Ім'я файлу: 4.doc
Розширення: doc
Розмір: 60кб.
Дата: 31.03.2020
скачати

Лабораторне заняття 4.

Визначення масової частки білка в молоці.

Освоєння формольного методу. Інші методи.

Мета: 1. Освоїти методики визначення масової частки білка в молоці формольним титруванням та іншими методами.
Завдання: 1. Визначити масової частки білка в молоці формольним методом.

2. Визначити масову частку білка в молоці ультразвуковим методом на ЕКОМІЛК.

3. Визначити масову частку білка в молоці розрахунковим методом.
Методичні рекомендації щодо виконання завдання.

Метод формольного титрування ґрунтується на реакції лужних аміногруп білка з формаліном, внаслідок якої вивільняються карбоксильні кислі групи білка. При цьому підвищується титрована кислотність молока, за збільшенням якої визначають масову частку білка в молоці.

Прилади і реактиви. Піпетки прості на 20 і 50 см3 та градуйовані на 1 і 5 см3; стакани хімічні місткістю 150— 200 см5; бюретка на 25 см3 з ціною поділки 0,1 см і бюретка місткістю 50 см3 із ціною поділки 0,1 см3; гумова груша; гідроксид натрію концентрацією 0,1 моль/дм3 та 40 % розчин, розчин гідроксиду натрію готують на дистильованій воді без діоксиду вуглецю; спирт етиловий ректифікований; фенолфталеїн (2% спиртовий розчин), формалін технічний; 2,5 % водний розчин сульфату кобальту, х.ч. або ч. д. а.; розчин сірчаної кислоти концентрацією 1 моль/дм3; вода дистильована без діоксиду вуглецю.

Для визначення проб формальдегіду в технічному формаліні готують розчин сульфіту натрію: 126 г сульфіту натрію кристалічного (N2О3×7Н2О) або 63 г безводного сульфіту натрію (Nа2О3) розчиняють у мірній колбі місткістю 500 cм3 і об’єм до мітки доводять дистильованою водою.

Розчин сульфіту натрію в кількості 50 см3 нейтралізують 1 моль/дм3 розчином сірчаної кислоти при наявності фенолфталеїну до світло-рожевого забарвлення і додають З см3 досліджуваного формаліну. Гідроксид натрію, який утворився в результаті реакції, титрують 1 моль/дм3 розчином сірчаної кислоти до світло-рожевого забарвлення. Кількість 1 моль/дм3 розчину сірчаної кислоти (см3), яку витратили на титрування, показує кількість формальдегіду, який міститься в 100 см3 формаліну (г/100 см3).

Для визначення кількості білка в молоці допускається використовувати формалін із вмістом формальдегіду не менше 36 г на 100 см3. При наявності каламуті або осаду розчин формаліну перед використанням фільтрують.

Формалін перед застосуванням нейтралізують: до 50 см3 формаліну додають 3-4 краплі 2% розчину фенолфталеїну і потім по краплях приливають спочатку 40 %, а потім в кінці 0,1 моль/дм3 розчин гідроксиду натрію до появи слабо-рожевого забарвлення. Формалін, який залишився на наступний день, у разі необхідності додатково нейтралізують 0,1 моль/дм3 розчином гідроксиду натрію. Формалін, в якому утворився осад, нейтралізують після фільтрування.

Для приготування еталону забарвлення в хімічний стакан місткістю 150-200 см3 відміряють піпеткою 20 мл молока і додають 0,5 мл 0,5 % розчину сульфату кобальту. Еталон використовують протягом зміни.

Хід аналізу. В хімічний стакан на 150-200 см3 відміряють піпеткою 20 мл молока і додають 0,25 см3 2% розчину фенолфталеїну. Суміш перемішують і титрують розчином гідроксиду натрію до появи слабо-рожевого забарвлення відповідно до забарвлення еталону. Потім у стакан вносять 4 см3 нейтралізованого 36—40 % формаліну, перемішують суміш коловими рухами і через 1 хв. знову титрують до появи слабо-рожевого забарвлення, яке визначають на білому фоні. Масова частка (%) загальної кількості білків у молоці дорівнює кількості 0,1 моль/дм3 розчину гідроксиду натрію, витраченого на нейтралізацію в присутності формаліну, помноженому на коефіцієнт 0,959.

Визначення масової частки білка на рефрактометрі ІРФ-464


Рефрактометр ІРФ-464 є візуальним і призначений для вимірювання показників заломлення розсіюючих рідких середовищ.

Суть методу. Метод ґрунтується на виявленні різниці в показниках заломлення променя світла, який проходить через молоко і безбілкову сироватку при однакових умовах вимірювань. На аналізаторі можна досліджувати молоко коров'яче (сире, збірне або від окремих тварин, пастеризоване, збиране) з кислотністю не вище 28°Т при температурі від 10 до 35°С і вологості 89 %.

Підготовка приладу до роботи. Перед початком роботи необхідно перевірити початок відліку за допомогою прикладеної контрольної призми або дистильованої води. Для перевірки за контрольною призмою необхідно відкинути освітлювальну призму і старанно протерти поверхні вимірювальної та контрольної призм. Накласти й притерти контрольну призму на вимірювальну. На поверхню контрольної призми нанести краплю імерсійної рідини, яка повинна рівномірно розподілятися на поверхні, але не виступати за краї.

Спостерігаючи в окуляр, встановити різке зображення межі світлотіні, а обертом кільця ліквідувати його забарвленість. Зняти відлік за шкалою показників заломлення ПD. Вимірювання повторити п'ять разів. Потім провести повторне накладання та приssтирання контрольної призми і зняти показник ПD три рази. Якщо показник виявиться в межах перших п'яти, то притирання вважається правильним.

Для перевірки початку відрахунку за дистильованою водою необхідно 1—2 краплі нанести на чисту поверхню вимірювальної призми, опустити освітлювальну призму і, п'ятикратно знявши відлік за шкалою, ПD і визначити середнє арифметичне. Якщо середнє арифметичне nD відрізняється більш як на 1.5±10-4 від значення nDеф, що награвірованого на контрольній призмі, а для дистильованої води від значення nD+, відрегулювати. Для цього, повертаючи викруткою гвинт, встановити за шкалою nDзначення nDвідповідно nD ф, що вигравірувано на контрольній призмі (для дистильованої води відповідно nD+ наведеному раніше).

Техніка визначення. Спочатку визначають показник заломлення променя світла, який проходить через безбілкову сироватку. Для одержання безбілкової сироватки у флакон відміряють 5 мл досліджуваного молока і додають 5—6 крапель 4 % розчину хлористого кальцію. Флакон закривають пробкою, суміш перемішують і переносять у спеціальну водяну баню, де рівень води перевищує рівень молока у флаконах. Флакони кип'ятять 10 хв., а потім охолоджують. Після цього їх струшують, щоб згусток зруйнувався г змішався з конденсатом.

Показники заломлення променя, який проходить через дистильовану воду при температурі 15 — 35 °С

Температура, оС

nDt

Температура, оС

nDt

Температура, оС

nDt

15

1,33339

22

1,33280

29

1,33206

16

1,33331

23

1,33271

30

1,33194

17

1,33324

24

1,33261

31

1,33182

18

1,33316

25

1,33250

32

1,33170

19

1,33307

26

1,33240

33

1,33157

20

1,33299

27

1,33220

34

1,33144

21

1,33290

28

1,33217

35

1,33131

Піпеткою з ватним тампоном відсмоктати сироватку і, знявши тампон, нанести 1—2 краплі на вимірювальну призму і плавно закрити її освітлювальною. Спостерігаючи в окуляр, встановити різке зображення межі світлотіні і через 0,5—1 хв. записати показники за шкалою «Білок». Вимірювання повторити 3—4 рази і визначити середнє значення Бс.

Видаливши сироватку з обох призм, їх старанно промивають водою і витирають насухо ватою. Потім на вимірювальну призму наносять 1—2 краплі досліджуваного молока і проводять вимірювання показника за шкалою «Білок» в тому ж порядку, як на сироватці. Вимірювання повторюють 4—5 раз і визначають середнє значення Бм.

Масова частка білка у молоці визначають за формулою: Б мол % = Бм - Бс. Загальний білок (білки + небілкові азотисті речовини) визначають за формулою: Бз% = (Бм - Бс)× 1,0855.

Масова частка казеїну в молоці визначають за формулою: К % = Бм - Бкс×1,1012, де Бкс — показник за шкалою «Білок» для безказеїнової сироватки, для одержання якої до 5 мл молока у флаконі додають 10 крапель 10 % розчину оцтової кислоти.

Вміст сироваткових білків визначають за формулою: СБ % = Бм-К.

Визначення масової частки білка колориметричним методом. ГОСТ 25179.

Колориметричний метод заснований на здатності білків молока при рН нижче ізоелектричної точки зв’язувати кислий барвник. У результаті утворюється нерозчинний осад, його відділяють, потім вимірюють оптичну густину вихідного розчину барвника відносно отриманого розчину. Густина зменшується пропорційно масовій частці білка.

У скляну пробірку вміщують піпеткою 1см³ молока, приливають 20 см³ розчину барвника, закривають гумовою пробкою, перемішують її вміст, при цьому перевертають пробірку від 2 до 10 разів.

Слід запобігати струшуванню, оскільки при цьому утворюється піна, що важко руйнується.

Поміщають пробірку в центрифугу і центрифугують при частоті 1500 об/хв протягом 10хв або при частоті обертання 1000 об/хв протягом 20 хв. Відбирають піпеткою 1см³ над осадової рідини, поміщають її у мірну колбу місткістю 50 см³, доливають до мітки водою і вміст перемішують. Аналогічним способом розводять робочий розчин барвника в 50 разів.

Вимірюють на фотоелектроколориметрі або спектрофотометрі оптичну густину розведеного розчину барвника щодо розбавленого вмісту мірної колби.

Після кожних 24 досліджень кювети промивають буферним розчином.

Масову частку білка Б, у відсотка, розраховують за формулою:Б= 7,78 D- 1,34.Де D – виміряна оптична густина, од. оптич. густини; 7,78 – емпіричний коефіцієнт, %; од. оптич. густини; 1.34 – емпіричний коефіцієнт, %

Межа допустимої похибки результату вимірювань у діапазоні масової частки білка 2.5-4.0% становить ± 0,1% масової частки білка при довірливій вірогідності 0,80, а розходження між двома паралельними вимірюваннями не більше 0,013 од. оптич. густини, або не більше 0,1% масової частки білка.

Контрольні питання


  1. В чому полягає суть методу визначення масової частки білку в молоці формольним титруванням?

  2. Скільки мл молока беруть для визначення масової частки білку в молоці формольним титруванням?

  3. Які коефіцієнти використовуються при визначенні масової частки білку і казеїну в молоці?

  4. Як визначають загальний білок в молоці за допомогою рефрактометру?

  5. Як готують сироватку при визначенні білку в молоці за допомогою рефрактометру?

  6. Які фактори впливають на точність аналізу при визначенні масової частки білку в молоці?

скачати

© Усі права захищені
написати до нас