Ім'я файлу: Відповіді 1 — копия.docx
Розширення: docx
Розмір: 44кб.
Дата: 15.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
2.1.docx
Розширення: docx
Розмір: 44кб.
Дата: 15.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
2.1.docx
Міністерство освіти і науки України
«Університет Григорія Сковороди в Переяславі»
Відповідь на запитання:
« Методика навчання техніки стрибка у довжину з розбігу, у висоту з розбігу, техніки потрійного стрибка з розбігу »
Студентки 4 курсу
Групи ФК-42
Факультету фізичного виховання
денної форми навчання
Ярошенко Марини Андріївни
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ СТРИБКА У ДОВЖИНУ З РОЗБІГУ
Завдання 1: Створити правильне уявлення про техніку стрибка в довжину.
Засоби:
1. Пояснення суті й особливостей техніки стрибка в довжину.
2. Роз’яснення правил і організації змагань зі стрибків у довжину.
3. Демонстрування техніки стрибка (зразковий показ виконання, аналіз).
Методичні вказівки.
Зосередити увагу на основних фазах стрибка, використавши для цього наочні посібники.
Завдання 2. Навчити техніки відштовхування й вильоту в кроці.
Засоби.
1. З вихідного положення поштовхова нога попереду махової на 30–40 см на всій стопі, руки вздовж тулуба підняти зігнуту махову ногу вперед-угору й одночасно випрямити поштовхову ногу.
2. Стрибок у довжину з 2-х кроків розбігу.
3. Те саме з відштовхуванням угору.
4. Те саме із 4-х кроків розбігу.
Методичні вказівки.
Під час виконання вправ тулуб тримати вертикально. Під кінець руху маховою ногою поштовхова має бути повністю випрямленою. У момент відштовхування однойменну руку трохи відвести в сторону з піднятим ліктем. При виконанні п'ятої вправи перший крок слід робити більшим на 20–30 см, ніж другий. Поштовхову ногу треба ставити якомога ближче до проекції ЗЦМ тіла на всю стопу або перекочуючи з п’яти на передню частину стопи.
Помилки, що виникають під час навчання стрибка у довжину, та їх виправлення під час відштовхування:
1. надмірне опускання ЗЦМТ на останніх кроках розбігу;
2. далеке стопорне виставлення вперед на брусок поштовхової ноги;
3. надмірний нахил тулуба вперед у момент відштовхування;
4. слабкий неефективний поштовх;
5. відсутність чи неефективність махових рухів руками та вільною ногою в момент відштовхування, а також недостатнє випрямлення тулуба.
Завдання 3.Навчити техніки приземлення.
Засоби.
1. Стрибки «у кроці» із двох, чотирьох, шести, восьми й десяти кроків розбігу.
2. Те саме з повного розбігу з подальшим винесенням ніг.
Методичні вказівки.
Звернути увагу на рівень розвитку м’язів живота, координації рухів, роботи рук і тулуба, рівноваги в безопорному положенні. Приземлення може значно вплинути на результат стрибка, тому його засвоєнню слід приділити увагу вже на початкових етапах навчання. Приземлення здійснюється однаково при всіх способах стрибків у довжину. Зігнуті ноги піднімаються так, щоб стопи були трохи нижче рівня таза, і подаються вперед. Приземлення закінчується згинанням ніг і виходом уперед або падінням убік. У момент викидання ніг уперед, спортсмен може перебувати в положенні «груповання» зі значним нахилом тулуба вперед або в положенні «сидячи».
Помилки, що виникають під час навчання стрибка у довжину, та їх виправлення під час приземлення:
1. Передчасне групування для виконання приземлення.
2. Надмірний нахил тулуба і низький підйом стегон.
Завдання 4. Навчити правильного переходу від розбігу до відштовхування й ритму останніх кроків.
Засоби:
1. Стрибки «у кроці» із двох, чотирьох, шести, восьми і десяти кроків розбігу.
2. Те саме з повного розбігу.
3. Бар’єрний біг у 3 – 5 бігових кроків.
4. Стрибок з польотом із приземленням у кроці в яму з піском.
5. Те ж саме, але з приземленням на махову і наступним пробіганням.
6. Біг із середньою швидкістю на 60-80 м з відштовхуванням на кожен 5-й крок.
Методичні вказівки.
Звернути увагу на прискорення темпу бігових кроків, правильне відштовхування й виліт у положенні широкого кроку. У першій вправі треба спочатку приземлятися в положені кроку, махова попереду. Другу вправу виконувати із пробіганням по ямі (першою торкається піску махова нога). Третя вправа спрямована на формування правильного ритму бігу.
Помилки, що виникають під час навчання стрибка у довжину, та їх виправлення під час розбігу:
1. Відсутність ритмічного стандартного розбігу;
2. Швидкий початок розбігу та уповільнення його наприкінці;
3. Надмірний нахил тулуба вперед або назад — стежити за правильною поставою.
4. Нестабільність бігових кроків.
5. Порушення ритму рухів (розтягування останніх кроків розбігу., настрибування на місці відштовхування). 5. Непопадання на брусок (місце відштовхування).
Навчити рухів, характерних для польоту при різних способах стрибка. Спосіб «зігнувши ноги».
Засоби:
1. Стрибки «у кроці» з невеликого розбігу (6-8 бігових кроків).
2. Після положення «у кроці» ноги, зігнуті в колінах, підтягти до грудей; приземлитися на обидві ноги.
3. Те саме, але з підніманням ніг уперед.
4. Багатоскоки на доріжці та в секторі.
5. Виконання підтягування зігнутих ніг до грудей у висі.
Методичні вказівки.
Спочатку вправи виконують із шести кроків розбігу, потім розбіг поступово збільшують до дванадцяти кроків. Щоб уникнути обертання тіла вперед, треба в польоті відхилити тулуб трохи назад, а руки підняти вгору. Другу і третю вправи можна виконувати через планку (гуму) на висоті 40-70 см, установлену за 1-2 м від місця відштовхування.
Ознайомлення з технікою стрибка способом «зігнувши ноги», створення уявлення про розбігу, відштовхуванні, польоті і приземленні за допомогою показу техніки стрибка з повного або середнього розбігу, спостереження за технікою кращих стрибунів на змаганнях, демонстрації кінокольцовок, кинограмм, плакатів та ін. Перевірка вміння виконати стрибок у довжину з довільного розбігу.
Стрибок у довжину з середнього розбігу (10-12 бігових кроків), відштовхуючись від грунту з будь-якого місця. При цьому починати розбіг слід із загальною позначки, встановленої викладачем і виконувати в зручному ритмі. Викладач вносить поправку в відмітку початку розбігу кожного займається. Після внесення поправки слід виконати 8-10 стрибків з розгону від своєї позначки, потрапляючи на брусок або її замінює лінію. Таким чином, займаються попередньо визначають довжину свого середнього розбігу, який стане в нагоді в подальшому при вдосконаленні в відштовхуванні.
Довжина розбігу вимірюється в ступнях і запам'ятовується кожним займаються. Оволодіння технікою відштовхування у сполученні з польотом в «кроці»: імітація рухів при відштовхуванні на місці з активним виведенням тазу вгору-вперед у момент закінчення відштовхування з підйомом коліна махової ноги і рук; стрибки з місця поштовхом однієї і махом іншою ногою з приземленням на махову ногу і переходом на біг; стрибки з місця поштовхом однією ногою з приземленням на обидві ноги; стрибки з 1, 2, 3 кроків розбігу; стрибки в «кроці», відштовхуючись при повільному бігу через 1 крок, через 2 кроки на 3-й, при більш швидкому бігу-через 4 на 5-й крок; стрибки в довжину з короткого розбігу через планку, встановлену на висоті 50-60 см і більше на відстані, рівній половині стрибка; стрибкові кроки з ноги на ногу на протязі 30-50 м ; ту ж вправу, але проходження дистанції з найменшим числом стрибків.
Оволодіння технікою приземлення: стрибки з місця в довжину з активним підніманням ніг вгору і можливо великим їх викиданням вперед; стрибки в довжину з 3-5 кроків розбігу, в середині польоту винести поштовхову ногу вперед до махової і потім зайняти правильне положення перед приземленням; стрибки в довжину з короткого розбігу через планку, встановлену на висоті 20 - 40 см за півметра до передбачуваного місця приземлення; той же через паперову стрічку (мотузку, прутик), покладену на передбачуваному місці приземлення; багаторазові стрибки вгору, відштовхуючись однією ногою і піднімаючи іншу вперед- вгору на рівень тазу; то ж у ходьбі або повільному бігу, відштовхуючись через 4 кроки на 5-й. Оволодіння правильним переходом від розбігу до відштовхування.
Виконання стрибків у довжину з 2, 3, 5 кроків розбігу, акцентуючи увагу на прискореній постановці ноги на місце відштовхування; багаторазове виконання стрибків, відштовхуючись на кожний 5-й крок; стрибки в довжину з короткого і середнього розбігу. Удосконалення техніки стрибка в цілому.
Повторне виконання розбігу без відштовхування, з відштовхуванням; стрибки в довжину з середнього розбігу (10-12 бігових кроків); стрибки в довжину з середнього розбігу через планку; стрибки з малого розбігу, відштовхуючись від містка або трампліну; стрибки з повного розбігу; стрибки в довжину з повного розбігу на результат.
МЕТОДИКА ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ НАВЧАННЯ СТРИБКА У ВИСОТУ.
Завдання 1. Ознайомити з технікою стрибка.
Засоби:
1. Показ наочних посібників : кінофільмів, слайдів і так далі.
2. Пояснення основних фаз стрибка.
3. Демонстрація техніки стрибка.
Завдання 2. Навчити техніці відштовхування.
Засоби:
1. в.п. - стоячи боком до гімнастичної стінки на штовховій нозі, однойменною рукою взятися за перекладдину. Махи вільною ногою назад-вперед-вгору;
2. те ж але при маху назад стопу опорної ноги "узяти на себе" з наступним перекатом на носок при маху веред;
3. те ж, але однойменна нозі рука виконує махові рухи, паралельні рухам махової ноги;
4. в.п. - стоячи на штовховій нозі, махова позаду на носку, руки відведені у замах, одночасний мах ногою і руками з наступним підскоком вгору на штовховій нозі;
5. відштовхування на кожен четвертий крок в ходьбі, легкому бігу з торканням рукою до підвішеного предмету;
6. стрибок вгору з трьох-п'яти кроків розгону з торканням предмета, підвішеного на рівні плечей, маховою ногою;
Методичні вказівки.
На місце відштовхування нога ставиться з п'яти. Мах виконується прямою ногою, носок стопи "на себе". Під час стрибка тулуб має бути прямий, погляд спрямований вперед-вгору.
Завдання 3. Навчання розбігу з відштовхуванням.
Засоби:
1. розбіг по відмітках.
2. розбіг із рахуванням (хлопки).
3. відштовхування з одного, трьох, п'яти кроків.
4. виконання трьох останніх кроків розгону по відмітках;
Методичні вказівки.
У міру оволодіння раціональними рухами, довжину й швидкість розбігу поступово збільшувати. Прагнути поступового зростання довжини й частоти кроків; останні 3—4 кроки мають залишатись однаковими при збільшенні темпу. Вправа ускладнюється поступовим збільшенням кількості бігових кроків до повного розбігу
Особливу увагу слід звернути на ритм останніх кроків. Відхилення тулуба назад перед відштовхуванням має бути не наслідком спеціальної дії, а результатом швидшого виведення тазу і штовхової ноги для постановки на місце відштовхування.
Завдання 4. Навчити техніки подолання планки й приземленню.
Засоби:
1. В.П. - стоячи боком до планки з боку махової ноги, штовхова нога попереду, махова позаду. Послідовне перенесення махової, потім штовхової ноги;
2. те ж, але в стрибку;
3. стоячи боком до планки (лави, бар'єра), перенести послідовно махову, а потім штовхову ногу.
4. В.П. - махова нога попереду, штовхова ззаду. Стрибок через планку з одного кроку;
5. стрибок на підвищення з приземленням на махову ногу.
Методичні вказівки.
Під час найвищої точки зльоту махова нога і плечі посилаються у бік планки, руки опускаються вниз. Приземлення відбувається на махову ногу.
Завдання 5. Удосконалення елементів техніки в цілісному стрибку.
Засоби:
1. стрибки у висоту на невеликій висоті з короткого розбігу;
2. стрибки у висоту на середній висоті з середнього розбігу;
3. стрибки у висоту з повного робізу на висоті, близькій до максимальної.
Методичні вказівки.
При вдосконаленні техніки рухів підйом висоти і збільшення швидкості розгону відбувається поступово. Особливу увагу треба приділити вдосконаленню ритмо-темпової структури останніх кроків розгону.
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ СТРИБКА У ВИСОТУ З РОЗБІГУ
Завдання 1. Ознайомити з технікою стрибка.
Засоби:
1. Показ наочних посібників : кінофільмів, слайдів і так далі.
2. Пояснення основних фаз стрибка.
3. Демонстрація техніки стрибка.
Завдання 2. Навчити техніці відштовхування.
Засоби:
1. З основної стійки вивести штовхову ногу вперед, ставити на опору не дуже далеко, на усю ступню, направляючи рух ноги вниз-назад ("під себе"), тіло переміщати на ногу, не відхиляючи назад, вивести одночасно вперед-вгору сильно зігнуту махову ногу в коліні, направляючи енергійно стегно внутрь, руки опущені вниз.
2. Те ж рухи виконувати в ходьбі, але швидше.
3. Те ж, але роблячи невеликий стрибок вгору на кожен третій крок ходьби.
4. Стрибки з 3 і більше кроків розгону, дістаючи головою високо підвішений предмет (м'яч).
Методичні вказівки.
Виконуючи підводящі вправи відштовхування, не слід виставляти ногу далеко вперед. Початок у відштовхуванні і само відштовхування мають бути аналогічні відштовхуванню при стрибку у довжину. При виведенні стегна махової ноги вперед не піднімати його вище за горизонталь. У кінці відштовхування повністю випрямити тіло.
Завдання 3. Навчити дугоподібному і швидкому розбігу.
Засоби:
1. Стрибки через планку способом "Переступання" з розбігу під кутом 35-40°. /
2. Такі ж стрибки але з 5 бігових кроків: перші 2 кроки виконати по прямій і під кутом до планки 70°, а наступні 3 кроки - із забігом по дузі по відношенню до планки.
3. Стрибки з 7-8 бігових і більше кроків, виконуючи розгін спочатку по прямій (4-5 кроків), а потім по дузі, на останніх 3 кроках, збільшуючи швидкість бігу.
Методичні вказівки.
Переходити на дугоподібний розбіг слід після того, коли махова нога стане за 3 кроки від поштовху на контрольну відмітку. Не потрібно робити розгін відразу по дузі. На останніх 3 кроках треба довести швидкість розбігу майже до максимальної. Перед відштовхуванням не повинно бути специального підсідання на маховій нозі, як в способі "перекидний". Піля дугоподібного розбігу стрибун повинен підійти до планки боком і відштовхнутися на відстані 80-90 см від проекції планки дальньою від неї ногою.
Завдання 4. Навчити переходу через планку способом "фосбю-ри-флоп".
Засоби:
1. Такі ж рухи маховою ногою при виконанні відштовхування і стрибка вгору, домагаючись при зльоті за рахунок швидкого опускання махової ноги вниз: повороту тіла на 90° по подовжній осі.
2. Стоячи ноги на ширині плечей, піднімаючись на носки і згинаючи ноги в колінах, вивести вперед стегна і таз, плечі і тулуб нахилити назад а голову вперед, руки вільно опускати вниз.
3. Лежачи на спині з підтягнутими і зігнутими в колінах ногами, піднімати стегна і таз вгору, прогибаючи тіло ("місток") і не відділяючи лопаток від опори (як при переході через планку).
4. Те ж, але опускаючи таз на опору і підтягуючи стегна, випрямити ноги в колінах, піднімаючи їх вгору, і перейти в стійку на лопатках (як при відході від планки).
5. Виконати чітко усе угрупування рухів в стрибку через планку з дугоподібного розбігу поступово нарощуючи швидкість розбігу і підвищуючи планку.
Методичні вказівки.
Стежити, щоб услід за відштовхуванням зліт тіла був по вертикалі і щоб стрибун не падав відразу спиною на планку. По мірі наближення до планки в зльоті тіло повинне все більше обертатися спиною до неї. Після переходу верхніх частин тіла упоперек планки направляти їх вниз за рахунок згинання ніг в колінах, підняття вверх стегон і тазу, переміщаючи тіло майже в горизонтальне положення над планкою. Виведення стегон і тазу має бути значно вище за планку і завершатисяся в мить, коли таз почне наближатися до неї.
Потрібно стежити і за своєчасним відведенням зігнутих ніг через планку, випрямляючи їх в колінах, піднімаючи стопи вище. Допомагаючи переміщенню ніг через планку, важливо одночасно згинати тулуб в грудних хребцях і в тазостегнових суглобах, голову нахиляти до грудей, утримуючи для рівноваги руки в сторони. Приземлятися необхідно на округлену спину з високо піднятими ногами, не расслабляя їх, щоб не ударити колінами в обличчя.
Особлива турбота має бути виявлена відносно оборудова¬ния для приземлення. Місце приземлення в стрибках способом "фосбюри-флоп" має бути м'якою, широкою і високою (не нижче 60-70 см) поролоновою подушкою. Стрибки цим способом до ями з піском або на жорсткі мати недопустимі.
Завдання 5. Удосконалення елементів техніки в цілісному стрибку.
Засоби:
1. Починати розбіг швидко, як для стрибка у довжину.
2. Після 3-4 бігових кроків ритм розбігу підпорядковувати деякому уповільненню, але далі швидкість його повинна зростати за рахунок збілшення довжини кроків.
3. Виконати декілька варіантів по крутизні дугоподібної частини розгону і знайти кращий для себе.
4. Навчитися виконувати стрибки і з довшого розбігу (12 і більше кроків).
5. Виконувати з більш вираженим акцентом поштовху, виставляючи ногу ближче або далі від вертикальної проекції тіла і роблячи коротший мах сильно зігнутою ногою.
6. При виконанні зльоту довше або коротше затримуватися в нім, перш ніж почати прогинання тіла над планкою.
7. Прогинати тіло над планкою з більшою або меншою амплітудою руху.
Методичні вказівки.
Зупиняти свій вибір на якому-небудь елементі техніки слід після багатократного його повторення. Збільшуючи швидкість розбігу, можна значно поліпшити потужність відштовхування. У стрибках, дістаючи головою високо підвішені предмети, можна удосконалювати швидкість розбігу, уміння виконувати дугоподібну частину розбігу і усі інші елементи в техніці відштовхування.
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ ПОТРІЙНОГО СТРИБКА З РОЗБІГУ
Потрійний стрибок є складним видом легкої атлетики у відповідності з правилами виконуються три послідовні стрибки по прямій лінії. Перший стрибок виконують з поштовхової ноги з приземленням на неї – «скок». Другий стрибок виконують як стрибковий крок з приземленням на махову ногу – «крок». Третій стрибок у довжину махової і приземленням на обидві ноги – «стрибок». При виконанні потрійного стрибка з повного розбігу швидкість останніх кроків сягає 10,5 м/с, а сила відштовхування наближується до 1000 кг.
Тому цей вид представляє високі вимоги як до техніки виконання, так і до виховання таких фізичних якостей як швидкість, сила, гнучкість і координація рухів.
Довжина стрибка залежить від швидкості польоту (що залежить від швидкості розбігу) і кутів вильоту після кожного відштовхування. Звичайно в потрійному стрибку самим довгим є «скок» - близько 78% всього стрибка; довжина «кроку» складає близько 29,5% і «стрибки» - 32,5% всього результату.
Розбіг та підготовка до відштовхування.
Розбіг характеризується чотирма основними параметрами: 1) кількістю кроків; 2) довжиною кроків; 3) швидкістю; 4) ритмом.
Довжина розбігу складає 35 – 50 м або 12 – 22 бігових кроки. (Менш підготовлені атлети використовують короткий розбіг).
Розбіг виконується рівномірно – прискорено чи стартоподібно. Вихідне положення аналогічне стрибку у довжину. Початок бігу має забезпечити стандартність довжини перших кроків. Набір швидкості на початку розбігу забезпечується значним нахилом тулуба, енергійними рухами рук, активним і повним поштовхуванням стопою. В середині розбігу тулуб поступово випрямляється, збільшується амплітуда рухів рук і ніг. В кінці розбігу зростає довжина кроків та їх темп. Останні 2 – 3 кроки розбігу виконуються однакової довжини, без підсідання та інших приготувань до відштовхування.
Нога для відштовхування ставиться на всю стопу під кутом 68 – 79º (немов пробігаючи через місце поштовху). Кут відштовхування дорівнює 62 - 64º, а кут вильоту тіла стрибка – 14-18º.
«СКОК» «Після відштовхування стрибун набуває положення в «кроці».
Початок «скоку» характеризується високим положенням махової ноги та незначним нахилом тулуба вперед. В середині «скока» махова нога опускається вниз відводиться назад з одночасним виведенням вперед поштовхової. Розведення стегон до 120º забезпечує швидку постановку поштовхової ноги на сектор, яка ставиться теж всією стопою, але більш випрямленою і з більшим (до 65 - 66º) нахилом до доріжки.
Під впливом інерційних сил (які складаються з взаємодії горизонтальної швидкості та маси тіла) відбувається амортизація поштовхової ноги в колінному суглобі до 40º і тазостегновому до 25º.
«КРОК» З постановкою другий раз поштовхової починається виконання кроку. Кут відштовхування складає 60 - 62º. Махова нога виноситься вперед, руки та тулуб теж подається вперед, стрибун знову набуває положення «в кроці». Кут вильоту складає 12 - 15º. В середині фази «кроку» стрибун групується для подальшого виконання широкого розмаху.
Для цього стегно махової ноги підноситься ще вище. В кінці польоту махова нога активно опускається загрібаючим рухом вперед-вниз, таз подається вперед, руки зігнуті в ліктях через сторони відводяться назад. Кут постановки ноги складає 62 – 65º. З постановкою махової ноги на сектор руки і зігнута нога активно виноситься вперед, а тулуб утримує майже вертикальне положення.
«СТРИБОК» Відштовхування виконується маховою ногою. Кут відштовхування складає 60 – 63º, а кут вильоту становить 18 – 22º. Поштовхова нога і руки активно виносяться вперед-вгору, тулуб подається вперед і стрибун набуває положення «в кроці». Потім обидві ноги (коли задня вже виведена вперед) підносяться коліном вгору. тулуб нахиляється вперед, руки відводяться вниз-всторони-вперед.
Стрибун набуває положення групування, аналогічне стрибкам у довжину. При торканні пятами піску коліна м’яко згинаються, руки виносяться через сторони вперед і разом з нахилом тулуба вперед забезпечують рівновагу, стрибун сідає в свої сліди. Деякі спортсмени останній елемент – «стрибок» виконують способом «прогнувшись» або «ножиці».
Завдання 1. Створити в учнів уяву про техніку потрійного стрибка.
Засоби:
1. Розповідь про техніку потрійного стрибка.
2. Демонстрація техніки потрійного стрибка.
3. Пробне виконання потрійного стрибка учнями.
Завдання 2. Навчити техніки «скока».
Засоби:
1. Розповідь про техніку «скока» та її демонстрація.
2. «Скоки» на поштовховій нозі з просуванням вперед.
3. Стрибок у довжину з місця, відштовхуючись поштовховою ногою і приземляючись на неї.
4. «Скок» з 3 – 4 бігових кроків з приземленням на поштовхову ногу.
5. «Скок» з 3 – 4 бігових кроків з приземленням на поштовхову ногу з наступним пробіганням вперед.
6. Виконання «скоку» з 6 – 8 бігових кроків.
Завдання 3. Навчити техніки «кроку» і поєднанню «скока» і «кроку».
Засоби:
1. Розповідь про техніку «кроку» і її демонстрація.
2. Стрибки з ноги на ногу з просуванням вперед.
3. Стрибки в «кроці» з 4 – 6 бігових кроків в пісок з наступним пробіганням.
4. Стрибок у «кроці» з 4 – 6 бігових кроків з приземленням на бігову доріжку і наступним пробіганням вперед.
5. Розповідь про техніку поєднання «скока» і «кроку» та її демонстрація.
6. Виконання поєднання «скок» і «крок» з місця в пісок.
7. Виконання поєднання «скок» і «крок» з 3 – 5 бігових кроків.
8. Виконання поєднання «скок» і «крок» з 6 – 8 бігових кроків в пісок з наступним пробіганням вперед.
Завдання 4. Навчити техніки «стрибка» і поєднанню «крок» і «стрибок».
Засоби:
1. Розповідь про техніку «стрибка» і її демонстрація.
2. Стрибок у довжину з місця з приземленням на обидві ноги.
3. Стрибок у довжину з 3 – 5 бігових кроків, відштовхуючись маховою ногою.
4. Виконання поєднання «крок» + «стрибок» з місця.
5. Виконання поєднання «крок» + «стрибок» з 6 – 8 бігових кроків.
Завдання 5. Підібрати розбіг та навчити стрибку вцілому.
Засоби:
1. Розповідь про техніку потрійного стрибка вцілому.
2. Демонстрація стрибка вцілому з короткого розбігу.
3. Потрійний стрибок з 2 – 3 кроків розбігу.
4. Потрійний стрибок з 6 - 8 кроків розбігу.
5. Потрійний стрибок з 6 - 8 кроків розбігу.
6. Підбір повного розбігу.
7. Потрійний стрибок з повного розбігу.
Завдання 6. Вдосконалити техніку потрійного стрибка в цілому.
Засоби:
1. Стрибки з повного розбігу на секторі з різним покриттям.
2. Стрибки на результат, що збільшується з кожною наступною спробою.
3. Стрибки на досягнення максимального результату.
4. Участь в навчальних та офіційних змаганнях.
Література
Віхров К., Футбол у школі. – Київ «Комбі ЛТД», 2004. – 260 с.
Джус О. Индивидуальная тренировка. Футбол. – Київ, 2004 – 286 с.
Дулібський А.В. Техніко-тактична підготовка юних футболістів. – Київ, 2001. – 128 с.
Дулібський А.В. Моделювання тактичних дій у процесі підготовки юнацьких команд з футболу. - Київ, 2004. – 115 с.
Дулібський А.В. Спортивний відбір у футболі. – Київ, 2004. – 254 с.
Кузнецов А. Футбол.Настольная книга детского тренера. – Москва «Олимпия – человек», 2007. – 340 с.
Коротков І.М. Рухливі ігри при заняттях спортом. М.:Фіс, 2002
Козловський В.І. Юний футболіст. – Фіс.,1998. – 257 с.
Кочетков А.П. Управління футболною командою. – ООО Видавництво «АСТ». – Мінськ,2002. – 187 с.
Методичні основи та практичні матеріали будівництва у тренувальному процесі в різному циклі підготовки футболістів. Мінспорту та туризму. Київ, 2006. – 310 с.
Попов А. В., Хапко В. С. Спортивні ігри в колективі фізкультури. - Київ «Здоров'я», 1989. – 280 с.
Підручник для фіз. ин-тов / / Под. ред. Казакова П.М. -М., "Фізкультура і спорт", 1978. – 400 с.
Романенко А.Н. Тренування футболістів. – Київ «Здоровя», 1997 176 с.
Юний футболіст. Навчальний посібник. Навчальний посібник для тренерів. Під загальною редакцією Лаптева А.П. та Сучіліна A.A. Фіс 1983р.
Футбол. Козаков П.Н. Фіс. Москва, 1978. – 445 с.
Искусство подготовки высококлассных футболистов Научно- методический пособник – под ред. М.Н.Люкшинова. М.: Советский спорт, 2003. – 192 с.
Размещено на Allbest.ur
Переяслав 2021 р.