Міністерство освіти і науки України
Харківська національна академія міського господарства
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту „Бізнес-план підприємства”
з курсу „Планування”
(для студентів 4 курсу заочної форми навчання
спец. 7.050107 „Економіка підприємств”)
Харків-ХНАМГ-2005
Методичні вказівки до виконання курсового проекту „Бізнес-план підприємства” з курсу „Бізнес-планування” (для студентів 4 курсу заочної форми навчання спец. 7.050107 „Економіка підприємств”) / Укл.: Ю.Ю.Леонтьєва – Харків: ХНАМГ, 2005.- 24 с.
Укладач: Ю.Ю. Леонтьєва
Рецензент: Ж.А.Губкіна
Затверджено кафедрою економіки і управління будівництвом та міським господарством, протокол № 5 від 02.11.2004 р.
ВСТУП
Ці методичні вказівки призначені для студентів 4 курсу заочної форми навчання спеціальності 7.050107 „Економіка підприємств”. У них наведено основні питання проектування з курсу „Планування”. Студентам пропонується самостійно вибрати собі тему проекту за одним з таких напрямків у плановій сфері діяльності фірми:
1. Комплексний план соціально-економічного розвитку підприємства або фірми з різними формами власності (державні й муніціпальні підприємства, господарські товариства і т. ін.).
2. Розробка бізнес-плану виробництва продукції.
3. Методи оптимізації системи планових показників і удосконалення окремих видів внутрішньовиробничого планування в умовах ринкових відносин підприємства
4. Удосконалення планування різних показників іпідвищення соціально-економічної ефективності виробництва за рахунок зниження витрат і зростання результатів.
5. Аналіз і оцінювання сучасного рівня розвитку виробництва, розробка стратегічних планов його стабілізації та зростання ефективності за рахунок внутрішнього й зовнішнього капіталу та інших джерел фінансування.
Відповідно до обраної теми роботи кожний студент уточнює її зміст і разом з керівником розробляє попередній план підготовки проекту. Незалежно від теми проекту та її напрямку (розрахунково-аналітичний або проблемно-дослідний підхід) кожна курсова робота складається із вступу, трьох глав і закінчення. У кожній главі, як теоретичній, так і практичній, можуть бути три - чотири параграфи, які уточнюють її зміст. Обсяг курсової роботи разом з додатками повинен складати 40 - 50 сторінок рукописного, або 25 - 30 сторінок машинописного тексту.
При написанні цих методичних вказівок використовували матеріали навчальної літератури та нормативних документів, що наведені в списку літератури.
1. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ
Курсові роботи з планування і прогнозування виробництва є завершальною стадією навчання, вони сприяють закріпленню у студентів теоретичних знань і придбанню практичних навичок з розробки оптимальних планових показників з урахуванням діючих обмежень ресурсів на конкретному підприємстві. Відповідно до основних завдань планування на різних підприємствах і фірмах випускаючою кафедрою встановлена тематика курсового проекту для студентів економічних спеціальностей, що являє собою розробку бізнес-плану для вже існуючого підприємства або підприємства, яке тільки відкривається.
1.1. ЗМІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ
Створення нових проектів припускає попереднє економічне обґрунтування їхньої доцільності, наступне планування необхідних витрат на їхнє здійснення й очікувані кінцеві результати. Бізнес-планування дозволяє економістам не тільки обґрунтувати необхідність розробки того чи іншого інноваційного проекту, але і можливість його реалізації в діючих ринкових умовах.
Основними об'єктами бізнесу-планування у вільних економічних відносинах служать високоприбуткові й конкурентоздатні інноваційні проекти. Як відомо, сучасний ринок, заснований на дотриманні усіма виробниками і споживачами рівноваги між попитом та пропозицією і порівнянні своїх доходів і витрат, завжди буде віддавати перевагу в кредитуванні й фінансуванні тим виробничим, підприємницьким чи комерційним пропозиціям, які у майбутньому дадуть найбільший соціально-економічний результат. Бізнес-плани в основному призначаються для того, щоб сприяти виходу на ринок высококонкурентных нових видів товарів і послуг.
Отже, будь-який інноваційний бізнес-проект повинен мати відповідний бізнес-план обґрунтування оптимальних показників виробництва і продажу товарів і послуг як на вітчизняному, так і на закордонному ринку. У ринкових відносинах бізнес-план сам перетворюється у своєрідний товар, просування якого в навколишнє для підприємства банківсько-кредитне чи фінансово-інвестиційне середовище повинне принести максимальний доход розробникам нового проекту.
