МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ Й АЛГОРИТМ РОЗВ'ЯЗКУ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Індивідуальне домашнє завдання з дисципліни «Економіка підприємства» спрямоване на придбання студентами професійних умінь і навичок у розрахунках економічних показників діяльності промислового підприємства, приведення знань у логічну систему. Воно являє собою наскрізну задачу, яка включає 4 завдання:
з розрахунку виробничої потужності котельні;
з розрахунку необхідної кількості основних і допоміжних робітників;
по плануванню фонду оплати праці працівників котельні;
по плануванню собівартості продукції, що випускається (пару).
Робота виконується на підставі вихідних даних, представлених у методичних рекомендаціях, із застосуванням спеціальної літератури й нормативної документації. Студент виконує варіант завдання, що відповідає його порядковому номеру за списком у журналі групи.
Алгоритм виконання наскрізної задачі
1. Розрахунок виробничої потужності котельні
Для однотипного устаткування (котли) потужність цеху (підприємства) визначається по формулі:
Пц = Нт × N × Теф, де
Нт - технічна норма (продуктивність) одиниці устаткування за одиницю часу (годин);
Теф. - річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування, годин;
N – кількість одиниць однотипного устаткування.
Ефективний фонд часу роботи устаткування на рік визначають по формулі:
- для безперервного виробництва:
Теф. безпр. = (Тк - Тр.) × 24, де
Тк - календарний фонд часу (365 днів);
Тр. - тривалість планово-запобіжних ремонтів (при зупиненому устаткуванні), днів.
- для перериваного виробництва:
Теф. пр. = ((Тк - Твих,св – Тр) × n зм. × t зм.) × (100 - k пр.)/100, де
Т вих.,св. – кількість вихідних і святкових днів у році;
Тр - тривалість запланованих ремонтів, днів;
n зм. – кількість змін за добу;
t зм. – тривалість зміни, годин;
k пр. - відсоток планованих поточних простоїв.
Котельне виробництво функціонує за безперервним графіком.
2. Розрахунок чисельності робітників
При визначенні потреби в робітниках застосовують наступні методи розрахунків явочної чисельності:
1) по трудомісткості виробничої програми – явочна чисельність робітників - відрядників основних і допоміжних виробництв визначається по формулі:
Чяв = Вi × ТМi / (Тном × kвн), де
Вi – річна виробнича програма (обсяг виробництва) i-тої продукції, шт.;
ТМi - трудомісткість виготовлення одиниці i-тої продукції, годин;
Тном - номінальний фонд часу роботи одного робітника за рік, годин;
kвн - коефіцієнт виконання норми.
2) по трудомісткості виробничої програми – явочна чисельність робітників-погодинників:
Чяв = ТМ / (Тном * kвн), де
ТМ - трудомісткість виробничої програми по погодинних роботах, годин.
3) по нормі виробітку:
Чяв = В / (Нв × kвн), де
В - річний обсяг виробництва продукції, шт.;
Нв - річна норма виробітку, шт.
по нормі обслуговування:
Чяв = m × kзм / Но, де
m - число робочих місць, що обслуговуються (або устаткування), шт.;
kзм – коефіцієнт змінності (кількість змін за добу);
Но - норма обслуговування (число робочих місць або устаткування, що обслуговуються одним робітником).
5) по нормі чисельності:
Чяв = m × Нч × kзм, де
Нч - норма чисельності (кількість робітників, що обслуговують одиницю устаткування).
Явочна чисельність (штат) – це кількість працівників, яка необхідна для нормального протікання виробничого процесу.
Крім явочної чисельності розраховують штатну чисельність (Чобл), що враховує підмінних робітників, і облікову чисельність (обліковий штат) (Шобл.), яка враховує, крім явочної чисельності працюючих, також відсутніх на роботі з яких-небудь причин. При 4-змінному графіку роботи добовий штат (Шдоб) з урахуванням підміни рівний чотирьом змінним штатам: Шдоб = 4Шзм.
Чисельність основних і допоміжних робітників котельні найчастіше розраховується, виходячи з норми обслуговування агрегатів робітниками.
Для визначення облікової чисельності на підприємстві складають баланс робочого часу (Додаток А) і розраховують коефіцієнт обліковості:
Кобл = Тном / Теф
Облікову чисельність (штат) визначають множенням штату добового з урахуванням підміни (Шдоб) на коефіцієнт обліковості (Кобл) (робітники котельні звичайно працюють за 4-змінним графіком при 8-годинному робочому дні):
Шобл = Шдоб × Кобл
або для перериваного виробництва
Чобл = Чяв × Кобл.
3. Планування фонду оплати праці працівників котельні
Фонд оплати праці не включає суми, призначені для преміювання працюючих з фонду матеріального заохочення (сформованого із прибутку підприємства). Річний фонд оплати праці (ФОП) включає фонд основної і фонд додаткової заробітної плати працівників.
В основу розрахунків фонду оплати праці приймають тарифну систему, форму й систему заробітної плати, прийняті в даній галузі. Виходячи з існуючого законодавства, слід передбачити виплати, доплати та ін., обумовлені особливістю виконання роботи: оплату роботи у святкові дні, при роботі понад норму, оплату роботи у вечірній і нічний час тощо.
Фонд основної заробітної плати містить винагороду за виконання роботи відповідно до встановлених норм праці й розраховується виходячи з тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців.
Фонд додаткової заробітної плати містить винагороду за працю понад установлену норму, за трудові успіхи й винахідливість і за особливі умови праці (доплати за роботу у вечірній і нічний час, у святкові й вихідні дні, за суміщення професій, оплата відпусток тощо).
Для робітників-відрядників річний фонд основної (тарифної) заробітної плати визначають:
ЗПтар(відр) = В × ( ТМ1 × Г1 + … + ТМn × Гn), де
В – річний обсяг випуску продукції, нат. од;
ТМ1, ТМn – трудомісткість виготовлення продукції на першій і наступних операціях, хв. (сек.);
Г1, Гn - годинні тарифні ставки для робіт, виконуваних на першій і наступних операціях, грн. за годину.
Для робітників-погодинників річний фонд основної (тарифної) заробітної плати визначають:
ЗПтар(пог) = Теф × Кзм × (Г1 × Чобл1 + …+ Гn × Чоблn), де
Теф - ефективний річний фонд часу роботи одного робітника за рік, годин;
Г1, Гn - годинні тарифні ставки першого й наступних розрядів, грн. за годину;
Чобл1, Чоблn - облікова чисельність робітників за одну зміну відповідно за професіями і розрядами, чол.;
Кзм – коефіцієнт змінності, кількість змін на добу.
В окремих випадках річний фонд основної заробітної плати виробничих робітників визначають на основі середньозваженої годинної тарифної ставки.
Середньозважену годинну тарифну ставку визначають у такий спосіб:
Г1 × Чобл1 + Г2 × Чобл2 + … + Гn × Чобл n
Гсер = Чобл1 + Чобл2 + … + Чоблn,
де Гсер - середньозважена годинна тарифна ставка, грн. за годину;
Г1, Г2 ...Гn - тарифні ставки робітників відповідних розрядів, грн. за годину;
Чобл1, Чобл2, Чобл n - чисельність робітників відповідних розрядів, чол.
Далі розраховують фонд додаткової заробітної плати, що включає доплати, надбавки тощо. Разом з фондом додаткової заробітної плати фонд основної заробітної плати становить ФОП робітників (основних і допоміжних) котельні.
Фонд оплати праці фахівців, керівників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) визначають у відповідності зі штатним розкладом на основі посадових окладів, а також з урахуванням надбавок, доплат, винагород та інших додаткових виплат.
Підсумовуванням ФОП робітників і ФОП керівників, фахівців, службовців і МОП визначають ФОП промислово-виробничого персоналу котельні.
Робітники котельні оплачуються за погодинною формою оплати праці на основі тарифної ставки за годину роботи, а основу оплати праці фахівців, керівників і службовців становить посадовий оклад.
Послідовність розрахунків ФОП працівників котельні для розв'язку завдань:
А. Розрахунки ФОП робітників котельні (визначається окремо для основних і допоміжних робітників):
1) визначення тарифної заробітної плати робітників котельні на рік (на основі тарифної ставки, відпрацьованого часу й чисельності робітників даної професії й розряду робіт):
ЗПтар(пог) = Теф × Г × Чобл, де
Г – годинна тарифна ставка відповідного розряду, грн.;
Чобл – облікова чисельність робітників відповідної професії й розряду, чол.;
Теф - річний ефективний фонд часу роботи робітника, годин.
