1   2   3
Ім'я файлу: Методичка-проектування[2].doc
Розширення: doc
Розмір: 415кб.
Дата: 26.10.2020

Міністерство освіти і науки України

Херсонський державний університет

Кафедра соціальної роботи і соціальної педагогіки

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З НАПИСАННЯ КУРСОВИХ ПРОЕКТІВ

Для спеціальності:

6.130101 Соціальна робота

Херсон - 2010

Укладачі: Оленrівська Л.П. – старший викладач кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки, Копилова С.В. - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки

Рецензент: Лопушанський А.О. – доктор наук з державного управління, професор

Розглянуто на засіданні навчально- Схвалено навчально-методичною

методичної комісії Інституту психології, комісією університету

історії і соціології Протокол № _______ від ___

Протокол № ____ від _________

Рекомендовано до друку

вченою радою університету

Протокол № ___ від ______

Оленrівська Л.П., Копилова С.В. Методичні рекомендації з написання курсових проектів для спеціальності 6.130101 Соціальна робота. – Херсон. - 2010 – 28с.

  1. ПОНЯТТЯ ПРО ПРОЕКТ, СОЦІАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ.

ВИМОГИ ДО ПРОЕКТІВ
Проект ( з англійської) - кинутий уперед – означає схема, план, задум, влаштування, заснування будь-чого – прообраз якого-небудь об’єкту, виду діяльності. В найширшому розумінні цього слова в сучасному менеджменті проект – це спосіб трансформації об’єкта, явища від існуючого стану до бажаного. Це координоване виконання визначений період взаємопов'язаних дій, спрямованих на досягнення конкретних цілей (результату)

На думку Россі і Фрімана, існує три основні типи проектів:

4 Інноваційні проекти -- які випробовують щось нове --

як-от нову практику соціального обслуговування, або будь-який новий продукт.

4 Проекти для поширення досвіду -- проекти, які працюють і потенційно можуть бути застосовані деінде -- в інших країнах, адміністративно-територіальних одиницях, інших територіальних громадах. .

4 Звичайні проекти -- надання послуг, які вже з успіхом надавалися за різних обставин

Проект повинен:

  • Бути соціально значущим, містити посилання на нормативну базу, яка демонструватиме компліментарність проекту з сучасною законодавчою базою.

  • Представляти цільову групу, на яку скерований проект та бенефіціаріїв (отримувачів вигод)

  • Мати конкретні цілі і завдання, які можна виміряти та від слідкувати доступними методами.

  • Забезпечувати підготовку і підвищення кваліфікації спеціалістів, які беруть участь у проекті

  • Бути специфічним - таким, що пристосований до конкретних місцевих особливостей та умов його реалізації.

  • Бути оригінальним і своєрідним використання доступних ресурсів, але при цьому бути таким, що його можливо реплікувати - повторити в інших місцях.

  • Бути реальним, демонструвати можливість досягнення позитивних результатів за наявних умов.

  • Відповідати вимогам та стандартам опису проекту, встановленому організацією донором, ( установою, яка фінансує проект)

  • Бути реальним з точки зору можливої підтримки місцевим або державним бюджетом. Наприклад, в межах проекту на базі однієї з київських молодіжних організацій (СПОК) була відкрита молодіжна телестудія «Око». Донори, які мали потужні фінансові можливості, закупили відеоапаратуру, потрібні матеріали, провели тренінги силами канадських фахівців. Студія випускала цікаву й актуальну відеопродукцію щодо формування здорового способу життя молоді, але для того, щоб повторити цей проект у іншому місці потрібні значні кошти, фахівці високої кваліфікації. Увага! Результати проекту мають бути сталими, тобто такими, які не зникнуть разом із припиненням проектної діяльності: це основний критерій актуальності та соціальної значущості проекту. І це має бути зрозумілим з опису.

  • Бути доцільним, мати практичну користь. Наприклад, якщо в конкретному селі учні середніх класів не знають, що таке наркотики, не треба проводити з ними тренінгів з метою формування навичок відмови. Такий проект може мати зворотні наслідки. Серед професіоналів існує думка, що проекти з таких «гострих» тем, як сексуальне виховання, профілактика вживання наркотичних речовин, проблеми схуднення можуть реалізовувати лише кваліфіковані фахівці. Профілактика суїциду взагалі вимагає особливих підходів, зокрема така тематика не повинна виноситись на групове обговорення, а відповідна робота може проводитися лише індивідуально

  • Бути актуальним. Наприклад, заняття з тематики здоровя дітей, яких планують народити молоді сімї, доцільно проводити для вагітних жінок, а не для наречених у той час, коли вони найбільш стурбовані питаннями організації весілля.

Проект не повинен:

    • Бути описаним в специфічних, зрозумілих тільки фахівцям словах

    • Включати інформацію, яка не стосується проекту

Проект передбачає:

  • управління змінами: будь–які зміни перетворюються на загрозу, якщо виникають непередбачено. Навіть встановлення нової техніки в установі, до якої не звикли ваші співробітники може перетворитися на загрозу як для техніки так і для співробітників. Зміни на краще теж мають бути узгоджені з ритмом діяльності організації, бути двигуном, а не блокером робочих процесів.

  • управління якістю: принципи TQM( total quality management) впроваджуються в процедуру підготовки та реалізації проекту. Кожна операція має здійснюватися за умов оптимального використання всіх видів ресурсів. Це має бути підтверджено документально. При потребі, до проекту мають бути додані розрахунки використання робочого часу, цінові пропозиції на основні види обладнання. Вартість робочого часу в регіоні – на підставі досліджень цінових пропозицій на ринку праці. До управління проекту має бути застосований процесний підхід, а отже, всі складові проекту мають бути визначені процедурно. Для кожного завдання має бути розписана процедура впровадження. Розроблені шаблони документів: резюме, аплікаційних форм, бюджетних документів, звітів.

  • управління персоналом: в проекті описані проектні групи, вимоги до фахівців проектних груп, функціональні обов’язки виконавців проекту, визначена ієрархія відповідальності,

  • управління часом: проект має бути розділений на етапи: підготовчий основний, завершальний; завдання; процеси – опис підготовки заходу, технології організації дослідження тощо; цикли – у випадку дослідницьких проектів та будь-яких, що передбачають повторення окремих елементів - для різних груп, у різних періодах, інше, залежно від типу проекту. Наприклад, якщо проект носить дослідницький характер, коли досліди повторюються декілька разів, бажано поділити проект на етапи та цикли. Може бути використана будь-яка градація, але вона має бути обгрунтована. Використовуються методи побудови та контролю календарних графіків робіт.

  • управління фінансами: використовуються методи формування фінансового плану (бюджету проекту)




  1. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ПРОЕКТУ

Час від появи задуму до його повної реалізації називається проектним циклом ( життєвим циклом проекту). Процес проектування відбувається у кілька етапів:

      • Розробка: формулювання ідеї проекту – визначення актуальності, формулювання проблеми, вибір об’єкту, визначення основної мети проекту та завдань, які належить розвязати. Як і в медицині, важливо правильно діагностувати проблему та підібрати способи вирішення. На діагностико-прогностичному етапі проводиться визначення напряму діяльності та формування загальної концепції реальних можливостей проведення роботи. Майже завжди є декілька способів подолання проблеми. І проект тоді проект, коли демонструє усвідомлений та підтверджений аналітичними та іншими матеріалами, вибір оптимального шляху досягнення мети. Планування проекту: уточнення меж етапів проекту, визначення переліку процесів, їх формалізація, розробка шаблонів та матриць заходів та елементів проекту, розробка діаграми Ганнта. Планування окремих видів проектної діяльності відповідно до завдань, визначення й обґрунтування необхідних ресурсів, здійснення базової оцінки, складання бюджету проекту

  • практичне впровадження проекту – виконання запланованих заходів, які в описі проекту мають бути точно відображені та забезпечені потрібними матеріальними ресурсами. В ході реалізації проекту практично завжди плануються моніторингові дії: співставлення досягнутих результатів з визначеними індикаторами.

  • Завершення та оцінювання проекту. Передбачає підведення підсумків, грунтовний аналіз результатів. Встановлення корегуючи завдань для періоду сталості вже за межами проекту.

Увага!

На всіх етапах як підготовки так і виконання діє ЛСП ( логічно-структурний підхід при розробці проектів. Кожен план проекту містить точно визначені думки стосовно причиннихзв’язків: якщо A то Б. Особливо це стосується етапу визначення причин розбіжностей бажаного та наявного стану речей в соціальному управлінні. Визначення ієрархії проблем – опис дерев проблем.
3. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ

1. Етап збору та обробки інформації.

Першим етапом підготовки проекту є дослідження об’єкту планування. На цьому етапі важливо визначитися, чим відрізняється завдання від проблеми: в проекті потрібно довести, що саме такий, не інший ланцюжок завдань є оптимальним з точки зору ресурсів.

Наприклад, гострим суспільним протиріччям є фінансування безоплатного проїзду пільгових категорій громадян в громадському транспорті. Перевізники постійно скаржаться на недостатнє фінансування державою таких перевезень. З одного боку, практично неможливо точно обрахувати потреби та кількість громадян, що скористалися такою послугою. Визначення «ключової», головної проблеми допоможе правильно визначити головні завдання проекту, спрямовані на врегулювання суспільного протиріччя. Отже проблеми можуть бути пов’язані в ланцюжок, де одна із проблем є ключовою. З іншого боку, відсутність законодавчих обмежень створює умови для безконтрольного використання громадського транспорту пільговими категоріями громадян, що дійсно робить для перевізників надання цих послуг збитковими. Отже, потрібно встановити причину та наслідок, виявити «джерело» суспільного та бюджетного конфлікту та віднайти спосіб для стабілізації ситуації.
Н едостатнє фінанасування

н едостатньо громадського транспорту

с оціально безвідповідальний бізнес відсутність цільової фінансової допомоги

забагато пільговиків

малі бюджетні можливості
На першому етапі ми висловлюємо гіпотезу (ідею, передбачення), яку далі слід підтвердити аналітичними методами. Здійснення якісного аналізу залежить від повноти та якості первинної інформації, її збір та обробка.

На цьому етапі слід чітко визначитися зі

  • Списком потрібних даних: яку саме інформацію ми збираємо. Наприклад. Для проектів, пов'язаних із групами ризику, слід надати перевагу таким категоріям інформації як кількість. демографія груп ризику, їх географія тощо.

  • Одиницями виміру: щодо одиниць виміру, то вони можуть бути різними. Наприклад: всьго осіб; на 100 чоловік, на 1000 чоловік населення. Наприклад, рівень загрози того чи іншого захворювання може вимірюватися кількістю хворих на 100 або 1000 осіб. Важливим показником в цьому випадку може бути також кількість лікарів або ліжко –місць на душу населен;. Ця сама інформація в іншому проекті може бути абсолютно не придатною. Періодом, за який збиратиметься інформація місяць, - 1 рік. 5 років. Інше.


Далі наведено приклад таблиці, в якім можна систематизувати зібрану інформацію.


ДИНАМИКА іНДИКАТОРІВ
Запланованого досягнення цілей










2005

2006

2007

2008

2009

2010

1. Показники демографічних процесів




011. Чисельність наявного населення на кінець року



















012. Коєфіицієнт малюкової смертності (кількість померлих в віці до 1 року на 1000 новонароджених)



















013. Сальдо міграції (в тис. чол.)



















014. Очікувана тривалість життя ( в роках)



















2. Показники зайнятості




  1. рівень безробіття за методологією МОТ

( міжнародної організації праці)



















022. Навантаження на одну незайняту вакансію.



















3. Основні показники рівня життя



031. Чисельність населення з доходами нижче прожиткового мінімуму.



















032. Доля осіб, що проживають за межею бідності. (у % до всього населення )



















033. Реальні грошові доходи населення ( у % до минулого року




















Але слід пам’ятати, що збір інформації – не самоціль !, а спосіб визначити, що саме ми хочемо поміняти а також від слідкувати наявність або відсутність змін.

Поради щодо збирання інформації. При збиранні інформації слід поставити питання: для чого з рештою цю інформацію буде використано? Збирання даних може тривати вічно і поглинути весь час та інші ресурси. Треба визначитися зі списком необхідних даних, максимально оптимізувати його. Краще в процесі роботи над проектом продовжити збір даних, ніж потонути в інформаційній лавині. Якщо бракує часу і коштів на проведення докладного збору та аналізу даних, використовуйте фокусні групи, вже опубліковані статистичні дані. Їх можна отримати в обласних бібліотеках, на сайтах багатьох установ. Залучення представників зацікавлених осіб до дорадчої групи для контролю/керування збиранням та аналізом інформації має важливе значення для їх фінансової участі у програмі та зміцнення довіри між ними.

Джерела інформації:

    • Наявні джерела. В кожній області щорічно, а в межах року – щоквартально, готується та видається Звіт про соціально-економічний розвиток області. Такі ж звіти готує кожна адміністративно-територіальна одиниця. Основні звіти зберігаються на паперових носіях в обласних бібліотеках. Також джерелами окремих видів інформації є Обласне управління статистики, обласне та районні управління соціального захисту, служба у справах дітей, ЦСССДМ, Інтернет.

    • Власні дослідження. Їх здійснюють обраними методами до початку проекту, якщо це не є його етапом. Збір інформації та її аналіз інформації може бути здійснений методами

  • Якісні: SWOT, ABC

  • Кількісні: статистичного, соціологічного аналізу.

Дані бажано структурувати та подавати в таблицях або підготовлених в середовищі AXES

Висновок. етап визначення ключової проблеми та формулювання мети проекту, цільової групи є визначальним для успіху та досягнення результату. Дуже важливо на цьому етапі сформулювати в першому наближенні очікувані результати.
2. Визначення тематики проекту. Усвідомлення та формулювання практичної проблемної ситуації пов'язане з необхідністю задовольняти виникаючі соціальні потреби у суттєвих змінах. В основі кожної проблемної ситуації лежить якась соціальна проблема. За типом об’єкту виділяють такі соціальні проблеми:

  • діяльнісні - виражаються в труднощах структурування, планування та здійснення людської діяльності (немає моделей, програм або алгоритмів діяльності; або низька ефективність діяльності що ускладнює досягнення мети);

  • інституційні - відбивають складність становлення, функціонування та розвитку соціальних інститутів (Наприклад, процес інституціоналізації, що включає формування та розвиток інститутів, набуття ними різноманітних соціальних ролей, їх всебічну реалізацію; або процес деінституціалізації, руйнування та деградації соціальних інститутів. Ці проблеми можуть фіксувати також суперечності в системі функцій, норми та чинностей соціальних інститутів);

  • організаційні - визначають зміст становлення, розвитку та функціонування організаційних систем (властиві соціальним організаціям. Їм властиві чітке цільове визначення сумісної діяльності людей, ефект синергії, система статусів та ролей, певний тип взаємодії формальної та неформальної структур, а також управління та самоуправління);

  • ресурсні - зумовлені недостатністю або надмірністю матеріальних, фінансових, інформаційних, кадрових, духовно-моральних, психологічних та інших ресурсів; або їх неоптимальним використанням в результаті відсутності ресурсозберігаючих або оптимізуючих їх використання технологій. Проблема надмірності ресурсів також приводить до неможливості досягнення мети. Наприклад, надлишок грошей у вибірковій кампанії може привести до поразки, тому що кампанія починає зводитися не до залучення засобів членами команди за результативні технології, а до їх розподілу за рутинну, нетворчу, не результативну роботу.

  • кадрові - пов’язані з відбором, підготовкою та посадовим просування персоналу (проблеми неякісного відбору, підготовки та просування кадрів, їх надмірності або недостатку, стабільності або плинності, розвитку в трудових колективах обстановки ділової співпраці або соціальної напруженості або конфліктів)

  • інформаційні - зумовлені дефіцитом або надмірністю інформації, а також неефективністю її переробки, розповсюдження та використання, що не має можливості виробляти та приймати оптимальні управлінські рішення;




  1. Визначення мети та формулювання завдань.

Мета – це усвідомлений образ (формальний опис) майбутніх результатів або станів, що задаються будь-якій системі. Це ідеальне уявлення про результат майбутньої діяльності учасників. Вимоги до формулювання: повинна бути зрозумілою та реальною (можливою для реалізації в межах запланованого часу і ресурсів), виключати можливість невизначеної відповідальності за результати діяльності учасників, бути зафіксованою документально, повною за змістом, операційною, визначати кінцевий результат (піддаватись контролю, вимірюванню), бути визначеною у часі, мотиваційною (спонукати до дії). З урахуванням бажаного та можливого в даних конкретних умовах здійснюється ранжування цілей, тобто створюється ієрархічне дерево цілей проектної діяльності, яке відображає їхню диференціацію за рівнями значущості й органічну єдність головних, спеціальних та одиничних (часткових) цілей.

Увага! Ми визначили мету, її досягнення може здійснюватися у різний спосіб, з використанням різних ресурсів.

Наприклад. Забезпечити пільговий проїзд громадянам ми можемо через надання адресної допомоги відповідним категоріям громадян. А можемо відшкодовувати видатки перевізникові на оплату пільгового проїзду. Отже, формулюючи цілі та завдання проекту, автор має враховувати ціну ресурсів, їх доступність а також пам’ятати про сучасні вимоги управління якістю.

Завдання визначають послідовність досягнення мети. Кожний наступний крок повинен сприяти досягненню кінцевого результату. Вимоги до формулювання: конкретизувати очікуваний результат (1), об’єкт (2), термін досягнення цілі (3), зусилля, що плануються (4), кількісні характеристики результату, що очікується (5), що і коли має бути зроблено. Наприклад, навчити протягом тримісячного (3) тренінг-курсу «Основи здоровя» (4) учнів школи, які мають досвід куріння (2), навичкам відмови від нього (1))


  1. Опис проекту, його основних етапів, створення моделі. Моделювання (розробка гіпотез).

Учасники та співучасники проекту

Визначення бази реалізації проекту – потребує вказівки місця розробки та за необхідності місця реалізації

Визначення ресурсів: людські, матеріально-технологічні, фінансові, інформаційні, тобто наявних умов.

Структурно-функціональне моделювання - створення моделі соціального об’єкту або процесу. Модель об'єкта – це уявна або матеріалізована система, яка відображаючи або відтворюючи основні компоненти та зв'язки, здатна заміщувати його так, що її вивчення дає адекватну інформацію про цей об'єкт. Моделювання передбачає: створення описово-структурної моделі (словесної, графічної або понятійного аналога) проекту; визначення критеріїв ефективності проекту;розробку моніторингової системи функціонування моделі (як і яким чином контролюватиметься та оцінюватиметься діяльність учасників проекту на різних етапах)

Базується на системному підході, що включає:

  • визначення та опис функцій проектованої системи, для виконання яких потім моделюють (визначають та описують) структуру системи;

  • розміщення об’єкта або процесу у соціальному просторі, який має багато різновидів. З одного боку, соціальні технології можна застосувати у масштабах всієї країни, регіону, району, поселення або навіть окремої сім'ї. З іншого, у будь-якому населеному пункті можна виділити: простір рекреації, що складає предметний світ зони відпочинку людей; простір трудової діяльності людей з усіма її атрибутами і навіть «сміттєвий» простір, що включає елементи виникнення, збирання, утилізації та переробки відходів.

  • розміщення соціальних процесів у певному соціальному часі. Технології бувають традиціоналістські – призначені для «консервації» теперішнього (наприклад, збереження культурних цінностей); ретроспективні – спрямовані у минуле (наприклад, рекреація сільських територій, які начебто повертаються в минуле з точки зору їх екологічної характеристики) та прогресивні – спрямовані на розвиток соціуму

  • визначення алгоритму оптимальної діяльності: виділення операцій, встановлення їх порядку, формування алгоритму діяльності, його оптимізація тощо;

  • надання соціальним технологіям інституційної легітимності

  • організаційне проектування – це процес розробки проектів організації виробничих систем та систем управління. Включає зміну таких факторів: цілей організації, змісту роботи та структури управління, технології виробництва товарів та послуг методів розв’язання задач, кадрової політики в організації, оновлення структури та комунікативних зв’язків

Термін реалізації: включає дати початку та закінчення роботи над проектом

Прогнозований результат передбачає створення чогось нового за структурою, підходами, концепцією процесу: нові технології, методики та планування «продукту» в результаті виконання програми (посібника, сценарію, опису технології, плану, нової програми, бази даних, центри тощо) та його форму .

Увага! В описі проекту відтворюємо процес творення бажаної моделі соціального об’єкту або процесу. Цей процес базується на системному підході, що включає визначення та опис функцій проектованої системи, для виконання яких потім моделюють структуру системи. Важливу роль у процесі проектування грає також розгортання «дерева цілей», за допомогою якого можна представити діяльнісну систему у вигляді деякої ієрархії цілей-дій, що зводяться у кінцевому рахунку до простих операцій.

Спочатку викладаємо це в анотації проекту – стислому, глибоко змістовному описі обсягом не більше 1-2 сторінок.

На допомогу розробникам проектів пропонується матриця, яка допоможе перевірити, наскільки усвідомити, який саме продукт та який саме результат планується на кожному етапі проекту.

Логічно-структурна матриця

Показник досягнення

Вимірювання

Припущення і ризики

Загальні цілі


Виміри досягнення загальних цілей

Джерела та методи для підтвердження досягнень



Зовнішні фактори, які впливають на досягнення загальної цілі



Конкретні цілі


Виміри досягнення конкретних цілей

Джерела та методи для підтвердження досягнень



Зовнішні фактори, які впливають на досягнення цілі проекту



Результати


Вимір досягнень та результатів

Джерела та методи для підтвердження досягнень



Зовнішні фактори, які впливають на досягнення результату



Заходи

Потрібні ресурси

Вартість ресурсів

Зовнішні фактори, що впливають на діяльність






  1. Планування. Здійснюється на основі сукупності принципів: цілісного розгляду об'єкта (змістовий аспект прогнозування), системного комплексного підходу (процесуальний аспект), неперервності, варіативності, відповідності умовам, колективності й колегіальності. Суть планування у межах проекту полягає у підпорядкованості змісту, методів та організації процесу, його управління логіці функціонування даної моделі. Скласти план у межах проекту – це створити таку систему заходів на всіх рівнях, яка забезпечить реалізацію даної моделі. Передбачає:

  1. формування програми діяльності з реалізації проекту: включає систему завдань, алгоритм їх розв’язання, методи та засоби, що використовуються

  2. розробка плану: конкретизація завдань до рівня безпосередніх дій, визначення строків виконання та конкретних виконавців. До кожного із завдань необхідно брати один або кілька окремих видів діяльності, які можуть: якомога повніше й ефективніше ніж інші можливі види діяльності вирішувати поставлене конкретне завдання, а не якесь інше; не суперечитимуть за своєю формою, змістом та методами цілям проекту та напрямам діяльності; впливатимуть переважно на об’єкти даного проекту; основними результатами матимуть прогнозовані результати або проміжні, які є необхідними на шляху просування до очікуваних результатів проекту. Види проектної діяльності передбачають наявність результату, який можна виміряти.

Пошук методик і засобів виконання завдань. Вони, як і весь проект, часто є унікальними скоріше не за формою, а за змістом. Набір проектних інструментів має чітко відповідати завданням проекту. Якщо ми поширюємо досвід, то це скоріше всього конференції або видання; якщо забезпечуємо навчання, то це, наприклад, тренінги, які можуть тривати від декількох годин до декількох днів, набувати різних форм - майстерні, формуючі, проектні групи. інше. Вибір методів та форм здійснюється з урахуванням стадії, на якій знаходиться об’єкт впливу; вікових особливостей сприйняття інформації, авторитету впливу групи тощо.

Види діяльності та заходи, що можуть бути використані:

  • Підбір та підготовка фахівців (підготовка лідерів серед молоді)

  • Вивчення ситуації (проведення досліджень, опитування);

  • Навчання (лекції, бесіди, тренінги, практичні заняття, семінари);

  • Консультування – індивідуальні, групові;

  • Диспути, брифінги, круглі столи, прес-конференції;

  • Конференції ( прямі , відео, « відкриті простори», Інтернет)

  • Вулична робота, ігротеки; перформенси, вуличні акції, акції громадянського звучання. пряме інформування;

  • Розробка та підтримка сайтів, інших інформаційних ресурсів;

  • Організація, підтримка груп взаємодопомоги, клубів, гуртків, центрів тощо;

  • Рекламно-видавнича діяльність – інформування;

  • Створення громадських приймалень, «гарячих ліній», ресурсних центрів, інше;

  • Розробка нормативних актів, їх обговорення та лобіювання;

  • Літні школи та табори творчого або іншого спрямування;

  • Виставки, конкурси ;

  • Залучення партнерів;

  • Обмін досвідом тощо

А також: індивідуальне та групове консультування, відео лекторії, профілактичні заходи в літніх оздоровчих таборах відпочинку, виставки рекламно-інформаційних та методичних матеріалів у навчальних закладах, публікації й виступи у ЗМІ, інтерактивні психологічні театри, залучення до волонтерського руху тощо.

Визначення етапів та завдань реалізації проекту зручно здійснювати за таблицею

Етап

Завдання

Діяльність

Термін

Ресурси (потреби)

Результат

Хто виконує

























  1. Очікувані результати проекту: можуть бути матеріальними (моделі, програми, плани, колекції, створення об'єднань, центрів, громадських організацій, результати досліджень); ідеальними (нові способи дій, методи дослідження); формальними (впровадження нових форм, шаблонів процесів); світоглядними (зменшення кількості наркозалежних, покинутих дітей, інше.

Оформлення результатів проекту може бути найрізноманітнішим: рукописні та друковані матеріали, відеофільми, фотографії, альбоми, бортжурнали, комп'ютерні програми. Настінні газети,альманахи, моделі, таблиці. Їх також доцільно представити у таблиці

Зміст результату проекту

Форма представлення

Оцінка якості













  1. Визначення ефективності й корекція проекту – оцінка як самої діяльності, так і якості кінцевого продукту.

Взаємозв’язок планування та оцінки роботи. Кожен етап планування потребує оцінки, що коригує план за принципом зворотного зв’язку. Нове планування враховує попередню оцінку і потребує наступної. Координація розробки, оцінювання та реалізації проектів: аналіз ситуації – оцінка потреб – розробка програм – процес оцінювання цілісності програми – втілення програми - поточне оцінювання – розвиток та коригування програми – поточне оцінювання – стабілізація програми – підсумкове оцінювання.

Моніторинг або оцінювання проекту – здійснюється як впродовж реалізації проекту так і за результатами діяльності. за наперед визначеними критеріями.

Моніторинг впродовж реалізації проекту використовується для корекції діяльності в межах проекту.

Моніторинг передбачає більш тривалу і періодичну діагностику, тому в багатьох проектах достатньо визначити критерії оцінювання очікуваних результатів.
Додатки

Додаток 1

Характеристика основних методів соціального проектування та конструювання


Найменування методу

Характеристика методу

Систематизація

Розглядання соціального проекту при його розробці або соціальної конструкції при її побудові як деякої системи з власною структурою та функціями

Інверсія («зроби навпаки»

Виконання нових розробок шляхом відмови від традиційного підходу та розглядання вирішуваної задачі з діаметрально протилежної позиції. При цьому елементи та характеристики проектованого об’єкта звичайно міняються місцями (ззовні – зсередині, шкідливе-корисне, симетрично-асиметрично, головне-другорядне, центральне-периферійне тощо)

Аналогія (прецедент)

Використання досягнень з інших галузей науки та практики. Аналогічні рішення, використовувані для вирішення соціально-інженерних задач, можуть бути запозичені як з живої природи, так і з різних сфер соціуму. При цьому використовується аналогія з раніше розробленими соціальними конструкціями

Емпатія (співпереживання)

Ототожнення особистості проектувальника/конструктора з об’єктом розробки, тобто елементом/процесом, шляхом «входження в образ». Сприяє появі нового погляду на вирішуване завдання

Комбінування

Використання у проекті (або конструкції) окремих складових, процесів та елементів у різному порядку та у різних сполученнях. Можна знайти нову якість проектованого об’єкта з додатковими позитивним ефектом. Використовують три схеми об'єднання елементів: «нове+старе», «нове+нове», «старе+старе». Комбінації елементів можуть бути різними: механічне поєднання, поєднання через проміжні елементи, дублювання, утворення багатоступеневих конструкцій

Компенсація

Врівноваження небажаних та шкідливих факторів засобами протилежної дії

Динамізація

Перетворення нерухливих та незмінних елементів тої або іншої соціальної конструкції у рухливі й змінні форми

Агрегування

Створення безлічі об’єктів або їх комплексів, які можуть виконувати різні функції, або існувати у різних умовах. Досягається зміною складу об’єкта або структури його складових частин

Компаундування

Паралельне поєднання об’єктів для збільшення продуктивності (незалежне або в один соціальний агрегат)

Блочно-модульне конструювання

Побудова соціальних конструкцій на основі модулів та блоків. Модуль – це складова частина конструкції, що складається переважно з уніфікованих або стандартних блоків (елементів) різного функціонального призначення

Резервування (дублюванн)

Збільшення кількості об’єктів для підвищення надійності соціальної конструкції в цілому

Мультиплікація

Підвищення ефективності функціонування об’єкта за допомогою використання кількох робочих органів, що виконують одні і ті ж функції

Розчленування

Мисленнєвий поділ традиційних соціальних об’єктів для спрощення виконуваних ними функцій та операцій на конструктивно подібні складові частини – секції, ячейки, блоки, ланцюги

Асоціація

Уміння визначати спів падіння деяких ознак у різних соціальних об’єктів, що дає можливість виробляти нетрадиційні рішення

Удосконалення

Усунення недоліків соціальних конструкцій в цілях їх удосконалення

Ідеалізація

Наділення реальних соціальних об’єктів нереальними властивостями та вивчення їх як ідеальних

Перенесення властивостей («фокальних» об’єктів)

Поміщення конструйованого соціального об’єкта в «фокус» уваги та перенесення на нього властивостей або функцій кількох довільно обраних соціальних об’єктів

Пошук несподіваного ракурсу

Розгляд конструйованого соціального об’єкта з незвичних та несподіваних позицій, що часто приводить до нового та оригінального конструктивного рішення

Спрощення

Спрощення складного соціального явища. Щоб краще зрозуміти його структуру та більш повно представити склад його елементів

Видалення зайвого

Виявлення у соціальній конструкції таких елементів, структур або функцій, без яких можна обійтися та їх видалення, не наносячи ущербу конструкції, приводить до її впорядкування та більш чіткої організації

Метод «мудрість творця»

Пошук вищого смислу та вищої гармонії соціальної конструкції

Екстремалізація

Мисленнєве розміщення соціальної конструкції в екстремальні умови та їх посилення до тих пір, поки конструкція витримує. Це своєрідне мисленнєве екстремальне експериментування

Метафоризація

Пошук метафори, що характеризує соціальну конструкцію, та детальне її втілення. Метафоризований образ конструкції часто виявляється не тільки могутнім джерелом нових конструкторських рішень, але і рушієм інтелектуальної активності проектувальників

Пошук помилок

Аналіз всіх аспектів соціальної конструкції в цілях виявлення в ній помилок

Метод спроб та помилок

Стихійний спосіб створення соціальної конструкції з відкиданням безуспішних спроб вирішення проблем закріпленням успішних. Схема цього методу така: створюємо дещо, допускаючи помилки, перевіряємо та виправляємо конструкцію.


Зразок
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ПРОЕКТУ (ПРОГРАМИ)




Рада Всеукраїнського конкурсу проектів та

програм розвитку місцевого самоврядування
Дирекція Всеукраїнського конкурсу проектів та

програм розвитку місцевого самоврядування)


  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас