МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
КАФЕДРА ФАРМАКОЛОГІЇ
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри фармакології
Завідувач кафедри
професор Г.В.Зайченко
_______
________________( підпис)
“ _19 ” жовтня 20__ р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття та для роботи на занятті
| Навчальна дисципліна | Фармакологія |
| Модуль №1 | МЕДИЧНА РЕЦЕПТУРА. ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ ТА ОБМІН РЕЧОВИН. |
| Змістовний модуль № 3 | Лікарські засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи. Психотропні лікарські засоби |
| Тема заняття | Антидепресанти, ноотропні лікарські засоби, психомоторні стимулятори та аналептики. |
| Курс | 3-й |
| Факультет | Медичний, педіатричний, медико-психологічний, фармацевтичний |
Київ 2020
1. Актуальнiсть теми:
Антидепреса́нти — лікарські засоби психотропної дії, ефективні при клінічній депресії. Депресія буває двох видів: ендогенна, що виникає незалежно від зовнішніх стресів і життєвих ситуацій, та екзогенна, пов’язана із зовнішніми факторами. Ця хвороба не є відчуттям поганого настрою, переживаннями, докорами сумління чи приводом для почуття провини. В даному випадку, депресія (від лат. deprimo «тиснути (вниз), придушити») - психічний розлад, основними ознаками якого є пригнічений настрій, що не залежить від обставин, протягом тривалого часу (від двох тижнів і більше); ангедонія - втрата інтересу або задоволення від раніше приємної діяльності; виражена стомлюваність та «занепад сил», які стабільно спостерігаються, наприклад, протягом місяця. Депресія часто супроводжується такими симптомами як: невиправдано занижена самооцінка, неадекватне почуття провини, глибокий песимізм, порушення концентрації уваги, кволість та відсутність бадьорості, розлади сну і апетиту, суїцидальні настрої. Важкі форми депресії характеризуються так званою «депресивною тріадою»: зниженням настрою, загальмованістю мислення і сповільненістю рухів. У теперішній час саме депресія є найбільш поширеним психічним розладом. Число людей із депресивними розладами в Європейському Регіоні ВООЗ становить 40 мільйонів осіб, при цьому, за даними нещодавно опублікованих глобальних оцінок здоров'я станом на 2019 рік, показники поширеності цих розладів на рівні країн коливаються в діапазоні від 3,8% до 6,3% від загальної чисельності населення. Депресія є клінічно- та етіологогічно гетерогенним розладом, а також симптомом деяких захворювань і побічним ефектом від прийому окремих препаратів і методів лікування. Деякі дослідники пов'язують розвиток депресії з дефіцитом біогенних амінів в ЦНС, а саме серотоніну, норадреналіну і дофаміну, тому дія лікарських засобів, які у теперішній час використовують для лікування депресії, спрямована на підвищення концентрації моноамінів в тканинах мозку. Антидепресивна дія різних препаратів супроводжується псіхоседативним (особливо важливо при призначенні хворим з тривожно-депресивними розладами) або психостимулюючим (які мають особливе значення при лікуванні астенодепресивних, загальмованих депресивних станів) ефектами. Відповідно до цього їх умовно можна розділити на тимолептики та тимеретики, а також нормотиміки – антидепресанти зі збалансованою дією
Ноотропи (згідно визначенню ВОЗ) – це засоби, що надають пряму активуючу дію на процес навчання, поліпшуючі пам'ять і розумову діяльність, а також підвищують стійкість мозку до агресивних впливів (гіпоксії, травм, інтоксикацій). Аналептики діють практично на всіх рівнях ЦНС як реанімаційні засоби.
Стимулятори центральної нервової системи – речовини, які тимчасово підвищують психічну і фізичну активність, покращують настрій, знімають відчуття втоми, сонливості і млявості. Окремі з них можуть зменшувати апетит.
Аналептики - (грец. analepticos – той, що відновлює, піднімає, підкріплює) є стимуляторами ЦНС загальної дії.
.
2. Навчальні цілі.
Знати, як:
Узагальнити та проаналізувати фармакологічні властивості основних психотропних засобів з активуйочою дією на ЦНС.
Класифікувати та інтерпретувати показання до призначення антидепресантів.
Класифікувати антидепресанти за хімічною будовою, за особливостями механізму дії.
Класифікувати психостимулятори за хімічною будовою, походженням та впливу на спектр рецепторної дії.
Інтерпретувати показання до застосування психостимуляторів відповідно знань фармакодинаміки.
Трактувати механізм дії та показання до призначення ноотропних лікарських засобів. (Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні психотропних засобів.
Пояснювати особливості побічних ефектів засобів з групи антидепресантів та психомоторних стимуляторів.
Пояснювати особливості побічних ефектів засобів з групи ноотропів та аналептиків.
Знати особливості обігу лікарських засобів для психофармакологічної корекції.
Вміти:
Виписати та проаналізувати рецепти на препарати, що впливають на функції центральної нервової системи (антидепресанти, ноотропні лікарські засоби, психомоторні стимулятори та аналептики).
3. Базовий рівень підготовки.
| Назви попереднiх дисциплiн | Отриманi навики |
| 1. Латинська мова | Володiти навичками виписування рецеnтiв |
| 2. Нормальна фізіологія | Описувати функції нейронів і синапсів, етапи синаптичної передачі, функції головного і спинного мозку. Класифікувати типи рецепторів ЦНС. Описувати міжнейронну передачу і функціональну роль центральних дофаміно-, адрено- та серотоніно-рецепторів, гіпофіз-адреналової системи; знати типи рецепторів ЦНС (холіно-, адрено-, дофамін-, серотонін-, NMDA-, ГАМК-, гліцинових, та ін.). |
| 3. Анатомія людини | Описувати будову нейронів, центральної і периферичної нервової системи; головного і спинного мозку. Застосовувати знання локалізації дофаміно-, адрено- та серотонінергічних рецепторів у структурах головного мозку |
| 4. Біологічна хімія | Описувати метаболізм головного мозку, види медіаторів, що беруть участь в міжнейронній передачі збудження (норадреналін, дофамін, ацетилхолін, серотонін, ГАМК, гліцин, глутамат, аспартат), внутрішньоклітинні месенджери (цАМФ, цГМФ, Са2+ та ін.). |
Перелiк основних тepмiнiв, napaмeтpiв, характеристик, якi повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
4. 3авдання для самостiйної працi пiд час пiдготовки до заняття.
4.1 Перелік препаратів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування |
| Амітриптилін Amitriptylinum | Табл. 0,025 г; амп. 1 % 2 мл; драже по 0,01 і 0,025 г | По 1–3 таб. 3 рази на добу; 1–2 мл 1 % р-ну в/м 4 рази |
| Флуоксетин Fluoxetinum | Таблетки, капсули по 0,02 г | Починати терапію флуоксетином необхідно з 20 мг на добу за один ранковий прийом |
| Венлафаксин Venlafaxinum | таблетки по 0,0375 і 0,075 | Рекомендована початкова доза 75 мг/добу; її слід застосовувати за 2 або 3 прийоми під час їди |
| Сертралін Sertralinum | таблетки по 0,1 і 0,05 | По 1 табл. 1 раз на добу (вранці або ввечері). |
| Сальбутиамін Sulbutiaminum (Енеріон) | Таблетки 0,2 г | Препарат призначений для застосування тільки дорослим: по 2–3 таблетки на добу, які слід приймати цілими під час сніданку та в обідній час |
| | | |
| Міртазапін Mirtazapinum | таблетки 0,03 г | Рекомендована доза становить 15 - 45 мг 1 раз на добу, перед сном. |
| Пірацетам Pyracetamum | капсули 0,4 г; таблетки 0,2 г; ампули 20 % 5 мл | Всередину 0,4 г 3 рази на добу, в/м, в/в 5, 10, 20 мл 20 % р-ну |
| Аміналон Aminalonum | таблетки 0,25 г | Всередину до їжі. Дорослим призначають по 2-5 таблеток (500-1250 мг) за прийом залежно від перебігу та тяжкості захворювання. Добова доза зазвичай становить (1,5-3,0) за 3 прийоми. |
| Вінпоцетин Vinpocetinum | таблетки 0,005 і 0,01 г; ампули 0,5 % 2 мл | Вміст 2 ампул розводять в 500 мл ізотонічного розчину вводять в/в крапельно. Всередину по 1 таблетці 3 рази на добу |
| Ніцерголін Nicergolinum | таблетки 0,01 г | По 1 таб 3 рази на добу між прийомами їжі |
| Пентоксифілін Pentoxyfyllinum | таблетки, драже 0,1 г; ампули 2 % 5 мл | В/в, в/м 5, 10, 20 мл 2 % р-ну. Всередину 2–3 таб. 3–4 рази |
| Амінофенілмасляна кислота | | |
| Гінко-Білоба | Капсули сухого екстакту по 0,04 і 0,08 | Приймати по 1 капсулі 3 рази на добу під час їди. Запивати половиною склянки води. |
| Настойка женьшеню Tinctura Ginseng | флакони 50 мл | По 15–25 крапель 3 рази на добу |
| Настойка лимоннику T-ra Shizandrae | флакони 50 мл | По 20–30 крапель 3 рази на добу |
| Екстр. елеутерококу рідкий Extr. Eleutheorococci fluidum | флакони 50 мл | По 20–30 крапель 3 рази на добу |
| Екстр. левзеї рідкий Extr. Echinaceae fl uidum | флакони 50 мл | По 20–30 крапель 3 рази на добу до їди |
| Кофеїну-натрію бензоат Coffeini-natrii benzoas | таблетки 0,2 г; ампули 10 %, 20 % 1 мл, 2 мл | Вводити по 1–2 мл 10 та 20 % р-ну п/ш; по 1–2 таб. 2–3 рази |
| Кофеїну цитрат Coffeini citras (Пейона) | ампули по 1 мл 2 % розчину для інфузій | Рекомендована доза для немовлят становить 20 мг кофеїну цитрату на 1 кг маси тіла шляхом повільної внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин із застосуванням шприцевого інфузомата або іншого регульованого пристрою для інфузій. |
| Сульфокамфокаїн Sulfocamphocainum | ампули 10 % 2 мл | Підшкірно, в/м 2 мл 10 % 2–3 рази на добу |
1 2 3 4 5