2) розрахунки суми преміальних виплат за якісне виконання виробничого завдання:
ЗПпр = ЗПтар × (ПР / 100%), де
ПР - відсоток премії за якісне виконання виробничого завдання.
3) розрахунки суми надбавки висококваліфікованим робітникам за професійну майстерність:
ЗПпроф = ЗПтар × (Нпроф / 100%), де
Нпроф. – відсоток надбавки за професійну майстерність.
4) визначення доплати за роботу у вечірній час (вечірнім часом вважається час із 16.00 до 22.00; доплата проводиться з розрахунку 20% від денної годинної тарифної ставки за кожну годину роботи у вечірній час):
ЗПвеч = 0,2 × Г × Твеч × Чобл, де
Твеч. - кількість годин роботи у вечірній час (Теф. / 4 = 1950 годин / 4 = 487,5 годин.)
5) визначення доплати за роботу в нічний час (нічним часом вважається час із 22.00 до 6.00; доплата проводиться з розрахунку 40% від денної годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час):
ЗПнічн = 0,4 × Г × Тнічн × Чобл, де
Тнічн - кількість годин роботи в нічний час (Теф / 3 = 1950 годин / 3 = 650 годин)
6) оплата відпусток здійснюється, виходячи із тривалості відпустки й середньоденної заробітної плати робітника відповідної професії й розряду:
ЗПвідп = (ЗПтар + ЗПпр + ЗПпроф + ЗПвеч + ЗПнічн.) × (Твідп / Теф), де
Твідп - тривалість відпустки, днів;
Теф - ефективний фонд часу роботи робітника за рік, днів.
7) розрахунки фонду додаткової заробітної плати робітників відповідної професії й розряду:
Фдод.ЗП n) = ∑(ЗПпр + ЗП проф + ЗПвеч + ЗПнічн + ЗПвідп).
8) визначення ФОП робітників шляхом підсумовування фонду основної заробітної плати й фонду додаткової заробітної плати відповідно для основних і допоміжних робітників:
ФОПосн роб = ∑(Фосн.ЗПосн роб + ФдодЗПосн роб);
ФОПдоп роб = ∑(Фосн.ЗПдоп роб + ФдодЗПдоп роб).
9) розрахунки середньомісячної заробітної плати робітників (окремо для основних і допоміжних робітників):
ЗПсер.м. = ФОП / (Чобл × 12 міс.), де
ФОП – фонд оплати праці робітників, грн.;
Чобл – облікова чисельність робітників котельні, чол.
Б. Розрахунки ФОП фахівців, службовців і керівників
1) спрощено річний фонд оплати праці фахівців, керівників і службовців визначають (з урахуванням преміальних виплат):
ФОП(n) = ((ЗПокл + ЗПокл × (ПР / 100%)) × 12, де
ЗПокл - зарплата по окладу для відповідної посади, грн.;
ПР - відсоток премії за якісне виконання виробничого завдання;
(n) – кількість посад.
розрахунки середньомісячної заробітної плати керівників, фахівців, службовців і МОП:
ЗПср.м. = ФОП / (Чобл × 12), де
ФОП – фонд оплати праці відповідних категорій працівників, грн.;
Чобл – облікова чисельність відповідних категорій працівників, чол.
4. Планування собівартості продукції
Розрахунки собівартості продукції (пари) ведуть по статтях калькуляції.
При калькулюванні собівартості продукції насамперед виконують розрахунки видатку необхідної сировини, матеріалів, палива (на основі норм видатку на одиницю продукції й обсягу продукції, що випускається), а з урахуванням цін на сировину, матеріали й паливо визначають витрати на них.
Для виробництва пари потрібне паливо, зокрема, можливе використання газу (природного, доменного, коксового), мазуту, вугілля. Крім цього, на технологічні цілі затрачається електроенергія й технічна вода.
Розрахунки потрібної кількості силової електроенергії за рік виконують за формулою:
Пуст × Теф × Кодн
W = Квтр × & , де
Пуст - встановлена потужність устаткування, кВт;
Теф - ефективний фонд часу роботи устаткування за рік, годин;
Кодн - коефіцієнт одночасної роботи устаткування (0,3-0,7);
Квтр - коефіцієнт, що враховує втрати електроенергії в мережі;
& - ККД електродвигунів.
Витрати на електроенергію за рік (Ве, грн.):
Ве = W × Це, де
Це - тариф за 1 кВт/год електроенергії, грн.
