Ім'я файлу: МЕТОДИКА І ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 12.11.2021
скачати

МЕТОДИКА І ПОЧАТКОВІ ЕТАПИ ПРОЕКТУВАННЯ МЕРЕЖІ

При створенні нової мережі для якого-небудь підприємства бажано враховувати наступні фактори:

  1. Потрібний розмір мережі;

  2. Структуру, ієрархію і основні частини мережі;

  3. Основні напрями та інтенсивність інформаційних потоків у мережі;

  4. Характер інформації (дані, відео, звук, зображення), яка передається мережею, бо це безпосередньо позначається на необхідній швидкості передачі;

  5. Технічні характеристики обладнання і його вартість;

  6. Можливості монтажу кабельної системи у приміщеннях і між ними, а також заходи по забезпеченню цілісності кабелю;

  7. Обслуговування мережі та контроль її працездатності та безпеки;

  8. Вимоги до програмних засобів за допустимим розміром мережі, швидкістю, гнучкістю, розмежуванням прав доступу, вартості, за можливостями контролю обміну інформацією тощо;

  9. Необхідність підключення до глобальних або до інших локальних мереж.

Таким чином, проектування мережі можна розділити на декілька етапів:

  1. Визначення розміру і структури мережі;

  2. Визначення, для вирішення яких прикладних задач буде використовуватися мережа;

  3. Вибір мережі з централізованим управлінням або однорангової мережі, виходячи з задач, які необхідно вирішувати;

  4. Вибір мережевої операційної системи;

  5. Вибір топології мережі та методу доступу;

  6. Вибір мережевого апаратного забезпечення: комп'ютер для файл-сервера (або файл-серверів, якщо їх декілька), комп'ютери для робочих станцій, мережеві адаптери тощо.

Вибір розміру і структури мережі

Під розміром мережі в даному випадку розуміють кількість об'єднаних у мережу комп'ютерів, так і відстань між ними. Треба чітко уявляти собі, скільки комп'ютерів (мінімально і максимально) потребує підключення до мережі. У будь-якому випадку необхідно залишити можливість для подальшого збільшення кількості комп'ютерів в мережі, хоча б відсотків на 20-50. Кількість підключених до мережі комп'ютерів сильно впливає як на її продуктивність, так і на складність її обслуговування. Розмір мережі також визначає вартість необхідних програмних засобів. Тому помилки в даному випадку можуть мати досить серйозні наслідки.

Необхідна довжина ліній зв'язку мережі також відіграє важливу роль в проектуванні мережі. Наприклад, якщо відстані дуже великі, може знадобитися використання дорогого обладнання. До того ж із збільшенням відстані різко зростає значимість захисту ліній зв'язку від зовнішніх електромагнітних перешкод. Від відстані залежить і швидкість передачі інформації мережею. Доцільно при виборі відстаней закладати невеликий запас (хоча б 10%) для врахування непередбачених обставин.

Під структурою мережі розуміють спосіб поділу мережі на частини (сегменти), а також спосіб з'єднання цих сегментів між собою. Мережа підприємства може включати в себе робочі групи комп'ютерів, мережі підрозділів, опорні мережі, засоби зв'язку з іншими мережами. Для об'єднання частин мережі можуть використовуватися повторювачі, концентратори, комутатори, мости та маршрутизатори. Причому в ряді випадків вартість цього обладнання може навіть перевищити вартість комп'ютерів, мережевих адаптерів і кабелю, тому вибір структури мережі дуже важливий.

В ідеалі структура мережі повинна відповідати структурі будівлі або комплексу будівель підприємства. Робочі місця групи співробітників, які займаються одним завданням (наприклад, бухгалтерія, відділ продажів, інженерна група), повинні розміщуватися в одній або поруч розташованих кімнатах. Тоді можна комп'ютери цих співробітників об'єднати в один сегмент, в єдину робочу групу і встановити поблизу їх кімнат сервер, з яким вони працюватимуть, а також концентратор або комутатор, що зв'язує всі їхні машини. Так само робочі місця співробітників підрозділу, що займається комплексом близьких завдань, краще розташувати на одному поверсі будівлі, це спростить їх об'єднання в сегмент і подальше його адміністрування. На цьому ж поверсі зручно розташувати комутатори, маршрутизатори і сервери, з якими працює даний підрозділ.

Як і в інших випадках, при виборі структури розумно залишати можливості для подальшого розвитку мережі. Наприклад, краще купувати комутатори або маршрутизатори з кількістю портів, дещо більшою, ніж потрібно в даний момент (хоча б на 10-20%). Це дозволить за потребою легко включити в мережу один або кілька сегментів.

