Ім'я файлу: ЛБ1 2016-2017.doc
Розширення: doc
Розмір: 1552кб.
Дата: 22.02.2021

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

1

Кафедра «Електротехніка і електромеханіка»


ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

«ВИВЧЕННЯ БУДОВИ МАШИН ПОСТІЙНОГО СТРУМУ З ВИМІРЮВАННЯМ ОМІЧНОГО ОПОРУ ОБМОТОК ЯКОРЯ І ЗБУДЖЕННЯ»
для здобувачів ступеня вищої освіти «Бакалавр»

зі спеціальності 141 « Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» денної форми навчання

Мелітополь, 2016

УДК 631.371:621.313(076.5)

Електричні машини. Методичні вказівки до лабораторної роботи «Вивчення будови машин постійного струму з вимірюванням омічного опору обмоток якоря і збудження» для здобувачів ступеня вищої освіти «Бакалавр» зі спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» - Таврійський державний агротехнологічний університет, 2016. – 23 с.
Розробник: ст. викладач кафедри електротехніки і електромеханіки Ковальов О. В.
Рецензенти:

– д.т.н., професор Назаренко Ігор Петрович, Таврійський державний агротехнологічний університет, професор кафедри електроенергетики і автоматизації;

– к.т.н., доцент Хандола Юрій Миколайович, Харківський державний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, доцент кафедри автоматизованих електромеханічних систем.
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри електротехніки і електромеханіки. Протокол № 1 від «22» серпня 2016 р.
Затверджено методичною комісією Енергетичного факультету. Протокол № 1 від «14» вересня 2016 р.




ЗМІСТ


Вступ………………………………………………………………………

4

Основні правила техніки безпеки при виконанні

лабораторних робіт……………………………………………...……….


5

Мета роботи………………………………………………………………

7

1 Програма роботи………………………………………………………

7

2 Основні теоретичні положення і вказівки

по виконанню……………………………………………………………..


8

3 Вказівки щодо оформлення звіту……………………..………………

17

4 Контрольні питання……………………………………...…………….

18

5 Список літератури……………………………..………………………

19

6 Критерії оцінювання лабораторної роботи…………………………

20

7 Розподіл балів, що присвоюються студентам………………………

20

Додаток А………………………………………………………………...

21

Додаток Б…………………………………………………………………

22

Додаток В…………………………………………………………………

23


Вступ
Навчальна дисципліна „Електричні машини” є профілюючою навчальною дисципліною зі спеціальності 141 «Електроенергетика, електротехніка і електромеханіка» у вищих аграрних закладах освіти ІІ – ІV рівнів акредитації при підготовці фахівців ступеня вищої освіти „Бакалавр”.

Лабораторні роботи є одним з основних видів навчальних занять студентів при вивченні курсу «Електричні машини». Лабораторні роботи проводяться в спеціалізованих лабораторіях кафедри «Електротехніка і електромеханіка»» в аудиторіях 1.023 і 1.024.

Основними навчальними цілями і задачами лабораторних робіт є:

  1. Безпосереднє практичне вивчення конструкції, принципу дії та експлуатаційних властивостей електричних машин загального й спеціального призначення, а також знайомство з обладнанням, вимірювальними приладами і апаратурою, що використовується в лабораторії.

  2. Поглиблення і закріплення придбаних при вивченні курсу знань шляхом аналітичної і експериментальної перевірки основних положень теорії і практики дисципліни Електричні машини.

  3. Практичне знайомство із сучасними методами та засобами випробування трансформаторів і обертових електричних машин.

  4. Освоєння на практиці існуючих методів розрахункового та дослідного визначення параметрів електричних машин, а також одержання дослідним шляхом статичних характеристик електричних машин, що визначають їх властивості в сталому режимі роботи.

  5. Придбання практичних навичок самостійної дослідницької роботи і освоєння методів обробки і аналізу експериментальних даних.

Мета та завдання окремих лабораторних робіт курсу визначені в даних Методичних вказівках в кожній конкретній роботі. Найважливішою умовою ефективності лабораторних робіт за курсом є обов’язкова самопідготовка студентів до кожної роботи і ясне розуміння її цілі, змісту і методики виконання.

Основні правила техніки безпеки

при виконанні лабораторних робіт
Учбово-лабораторні стенди в лабораторіях електричних машин (ЕМ) відносяться до діючих електроустановок, окремі елементи яких перебувають під напругою 220-380 В. Тому під час занять у лабораторіях ЕМ студенти повинні суворо дотримувати вимог Правил техніки безпеки.

  1. Студенти, які вперше приступають до виконання лабораторних робіт проходять ввідний інструктаж з техніки безпеки і розписуються в журналі реєстрації інструктажів. Інструктаж проводять викладачі, що проводять заняття. Студенти, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки до лабораторних робіт не допускаються.

  2. Перед початком роботи всі студенти повинні ретельно ознайомитися із схемою електропостачання лабораторій ЕМ і окремих робочих місць, розташуванням пускозахисної апаратури на лабораторному стенді і силовому щитку, а також записати технічні характеристики електричних машин що досліджуються і використаних в досліді приладів і апаратів.

  3. Забороняється починати збирання електричних схем без дозволу викладача, що проводить заняття. Перед початком збирання схеми необхідно переконається в тому, що автоматичні вмикачі на силовому щитку і лабораторному стенді виключені. При збиранні схеми варто використовувати прилади і апарати відповідного роду струму і меж виміру. Не допускається використання несправних приладів, перемикаючих пристроїв і клемних з’єднань.

  4. При збиранні електричної схеми необхідно забезпечити надійні контактні під’єднання проводів до затискачів машин, приладів і апаратів. Дозволяється використовувати тільки з’єднувальні провідники зі спеціальними наконечниками і перетину, що відповідає робочим значенням сили струму. Не допускається перетинання проводами проходів і торкання ними обертових частин машин і апаратів.

  5. Категорично забороняється включати електричну схему в мережу без перевірки і дозволу викладача. Будь-які зміни в схему дозволяється вносити тільки при відключенні її від мережі. Після внесення змін до робочої схеми включення її під напругу допускається тільки після перевірки викладачем.

  6. Під час проведення випробувань електричних машин варто бути уважними і обережним, не відволікатися сторонніми справами і розмовами. Не дозволяється підходити до інших електроустановок, силових щитків і пунктів і робити на них будь-які включення. Забороняється також залишати без спостереження лабораторну установку, що перебуває під напругою, або допускати до роботи на ній сторонніх осіб. У випадку припинення досліду або перерви в роботі, схема повинна бути відключена від мережі.

  7. Під час роботи, при виявленні несправного стану устаткування, апаратів, вимірювальних приладів і з’єднувальних проводів необхідно негайно відключити схему від мережі і повідомити про те, що трапилося викладача або лаборанта. Після закінчення роботи необхідно привести в порядок робоче місце.

  8. Якщо під час занять стався нещасний випадок, необхідно негайно відключити установку від мережі і надати потерпілому першу допомогу. При необхідності слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103. У випадку виникнення в лабораторіях ЕМ пожежі необхідно відключити лабораторну установку за допомогою автоматичного вимикача ввідної силової зборки даної лабораторії і вжити заходів по гасінню пожежі підручними засобами. При цьому категорично забороняється гасити пожежу в електроустановках пінними вогнегасниками. При необхідності слід зателефонувати за номером 101 і повідомити про пожежу.

9 Необхідно пам’ятати, що студенти які порушили Правила техніки безпеки, піддаються адміністративному стягненню. Студенти зобов’язані дбайливо ставиться до устаткування лабораторії. У випадку псування устаткування, приладів і апаратів через недотримання Правил винні несуть матеріальну відповідальність в установленому порядку.

Лабораторна робота
ВИВЧЕННЯ БУДОВИ МАШИН ПОСТІЙНОГО СТРУМУ З ВИМІРЮВАННЯМ ОМІЧНОГО ОПОРУ ОБМОТОК ЯКОРЯ І ЗБУДЖЕННЯ

Мета роботи

Засвоєння будови та призначення індуктора, якоря, колектора та щіточного апарата, типів та будови обмоток якоря, ознайомлення з матеріалами, які використовуються для виготовлення машин постійного струму, засвоєння методики виміру омічного опору обмоток.
1 Програма роботи

1.1 Детально вивчити будову машини постійного струму загального призначення, у тому числі:

- Будову та призначення нерухомої частини статора або індуктора [1 с. 33 – 34, 6 с. 402 – 404, 11 с. 17 – 18];

- Будову обертової частини або якоря [1 с. 35 – 36, 6 с. 404 – 406];

- Будову та призначення колектора [1 с. 36, 6 с. 404 – 406, 11 с. 19];

- Будову та призначення щіткового апарата [1 с. 36 – 37, 6 с. 406 – 407];

- Типи та будову обмоток якоря МПС [1 с. 53 – 58, 6 с. 411 – 419, 11 с. 22 – 31];

- Марки та характеристики електричних щіток [1 с. 20];

- Особливості та будову головних та додаткових полюсів та їх обмоток [1 с. 34, 6 с. 404 – 405, 11 с. 18];

1.2 Виконати ескізи конструктивних схем:

- МПС в цілому та у двох проекціях [1 с. 38, 6 с. 403, 11 с. 20];

- Колектора МПС [1 с. 36, 6 с. 406, 11 с. 19];

- Головного та додаткового полюсів МПС з обмотками [1 с. 34, 6 с. 404, 11 с. 18].

1.3 Виміряти омічний опір обмоток МПС [1 с. 33 – 34, 6 с. 402 – 404].
2 Основні теоретичні положення і вказівки по виконанню

2.1 Будова машин постійного струму

На статорі машини постійного струму розташовані головні полюса з котушками обмотки збудження та додаткові полюси з відповідними котушками. Полюси закріплюються болтами до стального корпуса, який є частиною магнітного кола машини. Головні полюси машини виконують шихтованими (із сталевих штампованих листів), а додаткові – масивними або також шихтованими.

П о станині та полюсам замикається постійний магнітний потік, тому виконання полюсів масивними або з листів визначається в основному зручністю технології. Стальні листи пресують під тиском та скріплюють заклепками і притискними щітками, що встановлені по краям кожного полюсу. Шихтованими повинні бути тільки наконечники головних полюсів тому, що при обертанні зубчастого якоря через пульсації магнітного потоку у повітряному зазорі в них виникають вихрові струми та втрати потужності. Однак за умовами спрощення технології виготовлення, зазвичай виконують шихтованим весь полюс.

Осердя якоря (рисунок 3) набирають із штампованих пластин холоднокатаної електротехнічної сталі марок 2013, 2211 та 2312 товщиною 0,5 мм. Ці пластини попередньо покривають ізоляційним лаком, а потім набирають на валу, пресують двома шайбами, одна з яких упирається в уступ валу.






а) б)

1 – станина; 2 – осердя основного (головного) полюса; 3 – обмотка збудження; 4 – полюсний наконечник; 5 – осердя додаткового полюса; 6 – обмотка додаткового полюса

Рисунок 2 – Будова основного (а) та додаткового (б) полюса
Колектор (рисунок 4, 5) виконується у вигляді циліндра, який зібраний з клиноподібних пластин твердотягнутої міді. Між пластинами розташовують ізоляційні прокладки із слюди або міканіту. Вузькі краї колекторних пластин мають форму хвоста ластівки. Після збирання колектора їх затискають між корпусом та натискним фланцем та ізолюють манжетами з міканіту. Секції обмотки якоря впаюють в прорізи, що розташовані у виступаючій частині колекторних пластин.


6



а) б)
1, 3 – натискні шайби (для утримання обмотки); 2 – витки для накладання бандажа; 4 – місце для пресування колектора; 5 – ізоляційна плівка; 6 – сталевий лист.

Рисунок 3 – Будова осердя якоря (а) та його збирання (б)
В машинах малої та середньої потужності широко застосовуються колектори, у яких мідні пластини та міканітові прокладки запресовуються в пластмасу. Поверхню колектора після збирання обточують на токарному верстаті та ретельно шліфують. Щоб міканітові прокладки при спрацьовуванні колектора не виступали над пластинами та не викликали вібрацію щіток, їх фрезерують на 0,8…1,5 мм нижче поверхні колектора.



1 – конусні кільця; 2 – кільцева гайка; 3 – міканітові манжети; 4 – ізоляційний циліндр з міканіту; 5 – втулка; 6 – колекторні пластини.

Рисунок 4 – Колектор з конусними кільцями (шайбами)







1 ізоляційні манжети; 2 натискний фланець; 3 корпус; 4 колекторна пластина; 5 виступаюча частина колекторної пластини; 6 ізоляційна прокладка; 7 колекторна пластина з ізоляційними прокладками; 8 пластмаса; 9 втулка

Рисунок 5 - Будова колектора машини постійного струму з металевим(а) і пластмасовим (б)корпусом

По циліндричній частині колектора ковзають щітки, що установлені в щіткотримачі (рисунок 6). Щітки є прямокутними брусками (рисунок 7), що виготовлені шляхом пресування та термічної обробки з матеріалів на основі графіту. Вони призначені для з’єднання колектора з зовнішньою мережею і притискаються до поверхні колектора пружинами.






а) б) в)
1 - щітка; 2, 4 - обойма; 3 - пружина; 5 - затискачі для кріплення до щіткового пальця; 6 - натискні пластини; 7 - щітковий канатик; 8 - затискач для вивідного провідника; 9 - підшипниковий щит; 10 - ізоляційна втулка; 11- ковпак
Рисунок 6 - Будова щіткоутримувачів малої (а), середньої (б) і великої (в) потужності
При обертанні якоря щітки зберігають незмінне положення відносно полюсів машини. Щіткоутримувачі закріплюють на щіткових пальцях та ізолюють від них. Щіткові пальці, у свою чергу, кріплять або до підшипникового щита, або до траверси, яка дозволяє при необхідності повертати всю систему щіток відносно полюсів машини. В машинах малої потужності частіше застосовують трубчасті щіткоутримувачі, що встановлюють безпосередньо у підшипниковий щит.

В залежності від складу, способу виготовлення та фізичних властивостей всі щітки поділяються на шість основних груп: вугільно-графітні, графітні, електрографітовані, мідно-графітні, бронзо-графітні та срібно-графітні. Технічні дані щіток електричних машин та рекомендації по їх застосуванню наведені в Додатку А.


1 – щітка; 2 – щітковий канатик; 3 – кабельний наконечник
Рисунок 7 – Будова щіток малої (а) і великої (б) потужності
Обмотка якоря є одним із найважливіших елементів машини постійного струму. Для забезпечення надійної роботи машини обмотка якоря повинна відповідати наступним вимогам:

- обмотка повинна бути розрахована на задані величини напруги і струму навантаження, що відповідає номінальній потужності, і мати необхідну електричну, механічну і термічну стійкість, які забезпечують достатньо тривалий термін роботи машини;

- конструкція обмотки повинна забезпечувати задовільні умови проходження комутаційних процесів на колекторі;

- витрати матеріалів при виготовленні обмотки повинні бути мінімальними;

- технологія виготовлення обмотки повинна бути простою.

В сучасних машинах використовують обмотку барабанного типу, в якій провідники обмотки укладають в двох шарах в пазах, розташованих на зовнішній поверхні якоря (рисунок 8).

Для того, щоб ЕРС індуковані в сторонах витка додавались, сторони його слід розташовувати під полюсами протилежної полярності. Тільки в цьому випадку в кожному витку індукується ЕРС в два рази більша, ніж в одному провіднику.

Обмотки барабанного типу розділяють на такі основні групи: пет­­льові (паралельні), хвильові (послідовні) і комбіновані (паралельно-послідовні). Основний елемент обмотки якоря – секція. Секцією називається частина обмотки якоря, що складається з декількох витків і знаходиться між двома колекторними пластинами, розташованими поряд за схемою обмотки. Кожна секція має дві активні сторони, укладені в пази якоря, з’єднані між собою лобовими з’єднаннями. Сторони секцій розташовують на відстані полюсної поділки – відстані між серединами полюсів по окружності якоря.


а) б)
Рисунок 8 – Схема розташування провідників обмотки (а) і розгорнута схема двошарової обмотки (б)
Котушки головних та додаткових полюсів (рисунок 9) виготовляються з ізольованого мідного проводу круглого або прямокутного перетину. Котушки машин малої потужності виконують з тонкого проводу; послідовні котушки обмоток збудження та додаткових полюсів – з смугової міді.

Число головних полюсів завжди парне, причому північні та південні полюси чергуються, що досягається відповідним з’єднанням котушок збудження окремих полюсів. Котушки всіх полюсів з’єднаються зазвичай послідовно. Потужність, яка витрачається на збудження, складає приблизно 0,5-3 % від номінальної потужності машини. Перша цифра відноситься до машин потужністю в тисячі кіловат, а друга – до машин потужністю близько 5 кВт.




1 – головний полюс; 2 – котушка обмотки збудження; 3 – опорний косинець; 4 – додатковий полюс; 5 – котушка обмотки додаткових полюсів

Рисунок 9 – Будова котушок головних (а) та додаткових (б) полюсів

Загальна будова машини постійного струму наведена в додатку Б.
2.2Вимірювання омічного опору обмоток МПС

Вимірювання омічного опору обмоток МПС здійснюється за допомогою вимірювального мосту, омметра, мультіметра або тестера. При вимірюванні опору обмоток слід виміряти температуру обмотки, прийнявши її рівною температурі навколишнього середовища, якщо до досліду машина постійного струму була відключена від мережі. За допомогою вимірювального приладу проводиться по 2-3 заміри опору кожної з обмоток і визначається середнє значення опору обмоток. Визначаються також середні значення опорів обмоток машини постійного струму при температурі навколишнього середовища (20°С) і розрахунковій температурі (75°С). Результати вимірювань та розрахунків заносяться до таблиці 1.


Таблиця 1 – Значення омічного опору обмоток машини постійного струму

Θ0 =____°С

Я1-Я2

Ш1-Ш2

С1-С2

RЯ1-Я2 (750С),

Ом

RШ1-Ш2 (750С), Ом

RС1-С2 (750С),

Ом

RЯ1-Я2=

RШ1-Ш2=

RС1-С2=

RЯ1-Я2 (750С)=

RШ1-Ш2 (750С)=

RС1-С2 (750С)=

RЯ1-Я2=

RШ1-Ш2=

RС1-С2=

RЯ1-Я2=

RШ1-Ш2=

RС1-С2=

В таблиці 1 позначено: Я1-Я2 - обмотка якоря МПС; Ш1-Ш2 - обмотка збудження МПС; С1-С1 - серіїсна обмотка МПС; R(75°С) – опір обмотки при розрахунковій температурі Θр=75°С для класу нагрівостійкості ізоляції «В»

(1)
3 Вказівки щодо оформлення звіту

Звіт по лабораторній роботі повинен містити:

3.1 Відомості про будову та призначення:

- нерухомої частини: статора (індуктора);

- обертової частини (якоря);

- колектора;

- щіткового апарата;

- обмоток якоря МПС.

3.2 Відомості про марки та характеристики електричних щіток.

3.3 Відомості про особливості та будову головних та додаткових полюсів та їх обмоток.

3.4 Ескізи конструктивних схем:

- МПС в цілому та в двох проекціях;

- колектора МПС;

- головного та додаткового полюсів МПС з обмотками.

3.5 Заповнену таблицю 1 із значенням експериментальних та розрахункових величин.

3.6 Аналіз отриманих результатів.

4 Контрольні питання

4.1 Наведіть конструктивну схему МПС в двох проекціях. Назвіть елементи конструкції і матеріал їх виготовлення.

4.2 Наведіть конструктивну схему індуктора МПС в двох проекціях з урахуванням геометричної форми полюсів. Назвіть елементи конструкцій і матеріал їх виготовлення.

4.3 Наведіть конструктивну схему якоря МПС в зборі. Назвіть елементи конструкції якоря MПС і матеріал їх виготовлення.

4.4 Назвіть, з яких конструктивних елементів складається щітковий апарат МПС. Призначення щіткового апарату МПС.

4.5 Назвіть типи обмоток якоря МПС і вимоги до них. Наведіть рисунки двох секцій петльової і хвильової обмоток якоря з позначенням кроків обмотки.

4.6 Як визначається перший крок обмотки якоря?

4.7 Будова обмотки якоря МПС. Основний елемент обмотки. Що є обмотка якоря в цілому? Поняття паралельної гілки обмотки якоря. Матеріал виготовлення обмоток.

4.8 Поясніть принцип роботи спрощеної МПС в режимі генератора.

4.9 Поясніть принцип роботи спрощеної МПС в режимі двигуна.

4.10 У чому полягає принцип або властивість оберненості МПС?

4.11 Що називається омічним опором обмотки машини постійного струму?

4.12 Від чого залежить омічний опір обмотки машини постійного струму?

4.12 Назвіть та поясніть способи вимірювання омічного опору обмоток.
5 Список літератури

5.1 Вольдек А. И. Электрические машины/ А. И. Вольдек – Л.: Энергия, 1978. - 832 с.

5.2 Брускин Д. Э. Электрические машины, Ч. 1/ Д. Э. Брускин, А. Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: Высшая школа, 1979. – 288 с.

5.3 Брускин Д. Э. Электрические машины, Ч. 2/ Д. Э. Брускин, А. Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: Высшая школа, 1979. – 360 с.

5.4 Александров Н. Н. Электрические машины и микромашины/ Александров Н. Н. – М.: Колос, 1983. – 384 с.

5.5 Справочник по электрическим машинам/ Под ред. И. П. Копылова. т. 1. – М.: Энергоиздат, 1988. – 456 с.

5.6 Брускин Д. Э. Электрические машины и микромашины/ Д. Э. Брускин, А. Е. Зорохович, В. С. Хвостов - М.: 1990. – 528 с.

5.7 Копылов И. П. Электрические машины/ И. П. Копылов – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 360 с.

5.8 Андрианов В. Н. Электрические машины и аппараты/ В. Н. Андрианов – М.: Колос, 1971. – 448 с.

5.9 Практикум по электрическим машинам и аппаратам/ Под ред. В. Н. Андрианова. – М.: Колос, 1969. – 368 с.

5.10 Китаев В. Е. Электрические машины. Ч. 1. Машины постоянного тока. Трансформаторы: Учебное пособие для техникумов/ В. Е Китаев, Ю. М. Корхов, В. К. Свирин; под ред. В. Е. Китаева. – М.: Высш. шк., 1978. – 184 с.

5.11 Куценко Ю.М. Методичні вказівки до лабораторної роботи «Вивчення будови машини постійного струму» Ю.М. Куценко, О.В. Ковальов. - Таврійський державний агротехнологічний університет, 2015. – 22 с.

6 Критерії оцінювання лабораторної роботи

Максимальна оцінка за лабораторну роботу складає 2 бали.


Назва критерію оцінювання

Кількість балів

Поточне тестування на основі усного опитування перед початком заняття

0,5

Виконання звіту з лабораторної роботи

0,5

Поточне тестування на основі письмового (усного) опитування після виконання звіту по лабораторній роботі

1,0


Оцінювання здійснюється шляхом тестування (усного, письмового або за допомогою ПЕОМ) у відсотках від кількості вірних відповідей. Мінімальна сприйнятлива кількість вірних відповідей складає 60%, тобто 0,6 бала.
7 Розподіл балів, що присвоюється студентам


МОДУЛЬ Навчальна аудиторна робота

Змістовий модуль 1 (25 б.)

Т1

Т2

ПМК1

ЛР1

ЛР2

ЛР3

ЛР4

ЛР5

ЛР6

ЛР7

2

2

2

2

2

2,5

2,5

10



МОДУЛЬ Навчальна аудиторна робота

Змістовий модуль 2 (25 б.)

Т3

Т4

ПМК2

ЛР8

ЛР9

ЛР10

ЛР11

ЛР12

ЛР13

ЛР14

ЛР15

1,5

1,5

2

2

2

2

2

2

10



МОДУЛЬ САМОСТІЙНА РОБОТА

Екзамен

100

20 балів

30



Т1, Т2 ... Т4 – теми змістових модулів.

ЛР1, ЛР2, …, ЛР15– теми лабораторних робіт.

Додаток А

(Довідковий)

ТЕХНІЧНІ ДАНІ ЩІТОК ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН

ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЇХ ЗАСТОСУВАННЮ


Марки щіток

Перехідне падіння напруги на пару щіток, В

Допустима щільності струму, А/мм2

Допустима швидкість, м/с

Тиск на щітку, кПа

Рекомендована галузь застосування

Графітні

Г3

1,9

11

25

20 – 25

Для генераторів та двигунів з полегшеними умовами комутації та для контактних кілець. Потужність до 10 кВт.

611М

2,0

12

40

20 – 25

610М

2,0

15

90

12 – 22

Електрографітовані

ЭГ2А

2,6

10

45

20 – 25

Для генераторів та двигунів з середніми умовами комутації та для контактних кілець. Потужність більше 10 кВт при напрузі до 1000 В.

ЭГ2АФ

2,2

15

90

15 – 21

ЭГ4

2,0

12

40

15 – 20

ЭГ8

2,4

10

40

20 – 40

ЭГ14

2,5

11

40

20 – 40

ЭГ51

2,2

12

60

20 – 25

ЭГ61

3,0

13

60

35 – 50

ЭГ71

2,2

12

40

20 – 25

ЭГ74

2,7

15

50

17,5 – 25

ЭГ74АФ

2,3

15

60

15 – 21

ЭГ85

2,3

15

50

17,5 – 35

Металографітні

МГ2

0,5

20

20

18 – 23

Для низьковольтних генераторів



Додаток Б

(Довідковий)

ЗАГАЛЬНА БУДОВА МАШИНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ




Додаток В

(Обов’язковий)

ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОГО АРКУША

ЗВІТУ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ


ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра «Електротехніка і електромеханіка»
ВИВЧЕННЯ БУДОВИ МАШИН ПОСТІЙНОГО СТРУМУ З ВИМІРЮВАННЯМ ОМІЧНОГО ОПОРУ ОБМОТОК ЯКОРЯ І ЗБУДЖЕННЯ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № __
з дисципліни Електричні машини

ЗВІТ


Студент ______ групи ____________

(підпис) П.І.Б.

Службові примітки Роботу захищено з оцінкою _______________

___________________________

___________________________ Викладач ____________ _______________

___________________________ (підпис) П.І.Б.


Мелітополь, 201_ р.







скачати

© Усі права захищені
написати до нас