1   2   3   4   5
Ім'я файлу: Перфораційна виразка.doc
Розширення: doc
Розмір: 306кб.
Дата: 13.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
грижа(1).docx


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”


на методичній нараді

кафедри хірургії №1

Завідувач кафедри


професор Захараш М.П.

“______” _____________ 2008 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ



Навчальна дисципліна

Хірургія

Модуль

Абдомінальна хірургія

Змістовний модуль

Ургентна абдомінальна хірургія

Тема заняття

9.Гострі ускладнення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Анатомо-фізіологічні дані шлунка та дванадцятипалої кишки.

1.Етіологія та патогенез, класифікація перфоративних гастродуоденальних виразок. Клініка типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Діагностика та диференційна діагностика типової та атипової перфоративної гастродуоденальної виразки. Рентгенологічні, лапарокскопічні методи, та методи УЗД”.

2. Етіопатогенез, класифікація та клініка виразкової кровотечі. Лабораторні та ендоскопічні методи діагностики виразкової кровотечі. Диференційна діагностика шлунково-кишкових кровотеч. Лікувальна тактика, показання до вибору консервативного лікування, ендоскопічних методів гемостазу, оперативного лікування. Вибір методу оперативного лікування.


Курс

4

Факультет

медичний



Київ 2008
Анатомо-фізіологічні дані шлунка та дванадцятипалої кишки:

Шлунок знаходиться переважно в лівій піддіафрагмальній ділянці. Його анатомічними відділвми є дно, кардіальна частина, тіло та пілорус. Виділяють наступні зв’язки шлунка: шлунково-діафрагмальну, печінково-діафрагмальну, селезінково-діафрагмальну, шлунково-ободову та шлунково-підшлункову.

Кровопостачання шлунка здійснюється із системи черевного стовбура, зокрема, лівою шлунковою, правою шлунковою артеріями, правою та лівою шлунковосальниковими артеріями, селезінковою артерією.

Залежно від секреторної активності шлунок ділять на три зони. Залози кардіальної частини продукують слиз, який сприяє просуванню харчового комка. Фундальні, або головні залози складаються з чотирьох груп клітин. Головні клітини виділяють профермент пепсину – пепсиноген, парієтальні – хлоридну кислоту і внутрішній фактор Кастла, необхідний для всмоктування вітаміну В12, додаткові – слиз, який має буферні властивості. Залози воротарової ділянки шлунка продукують соматостатин, який є інгібітором продукції хлоридной кислоти і гастрину.

Дванадцятипала кишка починається від м’яза затискача воротаря, має форму підкови, вона розташована екстраперитонеально. Виділяють верхню горизонтальну ділянку дванадцятипалої кишки, нисхідну, нижню горизонтальну, висхідну. Кровопостачання дванадцятипалої кишки здійснюється верхньою та нижньою панкреатодуоденальними артеріями, які є гілками шлунково-дванадцятипалої та верхньої брижової артерій.
I. Перфоративна виразка.

1.Актуальність теми: Перфорація виразки- гостре ускладнення, яке зустрічається у 10% випадків. В результаті перфорації виразки зміст шлунка (12-ти палої кишки) потрапляє до черевної порожнини, що приводить до розвитку перітоніту.

2. Конкретні цілі:

  • Засвоїти особливості локалізації та клінічного перебігу виразкової хвороби, які сприяють виникненню та розвитку перфорації.

  • Засвоїти етіологію, патогенез, анатомічну та клінічну класифікацію перфоративної виразки.

  • Знати клінічну картину ускладнення в залежності від особливостей його клінічного перебігу: типової та атипової перфоративної виразки, стадії перфорації.

  • Знати методи лабораторних та інструментальних досліджень їх ефективність у залежності від особливостей клінічного перебігу перфоративної виразки, диференційну діагностику з іншими патологічними станами.

  • Засвоїти методи оперативних втручань хворих з перфоративною виразкою в залежності від локалізації виразки, наявності виразкового інфільтрату, інших ускладнень.



Вміти:

  • Проовести клінічні діагностичні дослідження у хворого з перфоративною виразкою: зібрати анамнез, здійснити огляд хворого, пальпацію, перкусію аускультацію.

  • Визначити найбільш характерні клінічні ознаки типової та атипової перфоративної виразки .

  • Скласти план обстеження хворого.

  • Інтерпритувати результати лабораторних та інструментальних досліджень

  • Визначити обсяг оперативного лікування.

  • Провести підготовку хворого до оперативного втручання.

  • Здійснити курацію хворого з написанням історії хвороби.

  • Вміти виконувати наступні маніпуляції: внутрішньовенні ін’єкції, декомпресію шлунку, перев’язки, догляд за дренажами черевної порожнини, зондом для декомпресії шлунка..

  • Використовувати навчальну та наукову літературу для вирішення профісійних завдань та підвищення рівня підготовки.

  • Здійснювати прогноз перебігу захворювання та працездатності.


3. Виховні цілі:

  • приділяти увагу питанням лікарської етики, деонтологіїі;

  • підкреслити турботу держави про охорону праці та інші заходи профілактики;

  • прищеплювати навички самостійної роботи з хворими;

  • виховувати у студентів клінічне мислення.


Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)





Отримані навики




Вміти

Знати

а). Попередні

Анатомію шлунка та

Визначити

дисципліни

дванадцатипалої

топографію шлунка




кишки, топографічну

та дванадцатипалої




анатомію,

кишки,




фармакологію,

інтерпретувати




рентгенологію в прикладному аспекті

показники







лабораторні тести, інтерпритувати рентгенограми, результатів ЕФГДС

в). Наступні дисципліни

Клінічні аспекти госпітальної

хірургії

анестезіології та

реаніматології,

ренгенології,

клінічної

фармакології перфоративних виразок

Застосувати отримані базові знання для подальшого вивчені ія проблеми виразкової хвороби, профілактики з'явлення хронічних оскладнень .

с).Внутрішньо-предметна інтеграція

Питому вагу гострих ускладнень виразкової хвороби в структурі хірургічних захворювань, зв'язок виразкової хвороби з іншими

захворюваннями (рефлюкс- гастрит, рефлюкс езофагіт )

Оцінювати результати подальшого обстеження хворих на виразкову хворобу в динаміці; використовувати методи

профілактики виразкової хвороби




  1. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.


4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Термін

Визначення

1. симптом Делафуа

2. симптом Спіжарного

3. Сиптом Орланки

4. Цілующься виразки "



  • Раптовий, різкий біль в епігастральній ділянці - перший симптом перфорації. Для її характеристики в літературі вживається термін "удар кинджалом у живіт"

  • Високий тимпаніт в проекції печінки

  • Глухий перкуторний звук у відлогих ділянках живота

  • Виразки передней та задній стенце ДПК


4.2. Контрольні запитання до заняття:

Перелік питань та тестів для контролю знань по змістовном модулю „Перфоративна виразка”.


  1. Анатомо-фізіологічні відомості про шлунок та дванадцятипалу кишку.

  2. Методи обстеження хворих з перфоративною визакою.

  3. Класифікація перфоративної виразки.

  4. Етіологія та патогенез перфоративної віразки.

  5. Клініка типової перфоративної виразки.

  6. Диференціальна діагностика перфоративної виразки.

  7. Особливості перебігу атипової перфоративної виразки.

  8. Особливості перебігу прикритої перфоративної виразки.

  9. Особливості перебігу перфоративної виразки учепцеву сумку

  10. Особливості перебігу перфоративної виразки в заочеревний простір

  11. Вибір обсягу оперативного втручання при перфоративній виразці

  12. Техніка зшивання перфоративної виразки.

  13. Техніка виконання пілородуоденопластики

  14. Вибір способу виконання ваготомії та пілородуоденопластики

  15. Показання та техніка виконання селективної ваготомії та антрумектомії

  16. Показання та техніка виконання селективної проксимальної ваготомії та пілородуоденопластики

  17. Показання та техніка виконання резекції шлунка при перфоративній виразці

  18. Лапароскопічні технології в хірургічному лікуванні перфоративної виразки.

  19. Ускладнення у ранньому післяопераційному періоді при виконанні оперативних втручань з приводу перфоративної виразки.

  20. Особливості ведення хворих з перфоративною виразкою у ранньому та пізньому післяопераційному періоді.

  21. Ускладнення у пізньому післяопераційному періоді при виконанні оперативних втручань з приводу перфоративної виразки.


Практичні навички до змістовного модулю

Перфоративна виразка.

Вміти:

  1. зібрати анамнез у хворого на перфоративну виразку

  2. провести фізикальне обстеження всіх органів і систем;

  3. оцінити показники пульсу та артеріального тиску;

  4. правильно оцінити наявність, локалізацію та ступінь вираженості болючості та дефансу м’язів передньої черевної стінки та поперекової ділянки;

  5. продемонструвати та правильно оцінити симптом Делафуа,

  6. продемонструвати та правильно оцінити симптом Спіжарного,

  7. продемонструвати та правильно оцінити симптом Орланки;

  8. продемонструвати симптом Щоткіна-Блюмберга та оцінити його вираженість (негативний, слабко позитивний, позитивний, різко позитивний);

  9. скласти індивідуально діагностичну програму;

  10. визначати показання до оперативного втручання;

  11. асистувати та виконувати окремі етапи оперативного втручання;

  12. скласти індивідуальну програму післяопераційного ведення пацієнта;

  13. діагностувати ускладнення після оперативних втручань у ранньому післяопераційному періоді з приводу перфоративної виразки;

  14. виконувати зміну пов’язок;

  15. здійснювати догляд за дренажами;

  16. промивати дренажі та вводити в них лікарські препарати;

  17. видаляти дренажі;

  18. знімати шви;

  19. дренувати та промивати шлунок;

  20. виконувати очисну клізму;

  21. виконувати в/в введення лікарських препаратів;

  22. здійснювати катетеризацію сечового міхура у чоловіків та у жінок;

  23. оформити історію хвороби;

  24. оформити лікарняний лист;

  25. виписати рецепт;

  26. надавати правильні рекомендації щодо життя у післяопераційному періоді (харчовий режим, трудова діяльність);

  27. здійснювати прогноз результату оперативного втручання

  28. використовувати учбову та наукову літературу, включаючи інтернет в учбовому класі;

  29. інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних досліджень (рентгенографія, ФГДС, УЗД, КТ);

встановлювати доброзичливі відносини з медичним персоналом, хворим, його родичами та друзями.
Зміст теми:
Основним чинником, що веде до розвитку перфорації, є загострення виразкової хвороби (ВХ), при якому наростають процеси деструкції і некрозу в стінці шлунка або дванадцятипалої кишки. Підтвердженням цього є найбільша кількість перфораційних виразок навесні і восени (55-70 %), тобто у періоди загострення виразкового процесу, що дозволяє визначити "передперфораційний стан". За нашими даними, хронічний перебіг виразкового процесу може перейти у наростаючу деструкцію з некрозом усіх шарів стінки у будь-який час року.

Іншими етіологічними чинниками, що сприяють виникненню перфорації виразок, є травма живота, фізичне перенапруження, переповнення шлунка їжею, надмірне вживання спиртних напоїв, блювання, промивання і зондування шлунка, виконання фіброгастродуоденоскопії – стани, що призводять до підвищення тиску в шлнку і дванадцятипалій кишці. Незважаючи на те, що істотне значення надається ступеню наповнення шлунка, перфорація можлива і при порожньому шлунку. Тому механічні чинники не можна вважати провідними у виникненні ускладнення. Вірогідніше вони можуть сприяти виникненню перфорації.

Відмічено перевагу перфораційних виразок дванадцятипалої кишки (у середньому 50-51 %) передпілоричного і пілоричного відділів шлунка (41-42 %) над істинно шлунковими виразками відповідно до класифікації Jonson.

Перфорація виразки малої кривизни шлунка виникає у 4 -5% і ще рідше в кардіальному відділу шлунка - 0,5-1% хворих. Це пояснюється тим, що внутрішньошлунковий тиск поширюється на досить велику площу стінки шлунка більшої товщини ніж стінка дванадцятипалої кишки. Нерідко інтраопераційно важко визначити точну локалізацію виразки. Складність виникає через рубцевий процес, поширеність інфільтрату як на дванадцятипалу кишку, так і на воротар. Зазначені обставини, а також однакова патофізіологічна характеристика виразок цієї зони дозволяє об'єднати їх у загальну групу "пілородуоденальних виразок". Частка шлункових перфораційних виразок за нашими даними становить 34,8 %.

Анамнестичні відомості вказують на те, що частіше перфорація настає в інтервалі між 12 і 20 годинами, тобто у період найбільшого фізичного навантаження. Частіше ускладнення виникає у чоловіків, ніж у жінок (співвідношення 10:1), що певною мірою може мати диференційно-діагностичне значення. При згасанні репродукційної функції у жінок відзначається тенденція до зростання перфорації.

Вік хворих із перфораційною гастродуоденальною виразкою знаходиться в широких межах, але найчастіше це ускладнення трапляється у віці 20-50 років. Макроскопічно перфораційна виразка має наступний вигляд.

  1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас