземних мов Інтернет слугує не лише засобом, а й стимулом до навчання. Більшість студентів не були за кордоном, не спілкувалися зі своїми зарубіжними ровесниками. Інтернет же надає таку можливість, хоча й у віртуальному вигляді. В Інтернеті іноземна мова перестає бути навчальною дисципліною, а стає засобом спілкування.

Якість оволодіння студентом іншомовною діяльністю значною мірою зумовлена впливом окремих психологічних процесів. На сучасному етапі розвитку методики вчені вважають необхідним усвідомлене оволодіння іншомовними навичками та уміннями із опорою на розумові процеси аналізу та синтезу. Набуті таким шляхом навички та уміння є більш гнучкими та сталими. Мислення студентів характеризується різними особливостями такими, як самостійність, глибина розуміння, швидкість. Мислення функціонує в єдності із мовленням. Наявність індивідуальних відмінностей мислення вимагає застосування різних прийомів навчання.

Комунікативний підхід передбачає як засвоєння правил, так і їхні практичні використання, як свідоме, так і підсвідоме в мовленні. Реалізація комунікативного підходу в навчанні іноземної мови означає, що формування навичок та вмінь здійснюється завдяки мовленнєвої діяльності студента. Метою навчання іноземних мов є оволодіння студентами іноземною мовою як засобом спілкування. Спілкування - це обмін інформацією, яке включає у собі також й передачу ставлення до повідомлень як із точки зору мовця, так і з точки зору слухача.

Одним з шляхів створення комунікативної ситуації є рольові ігри, котрі сприяють реалізації міжособистісного спілкування студентів на занятті. Рольова гра орієнтує студентів на планування особистої мовленнєвої поведінки й прогнозування поведінки співрозмовника. Рольова гра передбачає елемент перевтілення студента у представника певної соціальної гри, професії, тощо. Через це рольові ігри часто сприймаються студентами як реальна дійсність: студенти дістають можливості для самовираження, яка здійснюється у рамках цих ролей. Кожен гравець виступає як частина соціального оточення інших й демонструє шаблон, в рамках якого він може спробувати свою власну чи групову поведінку. Кінцевою метою рольової гри є відпрацьовування комунікативних навичок та умінь. Учасники рольової гри не лише роблять повідомлення по конкретній теми, але й і невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її, цікавляться думкою інших, обговорюють різні точки зору, кожен прагне висловити свою думку, й таким чином розмова стає невимушеною, що власне й є реалізацією комунікативного підходу.

Отже, наш досвiд використання у процесi вивчення iноземної мови альтернативних технологiй свiдчить, що за їх допомогою ефективно розв’язується цiлий комплекс важливих завдань: активiзацiя процесу навчання, надання йому творчого характеру; набуття студентами досвiду iншомовного спiлкування в контекстi реального життя; розвиток пiзнавальних мотивiв; вдосконалення комунiкативних умiнь i навичок соцiальної взаємодiї, iндивiдуального i колективного прийняття рiшень; пiдвищення навчальної успiшностi студентів.

Традиційні методи

Безпосередній/прямий метод. Це найстарший метод навчання іноземної мови, який полягає на постійному і безпосередньому контакті вчитель-учень, де вчитель відіграє роль керівника і наставника, завданням якого є впровадити підопічного в світ нової мови. Мова викладання є рідною мовою вчителя, який зачасту не знає мови учня. Єдиною допомогою в розумінні значення висловлювання вчителя для учня є контекст або ситуація, в якій воно появилося. Метою науки є передусім опанування учнем розмовної мови і розуміння висловлювання інших, тобто опанування мистецтва вільного володіння мови в розмові. Недоліком такої методи є відсутність послідовності в презентації конкретних тем, тобто в виборі і градації дидактичного матеріалу. Контроль результатів проводиться в процесі навчання і не має, як і сам метод, формального відтінку.

Граматично-перекладний метод. Цей метод асоціюється з навчанням латини і є першим сформалізованим методом навчання іноземної мови. Мета полягала на вивченні мови з ціллю вільного читання літературних текстів. Для осягнення даної цілі учні мусять докладно ознайомитись з граматичною системою мови та опанувати лексику. Основним дидактичним матеріалом є тексти, які перекладаються на рідну мову учня аналізуючи при цьому граматичну структуру та лексику. Матеріал створюється від найпростішого по найважчий, оскільки істотним елементом граматично-перекладного методу є градація граматичного матеріалу. Пояснення граматичних структур проводиться рідною мовою учня, при чому правила вчаться напам’ять. Техніки даного методу полягають на перекладах окремих речень, фрагментів тексту, диктантах.  Контроль результатів навчання, в рамках методу граматично-перекладного, відбувається за домопогою граматичних тестів, або ж письмового перекладу заданого тексту. Недоліком такого методу вважається нехтування усним спілкуванням, яке домінує в щоденному житті.

Аудіо-лінгвальний метод.  Цей метод був заснований в США під час Другої світової війни. Опрацьований з думкою про американських солдат, які за його допомогою повинні були швидко і результативно вивчати вибрану мову. Це перший метод створений на научній основі і ставив перед собою ціль у вигляді розвитку у учнів мовних навичок в строго визначеному порядку: аудіюваня-говоріння-читання-письмо. Навчання полягає на випрацюванні у учнів певних навичок за допомогою багаторазавих, механічних повторювань матеріалу. Учні в жоден спосіб не заохочуються до креативного використання мови. Їхнім завданням є вивчити стандартні структури і вміти їх використати відповідно до ситуації. Результат володіння мови контролюється за допомогою спеціально створених тестових завдань закритого типу. Перевагою такого методу вважаться розробка ситуаційних технік презентації нового граматичного матеріалу і конкретного набору завдань.

Когнітивний метод. Опрацювання когнітивного методу було реакцією на аудіо-лінгвальний метод. Прихильники нового напрямку в мовознавстві заперечували тому, ніби мова була системою навичок, які можна виробити за допомогою багаторазових повторювань. Механічне вивчення схем, не дає можливості вільного володіння мови, яка на думку генеративістів, має творчий і інноваційний характер. Основою методу є свідоме володіння граматичними конструкціями та  поповнення лексики.  За найбільш результативний підхід вважається дедукційний, який дає можливість учню дослідити суть проблеми. Заохочування учнів до експериментів та креативності не виключає можливість виникнення помилок в процесі творчого  відкривання правил мови. Помилка є бачним свідоцтвом діяльності процесу навчання. Заслугою такого методу було впровадження до дидактичного процесу ситуаційні вправи. В тестах з’являються завдання, які вимагають креативного застосування мовних знань і завдання відкритого типу, які вимагають аналізу та дедукції.

Література


  1. Витлин, Ж.Л. Эволюция методов обучения иностранным языкам в

ХХ веке / Ж. Л. Витлин // Иностранные языки в школе. – 2001. – № 2. – с. 23.

  1. Гапонова, С. В. Огляд зарубіжних методів викладання іноземних мов

у ХХ ст. / С. В. Га понова // Іноземні мови. – 2005. – №2. – С.18-22.

  1. Грузинська, І. О. Методика викладання англійської мови в середній

школі. / І. О. Грузинська. – К.: Радянська школа, – 1948. – 345с.

  1. Кашина, Е. Г. Традиции и инновации в методику преподавания иностранного языка: учеб. Пособие для студентов филологических

факультетов университетов / Е. Г. Кашина. – Самара.: Универсгрупп, 2006. – 75

  1. Котовська, А. Основні тенденції сучасної методики викладання іноземних мов / А. Котовська // Ehglish. – 2011. – №17. – С. 4-7.

  2. Ніколаєва, С. Ю. Методика викладання іноземних мов середніх навчальних закладах: Підручник. Вид.2-е, випр. і перероб. / С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, – 2002. – 328 с.

  3. Соловова, Е. Н. Mетодика обучения иностранным языкам: Базовий

курс лекций: Пособие для студентов пед. вузов и учителей / Е. Н. Соловова. – М.: Просвещение, – 2002. – 239 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас