Ім'я файлу: Методика розвитку витривалостіЗабусень).docx
Розширення: docx
Розмір: 754кб.
Дата: 01.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Всі тести ФІН право.docx

Забусень Владислав. 207-ІПЗ)))




Реферат

На тему:

Методика розвитку витривалості

Підготував:

Студент групи 207-ІПЗ

Забусень Владислав

2020 р.

Витривалість (людини) — здатність організму до тривалого виконання будь-якої роботи без помітного зниження працездатності. Рівень витривалості визначається часом, протягом якого людина може виконувати задану фізичну вправу (різновид діяльності).Витривалість людини можна охарактеризувати як здатність організму протистояти втомі.

Види: Існує три види витривалості: загальна, спеціальна та силова.

  • Загальна витривалість — здатність до тривалого виконання з високою ефективністю роботи помірної інтенсивності.

  • Спеціальна витривалість — здатність до тривалого перенесення навантажень, характерних для конкретного виду діяльності.

  • Силова витривалість — це здатність тривалий час виконувати роботу без зниження її ефективності, що потребує значної прояви сили [8]. По-друге, це здатність долати заданий силове напругу протягом певного часу. У залежності від режиму роботи м'язів можна виділити статичну і динамічну силову витривалість.

Методика розвитку та вдосконалення витривалості. Для розвитку загальної витривалості можуть бути застосовані найрізноманітніші фізичні вправи та їх комплекси, що відповідають ряду вимог: - відносно проста техніка виконання; - активне функціонування переважної більшості скелетних м’язів; - підвищена активність функціональних систем, що лімітують прояв витривалості; - можливість дозування та регулювання тренувального навантаження; - можливість тривалого виконання (від кількох хвилин до кількох годин). Переліченим вимогам найбільшою мірою відповідають циклічні вправи: ходьба, біг, плавання, біг на лижах тощо. Для розвитку швидкісної витривалості доцільно застосовувати як циклічні, так і спортивні та спеціально підібрані ігри. Для розвитку силової витривалості застосовуються циклічні вправи в ускладнених умовах (біг вгору, плавання проти течії або на амортизаторі тощо) та ациклічні вправи з додатковими обтяженнями. З ациклічних рухів складають комплекси вправ, які найбільш доцільно виконувати методом колового тренування. При вихованні будь-якого виду витривалості фізичні навантаження слід ретельно і чітко дозувати, регулюючи їх інтенсивність, тривалість, кількість повторень, характер і тривалість відпочинку. Так, у процесі розвитку загальної витривалості необхідно забезпечити тренувальні впливи на фактори, що лімітують її прояв. Це вимагає послідовного вирішення ряд узавдань: - розвиток потужності функціональних систем аеробного енергозабезпечення (узагальненим показником є максимальне поглинання кисню (МПК)); - розвиток ємності аеробного джерела енергозабезпечення (характеризується здатністю людини якомога довше виконувати певну роботу на максимальному для цієї роботи рівні поглинання кисню); - вдосконалення рухливості функціональних систем аеробного енергозабезпечення (характеризується зменшенням часу на розгортання роботи систем аеробного енергозабезпечення до максимальної їх потужності); - покращення функціональної та технічної економічності (характеризується зменшенням витрат енергії на одиницю стандартної роботи); - підвищення потужності і ємності буферних систем організму та його реалізаційних можливостей (характеризується здатністю людини переносити більші негативні зміни у внутрішньому середовищі організму – зростання температури тіла, накопичення молочної кислоти, тяжість або навіть біль в окремих ланках тіла тощо).
скачати

© Усі права захищені
написати до нас