Методичні рекомендації до написання курсових робіт з дисципліни «Основи психолого-педагогічної діагностики, психокорекції та психоконсультування осіб з тпм»

2
Укладач: к.психол.н., доцент кафедри прикладної психології та логопедії Ольга СЕРБОВА
Методичні рекомендації та тематика курсових робіт обговорені та схвалені на засіданні кафедри прикладної психології та логопедії
Протокол № 2 від «30» серпня 2019 р.
Завідувач кафедри прикладної психології та логопедії ___________(Олена РЕВУЦЬКА)

БДПУ, 2019 рік

О.В. Сербова, 2019 рік

3
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання здобувачами вищої освіти курсових робіт є важливою складовою частиною освітнього процесу, однією з форм підготовки кваліфікованих фахівців у галузі практичної психології.
Курсова робота – вид самостійної навчально-наукової роботи з елементами дослідження, що виконується здобувачами вищої освіти протягом семестру з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. З огляду на це курсова робота не повинна обмежуватися реферуванням літературних джерел, а має стати самостійним викладом матеріалу з елементами набутих у процесі емпіричного дослідження знань, досвіду.
Мета курсової роботи

закріплення, поглиблення і узагальнення знань, набутих здобувачами вищої освіти під час вивчення психологічних і педагогічних дисциплін, розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел, та застосування теоретичних знань у комплексному вирішенні конкретного завдання у галузі практичної психології, залучення здобувачів до науково-дослідної роботи.
Одним із важливих завдань виконання курсових робіт є активізація навчально- пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти, розвиток їх критичного та творчого мислення. Виконання курсових робіт сприяє формуванню вмінь у здобувачів вищої освіти щодо аналізу та систематизації отриманих теоретичних і практичних знань, опануванню та вдосконаленню навичок в організації та проведенні самостійного психолого-педагогічного дослідження. Таким чином, написання курсової роботи впливає на формування професійної свідомості, психологічної культури та професійно значущих якостей особистості здобувача вищої освіти.
Під час написання курсової роботи здобувачі вищої освіти мають оволодіти методологією і методикою проведення психолого-педагогічних досліджень, здійснювати аналіз наукової літератури, навчитися працювати з різними літературними джерелами, чітко, переконливо та стилістично правильно викладати свої думки.
Для якісного академічного письма студенти мають опанувати знання й навички:
• шукати, обирати й оцінювати якість джерел;
• робити нотатки, завжди вказуючи джерело;
• виділяти головні думки в тексті;
• підсумовувати текст та ідеї;
• перефразовувати чужі думки своїми словами стисло, детально, без зміни змісту цих думок;
• правильно описувати посилання на джерело;
• правильно цитувати;
• знати про форми академічного плагіату і про шляхи запобігання йому;
• формулювати і чітко висловлювати власні думки;
• знати структуру академічного тексту;
• вміти виокремити текст цитат у власному тексті;
• володіти іноземними мовами, передусім англійською.

4
ФОРМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ
Характеристика роботи
Курсова робота
Обсяг роботи
25-30 сторінок друкованого тексту
Кількість літературних джерел
Не менше ніж 25
Статус керівника
Усі члени кафедри
Процедура захисту
Перед комісією кафедри
Кожний здобувач вищої освіти закріплюється за викладачем, який здійснює наукове керівництво курсовою роботою.
Вибір тем відбувається на початку навчального року. Термін подання завершених курсових робіт – за два тижні до початку заліково-екзаменаційної сесії.
Остаточно обрана тема фіксується записами у книзі обліку курсових робіт і призначенням наукового керівника.
Довільна зміна теми здобувачам вищої освіти не дозволяється.
Обравши тему, здобувач вищої освіти має чітко спланувати роботу над нею, визначивши терміни попереднього знайомства з літературою, збирання матеріалу, підготовки тексту і розрахунків, доопрацювання курсової роботи і перевірки.
Ритмічність праці над обраною темою, дотримання погоджених з науковим керівником термінів, вчасне подання окремих фрагментів дослідження є обов'язковими умовами успішного досягнення поставленої мети. Підготовку курсової роботи слід починати відразу після обрання теми і домагатись того, щоб не пізніше, ніж за два місяці до встановленого терміну подання роботи, її чорновий варіант був повністю завершений. Здобувачу вищої освіти необхідно скласти
індивідуальний план підготовки курсової роботи, в якому визначено всі етапи і конкретні терміни їх виконання, та погодити з науковим керівником.
ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
1.
Вибір теми дослідження та її обґрунтування. Визначення об'єкта та предмета дослідження. Постановка мети. Формулювання гіпотези дослідження та визначення його завдань.
2.
Добір літератури до обраної теми, її глибоке вивчення та систематизація матеріалу.
3.
Добір і розробка методики експериментального дослідження та обробки експериментальних даних.
4.
Проведення дослідно-експериментальної роботи
(констатувальний, формувальний та контрольні експерименти). Обговорення результатів дослідно-експериментальної роботи з науковим керівником.
5.
Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження в цілому, формулювання висновків та практичних рекомендацій.

5 6. Подання проєкту курсової роботи науковому керівнику для рецензування.
7.
Написання і оформлення тексту курсової роботи.
8.
Захист курсової роботи.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Вибір теми кваліфікаційної роботи
Вибір теми

перший і дуже відповідальний момент під час написання курсової роботи.
Здобувачам вищої освіти надається право вибрати тему роботи серед тематик, запропонованих кафедрою. В окремих випадках здобувач вищої освіти може запропонувати власну тему, але вона повинна бути узгоджена з науковим керівником і затверджена на засіданні кафедри.
Обґрунтування актуальності та значення обраної теми подається у такій послідовності: сутність проблеми

соціальний запит

запит та потреби практики виховання

розробленість проблеми у психолого-педагогічній науці

ідея дослідження та вихід на формулювання мети власного наукового дослідження.
Визначення методологічного апарату дослідження
Дуже важливо правильно сформулювати об’єкт і предмет дослідження.
Об'єкт дослідження – це частина об'єктивної психолого-педагогічної реальності, що протистоїть дослідникові у його пізнавальній діяльності.
Предмет дослідження – це елемент об'єкту дослідження, що включає сукупність його властивостей, відношень і вивчення якого збагачує об'єкт в цілому.
Наведемо приклади визначення об'єкту та предмету дослідження.
Приклади співвідношення об'єкту та предмету психологічного
дослідження
Об’єкт дослідження
Предмет дослідження
Діяльність або процес психічного розвитку на певному віковому етапі
Певні психологічні фактори, механізми, закономірності, що розкривають та характеризують процес діяльності або психічного розвитку
Психічні процеси
Їх структура, взаємозв’язки, механізми
Психічні стани
Їх прояви, причини, механізми виникнення, наслідки
Наприклад:

6 1. Тема: Роль ігротерапії в соціальній реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
2. Об'єкт: процес соціалізації дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
Предмет: ігротерапевтичні методи соціальної реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
Психологічний зміст явищ, що виступають об'єктом і предметом роботи, обов'язково повинен бути розкритий в основній частині роботи, починаючи від більш загальних понять (об'єкта) і переходячи до більш конкретних (предмета).
Визначення мети дослідження
Після обґрунтування теми та вибору об'єкту дослідження формулюється мета курсової роботи.
Треба пам'ятати, що мета і тема тісно пов'язані між собою. Їх об'єднують два спільні елементи: об'єкт та кінцевий результат дослідження. Проте, і це головне, мета містить ще й третій елемент

шлях досягнення кінцевого результату.
Мета дослідження формулюється коротко й точно; конкретизуючись у завданнях дослідження та змістовному відношенні, виражає те основне, що повинен зробити дослідник. Не слід починати мету словами «дослідити...» або «вивчити...».
Для теоретичного дослідження мета може бути сформульована таким чином;
• на основі аналізу об'єкта дослідження виявити, визначити, розкрити, охарактеризувати... (предмет дослідження);
• дати теоретичний аналіз проблеми...;
• проаналізувати, порівняти теоретичні підходи до...;
• теоретично обґрунтувати...;
• тощо.
Наприклад:
Тема: Роль ігротерапії в соціальній реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення
Мета: вивчення особливостей дітей із тяжкими порушеннями мовлення на основі аналізу психолого-педагогічної літератури, а також обґрунтування та експериментальна перевірка можливостей комплексного використання
ігротерапевтичних методів у соціальній реабілітації даної категорії дітей.
Формулювання мети емпіричного дослідження може включати такі вислови:
«за допомогою емпіричного дослідження виявити, визначити...» тощо, або ж не конкретизувати спосіб вивчення, автоматично передбачаючи і теоретичні, і емпіричні завдання.
Метою психологічного дослідження в її найбільш загальному вигляді є, як правило, перевірка (або уточнення) розроблених теоретичних положень, які описують структуру, зв'язки, розвиток об'єкту дослідження; встановлення закономірностей, які відображають специфіку явища чи процесу, що вивчається; визначення показників ефективності використання результатів проведеного дослідження; встановлення особливостей застосування зазначених результатів на практиці та ін.
Починаючи наукову розробку теми, слід провести аналіз стану питання, що досліджується, тобто вивчити теорію та історію питання у відповідності до мети та

7 проаналізувати передовий педагогічний досвід.
Пошук наукової інформації бажано проводити у такій послідовності:
• Накопичення загальної інформації з проблеми за допомогою підручників, довідників, словників та ін.
• Ознайомлення зі змістом монографій, де найбільш глибоко і систематизовано викладаються загальні результати наукових досліджень. Як правило, монографії містять список найбільш значущої літератури, що відкриває нові можливості для продовження пошуку інформації.
• Робота з періодичними виданнями (журнали «Дефектологія», «Педагогіка та психологія», «Практична психологія та соціальна робота», «Дошкільне виховання» та ін.) та пошук статей, які розкривають вузькі питання або результати досліджень з даної проблеми. Аналогічну інформацію можна отримати, опрацювавши автореферати дисертацій.
• Вивчення статей з досвіду роботи, методичних рекомендацій, які висвітлюють кращі надбання практики.
• Вивчення теоретичного матеріалу передбачає його систематизацію та фіксацію. Починаючому досліднику необхідно володіти найбільш доступними способами фіксації та збереження наукової інформації.
• Вихідним способом вивчення літературних джерел є створення власної бібліографічної картотеки, тобто фіксування на окремих картках назв джерел та складання анотацій до них. Анотування

це найбільш загальний та стислий виклад основного змісту роботи. (Виписуються назви, розділів, параграфів; розкриваються основні ідеї).
• До найбільш поширених способів стислого фіксування наукової інформації також належать тезування, цитування та конспектування.
• Тезування

це складання нотаток про найбільш суттєві ідеї, висновки наукового тексту та викладення їх своїми словами. Якщо текст відтворюється точно, без змін, то така форма його вивчення називається цитуванням. Під час конспектування зберігається основний зміст наукової публікації.
• Уся отримана інформація підлягає аналізу, на основі якого визначаються вихідні теоретичні положення, формулюється гіпотеза дослідження та його завдання.
Постановка гіпотези дослідження
Гіпотеза – обґрунтоване припущення про існування окремих явищ, зв'язків між ними, закономірностей та механізмів їх функціонування. Гіпотеза не виникає у свідомості дослідника спонтанно, вона є результатом глибокого усвідомлення теоретичних праць та досвіду практичної діяльності у певній галузі науки.
Процес розвитку гіпотези відбувається в кілька етапів:
• вивчення об'єкта дослідження шляхом накопичення емпіричних та теоретичних знань, виокремлення на їх основі гіпотетично нових знань про нього;
• обрання методів дослідження задля доведення сформульованої гіпотези;

8
• доведення (або спростування) гіпотези, її уточнення та переконання у її
істинності.
Під час дослідження іноді висуваються кілька гіпотез, одна з яких виявляється правильним припущенням.
Гіпотеза повинна задовольняти такі вимоги:
• бути обґрунтованою, відповідати науковим знанням;
• бути принципово простою та зрозумілою;
• мати логічно однозначне формулювання;
• включати теоретичне пояснення висунутого припущення;
• допускати (передбачати) емпіричну перевірку.
Наприклад:
Тема: Роль ігротерапії в соціальній реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
Гіпотеза дослідження полягала в тому, що соціальна реабілітація дітей із тяжкими порушеннями мовлення стає більш ефективною за умови комплексного використання ігротерапевтичних методів, а саме: пісочної терапії, пальчикової терапії, ґудзикової терапії.
Формулювання завдань дослідження
Для реалізації обраної мети та перевірки достовірності гіпотези визначаються завдання дослідження. Завданнями дослідження є питання, відповіді на які необхідні для досягнення мети. Ці питання виникають на основі аналізу стану проблеми, що досліджується і стосуються подальшої розробки окремих її аспектів.
Наприклад, мета дослідження

вивчення особливостей дітей із тяжкими порушеннями мовлення на основі аналізу психолого-педагогічної літератури, а також обґрунтування та експериментальна перевірка можливостей комплексного використання ігротерапевтичних методів у соціальній реабілітації даної категорії дітей.
Завдання дослідження:
1. Проаналізувати соціально-психологічні основи ігрової діяльності дитини з
ТПМ.
2. Узагальнити історичні аспекти та соціальні особливості дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
3. Охарактеризувати психологічні та соціальні особливості дітей із тяжкими порушеннями мовлення.
4. Визначити принципи відбору дітей із тяжкими порушеннями мовлення до групових занять із застосуванням ігротерапетичних методів.
5. Організувати експериментальну роботу з апробації ефективності використання комплексу ігротерапевтичних методів у соціальній реабілітації дітей із тяжкими порушеннями мовлення.

9
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
1. Титульна сторінка.
2. Зміст роботи (окремою сторінкою).
3. Вступ.
4. Основна частина (поділяється на кілька розділів, переважно складається з теоретичного та практичного розділів).
5. Загальні висновки.
6. Список використаних джерел.
7. Додатки.
ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ ЧАСТИН КУРСОВОЇ РОБОТИ
Титульна сторінка
Титульна сторінка є першою в курсовій роботі, вона нумерується, але номер не пишеться. На титульному аркуші обов'язково зазначаються: назва закладу вищої освіти, тема роботи, інформація про автора роботи та наукового керівника, місце та рік написання. У назвах і змісті абревіатури та скорочення не допускаються.
ЗМІСТ
У змісті подаються назви структурних елементів кваліфікаційної роботи та номери сторінок, на яких вони містяться. Основними структурними елементами роботи є «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛИ» основної частини, «ВИСНОВКИ»,
«СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ».
Зміст повинен відображати структуру роботи. Чим більше чіткості, логіки у складеному плані, тим легше автору виконувати наукове дослідження.
Важливо визначити розміри кожної частини майбутнього дослідження та їх взаємозв'язок. Під час виконання роботи план може вдосконалюватись та набути кінцевого вигляду на останньому етапі опрацювання обраної теми.
Зміст дає можливість розпочати написання теоретичної частини курсової роботи, зміст якої складає систематизований та узагальнений варіант зібраної наукової інформації.
Теоретична частина психолого-педагогічного дослідження, як правило, складається з 2 (3) параграфів. Викладення матеріалу повинно будуватись за принципом: від загального до конкретного, тобто від висвітлення загальних аспектів проблеми до аналізу експериментальних досліджень.
Зразок оформлення змісту подано у Додатку А.
ВСТУП
Вступ до курсової роботи розкриває її основні засади: актуальність дослідження заявленої проблеми, визначений автором методологічний апарат