Бізнес-плани є для наших виробників новим видом внутрішньогосподарського або внутрішньофірмового планування, що одержав найбільше поширення на малих і середніх підприємствах. Бізнес-плани розробляються на різні інноваційні об'єкти чи процеси, пов'язані з проектуванням або створенням нових фірм і їхніх підрозділів, розробкою і постачанням на ринок необхідних товарів і послуг, реконструкцією підприємств і розширенням випуску продукції, удосконаленням технології та організації виробництва, підвищенням якості товарів і продуктивності праці. У них втілюеться визначена соціально-економічна мета, що має завершений творчий результат: зростання прибутку, збільшення частки ринку, задоволення вимог покупців, прискорення обороту продукції, створення нових робочих місць і т.д.
Обрана соціально-економічна мета фірми на майбутній період її виробничо-господарської чи іншої діяльності повинна одержати найбільш повне відображення в розроблюваному бізнес-плані. На знову створювані фірми або фірми і підприємства, що тільки відкриваються, розробляється відповідно до проекту комплексний бізнес-план, що включає докладні техніко-економічні розрахунки з усіх розділів і показників проектування, будівництва й освоєння нового виробництва товарів і послуг. На діючих підприємствах бізнес-плани, зазвичай, створюються з метою досягнення відповідних стратегічних, тактичних чи оперативних напрямків або задач, пов'язаних з подальшим розвитком виробничих чи функціональних підрозділів, реструктуризацією або розширенням організації і т.д. При стабільній і усталеній роботі підприємства бізнес-план може бути спрямований на відновлення основних виробничих фондів і розвиток нових технологій. При значному спаді виробництва, що має місце в перехідний період, бізнес-план повинен передбачати пошук нових ринків, розширення збуту продукції і т.п. В одних випадках потрібна розробка комплексних бізнес-планів, у інших — локальних бізнесів-проектів. Бізнес-плани потрібні на відкриття будь-якого нового проекту або своєї справи усім виробникам і підприємцям.
Бізнес-план являє собою документ що описує аспекти майбутнього комерційного підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіштовхнутися, а також установлює способи їхнього рішення. Бізнес-план у кінцевому рахунку повинен дати правильну відповідь на такі важливі питання ринкових відносин, як можлива вартість проекту і плановані доходи. Кожен підприємець повинен знати, скільки буде коштувати новий проект і чи принесе ця справа доходи, а якщо принесе, то коли і який ступінь ризику? Відповіді на ці запитання раціонального господарювання у складних ринкових відносинах дає правильно складений бізнес-план. Закордонний досвід свідчить, що в умовах ринку усім виробникам необхідно складати плани як довгострокової, так і поточної діяльності. Складання бізнес-плану служить першим кроком кожного починаючого підприємця у сферу інноваційної, господарської, комерційної чи інвестиційної діяльності. Розробка такого плану вимагає не тільки всебічної економічної оцінки майбутнього бізнесу-проекту професіоналами, але й особистої участі самих підприємців і вищих керівників підприємства чи фірми. Спільна участь у складанні бізнес-планів економістів і підприємців є необхідною на вітчизняних підприємствах, що мають багаторічний досвід складання тактичних і стратегічних, зокрема п'ятирічних і річних, планів. Тому виникає питання про наступність або співвідношення широко відомих у промисловості систем і методів планування соціально-економічного розвитку підприємств і нових бізнес-планів.
Механізм ділового ринкового планування включає теорію, методологію і практику планово-управлінської діяльності, що охоплює загальні закономірності й специфіку ринкових економічних відносин. Змінилися орієнтири, методи й інструменти господарювання, в основу яких покладені ринкові закони попиту та пропозиції. За цих умов ділове планування чи бізнес-плани повинні об'єднати всі етапи реалізації підприємницьких проектів: від вибору стратегічної чи тактичної мети до її повної реалізації на відповідному ринку. Бізнес-планування включає такі етапи, як вибір і обґрунтування виду діяльності, виявлення найбільш реальних проектів її здійснення, економічну оцінку витрат і результатів, розробку деталізованого бізнес-плану, забезпечення виконання запланованих заходів, корегування планових показників і уточнення фактичної ефективності використання бізнес-проекту.
Практика планування підтверджує тісну взаємодію бізнес-планів і соціально-економічних планів, сформованих на підприємствах в останні роки.
Бізнес-планування включає не весь комплекс загальних цілей підприємства чи корпорації, а одне з найважливіших завдань, що визначає конкретний зміст планування нового виду чи діяльності бізнес-проекту. Бізнес-план орієнтується, головним чином, на розробку нової стратегії чи тактики розвитку підприємства.
Бізнес-плани розробляються на інноваційні проекти, чітко окреслені тимчасовими термінами їхнього виконання, після закінчення яких робота над даним бізнес-проектом завершується. Бізнес-план має не тільки чіткі тимчасові, але і більш вузькі просторові межі.
