Методичні рекомендації щодо розвитку вокально- хорових здібностей дітей дошкільного віку, впровадження інноваційних методів,ігрових прийомів. Посібник рекомендовано вихователям-методистам, музичним керівникам закладів дошкільної освіти

3
Зміст
1. Вокальний спів - важлива складова гармонійного розвитку дошкільника…………………………………………………………………….4 2.Впровадження інноваційних методів та прийомів навчання співу дошкільників…………………………………………………………………13 4. Використання ігрових прийомів у розвитку вокально-хорових здібностей дошкільнят…………………………………..………...……………………..17 5. Взаємодія музичного керівника з вихователями та батькам у розвитку співочих навичок…………………………………………………20 6. Додатки…………………………………………………………………...……22
Програма вокально-хорового гуртка «Іскринки»……………………………22
Календарний план роботи гуртка вокально-хорового співу………………..28
Музично-дидактичні ігри для розвитку вокальних здібностей дітей……...40
Фестиваль пісенної творчості «У пісні крила виростають»………………...44
Майстер-клас для музичних керівників на тему: «Нові методи та прийоми вокально-хорової роботи»……………………………………………………49 7. Список використаних джерел………………………………..……………...53

4
Вокальний спів - важлива складова гармонійного розвитку
дошкільника
«Музика, мелодія, краса музичних звуків – важливий засіб морального та розумового виховання людини, джерело благородства серця і чистоти душі»
В.Сухомлинський
Мистецтво співу ще в період античності вважалося першою ознакою наявності у людини освіти. Спів є природним способом вираження естетичних почуттів, дійовим засобом активного залучення дітей до музики.
З усіх видів виконавського мистецтва він є найдоступнішим для дітей видом музичної діяльності, порівняно легко засвоюється ними, не вимагає значної підготовки. Тому спів здавна розглядався як один з основних засобів музичного виховання.
Вокальна культура сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості. Формує слух, мовлення і мислення, емоційно-моральну сферу дошкільника, розвиває творчість та креативність. У процесі співу діти засвоюють музичну мову, пізнають жанрову основу пісні. У них розвиваються музичні здібності, емоційний відгук на пісню, виховується
інтерес до музики.
Спів залишається самим доступним, розповсюдженим та популярним видом музичної діяльності серед дітей будь-якого віку, але дошкільний вік має особливе значення. Це найбільш сприятливий період для формування і розвитку співочого голосу. У перші три роки за сучасними науковими дослідженнями формується 75% мозку людини. В цей період закладаються базові елементи психічного, фізичного,

5
інтелектуального та морально-духовного розвитку дитини. Загальний музичний і вокальний розвиток починається з раннього віку дитини і навіть ще до її народження.
Заняття співом є важливою складовою гармонійного розвитку дошкільника. Виховання слуху і голосу дитини надає позитивний вплив на формування мови, а мова, як відомо, є матеріальною основою мислення. Спів допомагає вирішити деякі проблеми звуковимови. Планомірне вокальне виховання чинить сприятливий вплив на фізичне здоров'я дітей, розвиває дихальну систему, яка впливає на стан серцево-судинної.Отже, мимоволі займаючись дихальною гімнастикою, дитина зміцнює своє здоров'я.
Музичні здібності дитини базуються на їх психомоторній та емоційній природі. Емоційний зміст музики сприймається слухачем у першу чергу і викликає емоційну реакцію, а разом з нею рухову, відтворює довжину, голосність та частоту звуків. Саме у процесі співу розвивається музичний слух дитини, як найважливіший чинник розвитку інших її музичних здібностей та музичної культури.
У співі успішно формується весь комплекс музичних здібностей: емоційне відчуття музики, ладове відчуття, музично-слухові уявлення, відчуття ритму. Спів активізує розумові здібності, розвиває естетичні і моральні уявлення дітей.
Завдання та етапи навчання вокально-хорового співу дошкільнят
Виконуючи вимоги Базового компонента дошкільної освіти, програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», в процесі навчання дітей співу вирішуються наступні завдання:
- формування у дітей співочих уміннь і навичок, навчання чисто і виразно виконувати пісні;
-навчання дітей співати на заняттях і поза ними, як за допомогою дорослого, так і самостійно, у супроводі інструменту і без супроводу;
- розвиток у дітей музичного слуху, уміння розрізняти правильний і неправильний спів, звуки по висоті і тривалості, слухати себе під час співу і

6 виправляти свої помилки;
- сприяти прояву початкових форм дитячої пісенної творчості.
Розвиваючи вокальні здібності дошкільників, необхідно дотримуватися наступних вимог щодо організації і проведення вокального заняття:
- тривалість заняття відповідає віку дошкільників;
- під час співу враховувати усі психофізіологічні особливості дошкільнят, особливості розвитку їх голосу і слуху;
- поєднувати вокальну роботу з руховою, ігровою, театралізованою діяльністю дитини;
- музичний матеріал підбирати цікавий, художній, відповідно віку дошкільників;
- обов’язково застосовувати різноманітні наочні методи і прийоми у вокальній роботі з дошкільниками;
- активізувати вокальну роботу дітей різноманітними формами і засобами, включати у заняття сюрпризні моменти та казкові елементи;
- використовувати у роботі індивідуальний підхід;
- створювати позитивну атмосферу та ситуацію успіху в процесі вокальної роботи;
- підтримувати тісну педагогічну співпрацю з батьками, спрямовану на розвиток вокальних здібностей кожного малюка.
Навчання дітей вокально-хорового співу здійснюється під час групових, індивідуальних музичних занять, та занять вокального гуртка.
Навчаючи дошкільнят співу, обов'язково необхідно враховувати їх фізіологічні особливості. Так, як голосові зв'язки у них тонкі і короткі, розмір гортані в три рази менший, ніж у дорослого - менший і об'єм легенів.
Завдяки цьому звуки, що видаються дітьми легкі і високі, але слабкі.
При розучуванні пісні велике значення має співоча постава. Тому під час співу дітей навчаю сидіти прямо, не піднімаючи плечі і не напружуючи м'язи шиї, правильно дихати і т.д. Міміка під час співу справляє особливе

7 враження на дошкільників. Інтерес дітей до пісні зростає навіть при незначній зміні виразу обличчя дорослого. Так, виконання жартівливої, веселої пісні необхідно супроводжувати усмішкою. Іноді достатньо трохи помітного руху брів або губ, щоб створити потрібний настрій. Це додає співу особливої виразності. Важливе значення при навчанні дошкільників мають диригентські жести. Як правило, свій спів музичний керівник супроводжує плавними або уривчастими рухами руки. Це сприяє ефективнішому засвоєнню основних співочих умінь і навичок.
В роботі з дітьми з розвитку співочих навичок необхідно керуватися наступними принципами:
1. Цілеспрямованість, систематичність, плановість. Полягає в чіткому плануванні занять з дітьми, їх систематичність і цілеспрямованість. Для музичного розвитку дітей дуже важливо, щоб пісня звучала в різних видах діяльності дошкільників, а не тільки на музичних заняттях. Пісня може звучати під час ранкової гімнастики, на прогулянці в теплу пору року, під час трудових процесів, занять з різних розділів програми.
2. Принцип диференційованого підходу до роботи з дітьми та обліку їх
індивідуальних особливостей.
3. Принцип доброзичливості та відкритості.
Підбір репертуару, мабуть, найголовніше і складне завдання - знайти таку пісню, яка була б співзвучна настрою дітей, відображала їх інтереси та уявлення про навколишній світ, духовно розвивала їх, була доступна для виконання. Для кожної вікової групи підібраний цікавий і доступний матеріал, з допомогою якого можна вирішити різні проблеми розвитку вокальних навичок. Адже пісні, потішки викликають у дітей позитивні емоції, створюють радісний настрій, виховують оптимістичний характер.
Після підбору репертуару починається вокально-хорова робота. В першу чергу, дітям нагадуються правила співочої установки, і постійно контролюється їх виконання, адже від того, наскільки вільно і, в той же час, активно відчуває себе співак, залежить відповідний фізичний стан, правильне

8 дихання, необхідний характер звуку, емоційність.
Співоча установка - це правильне положення корпусу при співі, від якого значною мірою залежить якість звуку і дихання. При навчанні дітей співу треба стежити за тим, як діти сидять, стоять, тримають голову, корпус, як відкривають рот.
Співоча установка (правила співу):
- сидіти (стояти) рівно;
- не сутулитися;
- корпус і шию не напружувати;
- голову тримати прямо, не нахиляючи її
і не опускаючи, але без напруги;
- дихання брати вільно (не брати в середині слова);
- співати природним голосом, уникаючи різкого, форсованого звучання;
- рот треба відкривати вертикально, а не розтягувати в ширину щоб уникнути крикливого, «білого» звуку;
- нижня щелепа повинна бути вільна, губи рухливі , пружні.
Роботу над піснею умовно можна розділити на кілька етапів:
1 етап - ознайомлення з новим музичним твором. На цьому етапі використовуються різні методичні прийоми, які готують дітей до цілеспрямованого прослуховування пісні:
- коротке вступне слово про даний твір (назва пісні, автори музики і тексту);
- пояснення незрозумілих слів;
- читання віршів і міні-розповіді, які налаштовують дітей на більш глибоке сприйняття музичного образу;
- розгадування загадок, ребусів;
- залучення дітей до діалогу при обговоренні пісенного образу.
Такі прийоми допомагають пробудити у дітей інтерес до співу, бажання більш уважно слухати пісню і приступити до її розучування.

9
2 етап - розучування пісні. Завдання цього етапу - створити атмосферу співпереживання даного твору. Дуже важливо, при сприйнятті дітьми музики, розвивати їхню уяву, емоційний відгук, мислення, судження.
Необхідно співати красиво, емоційно, щоб зацікавити дітей новою піснею.
Після прослуховування пісні проводиться бесіда з дітьми про характер твору, його зміст, найбільш яскраві засоби, якими користувався композитор, намічаються виконавські прийоми. Такий аналіз підготовлює дітей до розучування пісні і, в той же час, показує, наскільки уважно вони слухали музику і як глибоко її зрозуміли, і допомагає розкрити художній образ твору.
На цьому етапі велику роль відіграють вправи для розвитку співочих навичок. З їх допомогою діти розучують важкі мелодійні ходи, що зустрічаються в пісні. Робота над складними мелодіями на матеріалі самої пісні вимагає багаторазових повторень, які знижують інтерес дітей до пісні.
Тому вправи, які допомагають долати труднощі, засвоїти співочі навички необхідно проводити в ігровій формі.
На етапі формування вокально-хорових навичок в роботу включаються одночасно майже всі елементи вокально-хорової техніки, а в наступні періоди вони поглиблюються.
Їх послідовність виглядає наступним чином.
Спочатку проводиться робота над виробленням наспівності звучання на основі елементарного володіння співочим диханням, яке істотно впливає на чистоту і красу звуку, виразність виконання. Це складний і тривалий процес, тому на початковому етапі навчання він зводиться до оволодіння плавним і рівномірним вдихом та видихом, не перериває музичну фразу. Такий видих

10 багато в чому залежить від правильно взятого дихання. Дуже важливо навчити дитину правильно і в потрібному місці брати дихання. Необхідно, щоб дитина зрозуміла, що від неї хочуть: «Ось дивіться, я співаю всю фразу на одному диханні, а доспівати не можу. Чому? Спробуй ти». «Не вистачило сили».
«Правильно, тільки не сили, а повітря. Значить треба його знову набрати в легені. Зітхання і співаємо далі».
Навчити дітей спокійного вдиху, не переобтяженому повітрям, без участі плечей допомагають вправи з дихальної гімнастики О.М. Стрельникової
(«Долоньки», «Погоничі», «Насос», «Кішечка» та інші). Надалі завдання ускладнюється - діти вчаться швидкому спокійному вдиху в рухомих піснях і між фразами.
Робота над співочим диханням пов'язана із звукоутворенням.
Звукоутворення при правильній постановці голосу має бути природним, дзвінким і легким, діти повинні співати без крику та напруження. Для правильного звукоутворення велике значення має чітка робота голосового апарату (нижньої щелепи, губ, м'якого піднебіння з маленьким язичком). Зі звукоутворенням тісно пов'язана така якість звуку, як пісенність.
Щоб навчити дітей співати протяжно, треба, починаючи з молодшої групи, вчити їх протягувати окремі звуки, закінчення музичних фраз. Розвитку протяжності допомагає виконання пісень, написаних у помірному або повільному темпі, а також розучування пісень спочатку в уповільненому темпі. Для хорошого звукоутворення велике значення має правильна вимова голосних і приголосних. Дикція у співі дещо відрізняється від мовної вимови.
Робота над дикцією починається з формування округлих голосних і чіткої вимови приголосних в помірних за темпом піснях, а потім, і веселих, жартівливих, які вимагають рухливості артикуляційного апарату. Умовою гарної дикції та виразного співу є розуміння дітьми змісту слів, музичного образу пісні.

11
Тому спочатку необхідно визначити зміст пісні, пояснити незрозумілі слова.
Для вироблення навиків виразної дикції рекомендується використовувати: вправи артикуляційної гімнастики, скоромовки, чистомовки, мовленнєву гімнастику, ритмодекламації.
Чистота інтонування (точне відтворення мелодії) залежить від музичного оточення дитини і вимагає постійної роботи над вдосконаленням слуху. Одна з причин неправильної
інтонації
- невміння користуватися середнім та верхнім регістром. В цьому випадку необхідно використовувати транспонування мелодії в зручну для дитини тональність. Спочатку дітям пропонуються вправи на звуконаслідування, потім спів примовок. Бажано, щоб мелодія рухалась зверху вниз: це відразу налаштовує голосовий апарат на високе звучання. Для ефективності використовуються «живі картинки» з рухомими деталями (вправи «Драбинка», «Дім на горі», «Співай зі мною»
тощо). Щоб діти чисто інтонували необхідно систематичо повторювати вивчені пісні з супроводом та у стилі а капели.
Ансамбль у дітей досягається поступово. У другій молодшій групі на початку року малюки включаються в спів лише після того, як почне співати педагог, а вже в кінці року починають пісню по закінченні музичного вступу.
Помітний результат у формуванні навичок ансамблю і ладу у малюків та у старших дітей - дає прийом співу «ланцюжком». Малюки освоюють його,
«граючи з пісенькою». Для такої гри підходять пісеньки з повторюваними музичними фразами, (наприклад,народна пісня «Півник» обр. М. Красева,
«Зайчик» обр. Г.Лобачева та інші). У середній групі використовуються різноманітні варіанти перекличок: спів «ланцюжком», дуетом, тріо (разом з
вихователем), почерговий спів (вихователь, діти, музичний керівник). У такій послідовності вдосконалюється ансамблевий лад і у дітей старших груп. Тут

12 до співу «по ланцюжку» додаються «пісеньки-ехо» і «спів про себе». Така робота з розвитку навичок злитого співу має мета - навчити дітей інтонаційно точно виконувати мелодії при колективному інтонуванні в унісон.
Для того, щоб діти швидко запам'ятали пісню можна використовувати вказівки (Ця пісня легка, ви її повинні швидко запам'ятати.) та запитання (Як починається перший куплет?, Про що співається у другому?). Можна пограти з дітьми в «Підказку»: музичний керівник співає пісню з зупинками і чекає, коли діти закінчать фразу.
3 етап - виконання пісні. Діти вже оволоділи співочими навичками і вільно виконують вивчений матеріал. Якщо пісня сподобалась, діти співають
її за власним бажанням не тільки на заняттях. Вони надовго запам'ятовують її, включають в ігри, із задоволенням «виступають» перед глядачами.
Кожна пісня вимагає свого сценічного втілення. Цей етап роботи над піснею найбільше подобається дітям. Виступ на публіку — це дуже відповідальна подія, напередодні якої діти часто бувають напруженими, розгубленими, надмірно збудженими, а інколи навіть наляканими. Та оскільки у дитячому садку святкові ранки, театральні постановки перед великою кількістю глядачів проводяться досить часто, педагоги (музичні керівники та вихователі) мають уміти за допомогою певних психологічних прийомів налаштувати своїх вихованців на майбутній виступ.

13
Впровадження інноваційних методів та прийомів навчання співу
дошкільників
Дошкільники, особливо молодшого віку, часто не співають, а просто вимовляють слова «говіркою». Тому навчаю дітей виконувати протяжно звуки і не «ковтати» закінчення музичних фраз. Велике значення для протяжного співу мають правильне дихання і вокальна дикція. Дітей молодшого дошкільного віку навчаю брати дихання між словами, не розриваючи їх, а старших дітей - між музичними фразами.
Розвиваючи у дошкільників правильну дикцію, домагаюсь активності, рухливості артикуляційного апарату, округлого звучання голосних, чіткої вимови приголосних, правильної вимови слів. Обов’язково пояснюю дітям значення слів тексту і навчаю їх правильної вимови під час співу.
Вироблення чіткої вокальної дикції сприяє виразному виконанню пісень.
Перед розучуванням пісень проводжу розспівування, використовуючи цікаві технології, методи та прийоми, досвід сучасних педагогів-практиків.
Цікавим є досвід кандидата педагогічних наук, доцента, викладача
Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка -
Мартинюк Л. В., яка пропонує керуватися наступними принципами - пріоритетами, які повинні домінувати в підготовці співаків:
Значну користь у розвитку співочого голосу, музичного слуху і координації голосу і слуху, відіграють вправи запропоновані Л. В.
Мартинюк:
- «Візьми звук в руки»,
- «Малюємо музичну фразу»,

14
- мімічний тренінг «Дзеркальне відображення»,
- різноманітні розспівки для розвитку правильного звукоутворення, дихання, дикції, чистоти інтонування.
У роботі над постановкою голосу дітей, стимулюванні м’язів, що беруть участь у звукоутворенні використовую фонопедичні вправи В.
Ємельянова. В залежності від поставлених завдань, ці вправи поділяються на кілька груп:
- голосові сигнали домовної комунікації:шип, сипіння, скрип, хрип, свист тощо;
- керування артикуляційною мускулатурою;
- довільне керування регістрами;
- формування механізму прикриття.
Фонопедичні вправи сприяють розширенню діапазону, збільшенню сили й яскравості голосу, легкості звучання, співучості голосу, а також розкутості співочого процесу. Подібні вправи виконують роль творчих завдань, розвивають загальну моторику організму і, що найголовніше, роблять процес роботи над вправою цікавим, захоплюючим, образним.
Зразком таких вправ може бути озвучення вірша О.Вациєтіса «У кого що всередині» та вправа «Весняні голоси», які спрямовані на розвиток артикуляційної моторики дихання, гнучкості голосового діапазону, розуміння звукозображальної мови.
Значне місце серед інновацій займає система музичного виховання
Золтана Кодая. Серед основних методичних прийомів — використання співу як основного засобу ефективного розвитку музичних здібностей дітей та набуття ними музичної грамотності. На початковому етапі навчання діти ознайомлюються з найпростішими інтервалами і ритмічними малюнками через пісенний фольклор. Згодом вивчають пісні, написані спеціально для дітей, і лише потім - твори видатних композиторів.
Відносна сольмізація — це спів з називанням умовних складів, закріплених за кожним ступенем звукоряду, незалежно від його абсолютної

15 висоти. Назва ладо-тональних ступенів за Кодаєм: до, ре, мі, фа, со, ля, ті.
Назви складів визначають ступеневі співвідношення ладу, а не абсолютну висоту звука. Оскільки склади до, ре, мі, фа, соль, ля, сі укорінилися у свідомості музикантів як абсолютні назви нот і звуків, естонські та латиські методисти, наслідуючи принцип зміни назв ладо-тональних ступенів натурального звукоряду мажорного ладу Золтана Колдая, створили нову систему складових позначень:
- засвоєння ладо-тональних ступенів за методикою Золтана Кодая розпочинається у такій послідовності: зо-ві (III-V ступені), ра (VI ступінь), йо
(І ступінь) та низхідний мажорний тризвук (зо-ві-йо), ле (II ступінь), на (IV ступінь), октавний звук першого ступеня йо, зо (V, нижній) ступінь ті (VII ступінь);
- відтворення ручних знаків — це дії, які демонструють зв'язок висоти звука та його нотного запису, встановлюють міцні умовно-рефлекторні зв'язки, концентрують увагу дітей. Ручні знаки дають змогу формувати моторні навички, які необхідні для вільного читання нот та запису мелодій не просто за звуками, а за інтонаціями. За допомогою ручних знаків дитина краще усвідомлює відносну висоту звука та легше координує висоту звучання власного голосу зі слухом.
- використання складових позначень допомагає дітям зрозуміти тривалість розгортання у часі музичних тривалостей. Наприклад: четвертна нота позначається складом «та», восьмі ноти — складами «ті-ті», половинна нота — «та-а» тощо. Найчастіше ці склади використовують під час читання нот з листа або виконання ритмічного малюнку музичного твору. Складові позначення дуже допомагають дітям сприймати і відтворювати різноманітні ритмічні малюнки. Так, вимовляючи відповідні склади, діти мимоволі правильно вистукують ритм. Крім того, під час відтворення ритмічних одиниць та промовляння складів мовленнєвий аналізатор пов'язує слух, голос
і рух — а це сприяє глибокому і свідомому засвоєнню ритму, прокладає шлях до звуковисотної координації слуху й голосу.

16
Для розвитку відчуття ритму, ліпшого опанування нових ритмічних комбінацій Золтан Кодай запропонував застосовувати ритмічні рухи — ходьбу, біг, маршування, плескання у долоні. Ці рухи діти можуть виконувати під час слухання музики, співу або різноманітних ігор.
На початковому етапі музичного виховання у процесі вивчення пісень та віршів, ритмічних малюнків дуже важливо користуватися методом імітації. Поступово те, що діти засвоїли на практиці, несвідомо за допомогою імітації прийде у процес свідомого виконання. Заохочення дітей до імпровізації ритмічних та мелодійних поспівок, імпровізації у заданій музичній формі, створення мелодійного або ритмічного остінато — дуже важливий метод музичного виховання дітей за
Кодаєм.
У процесі розвитку вокальних здібностей дітей старшого дошкільного віку використовую елементи технології К. Орфа: супровід співу грою на дитячих музичних
інструментах, відтворення різними звуками
(оплесками, притупами) ритму музики, пісні.
З дітьми, які проявляють вокальні дані, проводжу заняття гуртка вокально- хорового співу
«Іскринки», які допомагають визначити інтерес до пісні, музики, розвивати їх вокальні здібності та спрямовувати подальше навчання у школі мистецтв, дитячому театрі пісні «Любава». Залучаю вихованців гуртка до участі у міських конкурсах, фестивалях, масових заходах, що відіграє важливу роль у розвитку артистичних даних.

17
Використання ігрових прийомів у процесі навчання співу дошкільнят
Розвиток співочих навичок є одним із завдань музичного виховання дітей в дошкільному закладі. З метою розвитку творчих здібностей дітей, намагаюся підбирати спеціальний музичний репертуар, що включає доступні дітям явища, виражає різноманітні емоції. Для досягнення оптимального результату найкраще використовувати ігрову методику навчання дітей співу, так як саме таким шляхом їм буде легше засвоїти весь матеріал і сформувати навички. Ігрова методика навчання є особливо цікавою, привабливою, дає дітям радість і емоційний підйом; інтерес і увага до співу у деяких дітей стають більш стійкими і головне — розучування пісні проходить легко і радісно!
Вправи (спів для дітей):
- Артикуляційна гімнастика
- Ігри та вправи, що розвивають мовне і співоче дихання
- Розвиваючі ігри з голосом
- Мовні зарядки
- Мовні ігри та вправи
- Ритмодекламація
Їх загальна мета — легко і непомітно підготувати голоси дітей до співу: розігріти м’язи мовного і дихального апарату, загострити інтонаційний слух, підвести дітей до відтворення музичних звуків, зробити навчання співу більш легким, зрозумілим і привабливим заняттям
У процесі занять використовую пісеньки - вправи, творчі завдання, які сприяють поступовому виробленню природного, легкого звучання голосу, чистоти інтонування. Для того щоб конкретизувати враження, пробудити фантазію дітей, продемонструвати знайомі і мало знайомі образи, в музичному вихованні використовую ігри.
Для розвитку звуковисотного слуху в дітей старшого дошкільного віку застосовуються дидактичні гри з «Музичного букваря» Н.А.Вєтлугіної:
«Дзвіночки» - для зіставлення трьох звуків, різних за висоті, «Скільки нас

18 співає?»- для розвитку гармонійного слуху, «Музичне відлуння» - для розвитку музичного слуху і чистоти інтонації, «Вчений цвіркун» - для формування ладотонального слуху.
Розвитку пісенної творчості дітей сприяють навички сольного співу.
Чим старші діти, тим більше я приділяю уваги роботі над звукоутворенням, навчаю співати природно, легко, дзвінко, співуче. Наприклад, для чистого
інтонування я дуже часто використовую гру «Музичний телефон», яка допомагає дітям правильно і виразно виконати будь-яку пісню. Для закріплення знайомих пісень використовую гру «Чарівна дзиґа»: діти впізнають пісню за вступом, приспівом, які виконую на фортепіано, за музичною фразою, зіграною на дитячих музичних інструментах. У вільний час діти дуже полюбляють грати в музично-дидактичні ігри, пов'язані зі співом, наприклад «Музичний магазин», «Музична драбинка» і фланелеграф, на якому, викладаючи ноти-кружечки, діти навчаються правильно передавати мелодію, визначати висоту звуків. Для організації гри «Склади пісню за ритмічним малюнком» я використовую фланелеграф і маленькі картки із зображенням довгих і коротких звуків. За допомогою карток діти викладають на спеціальних смужках ритмічний малюнок пісні, що прозвучала. Свої уявлення про ту чи іншу пісню діти передають у малюнках.
Зміст їх складають пісні, що сподобалися.
Велике значення я надаю розвитку звуковисотного і тембрового слуху.
Цьому сприяють такі ігри, як «Де мої дітки?», «Хто в будиночку живе?».
Діти за допомогою звуконаслідування передають голоси тварин: кішки – кошеняти, собаки - цуценяти, кози – козеняти тощо. Не всі діти відразу можуть передати голоси великої і маленької тварини. Прислухаючись до дітей, що низько співають, іноді примовляю: «Це не мої курчата, мої співають високими голосами». Кожному з дітей хочеться заспівати так, як слід. Позитивні результати дає і індивідуальна робота з дітьми. Поступово діти починають чистіше інтонувати. У музичних іграх особливо яскраво себе проявляють діти з розвиненими музичними здібностями, вони завжди

19 бувають гарними організаторами, відчувають, що здатні зацікавити, порадувати навколишніх. У вільний від занять час ці діти самостійно організують різні музичні ігри, беруть на себе головні ролі в них.
Враховуючи, що творчі можливості дітей індивідуальні, намагаюся створити найкращі умови для самовираження кожному своєму вихованцю, підтримати невпевненого в собі, зупинити тих, хто висміює невдалий досвід товариша. І навіть якщо пісенна імпровізація дійсно примітивна і нецікава, прагну запевнити маленького виконавця, що варто ще трохи попрацювати, і прийде успіх.
Роботу над пісенною імпровізацією дітей веду поетапно. На першому етапі використовую епізод «Знайомство». Діти із задоволенням проспівують свої ім'я та прізвище, адресу, ім'я мами. На другому етапі націлюю дітей на створення своїх мелодій. Для цього використовую різноманітні звуконаслідування (цокання годинника, звучання барабана), імітацію голосів зозулі, кішки, передачу голосом різного настрою персонажів (котик видужав
- захворів). Потім діти вигадують співочі переклички: «Олено, де ти?» - «Я тут». На третьому етапі вчу дітей складати мелодію на заданий текст (вірші
Л. Савчук,.народні пісеньки, забавлянки). Пропоную дошкільнятам скласти пісні на вивчені в групі вірші. На заключному етапі дітям старшої групи пропоную таке творче завдання, як твір-мелодія в заданому жанрі. Такі пісенні імпровізації діти придумують на склади: тра-та-та - марш, а-а-а - вальс, ля-ля - полька, спів з закритим ротом м-м-м - пісня. Дітям дуже подобається співати індивідуально в мікрофон, у супроводі інструмента і без нього, під фонограму. Я використовую це прагнення для розвитку комунікативних здібностей дітей. Вивчений пісенний репертуар, малюки із задоволенням демонструють на святкових ранках, розвагах, концертах. Така робота сприяє розвитку позитивного самовідчуття, що пов'язане зі станом розкутості, впевненості в собі, відчуттям власного емоційного благополуччя, своєї значущості в дитячому колективі, сформованої позитивної самооцінки.

20
Взаємодія музичного керівника з вихователями та батьками у розвитку
співочих навичок
Для успішного оволодіння дітьми співочими навичками необхідна спільна робота музичного керівника вихователів і батьків.
У навчанні дітей співу допомагає робота з батьками. На батьківських зборах розповідаю про те, чому навчаються діти на музичних заняттях, про охорону дитячого голосу. Під час індивідуальних бесід, консультацій пропоную батькам папки - пересувки з рекомендаціями та порадами щодо музичного виховання в сім'ї, а також про розвиток співочих навичок у дошкільників: «Охорона дитячого голосу», «Співайте на здоров'я», «Мелодії для найменших», «Колискові пісні - лірика материнства», «Поради тим, хто хоче навчитися співати». Батьків залучаю до активної участі у підготовці та проведенні свят і розваг. Спільно з батьками проводимо вечори пісні
(Музична шоу –программа «Одна родина», конкурс колискової пісні, української народної пісні).
Взаєморозуміння та спільна робота з сім'ями сприяє активізації роботи з розвитку вокально-хорових здібностей дітей, які продовжують розвивати їх у театрі пісні «Любава», музичній та хоровій школі.
Успіх занять неможливий без спільної діяльності музичного керівника і вихователя, який активно допомагає, організовує самостійне музикування дітей в групі.
У роботі з вихователями використовую відкриті перегляди («Подорож
Язичка», «Всім нам пісні співати не лінь» та інші), консультації («Поради дорослим по охороні голосу дітей дошкільного віку», «Хороводні ігри у роботі з дітьми молодшого та середнього віку», та інші), бесіди, круглий стіл, семінари, в процесі яких педагогів ознайомлюю з вимогами програми, методами і прийомами навчання дітей співу. З кожним вихователем

21
індивідуально розучую пісенний репертуар, даю рекомендації з використання знайомого музичного репертуару під час інших занять та в повсякденному житті.
Вихователі надають дієву допомогу в навчанні дітей співу, вони вміло організовують предметно-розвиваюче середовище для розвитку музичних здібностей дітей. В групах є магнітофони, диски з музикою для дітей: колискові пісні, музика різного характеру. Вихователі проводять з дітьми музично-дидактичні та хороводні ігри зі співом, включають пісні в повсякденне життя дошкільників. Завдяки наявності в кожній групі вокального дидактичного матеріалу (картинки, схеми-алгоритми, збірки пісень), вихованці можуть займатися самостійною вокальною діяльністю, організовувати сюжетно-рольові ігри з вокальної тематикою (концерти, свята в лялькової сім'ї, музичні заняття в ляльковому дитячому садку), окрім того діти часто співають спонтанно у самостійній діяльності, у режимних моментах, у вільній грі.

22
Додатки
Програма вокально-хорового гуртка «Іскринки»
Пояснювальна записка
Програма вокального гуртка розрахована на підготовку дітей старшого дошкільного віку. Наповнюваність гурткової групи – 10-12 осіб
(найменша кількість дітей- 8). Програма розрахована на один рік навчання.
Вокальний спів сприяє координуванню слуху, голосу, розвитку вокально- технічних навичок, розвитку дихання, гнучкості голосу.
Керівнику гуртка необхідно (враховуючи особливості вікової фізіології та психології дітей) підтримувати та заохочувати прагнення гуртківців до самостійного співу та створення власних пісень.
Важливе місце надається участі в концертах, оглядах, конкурсах.
Корисно практикувати індивідуальне виконання та інсценізації пісень і виконання ритмічних рухів під музику.
Програма гуртка ознайомить вихованців з циклічними сучасними творами.
Організаційно-методичні рекомендації.
Навчально - виховний процес вихованців вокального гуртка має допомогти визначенню інтересу до пісні, музики, що сприятиме в подальшому профільному навчанню і формуванню цілеспрямованої особистості.
Теми навчально
- тематичного плану вокального гуртка використовуватимуться на заняттях протягом навчального року. Важливим є залучення вихованців до участі у міських конкурсах, фестивалях, масових заходах. У цей час відбувається також інформаційний обмін, що сприяє розвитку особистості вихованця.
В процесі навчання передбачено також вивчення ритмічних рухів, хореографії. Під час занять із вихованцями використовуються різні форми і методи навчання: групові, індивідуальні.
Мета: розвивати вокальні дані дітей, їх музичні, артистичні здібності.

23
Навчити витончено користуватися інтонаціями, жестами та пантомімою, передавати характер пісень, вміло використовувати діапазон дитячого голосу, вокал та хореографію. Збагачувати мову виконавців образними висловами, розвивати пам’ять, художньо - естетичні смаки та вподобання.
Спонукати дітей до музичної творчості.
Участь у вокальному гуртку: його буднях й святах є доброю школою навчання дітей спілкуванню, а виступи на концертах - джерелом радості й натхнення.
Орієнтовний навчальний план роботи гуртка:
Ж
овте
н
ь
1.Розширювати діапазон дитячого голосу. Виконувати поспівки на звук «ля», «у», «о», «а». Розучити розспівки: «Диби-диби», «Ми крокуємо».
2.Сприяти засвоєнню інтонаційних оборотів,інтервалів в пісні
«Хмарка», сл. і муз Н. Май.
3.Вчити співати, протягуючи довгі звуки,чітко промовляючи слова в пісні «Хмарка», сл. і муз Н. Май.
Ли
ст
оп
ад
1.Вчити співати дітей з різною динамікою. Закріпити вміння розрізняти довгі та короткі звуки в пісні «Хмарка», сл. і муз Н. Май
2.Розучити розспівку «Різні голоси» та пісню «Мир вам, люди», сл. Б. Савєльєва, муз. М. Пляцковського. Вчити інтонаційно правильно співати мелодію,чітко і правильно промовляти слова.
3.Вдосконалювати вміння співати з музичним супроводом, без нього,прислухаючись до звучання свого голосу,вчити поєднувати рухи і спів під час виконання пісні «Хмарка», сл. і муз Н. Май.
4.Вчити утримувати інтонацію наодному звуці,виконуючи поспівку на склади «ля», «льо», «лу». Робота над музично- ритмічними рухами до пісні «Мир вам, люди», сл. Б. Савєльєва, муз.
М. Пляцковського.

24
Г
руд
ен
ь
1. Розучити розспівку Тук, тук, чобіток» та пісню «Завітала зимонька», автор невідомий. Вчити співати окремі склади, короткі музичні фрази, музичні речення, точно відтворювати кожен звук в пісні.
2. Вчити поєднувати рухи і спів під час виконання пісні «Завітала зимонька», автор невідомий.
3. Вчити відбивати ритмічний малюнок мелодії пісні «Завітала зимонька», а також відбивати ритмічну послідовність за допомогою оплесків та притупів.
4. Співати пісню «Завітала зимонька» виразно, емоційно, в характері, у супроводі.
С
іч
ен
ь
1. Розучити розспівку «Я пою» та пісню «Пісня про дружбу», сл. М.
Ясакова, муз. О.Янушкевич. Вчити інтонаційно правильно співати мелодію пісні, чітко промовляти слова, м`яко закінчення.
2. Вчити витримувати паузи, правильно витримувати ритмічний малюнок мелодії, робити логічні наголоси у відповідності з текстом пісні «Пісня про дружбу»,сл. М. Ясакова, муз. О. Янушкевич.
Розвивати вміння співати легким, рухливим звуком та наспівно, широко під час виконання пісні.
3. Розучити музично - ритмічні рухи до пісні «Пісня про дружбу», та розвивати вміння поєднувати спів із рухами.
Лю
ти
й
1. Формувати правильну артикуляцію в пісні «На крилах пісні», муз.
М. Ведмедері. Розвивати вміння дитини розрізняти високі і низькі звуки.
2. Продовжувати розучувати ролзспівки: «Я співаю…», «Сходинки» та пісню «На крилах пісні», муз.М. Ведмедері. Вчити поєднувати поступовий стрибковий рух мелодії разом з диханням.
3. Вчити співати різною динамікою,в повільному та швидкому темпі з музичним супроводом та без нього.
4. Робота з мікрофоном, спів під фонограму.

25
Б
ерез
ен
ь
1. Розучити розспівку «Музичні інструменти», пісню «Краплинки», сл і муз. Н. Май. Вчити правильно інтонувати мелодію, чітко промовляти слова.
2. Вчити точно влучати на перший звук мелодії після музичного вступу,сприяти засвоєнню інтонаційних оборотів та інтервалів в пісні «Краплинки», сл і муз. Н. Май.
3. Розучити музично-ритмічні рухи до пісні «Краплинки», сл і муз.
Н. Май.
К
ві
тен
ь
1. Розширювати діапазон дитячого голосу за допомогою розспівки
«Коло млина яворина», виконуючи її на склади «ля», «лю».
Розучити пісню «Олівці», сл. Н.Свойкіна, муз. Н.Антоник. Вчити поєднуватипоступовий,стрибковий рух мелодії разом з диханням.
2. Вчити співати пісню з різною динамікою, в повільному та швидкому темпі, з музичним супроводом та без нього.
3. Вчити співати з мікрофоном під фонограмму, поєднувати спів і рухи
Т
рав
ен
ь
1. Розучити пісню «Нова Україна», сл. В. Мельникова, муз. О. Бурміцького. Вчити правильно співати мелодію, чітко вимовляти слова.
2. Робота над дикцією, формування правильної артикуляції в пісні.
3. Робота над диханням. Вчити брати дихання між короткими музичними фразами, протягуючи довгі звуки .
4. Співати природним голосом без крику та напруги, розучити рухи до пісні.

26
Параметри та критерії оцінювання знань та умінь дітей щодо засвоєння
програми гуртка:
Дитина знає
Дитина вміє

що таке постава співака

про роль дихання у співі,

про роль дихання у співі,

що таке ланцюгове дихання

засоби музичної виразності

що таке спів в ансамблі

що таке тверда і м’яка атака звуку

правила охорони голосу

співати чисто і злагоджено із супроводом та без нього

самостійно виразно та усвідомлено співати пісні різного характеру

імпровізувати на віршовані тексти

вільно
і невимушено виконувати пісні з рухами

володіти співочим диханням, фразуванням.

у виконанні розкрити зміст пісні, її душу
Використані джерела:
1.Програма розвитку дитини дошкільного віку
«Українське дошкілля»/О.І.Білан; за аг.ред. О.В.Низковської.-256 с.
2.Ємельянов В.В. Фонопедический метод формирования певческого голосообразования. Методичні рекомендації для вчителів музики.
Новосибірськ, «Наука», 1991.
3.Лащенко А.П. Хоровая культура: аспекты изучения и развития. Київ
«Музична Україна», 1989.
4. Г.П. Стулова «Розвиток дитячого голосу у процесі навчання співу»(Москва, видавництво «Прометей» МПГУ їм. В.І. Леніна, 1992 р.).
5. Г.А. Струве «Шкільний хор» (Москва, Просвітництво, 1981р.)

27
Картотека дидактичних ігор
№
п/п
Назва гри
Мета
1
«Сонечко і дощик»
Виявляти вміння дітей сприймати та розрізняти різний характер музики (весела , сумна)
2
«Знайди, з якого віконця лунає музика»
Визначити рівень знань дітей про різний характер музики (весела, сумна), вміння визначати темп (швидка чи повільна) та динаміку
(голосна чи тиха) музики
3
«Метелики»
Виявити знання дітей про структуру музичного, вміти виділяти вступ та закінчення музичного твору, визначати, скільки частин має твір (1 чи 2)
4
«Сходинки»
Визначити вміння дітей розрізняти висоту звуку та напрямок руху мелодій (вгору, униз,стоїть на місці)
5
«Пісенний годинник»
Перевірити рівень розвитку музичної пам’яті
(правильно впізнавати пісню за вступом або фрагментом мелодії)
6
«Музична драбинка»
Визначити вміння дітей сприймати та розрізняти послідовність у трьох, чотирьох, п’яти ступенях ладу
7
«Музичні кола»
Виявити рівень розвитку ритмічного слуху, вміння відтворювати ритмічний малюнок різними засобами
8
«Чий це голосок»
Вчити дітей розрізняти музичні звуки за висотою, чисто інтонувати мажорний тризвук.
9
«Пісенька телефону»
Розвивати вміння розрізняти та відтворювати звуки різної тривалості
10
«Пригостимо
Розвивати здатність розрізняти та відтворювати

28 зайчика» звуки різних тривалостей
11
«Папуго, повторюй за мною»
Розвивати уміння розрізняти та відтворювати звуки різної висоти
12
«Сова та зозуля»
Розвивати уміння розрізняти та відтворювати звуки різної висоти
13
«Тихо-голосно»
Вправляти в умінні визначати на слух силу звучання музичних творів, співвідносити її зі схемами та відтворювати при допомозі оплесків долонями. Розвивати увагу, музично-сенсорні здібності
14
«Тупотушечки»
Вправляти в умінні відстукувати різні ритмічні рисунки, дублювати ритм, який продемонстрував музичний керівник. Розвивати увагу, музично- сенсорні здібності
15
«Музичні ляльки- неваляйки»
Розвивати в дітей звуковисотний слух, пам’ять, увагу; вчити розрізняти напрямок руху мелодії; закріплювати вміння сприймати на слух та визначати кількість звуків (один, два, три) під час звучання інтервалів та тризвуків.