Витрати на воду за рік (Вв, грн.):
Вв= Qв × Цв = ((q × m × Kзм × Теф) : 1000) × Ц, де
Qв - річний видаток води на виробничі потреби, куб. м;
q - видаток води на одиницю устаткування в зміну, куб. м;
m - кількість одиниць устаткування, що працює з охолодженням;
Кзм - кількість змін роботи устаткування за добу;
Теф - ефективний фонд часу роботи устаткування за рік, годин;
Цв - ціна 1 куб. м води, грн.
Статті «Основна заробітна плата виробничих робітників», «Додаткова заробітна плата виробничих робітників» представлені фондами основної й додаткової заробітної плати основних робітників (дані для розв'язку завдання беруться з попереднього завдання).
3. Склад статті «Відрахування на соціальні заходи»:
- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування – 32% від суми статей «Основна заробітна плата виробничих робітників» і «Додаткова заробітна плата виробничих робітників»;
- відрахування на обов'язкове соціальне страхування – 2,9% від суми тих же статей;
- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття – 2,1% від суми тих же статей;
- відрахування на обов'язкове страхування працівників від нещасних випадків на виробництві (відсоток відрахувань коливається залежно від того, до якого класу належить дане підприємство; у завданні прийнятий рівним 1,2%).
З обліком вищесказаного сумарний відсоток відрахувань на соціальні заходи в умовах пропонованих завдань відповідає 38,2% від суми статей «Основна заробітна плата виробничих робітників» і «Додаткова заробітна плата виробничих робітників».
Витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи допоміжних робітників (зокрема, робітники по ремонту й обслуговуванню устаткування) враховуються в статті калькуляції «Витрати на утримання й експлуатацію устаткування». Витрати на оплату праці з відрахуваннями на соціальні заходи керівників, фахівців і службовців включаються в статтю «Загальновиробничі витрати».
У статтю калькуляції «Витрати на утримання й експлуатацію устаткування» включаються:
амортизаційні відрахування від вартості виробничого й підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту й інструментів і приладів зі складу основних виробничих засобів;
витрати на утримання й експлуатацію виробничого й підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту й інструментів і приладів зі складу основних виробничих засобів;
витрати на ремонти, які здійснюються для підтримки в робочому стані виробничого й підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту й інструментів і приладів зі складу основних виробничих засобів;
інші витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією устаткування.
Амортизаційні відрахування (А) від вартості основних фондів визначають по формулі:
А = Ф × На, де
А - річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;
Ф - вартість основних фондів, грн.;
На - норма амортизації за рік, %.
Амортизаційні відрахування від вартості устаткування враховуються в статті «Витрати на утримання й експлуатацію встаткування». Часто в практичній діяльності витрати по цій статті розраховують укрупненим методом – установлюють відсоток цих видатків залежно від величини статті «Основна заробітна плата виробничих робітників», зокрема, в умові пропонованих завдань цей відсоток становить 150%.
5. У статтю калькуляції «Загальновиробничі витрати» включаються:
- витрати на управління виробництвом (на утримання працівників апарата управління котельні; на оплату службових відряджень персоналу котельні в межах норм, передбачених законодавством; на придбання спеціальної літератури для інформаційного забезпечення виробничої діяльності тощо);
- амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
- витрати на обслуговування виробничого процесу (на забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, паливом, енергією, інструментом, пристроями й іншими засобами й предметами праці; витрати на утримання й експлуатацію автотранспорту загальновиробничого призначення; на утримання й експлуатацію, технічний огляд і технічне обслуговування основних засобів загальновиробничого призначення; на проведення ремонтів основних засобів загальновиробничого призначення; витрати на здійснення технологічного контролю над виробничими процесами і якістю продукції; на утримання загальновиробничого персоналу, зайнятого обслуговуванням виробничого процесу);
- витрати на охорону праці;
- витрати цеху, пов'язані із професійною підготовкою або перепідготовкою по профілю виробництва працівників;
- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід та інше утримання виробничих приміщень та інші витрати.
Стаття «Загальновиробничі витрати» може бути також розрахована укрупненим методом – відсоток від сформованих витрат по попередніх статтях або від витрат на оплату праці виробничих робітників («Основна заробітна плата виробничих робітників») (вибирається з урахуванням особливостей конкретного виробництва). Для умов пропонованих завдань відсоток становить 20% від основної заробітної плати виробничих робітників.
1 2 3