Визначення задач, які будуть вирішуватися

На цьому етапі вам необхідно з'ясувати, для чого ви збираєтеся використовувати мережу.

  1. Мережа для невеликої фірми:

Колективне використання одного-двох принтерів, файлів на дисках файл-сервера, модему, передача файлів і повідомлень від однієї робочої станції до іншої. Невелика кількість робочих станцій, мала протяжність мережі

  1. Мережа для великої фірми:

Загальна протяжність мережі значна, у ній використовуються десятки і сотні робочих станцій. Пред'являються підвищені вимоги до продуктивності і надійності мережі

  1. Мережа для роботи з великою базою даних і великою кількістю користувачів:

Аналогічно попередній мережі, але додатково підключені потужні міні-комп'ютери або робочі станції, які використовуються як СУБД-сервера.

Склад програмного забезпечення, яке планується використовувати в мережі, і кількість користувачів сильно впливає на вимоги, що пред'являються до файл-сервера.

Вибір мережевої операційної системи

Після того як ви визначилися з вирішуваними в мережі задачами, слід вибрати мережеву операційну систему (ОС).

Мережеві ОС можуть бути розділені на дві групи: масштабу відділу і масштабу підприємства. ОС для відділів або робочих груп забезпечують набір мережевих сервісів, включаючи мережеве використання файлів, додатків і принтерів. Вони також повинні забезпечувати властивості відмовостійкості, наприклад, працювати з RAID-масивами, підтримувати кластерні архітектури. Мережеві ОС відділів зазвичай простіші у встановленні і управлінні у порівнянні з мережевими ОС підприємства, у них менше функціональних властивостей, вони менше захищають дані та мають слабші можливості по взаємодії з іншими типами мереж, а також гіршу продуктивність.

Мережева операційна система масштабу підприємства перш за все повинна володіти основними властивостями будь-яких корпоративних продуктів, у тому числі:

  • масштабованістю, тобто здатністю однаково добре працювати в широкому діапазоні різних кількісних характеристик мережі;

  • сумісністю з іншими продуктами, тобто здатністю працювати в складному гетерогенному середовищі інтермережі в режимі plug-and-play.

Критеріями для вибору ОС масштабу підприємства є наступні характеристики:

  1. органічна підтримка багатосерверної мережі;

  2. висока ефективність файлових операцій;

  3. можливість ефективної інтеграції з іншими ОС;

  4. наявність централізованої масштабованої довідкової служби;

  5. ефективна робота віддалених користувачів;

  6. різноманітні сервіси: файл-сервіс, принт-сервіс, безпека даних і відмовостійкість, архівування даних, служба обміну повідомленнями, різноманітні бази даних та інші;

  7. різноманітні програмно-апаратні хост-платформи: IBM SNA, DEC NSA, UNIX;

  8. різноманітні стеки протоколів: TCP/IP, IPX/SPX, NetBIOS, AppleTalk;

  9. підтримка різноманітних операційних систем кінцевих користувачів: UNIX, Windows, Mac;

  10. підтримка мережевого обладнання стандартів Ethernet, Token Ring, FDDI.

Найчастіше вибирати доводиться між Novell і Microsoft. Всі інші фірми або взагалі припинили виробництво нових мережевих продуктів, або їх частка на ринку незрівнянно менша, ніж у цих двох гігантів.

Вибираючи між продуктами компаній Microsoft та Novell, необхідно мати на увазі, що традиційно перевагами продуктів Novell (мережеві ОС NetWare) вважаються:

  • більш досконала архітектура мережевої ОС;

  • універсальність і функціональна повнота програмних засобів;

  • спрощене адміністрування мережі;

  • більш висока захищеність від вірусів і несанкціонованого доступу;

  • підтримка різних типів користувачів на різних комп'ютерних платформах.

Головною перевагою продуктів Microsoft вважається краща сумісність з користувачами на базі ОС Microsoft Windows.

Ціни на новітні продукти компаній Microsoft і Novell приблизно однакові. Утім, вартість експлуатації OC NetWare виявляється зазвичай помітно нижчою, ніж вартість експлуатації Windows Server.

Вибір топології мережі та методу доступу

При організації комп'ютерної мережі виключно важливим є вибір топології, тобто компонування мережевих пристроїв та кабельної інфраструктури. Потрібно вибрати таку топологію, яка забезпечила б відмінну й ефективну роботу мережі, зручне управління потоками мережевих даних. Бажано також, щоб мережа по вартості створення і супроводу вийшла недорогою, але в той же час залишалися можливості для її подальшого розширення і, бажано, для переходу до більш високошвидкісних технологій зв'язку.

Мережа Ethernet зараз найпопулярніша у світі (більше 90% ринку), приблизно такою вона і залишиться у найближчі роки. Цьому значною мірою сприяло те, що з самого початку характеристики, параметри, протоколи мережі були відкриті, у результаті чого величезна кількість виробників в усьому світі стали випускати апаратуру Ethernet, повністю сумісну між собою. Технологія Ethernet використовує метод доступу CSMA/CD.

Вибір обладнання

При виборі мережевого обладнання треба враховувати безліч чинників, зокрема:

  • Рівень стандартизації обладнання та його сумісність з найбільш поширеними програмними засобами;

  • Швидкість передачі інформації і можливість її подальшого збільшення;

  • Можливі топології мережі та їх комбінації (шина, кільце, пасивна зірка, пасивне дерево);

  • Метод управління обміном у мережі (CSMA/CD, повнодуплексний або маркерний метод);

  • Дозволені типи кабелю мережі, максимальну його довжину, захищеність від перешкод;

Ще одне важлива задача – це вибір комп'ютерів. Якщо для робочих станцій або невиділених серверів зазвичай використовують ті комп'ютери, які вже є на підприємстві, то виділений сервер бажано купувати спеціально для мережі. Краще, якщо це буде швидкодіючий спеціалізований комп'ютер‑сервер, спроектований з урахуванням специфічних потреб мережі (такі сервери випускаються усіма найбільшими виробниками комп'ютерів).

Вимоги до серверу:

  • максимально швидкий процесор (для нової серверної операційної системи Windows Server 2008 компанії Microsoft процесор повинен мати мінімальну тактову частоту 1 ГГц, але рекомендовано використовувати процесор з частотою 2 ГГц і вище). Для великих мереж застосовують і багатопроцесорні сервери (іноді до 32 процесорів);

  • великий обсяг оперативної пам'яті (фірма Microsoft рекомендує для своєї операційної системи Windows Server 2008 обсяг пам'яті не менше 512 МБ, такі ж вимоги фірми Novell для NetWare 6.5);

  • швидкі жорсткі диски великого обсягу (мінімальні вимоги до вільного місця на жорсткому диску фірми Microsoft для операційної системи Windows Server 2008 – 10 ГБ, а рекомендується – 40 ГБ і вище).

Для будь-якої мережі вкрай критична ситуація перебоїв в системі електроживлення.

В ідеалі захищеними від відключення живлення повинні бути всі сервери мережі (бажано і робочі станції). Простіше всього цього домогтися, якщо сервер в мережі всього один. Джерело безперебійного живлення при збої живлення переходить на живлення підключеного комп'ютера від акумулятора й подає спеціальний сигнал комп'ютеру, який за короткий час завершує всі поточні операції і зберігає дані на диску. При виборі джерела безперебійного живлення треба, перш за все, звертати увагу на максимальну потужність, яку воно забезпечує, і на час підтримання ним номінального рівня напруги. Вартість пристрою досить висока (до декількох тисяч доларів). Тому доцільно одне джерело безперебійного живлення застосовувати для двох-трьох серверів.

Найстійкіші до відмов живлення ноутбуки. Вбудований акумулятор і низьке споживання енергії забезпечують їх нормальну роботу без зовнішнього живлення протягом однієї-двох годин і навіть більше. Якщо ще врахувати низький рівень випромінювань і високу якість зображення моніторів цих комп'ютерів, то варто серйозно розглянути можливість використання ноутбуків у якості робочих станцій, а, ймовірно, і не надто потужного, невиділеного сервера. Тим більше що багато ноутбуків мають вбудовані мережеві адаптери досить непоганої якості. Особливо зручне застосування ноутбуків у тимчасових мережах з безліччю серверів. Застосування зовнішніх джерел безперебійного живлення в подібних випадках стає занадто дорогим задоволенням.

ВИСНОВКИ:

Отже, при проектуванні мережі, передбачити всі можливі фактори, врахувати всі потреби, які можуть виникнути в майбутньому, практично неможливо.

Однак загальні підходи до проектування локальних комп'ютерних мереж все-таки можуть бути сформульовані, деякі корисні принципи такого проектування пропонуються і з успіхом використовуються.

На початкових етапах треба чітко уявляти собі, скільки комп'ютерів потребує підключення до мережі, визначети задачі, які будуть вирішуватися, правильно вибрати мережеву операційну систему, топологію мережі, метод доступу та обладнання, що буде використовуватися. Правильне виконання умов на всіх етапах дозволить уникнути помилок та успішно спроектувати мережу.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас