• 
  визначення міокардитів;
  
• 
  класифікацію міокардитів;
  
• 
  етіологію міокардитів;
  
• 
  патогенез міокардитів;
  
• 
  клініку, ЕКГ, ЕхоКГ-діагностику міокардитів;
  
• 
  варіанти перебігу міокардита Фідлера;
  
• 
  симптоми захворювань серцево-судинної системи, які супроводжуються аритмічним синдромом;
  
• 
  методи діагностики і перелік обов’язкових діагностичних досліджень у хворих з міокардитами;
  
• 
  ускладнення;
  
• 
  сучасні стандарти медикаментозного лікування міокардитів;
  
• 
  первинна та вторинна профілактика;
  
• 
  прогноз та працездатність.
  

• 
  проводити загальноклінічне обстеження хворого (скарги, анамнез, перкусія, пальпація, аускультація) згідно Протоколу надання медичної допомоги хворим на міокардит;
  
• 
  вимірювати артеріальний тиск, визначати пульс, зареєструвати ЕКГ;
  
• 
  розшифровувати рентгенограму, ЕКГ, ехокардіограму з наступною їх інтерпретацією;
  
• 
  обгрунтувати діагноз міокардиту за допомогою клінічних, лабораторних та інструментальних методів;
  
• 
  проводити диференційну діагностику для кожної нозологічної одиниці за допомогою характерних відмінних ознак (за принципом алгоритму);
  
• 
  встановлювати попередній діагноз, призначати необхідіні додаткові методи обстеження, встановлювати клінічний діагноз, призначати адекватну терапію, оформляти історію хвороби, щоденники та листок призначень
  

1. 
   Гострий міокардит
   

2. 
   Хронічний, не уточнений міокардит 151.4
   
3. 
   Міокардіофіброз 151.4
   
4. 
   Поширеність:
   

5. 
   Перебіг: легкий, середньої важкості, важкий
   
6. 
   Клінічні варіанти: аритмія, порушення реполярізації, кардіалгія і т.д.
   
7. 
   Серцева недостатність (О - III стадії)
   

• 
  біль в ділянці серця (типу кардіалгії або стенокардії, можливий і змішаний характер болю);
  
• 
  задишка (постійна, виснажлива);
  
• 
  серцебиття;
  
• 
  характерні також часті колаптоїдні стани, епізоди непритомності;
  
• 
  швидка втомлюваність, кволість;
  
• 
  звертає на себе увагу блідість шкіри;
  
• 
  при аускультації знаходять послаблений І тон на верхівці; там же систолічний шум (м'який, в протосистолі на ранніх етапах і виражений на пізніх стадіях, коли є дилатація лівого шлуночка);
  
• 
  патогномонічною ознакою є протодіастолічний ритм галопу (лівосерцевий, правосерцевий)
  
• 
  часто вислуховується шум тертя перикарду або плевроперикардіальні шуми (у випадках міоперикардиту);
  
• 
  спостерігається збільшення розмірів і маси серця характерно для міокардиту Фідлера, дифтерійного та важких інфекційно-алергічних, інфекційно-токсичних чи інфекційно-септичних міокардитів;
  
• 
  зазвичай спостерігається прогресування серцевої недостатності (набряково- асцитичний синдром);
  
• 
  ЕКГ-ознаками міокардитів є: блокада ніжок пучка Гіса, порушення серцевого ритму - шлуночкові екстрасистолії, тахікардії; інфарктоподібні зміни (зміщення сегменту ST, інверсія або реверсія зубця Т); порушення АВ-провідності;
  
• 
  ЕхоКГ-ознаки: потовщення стінок, збільшення індексу маси міокарда, дилатація порожнин, зниження фракції викиду ( 40%).
  

• 
  зв'язок захворювання з вогнищевою інфекцією: під час грипу, аденовірусної інфекції з'являються ознаки кардиту, передусім біль у ділянці серця ттипу кардіалгії, стенокардії або змішаного характеру;
  
• 
  суб'єктивно-об'єктивна дисоціація: при наявності скарг на виражений больовий синдром лікар знаходить дуже мало об'єктивних ознак ураження серця (деяке послаблення тонів, м'який систолічний шум на верхівці);
  
• 
  клініко-лабораторна дисоціація: при очевидному зв'язку з інфекцією і вираженим болем в ділянці серця в загальному аналізі крові зміни можуть бути мінімальними, а проби на активність запального процесу - лише слабо позитивними;
  
• 
  відсутній ефект ацетилсаліцилової кислоти (вона ефективна лише, якщо міокардит є ревматичного походження);
  
• 
  не дивлячись на численні рецидиви захворювання лікар не знаходить даних за ваду серця (на відміну від первинного ревмокардиту, для якого це характерно через 1,5-2 місяці.
  

• 
  кардіомегалія (з відносною недостатністю мітрального і/або трикуспідального клапанів) в поєднанні з артеріальною гіпотензією;
  
• 
  протодіастолічний ритм галопу (ознака глибоких морфологічних змін з боку шлуночків, які призводять до того, що стінки їх втрачають пружність, еластичність);
  
• 
  мінливість (непостійність) порушень ритму і провідності (день від дня міняються різні види аритмій, що вказує на прогресування морфологічних змін, поширення “полей спустошення” на все нові ділянки міокарда);
  
• 
  рефрактерна до серцевих глікозидів серцева недостатність;
  
• 
  тромбоемболічні ускладнення.
  

• 
  асистолічний (миттєвий варіант, який закінчується летально);
  
• 
  аритмічний (непостійність одного виду аритмій);
  
• 
  тромбоемболічний (рецидивуюча ТЕЛА);
  
• 
  псевдокоронарний (нагадує клініку гострого інфаркта міокарда, часто супроводиться типовими для ІМ змінами ЕКГ);
  
• 
  астматичний (клініка серцевої астми);
  
• 
  декомпенсаційний (швидко наростають, прогресують ознаки серцевої недостатності);
  

1. 
   Збір скарг та анамнезу.
   
2. 
   Клінічний огляд.
   
3. 
   Вимірювання АТ з визначенням САТ, ДАТ, ПТ.
   
4. 
   Лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, АЛТ, АСТ, білірубін, креатинін, СРП, КФК або МВ-КФК, тропонін Т або І, титр АСЛ-О, ліпідограма, глюкоза крові).
   
5. 
   Етіологічне дослідження із визначенням титрів віруснейтралізуючих антитіл до вірусів Коксакі групи В, ЕСНО, герпесу, гепатиту С і т.і. (імуноглобулінів класів G й M (IgМ, IgG)) у плазмі, а також полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
   
6. 
   Показників імунологічного стану.
   
7. 
   ЕКГ в 12 відведеннях.
   
8. 
   ЕхоКГ та допплєр-дослідження серця (трансмітральні потоки).
   
9. 
   Рентгенографія ОГК.
   

1. 
   Добовий моніторинг ЕКГ.
   
2. 
   Для діагностики міокардиту (особливо хронічного) радіоізотопна сцинтіграфія з використанням ізотопів: технецій (99mTc), цитрат галію (67Ga), або моноклональні антитіла до міозину, мічені індієм (111In).
   
3. 
   Комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія із застосуванням таких контрастів, як омніскан і галодіамід. Комп’ютерна мультислайдова томографія серця.
   
4. 
   Ендоміокардіальна біопсія із визначенням сучасних гістологічних критеріїв, так званий «Консенсус по визначенню міокардиту» (Далаські критерії).
   

1. 
   Етіологічне лікування: препарати інтерферону, антибактеріальні препарати і т.д.
   
2. 
   Бета-адреноблокатори.
   
3. 
   Нестероїдні протизапальні препарати.
   
4. 
   Системна ензимотерапія.
   
5. 
   Метаболічна терапія (мілдронат, триметазідін).
   
6. 
   Симптоматичне лікування:
   

1. 
   Антиаритмічні препарати;
   
2. 
   Дезагреганти;
   
3. 
   Діуретики.
   

1. 
   Бета-адреноблокатори;
   
2. 
   Нестероїдні протизапальні препарати;
   
3. 
   Системна ензимотерапія;
   
4. 
   Метаболічна терапія (мілдронат, триметазідин).
   
5. 
   Симптоматичне лікування:
   

1. 
   антиаритмічні препарати;
   
2. 
   дезагреганти;
   
3. 
   діуретики.
   

1. 
   Етіологічне лікування: препарати інтерферону, противірусні й антибактеріальні препарати і т.д.;
   
2. 
   Бета-адреноблокатори і/або іАПФ чи блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (АІІ).
   
3. 
   Діуретики.
   
4. 
   Дезагреганти і/або антикоагулянти.
   
5. 
   Антиаритмічні препарати.
   
6. 
   Системна ензимотерапія.
   
7. 
   Метаболічна терапія (мілдронат, триметазідін).
   
8. 
   На даному етапі також можливе застосування:
   

• 
  глюкокортикоїдів та імуносупресорів при ідіопатичному або аутоімунному міокардитах;
  
• 
  симпатоміметиків - для підтримки параметрів гемодинаміки при симптомах гострої декомпенсаційної серцевої недостатності і кардіогенного шоку (Killip III, IV).
  

1. 
   Курсове лікування гормонами і/або цитостатичними препаратами (при відсутності персистування вірусу!).
   
2. 
   Бета-адреноблокатори.
   
3. 
   Інгібітори АПФ або блокатори рецепторів АІІ.
   
4. 
   Діуретики.
   
5. 
   Дезагреганти і/або антикоагулянти.
   
6. 
   Антиаритмічні препарати.
   
7. 
   Системна ензимотерапія.
   
8. 
   Метаболічна терапія (мілдронат,триметазідін).
   

1. 
   Курсове лікування гормонами і/або цитостатичними препаратами;
   
2. 
   Симптоматичне лікування ХСН:
   

1. 
   бета-адреноблокатори;
   
2. 
   інгібітори АПФ або блокатори рецепторів АІІ;
   
3. 
   діуретики;
   
4. 
   дігоксин.
   
1. 
   Профілактика ускладнень:
   
   1. 
      дезагреганти і/або антикоагулянти;
      
   2. 
      антиаритмічні препарати;
      
2. 
   Системна ензимотерапія;
   
3. 
   Метаболічна терапія (мілдронат, триметазідін).
   

1. 
   При наявності показань – санація вогнищ хронічних інфекцій.
   
2. 
   При важкому перебігу дифузного міокардиту:
   

• 
  імплантація кардіовертера-дефібрилятора за наявності рецидивуючих фібриляції шлуночків або стійкої шлуночковій тахікардії і резистентності до антиаритмічних препаратів.
  
• 
  імплантація трикамерного ЕКС в режимі DDDR при тяжкій серцевій недостатності, що є рефрактерною до медикаментозної терапії, у хворих зі значними порушеннями внутрішньошлуночкової провідності і десинхронізацією скорочення шлуночків.
  
• 
  трансплантація серця при важкому перебігу захворювання та трансформації в ДКМП.
  

• 
  методика загальноклінічного обстеження хворого на міокардит;
  
• 
  зміни на ЕКГ, ЕхоКГ у хворих на міокардит;
  
• 
  методика реєстрації ЕКГ, ЕхоКГ;
  
• 
  інтерпретація результатів клінічного, лабораторного та інструментального обстеження у хворих на міокардит;
  
• 
  групи, фармакодинаміка і фармакокінетика, побічна дія ліків, що застосовуються для лікування хворих на міокардит.
  

1. 
   Сучасні погляди на визначення, етіологію, патогенез міокардиту
   
2. 
   Класифікація міокардитів.
   
3. 
   Клінічна картина міокардитів.
   
4. 
   ЕКГ-діагностика та диференціальна діагностика міокардитів.
   

Самостійна аудиторна робота

1. 
   Сайт «Івано-Франківського національного медичного університету» http://www.ifnmu.edu.ua/uk/
   
2. 
   coretvasa.com
   
3. 
   Всеукраїнська електронна бібліотека, розділ «Внутрішні хвороби» http://youalib.com
   
4. 
   Бібліотека ІФНМУ https://ifnmu.edu.ua/uk/holovna
   
5. 
   http://www.acc.org/guidelines/guidelines-search#sort=relevancy
   
6. 
   Офіційний веб-портал Верховної Ради України http://rada.gov.ua/
   
7. 
   Офіційний сайт Міністерства охорони здоров’я України http://moz.gov.ua
   
8. 
   Реєстр медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги http://mtd.dec.gov.ua
   
9. 
   Український журнал з проблем медицини праці http://ioh.org.ua/journal
   
10. 
    Електронні ресурси Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського http://nbuv.gov.ua/
    
11. 
    (National Center for Biotechnological Information, NCBI) https://ncbi.nlm.nih.gov/pubmed
    
12. 
    Тематичні розділи сайту Всесвітньої організації охорони здоров’я http://who.int
    
13. 
    Сайт Національного інституту охорони праці (National Institute for Occupational Safety and Health) http://niosh.com
    
14. 
    Тематичний розділ порталу Medscape http://www.medscape.com/index/list_6872_0
    
15. 
    https://www.aasld.org/
    
16. 
    http://www.acc.org/guidelines#sort=%40foriginalz32xpostedz32xdate86069%20descending
    
17. 
    https://www.asn-online.org/education/training/fellows/educational-resources.aspx#Guidelines
    
18. 
    www.brit-thoracic.org.uk/standards-of-care/guidelines
    
19. 
    https://cprguidelines.eu/
    
20. 
    https://www.diabetes. org
    
21. 
    https://www.escardio.org/Guidelines/Clinical-Practice-Guidelines
    
22. 
    http://www.eagen.org/
    
23. 
    http://www.ers-education.org/guidelines.aspx
    
24. 
    http://www.enp-era-edta.org/#/44/page/home
    
25. 
    https://www.eular.org/recommendations_management.cfm
    
26. 
    http://www.european-renal-best-practice.org
    
27. 
    http://www.esmo.org/Guidelines/Haematological-Malignancies
    
28. 
    https://ehaweb.org/organization/committees/swg-unit/scientific-working-groups/structure-andguidelines/
    
29. 
    http://www.gastro.org/guidelines
    
30. 
    www.ginasthma.org
    
31. 
    http://goldcopd.org.
    
32. 
    http://inephrology.kiev.ua/
    
33. 
    http://www.ifp.kiev.ua/index_ukr.htm
    
34. 
    http://kdigo.org/home/guidelines/
    
35. 
    http://mtd.dec.gov.ua/index.php/uk/
    
36. 
    https://www.nice.org.uk
    
37. 
    http://www.oxfordmedicaleducation.com/
    
38. 
    http://professional.heart.org/professional/GuidelinesStatements/UCM_316885_GuidelinesStatements.jsp
    
39. 
    https://www.rheumatology.org/Practice-Quality/Clinical-Support/Clinical-PracticeGuidelineshttps://www.thoracic.org/statements/
    
40. 
    http://www.strazhesko.org.ua/advice
    
41. 
    https://www.thyroid.org
    
42. 
    https://www.ueg.eu/guidelines/
    
43. 
    http://ukrgastro.com.ua/
    
44. 
    Вебсайт Центру громадського здоров’я МОЗ України: http://phc.org.ua/
    
45. 
    [Електронний ресурс]. – режим доступу https://www.cdc.gov/
    
46. 
    Global AIDS Update [Electronic resource] / UNAIDS, 2016. – Access mode: http://www.unaids.org/sites/default/files/media_asset/global-AIDS-update2016_en.pdf