Основне призначення бізнес-плану полягіє у відкритті підприємцями нової справи й одержанні на виконання проекту необхідних виробничих ресурсів і, в першу чергу, коштів. Пошук надійних інвесторів вимагає найбільш ретельного обґрунтування багатьох фінансових показників з урахуванням існуючого ступеня ризику не тільки у внутрішній виробничо-господарській діяльності, але і в зовнішніх кредитно-фінансових і банківських структурах. Внутрішньофірмові плани необхідні для власного використання, тоді як бізнес-плани потрібні для зовнішніх інвесторів і кредиторів.
Бізнес-плани розробляються безпосередньо під керівництвом і при особистій участі підприємця — засновника фірми. Особиста участь кожного бізнесмена-підприємця у розробці ділового плану свого нового підприємства сприяє не тільки виробленню реальної стратегічної й оперативної мети, але і забезпечує в майбутньому найбільш досконалу організацію виконання бізнес-проекту на основі порівняння витрат і результатів.
Вітчизняні фахівці поки не мають науково обґрунтованих методик розробки бізнес-планів стосовно до наших умов нових ринкових відносин, оскільки у більшості методичних і навчальних рекомендацій розкривається переважно досвід планування на сформованому закордонному ринку.
В умовах ринку основні планові завдання кожного підприємства зводяться до рішення наступних питань:
який вид продукції або яку нову справу вибрати для виходу на вітчизняний і закордонний ринок;
який буде ринковий попит на запропоновані товари і послуги і як він буде змінюватися;
які ресурси й у яких кількостях будуть потрібні для організації бізнес-проекту;
скільки будуть коштувати необхідні ресурси і де знайти надійних постачальників;
якими будуть витрати на організацію виробництва і реалізацію продукції і послуг на відповідних ринках;
якою може бути ринкова ціна на дану продукцію і як на неї вплинуть конкуренти;
якими можуть бути загальні доходи і як їх слід розподіляти між усіма учасниками бізнес-проекту;
якими будуть показники ефективності виробництва і як їх
можна підвищити.
На початкових етапах складання бізнес-планів на ті чи інші бізнес-проекти досить наближених відповідей на основі виконання укрупнених розрахунків економістами. Для попереднього техніко-економічного обґрунтування бізнес-проекту необхідні такі ринкові показники:
загальні вихідні дані й умови виконання проекту;
ринок збуту продукції і виробнича потужність;
матеріальні фактори виробництва і необхідні ресурси;
місцезнаходження підприємства і транспортні зв'язки;
проектно-конструкторська документація; організація підприємства і накладні витрати;
потреба у трудових ресурсах і джерелах покриття,
планування термінів здійснення проекту;
фінансово-економічна оцінка бізнес-проекту.
Для якісної розробки бізнес-планів необхідна достовірна вихідна маркетингова, виробнича, фінансова й інша планово-економічна інформація. Розглянемо зразкову структуру діючих бізнес-планів, що розкривають більш докладно як вихідну інформацію, так і розроблювані на її основі планові показники.
Титульний аркуш: назва й адреса фірми; імена й адреси засновників; сутність запропонованого проекту; вартість проекту.
Вступна частина: основні положення запропонованого проекту.
Аналіз стану справ у галузі: поточна ситуація і тенденції
її розвитку; потенційні конкуренти; передбачувані споживачі.
Суть запропонованого проекту: продукція, що випускається; виконувані роботи і послуги; необхідні приміщення й устаткування; необхідний адміністративний і виробничий персонал; відомості про самого підприємця і його партнерів.
Виробничий план: зміст технологічного і виробничого процесів; передбачувані субпідрядники і партнери; вартість основних виробничих фондів; номенклатура й обсяг випуску продукції; перелік застосовуваних матеріалів; постачальники сировини.
План маркетингу: передбачувані ціни на продукцію; можливі канали збуту; реклама продукції; прогноз нових видів виробів; цільові показники.
Організаційний план: форма власності; відомості про партнерів (пайовиків); міра відповідальності партнерів; склад керівних органів; організаційна структура фірми; розподіл обов'язків і функцій.
Фінансовий план: план доходів і витрат; грошові надходження і платежі; балансовий план; точка самооплатності; основні джерела коштів; порядок використання доходів.
Оцінка ризику: слабкі сторони підприємства; ймовірність появи нових технологій; альтернативні стратегії; надійність партнерів і постачальників.
Додатки: перелік основних документів.
У малому й великому підприємництві в останні роки значно розширилася практика складання бізнес-планів з урахуванням специфіки нових ринкових відносин. Наведемо основні показники бізнес-планів:
найменування інвестиційного проекту і його короткий опис;
мета проекту і терміни його реалізації;
строк окупності інвестицій;
очікувані результати від реалізації проекту (приріст виробництва продукції і прибутку, зростання експорту, підвищення якісних характеристик);
передбачувана вартість проекту (загальна вартість, у тому числі залучення засобів з обласного бюджету);
гранично мінімальний термін кредиту;
форма гарантії повернення позики (застава землі, нерухомість, устаткування, страхування);
план інвестицій і термін повернення позики по місяцях року;
основні ринки збуту продукції і конкуренти;
результати реалізації проекту (нові робочі місця, закупівля
технології, устаткування);
структура собівартості по основних статтях витрат.
Наявність типового змісту бізнес-плану розширює межі його застосування не тільки на великих, але і на малих підприємствах. Чинне законодавство не закріплює не тільки форми і порядок бізнесу-планування, але і саму обов'язковість розробки таких планів. Однак бізнес-план уже зайняв своє належне місце у підприємництві.
1.2. РОЗРОБКА БІЗНЕС-ПЛАНУ ВИРОБНИЦТВА
Складання обґрунтованого бізнес-плану на здійснення інноваційного проекту є дуже важливим показником не тільки високої ефективності майбутнього підприємства, але і сьогоднішнього професіоналізму його творців. У сучасних умовах бізнес-план служить для виробників надійним інструментом господарювання, а для інвесторів — основним орієнтиром при кредитуванні і фінансуванні майбутнього проекту. Обсяг і ступінь конкретизації будь-якого бізнес-плану визначаються його призначенням, сферою діяльності, масштабом виробництва, сумою необхідних кредитів, репутацією фірми і т.д. Нове і дороге підприємство передбачає розробку докладного бізнес-плану, діючі високорентабельні фірми можуть складати короткі бізнеси-пропозиції. Усі бізнес-плани розробляються з конкретною підприємницькою метою і на певний строк. При необхідності їх зміст може доповнюватися або коректуватися. На великі проекти, крім зведеного бізнес-плану, можуть створюватися локальні бізнес-пропозиції. Розроблювачі ділового плану залежно від його цільового призначення і кола фахівців чи інвесторів, на яких він розрахований, визначають зміст і концепцію побудови бізнес-плану, а також систему і методику розрахунку найважливіших техніко-економічних показників.
Розробка основних планових показників не представляє великого утруднення для вітчизняних економістів. Їх склад і порядок розрахунку нічим не відрізняються від раніше розглянутих показників внутрішньофірмового соціально-економічного плану. Необхідно розкрити найважливіші особливості складання бізнес-планів на сучасному підприємництві.
Резюме — це стислий огляд ділової пропозиції, призначений привернути увагу інвесторів до розроблюваного бізнес-проекту й одержати необхідні кредити для його практичної реалізації. У ньому повинні бути показані необхідність його фінансування, запланована ефективність і практична реалізація. Резюме складається на основі вже готового бізнес-плану. Звичайно, з кожного розділу вибираються найсуттєвіші інноваційні пропозиції і найбільш важливі розрахункові показники. Робота над підготовкою резюме є надзвичайно важливою і відповідальною, оскільки якщо воно не справить сприятливого враження на майбутніх інвесторів і кредиторів про зміст бізнес-плану, важко буде розраховувати надалі на одержання коштів. Структура резюме може складатися з трьох основних частин:
вступ, у якому міститься головна мета пропонованого проекту, розкриваються сутність і новизна пропозиції, показуються його творчість, конкурентоздатність і соціально-економічна значимість;
основний зміст, де у стислій формі викладаються основні переваги нового проекту і наводяться найважливіші техніко-економічні результати — прогноз попиту, обсяг пропозиції, вартість проекту, витрати виробництва, доход фірми, джерела фінансування;
висновок, у якому узагальнюються кінцеві результати діяльності підприємства, відбиваються передбачувані методи господарювання, оцінюється професіоналізм управлінської команди і т.д.
Обсяг резюме повинен бути не більше двох сторінок, а ще краще, одна сторінка. Тому воно повинно дуже коротко і досить повно відбити усі найбільш значимі соціально-економічні результати бізнес-проекту. Резюме служить ключовою частиною всякого бізнес-плану і повинне привертати увагу фахівців не кількістю, а якістю підсумкової інформації.
Опис продукту чи виду діяльності полягає в тому, щоб найбільш докладно і повно представити у бізнес-плані основні характеристики майбутньої продукції, товарів і послуг, запропонованих до постачання на відповідний ринок. У даному розділі необхідно дати загальне уявлення про товар і розкрити його конкурентоздатність, показати динаміку попиту, розширення ринку продажів, можливість удосконалювання, скорочення витрат і т.д. При описі будь-якого товару необхідно відповісти на такі загальні запитання.
Які потреби покликаний задовольняти планований до виробництва новий товар?
У чому особливість чи унікальність даного товару і чому споживачі повинні віддавати йому перевагу перед іншими товарами-конкурентами?
Якими патентами захищений запропонований до виробництва продукт і чи доведений він до товарного вигляду?
У цьому розділі бізнес-плану центральним є опис виду діяльності фірми. Будь-який бізнес припускає заняття декількома видами підприємницької діяльності. Тому дуже важливо вибрати той вид, від якого цілком залежить також зміст планово-управлінської діяльності. Особливо це важливо для фірм, що знову відкриваються, і підприємств, при створенні яких у бізнес-плані варто дати відповіді про зміст їх основної діяльності, а також про наявність досвіду і професійної підготовки менеджерів усіх рівнів управління. Відсутність досвіду й економічних знань в організації бізнесу є однією з основних причин невдач наших підприємців.
Вибір конкурентної стратегії. Головними ознаками конкуренції служать переваги даного товару перед іншими, наприклад, якість і термін служби продукту, експлуатаційні та естетичні характеристики, діючі ціни і методи післяпродажного обслуговування і т.п. Усе це необхідно відбити у бізнес-плані, у тому числі обрану конкурентну стратегію, що може бути заснована на перевазі у витратах, або створенні диференціації продукту з унікальними властивостями, а також фокусуванні товару на одному із сегментів діючого ринку. Після вибору конкурентної стратегії варто розглянути можливі відповідні дії конкурентів. Порівняльний аналіз запланованої діяльності фірми й основних конкурентів можна провести по таких факторах, як реклама продукції, розміщення фірми, характеристика продукту, рівень цін, імідж фірми й ін.
План маркетингу призначений для створення ефективного ринку
збуту пропонованого товару. Він необхідний як частина бізнес-плану
не тільки для організації внутрішньої діяльності фірми, але і
встановлення ділових контактів із зовнішніми партнерами й інвесторами. У ринкових відносинах для досягнення високих результатів
недостатньо просто зробити необхідний товар, а слід завоювати довіру покупців, забезпечити його продаж і дістати запланований прибуток. Маркетинговий розділ бізнес-плану дає відповіді на наступні запитання: . •
Які основні характеристики різних груп покупців на тому внутрішньому і зовнішньому ринку, на який підприємство орієнтується? Які тут сегменти ринку і на який з них фірмі варто розраховувати?
На яку частку в даному сегменті ринку може претендувати підприємство? Яким чином фірма має намір зайняти свою позицію на внутрішньому ринку?
Який рівень діючих там ринкових цін? І на який чистий прибуток може розраховувати підприємство як при стабільних цінах, так і при їх зниженні?
Які канали розподілу товарів буде використовувати підприємство? Які будуть витрати збуту при різних варіантах організації продажів?
Як підприємство буде планувати післяпродажне обслуговування покупців? Чи буде застосовуватися гарантована система сервісу?
Виробничий план необхідний у тих бізнес-проектах, які передбачають організацію виробництва нових конкурентоздатних товарів і послуг. Для підприємців складання плану виробництва є найскладнішим видом не тільки планово-економічної, але й організаційно-управлінської діяльності. Низька платоспроможність багатьох підприємств, нестабільність нових ринкових зв'язків, ненадійність замовників і постачальників, а також невигідність довгострокових кредитів припускають необхідність особливо ретельної розробки даного розділу бізнес-плану, оскільки кінцева ціна навіть окремих неточностей може виявитися для виробника непосильною. У цьому розділі необхідно описати основні виробничі процеси, дати логістичну схему матеріальних потоків, склад необхідного технологічного устаткування, перелік потрібних матеріальних ресурсів і т.д. Якщо в бізнес-проекті планується створити не виробниче підприємство, а сервісне чи торгове, то даний розділ можна назвати торговим планом і описати в ньому процедуру закупівель партій товарів, систему контролю за рівнем товарних запасів і схему розташування складських приміщень. У виробничому розділі бізнес-проекту необхідно дати відповіді на наступні запитання:
Де будуть вироблятися товари – на діючому чи знову
створеному підприємстві?
Які будуть потрібні виробничі потужності і як забезпечити їх розвиток?
На яких умовах і в кого будуть закуповуватися необхідні виробничі ресурси?
З якими фірмами передбачається виробнича кооперація підприємства і які будуть додаткові витрати?
Які можуть бути обмеження обсягів постачання ресурсів, виробництва і продажу продукції?
Виробничий план розробляється звичайно на кілька років і надалі може змінюватися.
Фінансовий план є заключним розділом бізнес-проекту. Як і будь-який фінансовий план, він включає три планових документи: план доходів і витрат, прогноз руху готівки і баланс підприємства. Фінансовий план є особливо цінним для потенційних інвесторів, оскільки в ньому обгрунтовується потреба нового підприємства в необхідних інвестиціях, і на цій підставі можна судити про те, наскільки запропонований бізнес-проект взагалі прийнятний як з економічної, так і з інвестиційної позиції. При складанні цього розділу особлива увага повинна приділятися розрахункам планованих доходів і витрат, вибору оптимальних економічних рішень, визначенню беззбитковості проекту й інших фінансових показників. Перед вами необхідні рекомендації з обґрунтування самооплатності чи беззбитковості запропонованих у бізнес-плані інновацій. Під точкою самооплатності в сучасному бізнесі розуміється такий стан фірми, коли різниця між витратами і доходами виявляється рівною нулю, тобто підприємство ще не одержує прибутку, але і не несе збитків.
У загальному вигляді точку беззбитковості чи самооплатності можна визначити за формулою:
,де: Аб — обсяг випуску беззбиткової продукції, шт.;
СПВ — сукупні постійні витрати, грн./рік;
Цв — ціна виробу, грн./шт.;
ПІ — питомі змінні витрати, грн./шт.
Найбільші труднощі при розрахунку точки самооплатності полягають у встановленні величини постійних і змінних витрат. До постійних можна віднести витрати на амортизацію устаткування, зарплату адміністративного персоналу, орендну плату й інші витрати, до змінних — витрати на покупку сировини і матеріалів, зарплату виробничим робітникам і т.п.
Приклад графіка точки беззбитковості подано на рис. 1.1.
Дв
Сукупний прибуток
Витрати, тис.грн.
Дн
Сукупні витрати
7
5
Постійні витрати
Обсяг, шт.
Рис. 1.1 – Графік беззбитковості проекту
Точка беззбитковості показує межі ефективності майбутнього бізнес-проекту. Рекомендується визначати по кожному виду продукції, що випускається, кілька точок беззбитковості при різних значеннях планованих ринкових цін і доходів, показаних на графіку пунктирними лініями (Дв, Дн).
Основний приклад фінансових результатів бізнес-плану підприємства представлений у табл. 1.1 з поквартальною чи помісячною розбивкою показників.
Таблиця 1.1
Основні фінансові результати бізнес-проекту
| Найменування показників | Всього, тис. грн. | Поквартальні показники, тис. грн. | |||
| І | ІІ | ІІІ | IV | ||
| 1. Обсяг продажу | 2600 | 500 | 600 | 700 | 800 |
| 2. Витрати виробництва | 1860 | 330 | 420 | 510 | 600 |
| 3. Прибуток від реалізації | 740 | 170 | 180 | 190 | 200 |
| 4. Податок на прибуток | 370 | 80 | 90 | 100 | 100 |
| 5. Чистий прибуток | 370 | 90 | 90 | 90 | 100 |
Загальним показником ефективності бізнес-проектів, крім отриманого прибутку, може також бути його чиста дисконтована вартість, розрахована за весь період дії з урахуванням початкових інвестицій. Якщо її величина є позитивною, то це може бути критерієм ефективності запропонованого на діючому ринку інноваційного бізнес-проекту, що підтверджує необхідність його реалізації у встановлені планові терміни.
1.3. РЕАЛІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Бізнес-плани служать підставою для вибору найбільш економічних інноваційних проектів. Ефективність бізнес-планування виявляється тільки після реалізації проекту в реальних виробничих чи ринкових умовах. Це означає як необхідність підвищення якості запланованих показників, так і можливість одержання високих реалізаційних результатів. Бізнес-план дає кожному підприємцю чіткі орієнтири на період дії проекту. Порівнюючи отримані результати з запланованими показниками, підприємець чи менеджер може судити про те, як йде його бізнес, а при необхідності прийняти організаційно-управлінські рішення щодо поліпшення своїх справ.
Бізнес-планування є складовою частиною успіху будь-якої господарської діяльності. Як свідчить закордонний досвід, зневага бізнес-планом може дуже дорого коштувати підприємцю: адже всі, з ким він пов'язаний по справах фірми (постачальники, споживачі, конкуренти, банки), мають свої плани, і підприємець зобов'язаний їх враховувати, а, отже, планувати і свою діяльність. План потрібний також для того, щоб усі співробітники мали чітке уявлення про головні цілі і завдання фірми, а також про основні вимоги, які висуваються особисто до них. Тут можна послатися на приклад процвітаючих фірм, персонал яких має чітке уявлення про власні завдання і загальні цілі компанії. І, крім того, варто враховувати точку зору, що затвердилася у середовищі світових банкірів про те, що найпоширеніша причина банкрутств полягає зовсім не у нестачі коштів, а в нездатності підприємця правильно спланувати свою діяльність.
Правильне ділове планування також сприяє успішній реалізації бізнес-проектів, створенню системи контролю за ходом виконання бізнес-плану і внесення в нього відповідних змін. Етап реалізації бізнес-плану охоплює, зазвичай, період часу від ухвалення рішення про інвестування проекту до початку комерційної діяльності фірми. Реалізація ділового плану означає виконання проектних пропозицій і досягнення позитивних економічних результатів. Це передбачає використання лінійних і мережних моделей, що з'єднують у єдину систему різні види й етапи виконуваних робіт, які мають визначену тривалість і вартість. Наведемо зміст основних робіт, що передбачають реалізацію конкретного бізнес-плану на вітчизняних підприємствах:
набір і комплектування команди впровадження;
створення і реєстрація господарської фірми;
придбання чи розробка прогресивної технології;
вибір підрядників, консультантів і постачальників;
підготовка заявочних документів;
формування і виставлення пропозицій;
обґрунтування ринкової ціни товару;
проведення переговорів і висновок контрактів;
придбання чи оформлення оренди землі;
проведення будівельно-монтажних робіт;
закупівля й установка технологічного устаткування;
висновок договорів про закупівлю матеріальних ресурсів;
здійснення маркетингових досліджень;
навчання і розміщення фахівців фірми;
завершення бізнес-проекту;
освоєння виробництва продукції;
організація ринку збуту товарів.
У процесі реалізації бізнес-проекту розробляють план-графік виконання основних етапів робіт і складають уточнений кошторис витрат. Планування витрат робочого часу на виконання передбачених проектом робіт виконують за допомогою відомих методів нормування праці персоналу або на основі складання розкладу. Звичайно при складанні розкладів використовують лінійні графіки, що відбивають прийняту послідовність і тривалість виконання кожної роботи чи завдання. В опис будь-якого завдання включають такі фактори:
робота, що підлягає виконанню в проекті;
ресурси, потрібні для виконання робіт;
час, необхідний для завершення завдання;
інформація, що характеризує зміст роботи;
результати, передбачені бізнес-планом;
взаємодії, що регламентують роботу персоналу.
Планування бюджету реалізації передбачає визначення вартості економічних ресурсів, необхідних для впровадження бізнес-проекту. Оціночні витрати необхідних для впровадження бізнес-проекту ресурсів є основою планування передвиробничих капітальних вкладень, що є частиною загальних інвестиційних витрат. При розрахунку виробничих витрат можуть бути використані діючі ринкові чи прейскурантні ціни на устаткування, матеріали та інші предмети праці й засоби виробництва. Вартість робочої сили може бути розрахована за допомогою наближених способів, наприклад, множенням місячних чи годинних ставок на число місяців чи днів роботи. При відсутності довідкових даних вони можуть бути встановлені на основі експертних та інших оцінок фахівців. У процесі планування потреби грошових ресурсів на реалізацію бізнес-проекту варто враховувати можливість зміни ймовірної дати початку і закінчення робіт і вартості матеріальних і трудових ресурсів. У цьому разі можуть бути використані коефіцієнти дисконтування до терміну початку виконання будівельно-монтажних робіт, індекси інфляції та інші коригувальні нормативи і показники. При затримці початку планових термінів реалізації бізнес-проекту треба переглянути всі розрахункові показники і терміни надходження інвестицій та ресурсів.
Планування і управління ходом робіт з реалізації розробленого бізнес-плану припускає створення системи поточного контролю та аналізу витрат ресурсів. Для цього необхідно, насамперед, установити контрольні точки витрати ресурсів і терміну виконання робіт, за якими можна визначити, як йдуть поточні справи, чи всі намічені плани виконуються. Система контролю має бути простою і достовірною, забезпечувати керівників своєчасною оперативною інформацією. Як правило, плани-графіки розробляють на рік уперед, але це не означає неможливості проведення вибіркового контролю. Слід перевіряти з визначеною періодичністю співвідношення доходів і витрат підприємства, стан готівки, рівень складських запасів, якість робіт і т.д.
Контроль доходів і витрат дозволяє оцінити стан платоспроможності й фінансової стійкості підприємства і можливість реалізації проекту. Якщо сума доходів, що надходять, перевищує величину витрат на виконання бізнес-проекту, то це служить першим свідченням раціонально організованих робіт. Крім того, важливо встановити, скільки грошей виплачено, на які планові цілі і т.п.
Контроль запасів на складі сприяє правильній оцінці як фінансового стану підприємства, так і рівня організації і управління виробництвом. Підтримуючи оптимальний рівень складських запасів, фірма забезпечує своєчасне виконання робіт з мінімальними витратами. Прискорення обороту виробничих ресурсів приводить до збільшення кількості товарів, що випускаються, послуг і швидкої окупності витрачених на проект засобів.
Контроль виробництва припускає порівняння планових і фактичних показників виробничого циклу, завантаження устаткування, простою робітників, витрат виробництва і т.п.
2. Рекомендації з виконання проектів
Кожна курсова робота повинна містити загальні наукові рекомендації з удосконалення планування на підприємстві і конкретні висновки та пропозиції, їх відмінні риси, що випливають із своєрідності конкретної теми проекту, об'єкта наукового дослідження, змісту (плану) роботи, сучасних вимог ринку, методичних порад керівника, наявності вихідної інформації, рівня підготовки студентів, їх професійних знань і умінь. При цьому всі проекти повинні бути побудовані за загальною схемою і вимогам діючого стандарту до підготовки економістів. Зміст же кожного проекту повинен відбивати індивідуальний, самостійний і творчий характер роботи студента над своїм плановим завданням.
3. ОФОРМЛЕННЯ І ЗАХИСТ ПРОЕКТІВ
У курсових проектах треба звернути особливу увагу на аналіз і оптимізацію використання основних виробничих фондів, персоналу працівників і інших запланованих показників, що визначають кінцеві результати виробництва, і в першу чергу такі, як продуктивність праці, рентабельність виробництва, прибуток підприємства.
Курсове проектування є одним з основних навчальних засобів розвитку практичних умінь студентів і формування навичок самостійної роботи. Виконувані на завершальній стадії професійної підготовки економістів курсові проекти можуть стати основою для випускних дипломних проектів, зміст яких вимагає більш глибокого наукового пророблення.
Оформлення проектів повинно відповідати діючим стандартам і правилам. Скорочення слів, крім загальноприйнятих, не допускається. Найменування глав і параграфів повинно бути коротким, перенесення слів у заголовках не рекомендується. Текст роботи слід розбивати на абзаци. Усі формули, графіки й таблиці повинні бути органічно пов'язані з текстом. При необхідності проекти можуть включати додаткові матеріали, оформлені у вигляді додатків. У тексті обов'язково повинні бути приведені посилання на використану літературу. Бібліографічний список свідчить не тільки про ступінь вивчення розглянутої проблеми, але й про рівень творчості та самостійності студента. Важко написати хорошу роботу без використання сучасної навчальної і наукової літератури.
Виконані проекти підлягають захисту на кафедрі.
Список літератури
Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. М.: Финансы и статистика, 1997 – 248 с.
Бабук И.М. Инвестиции: финансирование и оценка экономической эффективности. Мн.: ВУЗ-ЮНИТИ, 1996 – 161 с.
Бизнес-план: Методические материалы / Под ред. Р.Г. Маниловского. М.: Финансы и статистика, 1995.
Горемыкин В.А., Бугулов Э.Р., Богомолов А.Ю. Планирование на предприятии. М.: Инф.-изд. дом «Филинъ», 1999.
Горохов М.Ю., Малев В.В. Бизнес-планирование и инвестиционный анализ: Как привлечь деньги. – М.: Филинъ, 1998 – 202 с.
Ильин А.И. Планирование на предприятии. В 2 ч. Ч. 1. Стратегическое планирование. – Мн.: Новое знание, 2000 – 296 с.
Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии. ч. Ч. 2. Тактическое планирование / Под общ. ред. А.И Ильина. – Мн.: Новое знание, 2000 – 416 с.
Ковелло Дж. А., Хейзелгрен Б. Дж. Бизнес-планы: Полное справочное руководство / Пер. с англ. – М.: Бином 1998.
Прогнозирование и планирование в условиях рынка. / Под ред. Т.Г. Морозовой, А.В. Пулькина. – М.: ЮНИТИ-ДИАНА, 1999 – 318 с.
З М І С Т
| | Стор. |
| Вступ | 3 |
| 1. Тематика курсових проектів | 4 |
| 1.1. Зміст бізнес-плану | 4 |
| 1.2. Розробка бізнес-плану виробництва | 10 |
| 1.3. Реалізація бізнес-плану на підприємстві | 17 |
| 2. Рекомендації щодо виконання проектів | 20 |
| 3. Оформлення та захист проектів | 21 |
| Список літератури | 22 |
Навчальне видання
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи «Бізнес-план підприємства»
з курсу «Планування»
(для студентів 4 курсу заочної форми навчання
спеціальності 7.050107 – „Економіка підприємств”)
Укладач: Леонт’єва Юлія Юріівна
Редактор: С.Д.Сусло
Коректор: З.І.Зайцева
План 2005, поз.273
Підп. до друку 31.03.05 Формат 60х84 1/16
Папір офісний Друк на ризографі
Обл.-вид. арк. 1,0 Тираж 60 прим.
Замовл. № Ціна договірна
61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12
Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ
61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12