Ім'я файлу: Курсова робота КСВ.doc
Розширення: doc
Розмір: 251кб.
Дата: 27.10.2020
скачати


9. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується з навчальної дисципліни, самостійна розробка конкретної теми з елементами наукового аналізу, що відображає набуті студентом теоретичні знання і практичні навички, уміння працювати з літературою, аналізувати джерела, робити ґрунтовні і змістовні висновки.

Основною метою і завданнями написання курсової роботи є не лише розширення і поглиблення знань студентів, а й формування уміння аналізувати теоретичний і практичний матеріал логічно, послідовно, ясно, стисло. При написанні курсової роботи студенти стають авторами вперше. Студенти мають уяснити, що, відповідно до мети і завдань курсова робота не має бути переказом вивченого матеріалу або простою компіляцією, складеною з фрагментів використаних статей і книжок. Таким чином, курсова робота повинна представляти собою цілісну, однорідну і завершену студентську працю, в якій мають бути чітко сформульовані проблема та дослідницькі питання, обґрунтована їх актуальність, викладені степінь вивченості і опрацювання проблеми та стан її дослідження.

Основними функціями керівника курсової роботи є:

  • керівництво розробкою індивідуального плану підготовки і виконання курсової роботи;

  • консультування з питань змісту і послідовності виконання курсової роботи (призначення і завдання, структура і обсяг роботи, принципи розробки і оформлення;

  • надання допомоги у підборі необхідної літератури;

  • контроль ходу виконання курсової роботи;

  • підготовка письмового відгуку на курсову роботу, включаючи її оцінку.

Студенту надається право обирати тему курсової роботи, визначену випускаючою кафедрою інституту або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.
Послідовність виконання курсової роботи
Процес роботи над курсовим дослідженням поділяється на три основні етапи: підготовчий, етап роботи над змістом, заключний.

Підготовчий етап роботи:

  • вибір теми;

  • з'ясування об'єкта, предмета, визначення мети та завдань дослідження.

Студенту надається право обрати тему курсової роботи з запропонованого переліку або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки та погодити її з викладачем кафедри – науковим керівником. Курсова робота повинна бути орієнтована на вивчення сучасних інформаційних ресурсів і застосування їх в управлінській діяльності.

Обравши тему курсової роботи, студент має з'ясувати:

  • об'єкт і предмет дослідження;

  • мету, певні аспекти та конкретні завдання дослідження;

  • прийоми і методи їх вирішення.

При з'ясуванні об'єкта, предмета й мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової роботи є системні логічні зв'язки.

Треба знати, що об'єкт дослідження – це частина об'єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта). Визначаючи об'єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет дослідження є таким елементом об'єкта, який включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, ті суттєві зв'язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким, ніж об'єкт.

Іншими словами, об'єктом виступає те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Мета визначається відповіддю на запитання: „Для чого проводиться дослідження?” Кінцевий результат дослідження передбачає розв'язання студентом проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування.

Наявність поставленої мети дослідження дозволяє визначити його завдання.

Завдання дослідження можуть включати такі елементи:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак принципів та умов застосування тощо);

- усебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і складнощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду та ін.

Наприклад:

Мета роботи полягає в розробці теоретичних та методичних засад фінансової стійкості та безпеки суб’єкта підприємництва легкої промисловості, а також практичних рекомендацій щодо вдосконалення окремих її елементів.

Виходячи з цієї мети, були поставлені наступні завдання:

  1. дослідити теоретико-методологічні аспекти управління фінансовою стійкістю підприємства;

  2. обґрунтувати та розкрити сутність поняття фінансової стійкості;

  3. охарактеризувати основні загрози фінансовій стійкості суб’єкта підприємницької діяльності та фактори впливу на неї;

  4. розробити методологічні принципи управління фінансовою стійкістю підприємства;

  5. обґрунтувати методику оцінки та забезпечення фінансової стійкості;

  6. розробити методичні підходи до оцінки фінансової стійкості підприємства;

  7. запропонувати методичні підходи до формування системи управління фінансовою стійкістю суб’єкта підприємництва;

  8. дослідити фінансово-економічну діяльність ТОВ «Золотоніська швейна фабрика», виявити проблеми діяльності;

  9. здійснити оцінку фінансової стійкості підприємства шляхом визначення абсолютних, відносних показників, інтегрального коефіцієнта, що базується на об’єднанні показників та порівнянні двох періодів, інтегрального показника на основі експертних оцінок, визначення запасу фінансової стійкості даного підприємства;

  10. розробити конкретні пропозиції, спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансової стійкості підприємства, сприяння його розвитку та ефективному здійсненню управління фінансами підприємства.

Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ТОВ «Золотоніська швейна фабрика».

Предметом дослідження є система управління фінансовою стійкістю суб’єкта підприємництва легкої промисловості.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних основ фінансової стійкості та безпеки підприємства здійснювалось за допомогою порівняльного аналізу, системного підходу та інших загальнонаукових методів. Розробка системи управління фінансовою стійкістю базувалась на методах синтезу, дедукції, експертних оцінок.

Завдання дослідження розкривають зміст предмета дослідження і узгоджуються з гіпотезами: виявити..., з'ясувати..., проаналізувати..., визначити..., одержати..., розробити... тощо.

Другий етап:

  • перегляд літературних джерел, їх опрацювання;

  • складання плану курсової роботи;

  • викладення тексту курсової роботи.

Другий етап роботи починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи. Вивчення слід починати з літератури, яка висвітлює тему в цілому, а потім перейти до більш вузьких досліджень.

З метою повнішого виявлення літературних джерел потрібно використовувати різні джерела пошуку: друковані та електронні каталоги і картотеки бібліотеки навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, прикнижкові та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, закони та постанови Верховної Ради й Кабінету Міністрів України.

Для самостійного пошуку літературних джерел студент використовує бібліографічні каталоги (алфавітний та систематичний), бібліографічні довідники, літописи, реферативні журнали, внутрішньокнижкові та післястатейні списки літератури, а також автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази та банки даних.

У процесі пошуку літературних джерел студенту рекомендується вести картотеку, в якій на окремих аркушах, позначених відповідною літерою алфавіту, записувати автора (прізвище якого починається з цієї літери), назву статті (книги), місце та рік видання, номери сторінок, з яких взята цитата, а також бібліографічний шифр (на випадок, якщо буде потрібно ще раз звернутися до цього джерела інформації). Нижче під цією інформацією студент робить відповідні нотатки, конспективні записи, виписки з тексту, записує цифрові дані.

При вивченні літератури не слід прагнути лише до запозичення матеріалу. Паралельно слід осмислювати знайдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися впродовж усієї роботи над темою, тоді думки, що виникають у ході опрацювання зібраного матеріалу, стають основою для власних спостережень, винаходів, висновків.

При викладенні матеріалу з обраної теми використовується не вся інформація, а тільки та її частка, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи і тому є найбільш цінною та корисною.

Попереднє ознайомлення з досліджуваною проблемою на основі літературних джерел є основою для складання плану курсової роботи.

План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з науковим керівником. План складається з переліку вузлових питань, що пов'язані з темою внутрішньою логікою дослідження.

При складанні плану базові питання слід розмістити в такій послідовності, яка б дозволяла знайти найбільш логічну і прийнятну для даного дослідження схему викладення матеріалу.

Позитивно зарекомендувала себе практика, коли студент, перш ніж прийняти до роботи остаточний план, складає план-проспект, в якому, крім назв розділів роботи, їх зміст викладено у вигляді тез. Це вдосконалює логіку і дозволяє оцінити необхідність та кількість дрібних частин розділу – параграфів.

Готуючись до викладання тексту курсової роботи, потрібно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ (глава) висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому, починаючи працювати над розділом, слід відмітити головну її тезу, а також тези кожного підрозділу. Тези потрібно доводити фактами, думками різних авторів, результатами аналізу документної та інформаційної бази конкретного практичного досвіду, зокрема, тих установ і організацій, інформаційна база яких досліджується.

Заключний етап роботи передбачає написання студентом вступу та висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури й додатків, редагування тексту, його доробку з урахуванням зауважень викладача, підготовку роботи до захисту.

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки, яка відображає обсяг використаних джерел та рівень вивченості теми.

Завершуючи написання курсової роботи, необхідно систематизувати ілюстративний матеріал, додатки. Ілюстрації можуть міститися в тексті або оформлюватися у вигляді додатків.
Структура курсової роботи та її зміст
Курсова робота є працею, її оцінюють не лише за змістом теоретичного і практичного матеріалу, актуальністю теми, а й за рівнем загально-методичної підготовки, що, перш за все, знаходить своє відображення в композиції роботи.

Композиція курсової роботи – це послідовність її основних частин, до яких відносять основний текст (тобто розділи і параграфи), а також частини її довідково-супровідного апарату.

Курсова робота має складатися зі вступу, теоретичної, практично-аналітичної та пропозиційної частин, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Традиційно склалася певна композиційна структура курсової роботи, основними елементами якої в порядку їхнього розташування є такі:

  1. титульна сторінка;

  2. завдання на курсову роботу (видається керівником курсової роботи);

  3. зміст;

  4. перелік умовних позначень (за потреби);

  5. вступ;

  6. основна частина (3 розділи);

  7. висновки;

  1. список використаних джерел;

  2. додатки.

Титульна сторінка є першою сторінкою курсової роботи і заповнюється за встановленою формою.

Вступ. У цій частині курсової роботи обґрунтовується актуальність теми, що досліджується, її практична значущість; визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження; розкривається структура роботи, її основний зміст. Обсяг цієї частини роботи 1-2 сторінки.

Основна частина

Розділ 1. Ця частина повинна містити теоретичні та методологічні положення обраних для дослідження питань. Вона слугує теоретичною основою та методологічною базою дослідження, тому матеріал цього розділу має стати вихідною базою для прикладного дослідження, яке здійснюватиметься в другому розділі.

Вивчаючи теоретичні основи певних проблем, студент має здійснити огляд та аналіз літературних джерел. Наявність такого матеріалу в роботі свідчить про ґрунтовне знайомство студента зі спеціальною літературою, уміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, аналізувати різні підходи, що існують у науковій думці, виділяти суттєве, робити власні аргументовані висновки.

Розділ 2. Цей розділ є основним в курсовій роботі. У ньому дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми на обраному об'єкті, вивчається його нормативно-правова база, здійснюється: ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу із залученням усіх теоретичних знань та певного методологічного інструментарію. Усі розрахунки, матеріали таблиць, графічні ілюстрації повинні супроводжуватися висновками.

Розділ 3. Третій розділ є логічним завершенням курсової роботи. Він має практичний характер. У ньому студент на основі результатів аналізу, що міститься у другому розділі, самостійно розробляє пропозиції щодо вдосконалення діяльності підприємства відповідно до мети та завдань дослідження.

Висновки (обсяг 1-2 сторінки). Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підведення підсумків проведеного дослідження. Висновки подаються у вигляді окремих лаконічних положень, методичних рекомендацій. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим у вступі роботи завданням. У висновках слід відмітити не лише те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми практичного функціонування досліджуваної проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення. Основна вимога до висновків – не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах роботи.

Список використаних джерел. Курсова робота повинна мати список не менш як 30 джерел. Бібліографія до курсової роботи може подаватися в такій послідовності:

а) нормативно-правові акти України (перераховуються закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, ДСТУ тощо);

б) література: підручники, монографії, статті тощо (список подається в алфавітному порядку);

в) неопубліковані документи (до неопублікованих документів можуть бути віднесені інструкції, положення, плани, звіти та інша внутрішня документація досліджуваного об’єкта тощо);

г ) Інтернет-ресурси.

Список повинен містити не менше 30 назв.

Додатки – обов'язкова складова частина курсової роботи, яка включає допоміжний матеріал, необхідний для сприйняття проведеного дослідження. Додатки можуть містити: зразки документів (у ксерокопіях або друковані версії електронних варіантів), розроблені студентом шаблони і уніфіковані форми документів, схеми, графіки, таблиці тощо. Ця частина не зараховується до обсягу курсової роботи.

Обсяг основної частини (вступ, розділи, висновки) курсової роботи має бути в межах 35-40 сторінок.
9.3. Вимоги до оформлення курсової роботи
Курсову роботу виконують на одному боці аркуша стандартного паперу формату А4 у друкованому вигляді.

Текст розміщується на аркуші, обмеженому берегами: зліва 25 мм, справа 10 мм; зверху та знизу – по 20 мм. На сторінці розміщується не більше, ніж 28-30 рядків по 57-60 знаків у кожному (комп'ютерний набір – шрифт Times New Roman, 14 кегль, міжрядковий інтервал 1,5).

Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів включається до курсової роботи в тому разі, якщо застосовуються не загальновживані (вузькоспеціальні) скорочення, символи і терміни. Цей перелік наводиться, якщо загальна їх кількість становить понад 20 і кожне з них повторюється в тексті не менш ніж 3-5 разів.

Скорочення, символи і терміни розміщуються в переліку стовпчиком: ліворуч наводять символ або спеціальний термін, а праворуч – його деталізоване розшифрування. Якщо в роботі кількість скорочень, символів, термінів менша за 20 і кожне повторюється не більше ніж 3-5 разів, перелік окремо не складається. В такому разі детальне їх розшифрування наводиться у вигляді виноски чи примітки при першому згадуванні в роботі або безпосередньо в тексті (у дужках).
Рубрикація курсової роботи

Розділи курсової роботи розподіляються на підрозділи.

Розділи нумеруються арабськими цифрами в межах усієї роботи. "Вступ" та "Висновки" не нумеруються. Після номера розділу крапка не ставиться.

Підрозділи нумеруються арабськими цифрами в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і номера підрозділу, розділених крапкою. У кінці підрозділу ставиться крапка, наприклад: 1.2 (другий підрозділ першого розділу), 2.1 (перший підрозділ другого підрозділу).

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої – великої) з абзацного відступу.

Розділи й підрозділи курсової роботи повинні мати змістовний заголовок. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. У кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовок і переносити слова в заголовках не допускається.

Відстань між заголовками і наступним текстом має дорівнювати двом міжрядковим друкарським інтервалам. Кожен розділ курсової роботи треба починати з нової сторінки.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ КОРПОРАЦІЇ

1.1. Економічна суть оборотних активів підприємства





Нумерація сторінок курсової роботи має бути наскрізною, першою сторінкою є титульна, другою – завдання, третьою – зміст. Порядковий номер сторінки проставляють арабськими цифрами в правому куті верхнього берега. На сторінці 1 (титульний аркуш) номер не ставлять.Список використаної літератури теж включають до загальної нумерації.

У змісті послідовно наводять перелік заголовків розділів, параграфів, списку літератури, додатків, зазначають номери сторінок, на яких вони розташовані. Зміст має включати всі заголовки, які є в курсовій роботі.

Ілюстрації, що є в курсовій роботі, мають відповідати її змісту, їх кількість визначається складністю питань, які викладаються і потребують деталізації для надання тексту ясності й конкретності. Ілюстрації виготовляються так, щоб їх можна було якісно репродукувати.

Усі ілюстрації (графіки, схеми) іменуються рисунками і нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад: "Рис. 2.3." – третій рисунок другого розділу. При посиланні на рисунок зазначають повний номер, наприклад: рис. 2.3, рис. 2.5. Повторні посилання на рисунок виконують скороченими словами "дивись", наприклад: див. рис. 2.3.

Рисунки розташовують одразу ж після посилання на них у тексті роботи. Якщо курсова робота складається з небагатьох сторінок і великої кількості рисунків, допускається розташування їх за порядком номерів у кінці роботи по можливості так, щоб їх можна було розглядати без повороту роботи. Якщо таке розташування неможливе, то рисунки розміщують таким чином, щоб для розгляду було достатньо повернути роботу за годинниковою стрілкою. Кожний рисунок має супроводжуватися змістовним текстом, який пишуть або друкують на машинці під рисунком в один рядок з номером. Текст під рисунком виконують креслярським шрифтом.

Таблиці

Цифровий матеріал зазвичай слід оформляти у вигляді таблиць. Усі таблиці в роботі треба оформляти однотипно. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують чи записують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають із великої літери.

Заголовки граф повинні починатися також із великої літери, підзаголовки – із маленької, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо є самостійними.

Запис цифр у таблицях виконують за такими правилами:

а) у кожній із граф класи чисел повинні бути розміщені один під іншим;

б) частини Цілого повинні виражатися десятковими дробами;

в) в одній і тій же графі всі числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків (на місці відсутніх значущих цифр ставлять нулі, наприклад: 5,38; 4,80 тощо);

г) якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Якщо вона складається з великої кількості рядків, то її можна переносити на наступний аркуш, у pазі перенесення назву вміщують тільки над її першою частиною.

Приклад побудови таблиці:


Посилання

Під час написання курсової роботи студент повинен давати посилання на наукові джерела, на ідеях чи висновках яких ґрунтується дослідження, або на матеріали, окремі результати з яких подано в праці. Якщо використовують відомості з монографій, оглядових статей тощо з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні потрібно точно зазначити номери сторінок джерела, на яке дано посилання.

У тексті роботи посилання потрібно зазначати порядковим номером за переліком у списку використаної літератури. Цей номер, а також через кому номер сторінки, на якій розміщено цитований матеріал, наводять у квадратних дужках, наприклад [14, 48]. Якщо працю описують повністю, то в дужках зазначають тільки її порядковий номер, наприклад: ...у працях [1-4]...

Такий спосіб посилань дозволяє значно зекономити обсяг тексту роботи, оскільки зникає необхідність у виносках на сторінках, хоча допускається наводити посилання й у виносках. При цьому оформлення посилання на певне джерело має відповідати його бібліографічному опису за списком використаної літератури.

Список використаних джерел наводиться в кінці роботи у кількості не менш ніж 25-30 назв публікацій у певній послідовності, яка відповідає бібліографічним стандартам.

Літературні джерела (підручники, посібники, монографії, журнальні статті) наводять в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів або заголовками у хронологічному порядку. Після літературних джерел можна навести Інтернет-джерела.

Список використаної літератури має відображати обсяг використаних джерел та рівень вивченості досліджуваної теми, він є "візитною карткою" автора роботи, його професійним обличчям, оскільки свідчить: про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою.

Додатки в курсовій роботі розміщуються після списку літератури та оформлюються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках. Розміщують їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.

Кожний додаток розпочинається з нової сторінки, у правому верхньому кутку, якої пишеться слово "Додаток" і його номер, починаючи з першого (наприклад, Додаток 1). Додатки можуть мати заголовки. Додатками до курсової роботи можуть бути також зразки документів (положення, посадові інструкції тощо) як таких, що використовуються на певному підприємстві, так і тих, які самостійно розроблені автором.

Захист курсової роботи
Виконана курсова робота у встановлений термін подається на кафедру та після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування.

Курсова робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо:

− роботу представлено на кафедру (на перевірку) для рецензування з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);

− роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з даної дисципліни або не погоджена з викладачем;

− роботу виконано не самостійно;

− структура і логіка побудови плану роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи;

− курсову роботу не зброшуровано (тобто аркуші не скріплені).

У рецензії зазначаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, оцінюється наявність елементів творчого пошуку та новизни й обсяг охопленої інформації, дотримання вимог до оформлення роботи, робиться висновок щодо допуску до захисту роботи і виставляється попередня оцінка.

Для складання рецензії можна скористатися критеріями оцінювання курсової роботи, які подаються у пункті 9.5 цих методичних вказівок.

Не пізніше як за тиждень до призначеного дня захисту курсова робота подається виконавцем на кафедру скріпленою.

Захист курсової роботи проводиться комісією у складі двох-трьох викладачів профільної кафедри, у тому числі керівника курсової роботи. Склад комісії формується і затверджується завідувачем кафедри.

Процедура захисту передбачає стисле (до 7 хвилин) викладення студентом основних результатів проведеного дослідження та пропозицій. Після доповіді студент відповідає на усі запитання членів комісії. У процесі захисту можуть використовуватись таблиці, схеми, графіки.

Комісія заслуховує виконавця курсової роботи і рецензію на неї наукового керівника.

Виступ виконавця перед комісією з проведення захисту курсових робіт має бути ретельно підготовленим, стислим, по суті і містити такі компоненти:

- чітко поставлену проблему;

- обґрунтування її актуальності;

- визначення мети й завдань дослідження;

- окреслення методології та методики його проведення;

- відомості про структуру роботи;

- короткий виклад зроблених автором узагальнень, висновків, конкретних реко-мендацій.

Рішення про оцінку курсової роботи ухвалюється на закритому засіданні комісії та оголошується в день захисту.

Виконавцям курсової роботи, які отримали на захисті незадовільну оцінку, після доопрацювання курсової роботи призначається повторний захист не пізніше, ніж до початку наступного семестру.

Виконавцям, які з поважної причини не захистили курсову роботу, завідувач кафедри може подовжити термін захисту до початку наступного семестру або, як виняток, встановити граничний термін.

Оцінка за курсову роботу виставляється в залікову книжку студента та заліково-екзаменаційну відомість у день захисту.

Курсові роботи після захисту разом з протоколами захисту та іншою супровідною документацією (рецензіями) передаються на зберігання до архівного підрозділу університету.

Критерії оцінювання курсової роботи
У процесі оцінювання враховується низка важливих показників якості курсової роботи, а саме:

1. Чіткість формулювання мети і завдання курсової роботи, складність досліджуваних у роботі проблем, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням.

2. Якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми; широта й адекватність методологічного апарату; якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки, посилань на літературні джерела та визначення власної думки студента-автора курсової роботи.

3. Системність і глибина аналізу статистичних та фактичних матеріалів, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, наявність і якість ілюстративних матеріалів у тексті роботи.

4. Наявність та логічний зв'язок заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, що досліджується у роботі, з проведеним у роботі аналізом фактичних матеріалів, їх актуальність, реальність та наукова обґрунтованість, наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем.

5. Науково-практична обґрунтованість розв’язання індивідуального творчого завдання, виявлені при цьому аналітичні та рефлексивні здібності.

6. Володіння культурою презентації, вміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; повнота і ґрунтовність відповідей на запитання членів комісії, що приймає захист курсових робіт, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу.

Загалом при оцінюванні курсової роботи враховуються наступні показники її змісту, оформлення та захисту (орієнтовний перелік):

Орієнтовні завдання курсової роботи


В межах теми курсової роботи «Аналіз корпоративної соціальної відповідальності компанії» (компанія обирається студентом за власним бажанням), студенту потрібно виконати наступні завдання:

РОЗДІЛ 1

Розкрити теоретичні та методологічні положення обраних для дослідження питань

РОЗДІЛ 2

Описати види діяльності компанії.

Описати зацікавлені сторони компанії

Проаналізувати діяльність компанії на її відповідність принципам соціальної відповідальності згідно з міжнародним стандартом ISO 26000.

Проаналізувати відображення основних тем соціальної відповідальності на сайті компанії.

Сформулювати місію і бачення компанії з врахуванням її корпоративної соціальної відповідальності

Обрати основні пріоритети корпоративної соціальної відповідальності компанії

РОЗДІЛ 3

Визначити гострі теми і проблеми в межах корпоративної соціальної відповідальності

Сформулювати основні цілі і заходи, необхідні задля їх досягнення

Обрахувати бюджет програми

Зробити презентацію
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова література



Зарецкий, А. Д. Корпоративная социальная ответственность: мировая и отечественная практика [Текст] : учеб. пособ. / А. Д. Зарецкий, Т. Е. Иванова. – Краснодар : Изд-во КСЭИ, 2012. – 231 с.



Коротков Є. М. Корпоративная социальная ответственность: учебник для бакалавров / Коротков Є. М., Александрова О.Н., Антонов С. А. и др. – М.: Юрайт, 2012. -445с.



Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінська практика [Текст] : підручник / Саприкіна М. А., Ляшенко О., Саєнсус М. А., Місько Г. А., Зінченко А. Г. ; за наук. ред. д.е.н., проф., засл. діяч науки і техніки України Редькіна О. С. – К. : ТОВ «Фарбований лист», 2011. – 480 с.



Корпоративна соціальна відповідальність: підручник/ О. Гирик, О.Денис, О. Дубовик, І. Жеребило, А. Зінченко, Н. Реверчук, М. Саприкіна, Р. Семів, З. Скринник, К. Телюк; за заг.ред. д-ра екон.наук, проф. Т.С. Смовженко, д-ра екон.наук, проф.А.Я. Кузнєцової. – К.: УБС НБУ, 2009.



Корпоративна соціальна відповідальність: підручник/ О. Гирик, О.Денис, О. Дубовик, І. Жеребило, А. Зінченко, Н. Реверчук, М. Саприкіна, Р. Семів, З. Скринник, К. Телюк; за заг.ред. д-ра екон.наук, проф. Т.С. Смовженко, д-ра екон.наук, проф.А.Я. Кузнєцової. – К.: УБС НБУ, 2009.



Корпоративная социальная ответственность: учебник и практикум для академического бакалавриата / под общ. ред. В.Я. Горфинкеля, Н.В. Родионовой. – М.: издательство Юрайт, 2016. – 570 с.- серия: бакалавр. Академический курс.



Кричевский Н.А., Гончаров С.Ф. Корпоративная социальная ответственность, 2007.



Охріменко О.О., Іванова Т.В. Соціальна відповідальність. – Навч. посіб. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут». – 2015. – 180 с.


Допоміжна література



Благов, Ю.Е. Корпоративная социальная ответственность: эволюция концепции [Текст] : монографія / Ю.Е. Благов; Высшая школа менеджмента СПбГУ. – СПб. : Изд-во «Высшая школа менеджмента», 2010. – 272 с.



Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006.



Джорж Р.Т. Деловая этика / Пер. с англ. Р.И. Стопера. – СПб., “Экономическая школа”, М., Издат. группа “Прогресс”, 2001. Т.1. ?



Екологічний менеджмент. Навч. посіб. / за ред. В.Ф.Семенова, О.Л.Михайлюк. - К.: Знання, 2006.



Зелена книга ЄС «Популяризація європейських засад корпоративної соціальної відповідальності» (EU Green Paper «Promoting a European framework for Corporate Social Responsibility», 2001);



Колот В.М., Рєпіна І.М., Щербина Підприємництво: організація, ефективність, бізнес-культура: Навч. Посібник – Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.:КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, 2009



Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: монографія / Київ. нац. екон. ун-т, 2003.



Коник Д. Л, Олійник М. В., Привалов Ю. О. - Соціальна відповідальність бізнесу в Україні: Матеріали експертного дослідження / НАН України; Інститут соціології ; Фонд "Інтелектуальна перспектива"; Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) / Ю. Саєнко (відп.ред.). — К. : Батискаф, 2002.



Корпоративная социальная ответственность бизнеса. Экспертная оценка и практика в Украине. – К.: ТЭФ ОЛБИ, 2008.



Котлер Ф., Н.Лі. Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства / Пер. з англ. С. Яринич. – К.: Стандарт, 2005. – 302 с.



Куліш А. Соціальна відповідальність бізнесу в банківській сфері у запитаннях і відповідях.-К: 2007.- 80 с.



Лазоренко О. Корпоративна соціальна відповідальність в Україні: експертна думка: зб. статей та рекомендацій— К. : Стилос, 2007.



Лазоренко О., Колишко Р., та ін. Посібник із КСВ. Базова інформація з корпоративної соціальної відповідальності / - К.: Видавництво "Енергія", 2008.



Осецький В. Л., Марченко В. М. Соціальна відповідальність корпорацій України як фактор забезпечення їхньої конкурентоспроможності // Економіка та держава, № 1, 2007. – с. 9 –12.



Петроє О.М. Соціальний діалог як інструмент формування корпоративної політики сучасних підприємств в Україні: [навч. посіб.]/ Ольга Михайлівна Петроє. –К.: Центр учбової літератури, 2008. – 60 с.



Практики КСВ в Україні 2015 / Під ред. Саприкіної М.; Центр «Розвиток КСВ». – К.: 2015. – 148 с.



Соціальна відповідальність бізнесу в Україні: розуміння та впровадження. – К: 2005.- 48 с.



Соціальна відповідальність бізнесу: конструктивний діалог з бізнесом і владою. - К.,2008.



Соціальна відповідальність українського бізнесу: результати опитування. – К., 2005.



Фукуяма Ф.Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию:[пер. С англ.]/Френсис Фукуяма. – М.:АСТ:АСТ Москва:Хранитель, 2006. – 730 с.



ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ В ІНТЕРНЕТІ

  1. www.csr-ukraine.org – Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності в Україні»

  2. http://csrjournal.com – Международный деловой журнал «Устойчивый бизнес»

  3. www.grli.org Глобальная инициатива ответственного лидерства (Global Responsible Leadership Initiative — GRLI)

  4. www.unglobalcompact.org - The Global Compact

  5. www.globalcompact.org.ua Офіційний сайт Секретаріату мережі Глобального договору в Україні:

  6. www.csreurope.org – CSR Europe

  7. http://www.iblf.org/ - International Business Leaders Forum (IBLF)

  8. www.globalreporting.org – Global Reporting Initiative

  9. www.eabis.org – Европейская академия бизнеса и общества (European Academy for Business and Society — EABIS)

  10. www.eben-net.org – Европейская ассоциация этики бизнеса (European Business Ethics Network — EBEN)

  11. www.svb.org.ua – Спільнота Соціально Відповідальний Бізнес

  12. www.gsom.pu.ruЦентр корпоративной социальной ответственности Высшей школы менеджмента СПбГУ.

  13. www.accountability21.netAccountAbility The Institute of Social and Ethical Accountability

  14. www.bsr.org – Business for Social Responsibility

  15. www.bitc.org.uk – Business in the Community

  16. www.pwblf.org – Corporate Social Responsibility Forum

  17. www.corpwatch.org – Corporate Watch -

  18. www.csracademy.org.uk – CSR Academy

  19. www.csrinternational.org – CSR International

  20. www.csrwire.com – CSRwire

  21. www.nottingham.ac.uk.business/ICCSR - International Centre for Corporate Social Responsibility (ICCSR)

  22. www.wbcsd.ch – World Business Council for Sustainable Development






скачати

© Усі права захищені
написати до нас