1   2   3   4
Ім'я файлу: Алергічні_захворювання_методичка_4_к.docx
Розширення: docx
Розмір: 80кб.
Дата: 28.09.2020
скачати
Пов'язані файли:
Лаб №5 Формирование биполярного транзистора методом диффузии_00
Лаб №5 Формирование биполярного транзистора методом диффузии_00

ТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ


Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії №2 та медичної генетики

Завідувач кафедрою

Професор Волосовець О.П.

____“ ____________ 20_ р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ



Учбова дисципліна

педіатрія

Модуль №

1

Змістовний модуль №

1

Тема заняття

Алергічний риніт, алергічна кропив'янка, атопічний дерматит

Курс



Факультет

ІІ медичний факультет



Київ 2019
Актуальність теми:

Серед актуальних розділів сучасної медицини алергологія займає особливе місце. У останні десятиліття наголошується неухильне зростання поширеності алергічних захворювань у дітей. Це значною мірою пов'язано з порушенням екологічного балансу, повсюдній хімізації побуту та сільського господарства, широким застосуванням антибактеріальних і вакцинальних препаратів, раннім припиненням грудного вигодовування.

2. Конкретні цілі:

- знати етіологію і патогенез алергічного риніту, алергічної кропив'янки. Набряку Квінке, атопічного дерматиту;

- уміти збирати анамнез хворих з підозрою на вище перераховані захворювання;

- проводити об'єктивне обстеження пацієнта з урахуванням вікових особливостей;

- інтерпретувати отримані дані дослідження;

- призначати комплексне обстеження при даних захворюваннях;

- призначати лікування хворим з алергічним ринітом, алергічною кропив'янкою, набряком Квінке, атопічним дерматитом;

- уміти надати невідкладну допомогу при набряку Квінке.
3. Базові знання, уміння, навики, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)




Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1

Нормальна анатомія

Знати будову носоглотки, навколоносових пазух

2

Нормальна фізіологія

Знати фізіологічні особливості імунної системи в цілому і місцевого імунітету зокрема.

3

Гістологія і ембріологія

Знати гістологічну будову шкіри, слизистих оболонок носа

4

Патологічна фізіологія

Знати патогенез алергічних реакцій 1-1У типів.

5

Фармакологія

Знати механізми дії і побічні ефекти антигістамінних препаратів, кортикостероидїв

6.

Пропедевтика педіатрії

Уміти збирати анамнез у дитини і його батьків, оцінювати стан хворого, проводити об'єктивні дослідження, призначати додаткові методи дослідження і лікування.

4. Завдання для самостійної роботи при підготовці до заняття

1. Виписати рецепти на антигістамінні препарати 1, 11, 111 покоління, глюкокортикоїди системні і топические, кромони.

2. Дати порівняльну характеристику побічних дій антигістамінних препаратів 1 і 111 покоління.

3. Вирішити тести і завдання дані в методичних рекомендація для студентів.

4. Знати побутові, епідермальні. пилкові, інфекційні і ін. алергени.

5. Зробіть таблицю порівняльної характеристики сезонного і цілорічного риніту.

6. Напишіть схему невідкладної допомоги при набряку Квінке.

7. Напишіть чим відрізняється клінічний перебіг атопічного дерматиту по віках.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів і характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття




Термін

Визначення

1

Риніт

Запалення слизистої оболонки носа

2

Імуноглобулін Е

Реагін

3

Прурріго

Свербіння

4.

Ліхеніфікація

Огрубіння шкіри

4.2. Теоретичні питання до заняття.

  1. Дайте визначення алергічного риніту

  2. Чим відрізняється клінічний перебіг сезонного і цілорічного алергічного риніту.

  3. Яке обстеження необхідно призначити при алергічному риніті?

  4. Дайте приклади 1, 11, 111 покоління антигістамінних і назвіть кромони і топичні стероїди для лікування алергічного риніту.

  5. Які причини можуть викликати кропив'янку у дітей?

  6. Опишіть клінічну картину гострої алергічної кропив'янки.

  7. Опишіть клінічну картину набряку Квінке.

  8. Які принципи надання невідкладної допомоги при кропив'янці і набряку Квінке?

  9. Які основні групи алергенів є причиною розвитку атопічного дерматиту?

  10. Чим відрізняється клінічна картина атопічного дерматиту в різні вікові періоди?

  11. Які принципи лікування атопічного дерматиту? Який з цих принципів на сучасному етапі є ведучим?

  12. Які профілактичні заходи необхідно провести дитині з атопічним дерматитом в періоді ремісії?



4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Робота у ліжка хворих з алергічним ринітом, атопічним дерматитом, алергічною кропив'янкою. Збір алергологічного анамнезу, особливостей перебігу захворювання, постановка попереднього діагнозу. Призначення додаткових методів обстеження, потім інтерпретація отриманих даних з історії хвороби і призначення лікування. За відсутності хворих - вирішення завдань по даній темі.

Зміст теми

Алергічний риніт – захворювання, що виникає після контакту сенсибілізованого організму з алергеном і обумовлене Ig Е, – опосередкованим запаленням слизистої оболонки носа з характерними симптомами (ринорея, назальна обструкція, свербіння носа, чхання), який спонтанно або під впливом лікування може зникнути.

Зустрічається два варіанти алергічного риніту – сезонний і цілорічний. Сезонний алергічний риніт (по міжнародній класифікації), у вітчизняній літературі розглядається під назвою поліноз. «Шоковим» органом при полінозі може бути не тільки слизиста оболонка носа, але і інші органи і тканини.

Поширеність.

Алергічний риніт – найбільш часта форма атопічних захворювань. У розвинених країнах від 10 до 25% населення страждає алергічним ринітом як сезонним, так і цілорічним, що пов'язане значною мірою із забрудненням навколишнього середовища, збільшенням кількості алергенів. Діти в містах хворіють на частіше, ніж в сільській місцевості. Якість життя хворих алергічним ринітом (особливо цілорічним) може бути гіршою, ніж у хворих з легким і навіть середнім ступенем тяжкості бронхіальної астми. Ризик розвитку бронхіальної астми у хворих цілорічним ринітом в 3 рази вищою, за тих, що не мають його. У дітей, які страждають на бронхіальну астму, алергічний риніт виявляється в 80% випадків, при цьому бронхіальна астма протікає важче і вимагає вищих доз кортикостероїдів. Крім того, ще недостатньо розроблені методи ранньої діагностики, із-за чого зберігається значна невідповідність між захворюваністю і звертанням до алергологічного кабінету. Більшість випадків алергічного риніту проходять під знаком ГРВІ, а правильний діагноз часто встановлюється у дітей із запущеними важкими формами захворювання. Приведені дані показують важливість своєчасної діагностики і лікування хворих на алергічний риніт.

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ

Провідна роль у виникненні алергічного риніту належить генетично детермінованій схильності дитини до атопії. За наявності такої етіологічними чинниками сезонного алергічного риніту є три великі групи пилкових алергенів: дерева, злакові і смітні трави. Дерева квітнуть переважно навесні, злаки влітку, бур'яни до глибокої осені, що визначає три хвилі сезонного алергічного риніту – весняного, літнього, осіннього. Полени – чоловічі статеві елементи рослин. Найбільш поширеними рослинними алергенами в лісостеповій зоні є пилок вільхи, ліщина, берези (березень-травень), тимофіївки, вівсяниці, єжи, м’ятлика (травень, червень), полину, лободи (червень-жовтень). На півдні основним чинником полінозу виступає амброзія, а також мають значення полин, лобода, соняшник, кукурудза. Крім того, навесні і осінню можуть виникати сезонні загострення алергічного риніту унаслідок дії спор цвілевих грибів, поширених переважно поза житлом (Alternaria, Cladosporіum).

Поліноз викликається пилком, який належить вітрозапилюваним рослинам, широко поширеним в місцевості мешкання хворого. Пилок продукується у великій кількості, легкий, летючий, зерно його округлої форми, діаметром до 35 мкм. Пилок містить в своєму складі білки, жири, вуглеводи, вітаміни, пігменти, різні ферменти, два гормони, мінерали і характеризується вираженими алергенними властивостями. Нерідко у дітей тих, що мають сенсибілізацію до пилку дерев, симптоми хвороби загострюються під час листопада, при контакті дитини з опалим листям, вдихання диму від спалювання трави. Крім того, вірогідну патогенетичну роль грає первинна сенсибілізація до харчових продуктів рослинного походження, що мають перехресні властивості з алергенами пилку дерев. Синдром оральної алергії може виникнути у дітей з полінозом на деякі свіжі продукти, сирі овочі, горіхи. Він виявляється у вигляді свербіння, припухлості губ, язика, піднебіння, в результаті прямого контакту зі свіжими сирими фруктами. Таб.1._

Таблиця 1. Можливі варіанти перехресної алергії при полінозах





Пилок, листя і стебла рослин, що мають перехресні детерминанты

Свіжі овочі, фрукти, рослинні продукти

Фітопрепарати

Дерева

яблука, груші, персики

абрикоси, черешня, сли-ви, горіхи лісові і гре-цькі, морковь, петрушка, ківі, картофель.

яблука, груші, персики

абрикоси, черешня, сли-ви,горіхи лісові і гре-цькі,морковь, петрушка, киви, картофель.

живиця хвойних, бере-зовий дьоготь, листя берези, вільхові шишки, соснові шишки, квіти акації.

Злаки

тимофіївка, їжака, вівся-ниця,мятлик,жито,рай-грас, крапива, амброзія

овес, пшениця, ячмінь, жито,

щавель, шпинат.

полин, ромашка, ка-лендула, мать-и-мачеха

низька, оман високий.

Бур'яни

полин, лобода, цикло-хена, конопля, клевер

кропива, амброзія

халва, зерно і масло под-

соняшнику, диня, кавуни,

буряк.

полин, ромашка, ка-лендула, мать-і-мачеха

низка, оман високий, кропива


Цілорічний алергічний риніт розвивається під дією в основному внутрішньо житлових алергенів таких як, кліщі домашнього пилу (Dermatophagoides farinae, Dermatophagoides pteronyssimus); спори цвілевих грибків, поширених переважно у середині житла (Aspergillus, Penicillum); алергени теплокровних тварин (кішки, собаки і ін.); алергени синантропних видів (таргани, миші, щури), сухий корм для акваріумних риб.

У основі патогенезу алергічного риніту лежать реакції гіперчутливості негайного типу за Gell, Cumbs, що реалізуються, як відомо, через Ig E. В період імунологічної стадії під впливом алергену, що потрапив в організм, генетично детермінованого до атопії, відбувається виробка специфічного Ig E, який фіксується на тканинних базофілах (опасистих клітинах) в слизовій оболонці носа. Надалі, при повторному попаданні алергену, наступає його зв'язування з Ig E, фіксованими на тканинних базофілах. Розвивається їх дегрануляція з вивільненням гістаміну, триптази, лейкотрієнів В4 і С4, простогландину Д, брадикініну, тромбоцит-активируючого фактору і ін. Медіатори, що виділилися, сприяють розвитку симптомів гострого риніту: чхання, свербіння, виділення з носа, заложеність носа.

Крім того, алерген, що потрапив в організм, активує Т-лімфоцити-хелпери 2-го типу, що продукують серію цитокинів – ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-3, гранулоцитарно-моноцитарний колоніє-стимулируючий фактор. Під впливом цих цитокінів наступає активація еозинофілів, які інфільтрують слизову оболонку носа, виділяють цілу серію власних протизапальних медіаторів і приводять до розвитку і персистенції симптомів хронічного алергічного риніту: заложеності носа, деструкції епітелію, втраті сенсорної чутливості, розвитку гіперреактивності, тобто підвищеною відповіддю на неспецифічні подразники, наприклад тютюновий дим, різні різкі запахи, холодне і сире повітря і тому подібне.

Характерною рисою патологічного процесу є локальне скупчення запальних клітин – еозинофілів, базофілів, нейтрофілів, Сд4+т-лімфоцитов. Особливу увагу за останні роки привертають лейкотрієни, що виділяються ними, зокрема LТС4, що викликає ринорею і набряк слизистої оболонки носа.

КЛАСИФІКАЦІЯ АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ

По характеру перебігу По переважанню симптомів

Цілорічний Сезонний З переважанням З переважанням

чихання і сльозотечі утрудненого дихання

Період

Загострення Ремісії

Класифікація алергічного риніту (ВООЗ, 2001)


Класифікація

Симптоми

По характеру течії:

интермитируючий

персистируючий

По ступеню тяжкості:

легкий

середньої тяжкості і важкий




Виявляється менше 4 днів в тиждень або менше 4 тижнів

Виявляється більше 4 днів в тиждень або більше 4 тижнів
Сон не порушений. Повноцінна денна фізична активність, заняття спортом, дозвілля, працездатність і успішність в школі. Симптоми не мають нестерпного характеру.

Порушення сну, денної фізичної активності, дозвілля. Негативний вплив на працю і навчання. Нестерпні симптоми (один або декілька).


Приклади формулювання діагнозу:

Алергічний цілорічний риніт, персистуючий перебіг, важкий, період загострення. Сенсибілізація до Dermatophagoides pteronyssimus.

Алергічний сезонний риніт, середньої тяжкості, період ремісії. Сенсибілізація до пилку берези, вільхи, дуба.

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас