Ім'я файлу: 8 - укр вітал і девітал постійні.doc
Розширення: doc
Розмір: 235кб.
Дата: 03.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЗВІТ ФТИЗІАТРІЯ 5.docx
12736.doc
ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ (денне) (3).docx
Страви з яєць.docx
Розширення: doc
Розмір: 235кб.
Дата: 03.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
ЗВІТ ФТИЗІАТРІЯ 5.docx
12736.doc
ТИТУЛЬНИЙ ЛИСТ (денне) (3).docx
Страви з яєць.docx
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. Богомольця
Кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики
стоматологічних захворювань
«Затверджено»
на методичній нараді кафедри
дитячої терапевтичної стоматології
та профілактики стоматологічних
захворювань
протокол № 8 від 9.11.2016 p.
Зав.кафедри__________проф. О.В. Савичук
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
при підготовці до практичного заняття
| Навчальна дисципліна | Дитяча терапевтична стоматологія |
| Модуль №1 | «Карієс, некаріозні ураження, ускладненння карієсу тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка, діагностика, лікування» |
| Змістовий модуль №2 | «Пульпіт тимчасових і постійних зубів у дітей: етіологія, патогенез, клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікування, профілактика» |
| Тема заняття №8 | «Лікування пульпіту постійних зубів у дітей. Вітальна та девітальна ампутація та екстирпація пульпи. Показання, методика виконання, вибір пломбувальних матеріалів для кореневих пломб.» |
| Курс | IV курс |
| Факультет | Стоматологічний |
| Кількість годин | 6 |
Укладачі: проф. Остапко О.І.
Рецензент: проф. Хоменко Л.О.
КИЇВ – 2016
1. Актуальність теми:
На сьогодні пульпіт постійних зубів у дітей є поширеним ускладненням карієсу. Він може розвиватися в постійному зубі як на етапі повністю сформованого кореня, так і на етапі незавершеного його формування. Правильно обраний та якісно проведений метод лікування пульпіту є профілактикою розвитку періодонтиту та запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у дітей. В постійних зубах із несформованим коренем правильно проведене лікування сприяє подальшому формуванню кореня, що забезпечує функціональну повноцінність зуба.
Серед існуючих методів при лікуванні постійних зубів слід віддавати перевагу консервативному та вітальним методам. Ці методи дозволяють зберегти функціональну повноцінність пульпи, зокрема кореневої, що забезпечує умови для росту й формування коренів постійних зубів.
Лікування пульпіту постійних зубів у дітей вітальними методами в умовах якісного знеболення дозволяє виконувати безболісно всі маніпуляції, що позитивно впливає на психологічний стан дитини та запобігає страхові при наступних відвідуваннях стоматолога.
Проте певні технічні складності, а в деяких випадках - протипоказання до проведення місцевого ін’єкційного знеболення є причиною того, що девітальні методи ще досить широко використовуються при лікуванні пульпіту постійних зубів у дітей на амбулаторному прийомі.
2. Навчальні цілі:
1. Вивчити показання та протипоказання до проведення вітальних і девітальних методів лікування пульпіту в постійних зубах у дітей.
2. Оволодіти методикою виконання вітальної та девітальної ампутації пульпи при лікуванні пульпіту в постійних зубах у дітей.
3. Оволодіти методикою виконання вітальної та девітальної екстирпації пульпи при лікуванні пульпіту в постійних зубах у дітей.
3.Матеріали для доаудиторної самостійної роботи
3.1.Базові знання, навики, вміння, необхідні для вивчення теми
Знати терміни прорізування постійних зубів та формування їх коренів.
Знати анатомо-топографічні особливості будови постійних зубів на різних етапах їх розвитку.
Знати морфо-функціональні особливості пульпи на різних етапах розвитку постійного зуба.
Знати класифікацію пульпіту Київського медичного інституту (1964).
Знати етіологію та патогенез гострого та хронічного запалення пульпи.
Знати закономірності клінічного перебігу пульпіту в постійних зубах на різних етапах їх розвитку.
Вміти обрати метод лікування пульпіту в залежності від етапу розвитку постійного зуба та форми пульпіту.
Знати алгоритм проведення методів вітальної ампутації та вітальної екстирпації пульпи.
Знати алгоритм виконання девітальних методів лікування пульпіту.
Знати критерії ефективності лікування пульпіту постійних зубів у дітей з використанням методів вітальної і девітальної ампутації та екстирпації пульпи.
3.2. Зміст теми заняття
Вітальна ампутація- це метод, що передбачає видалення частини коронкової пульпи під місцевим (або загальним) знеболенням та збереження життєздатності та функціональної активності кореневої пульпи.
В практиці дитячої терапевтичної стоматології даний метод найчастіше використовується при лікуванні постійних зубів із незавершеним формуванням кореня, тому що зона росту тільки в комплексі з кореневою пульпою (пульпово-періодонтальний комплекс) забезпечує повноцінне фізіологічне формування кореня і периапікальних тканин - апексогенез.
Вітальна ампутація є одним з найбільш складних методів лікування пульпіту, тому що потребує під час проведення суворого дотримання правил асептики та антисептики. Інфікування кореневої пульпи під час виконання вітальної ампутації є основною причиною незадовільних результатів, що проявляються загибеллю кореневої пульпи та розвитком запалення у періодонті.
Показання до вітальної ампутації в постійних зубах
В зубах із несформованими коренями :
- гострий травматичний пульпіт ( якщо з моменту травми
пройшло не більше, ніж 6 годин, або пульпа значно оголена);
- гіперемія пульпи;
- гострий серозний обмежений пульпіт;
- гострий серозний дифузний пульпіт ( без вираженої реакції з
боку періодонту );-
- хронічний фіброзний пульпіт (як тимчасовий метод лікування до завершення формування кореня);
- випадки, коли лікування пульпіту біологічним методом виявилося
неефективним або протипоказане.
При виборі вітальної ампутації слід враховувати стан загально-соматичного здоров'я дитини ( І-ІІ групи здоров’я: здорові та практично здорові діти).
Методика лікування
Вітальна ампутація виконується в одне відвідування. Основними завданнями при проведенні вітальної ампутації є максимальне видалення запаленої ( пошкодженої) пульпи та мінімальне інфікування і травмування тієї пульпи, що залишається в порожнині зуба.
Етапи лікування
1 етап - місцеве знеболення.
У дітей застосовують переважно інфільтраційне знеболення, особливо у віці до 10 років. Доза препарату завжди є меншою порівняно з дорослими.
Для проведення анестезії у дітей використовують активні та швидкодіючі анестетики на основі 4% артикаїну: Ultracain DS (1:200000); Septanest (1:200000); Ubistesin (3М ЕSРЕ). У дитячій практиці слід використовувати анестетики з мінімальним вмістом вазоконстрикторів (1:200000).
Фармакокінетична характеристика місцевих анестетиків
(за Є.В. Васмановою і співавт., 1997)
| Показник | Лідокаїн | Мепівакаїн | Артикаїн |
| Зв'язування з білками плазми, (%) | 65 | 78 | 95 |
| Час напіввиведення у дорослих, (хв.) | 96 | 114 | 21,9 |
| Плазматичний кліренс, (мл/хв.) | 0,95 | 0,78 | 3,9 |
| Відносна сила дії | 4 | 4 | 5 |
| Токсичність | 2 | 2 | 1,5 |
| Тривалість дії | Середня | Середня | Середньо-довга |
| Швидкість дії | Швидка | Швидка | Дуже швидка |
Ультракаїн є одним з найбільш ефективних і безпечних анестетиків при роботі з дітьми. Інфільтраційний метод дозволяє отримати гарний знеболювальний ефект як на верхній, так і на нижній щелепах, що можна порівняти з ефективністю провідникового методу анестезії. Відсутність у лікарській формі ультракаїну парабену і мінімальна кількість метабісульфату значно знижують вірогідний ризик розвитку алергічних реакцій і певним чином визначають низьку токсичність препарату. Швидкий початок дії ультракаїну дозволяє підтримувати сприятливий психоемоційний фон, що є особливо важливим при роботі з дітьми.
2 етап - препарування каріозної порожнини.
3 етап - розкриття порожнини зуба з урахуванням її топографії та видалення ( ампутація ) частини коронкової пульпи.
Цей етап проводиться стерильними кулястими або циліндричними борами. При цьому каріозну порожнину постійно обробляють теплими стерильними розчинами антибактеріальних або антисептичних засобів (фурацилін, ектеріцид та ін.).
Відповідно до рівня видалення пульпи виділяють: коронкову ампутацію; устьову ампутацію; кореневу ампутацію (або субтотальну екстирпацію).
При коронковій ампутації, що частіше виконується в однокореневих зубах, де перехід коронкової пульпи в кореневу виражений слабко, пульпа видаляється тільки в межах коронкової частини зуба.
При устьовій ампутації коронкова пульпа видаляється приблизно на рівні шийки зуба. Цей вид ампутації проводять у багатокореневих зубах, де чітко виражений перехід коронкової пульпи в кореневу.
При проведенні кореневої ампутації (або субтотальної екстирпації) в однокореневих постійних зубах із несформованим коренем пульпу видаляють нижче устя кореневого каналу (приблизно на 1/3), залишаючи ту її частину біля верхівки, що безпосередньо контактує з зоною росту кореня.
4 етап - зупинка кровотечі з культі пульпи.
Проводиться з використанням таких засобів, як амінокапронова кислота, Капрофер, Гемофобін, Racestypine (Septodont), Vasostepin, Viscostat (Ultradent). Після цього порожнину висушують стерильними ватними кульками. Деякі автори рекомендують проводити контрольований гемостаз шляхом нанесення на раневу поверхню стерильної ватної кульки, змоченої теплим стерильним фізрозчином або дистильованою водою. Якщо через 4-5 хв кровотечу зупинити не вдається, це свідчить про запалення кореневої пульпи і необхідність її видалення.
5 етап - нанесення на поверхню кореневої пульпи м’якої гідроксидкальційвмісної пасти: Calcicur (VОСО); Саlcipulре Septodont); Саlasept RО (Nordiska); Саlхуl rot (ОСО) та ін.
Гідроксидкальційвмісна паста може бути приготована ех temporе з офіцінального порошку Са(ОН)2 шляхом замішування його на дистильованій воді .
М´яку лікувальну прокладку покривають твердіючою гідроксидкальційвмісною прокладкою: Саlcimol, Саlcimol LС (VОСО); Dусаl (DеntSрlау); Lifе , Lifе fast (Кеrr) та ін.; або гідроксидальційвмісним лайнером: Аlkаliner (3М ЕSРЕ); RеоСар LС (Vivadent); Саvаlitе (Кеrr) та ін.
Після твердіючої гідроксидкальційвмісної прокладки накладають ізолювальну прокладку зі склойономерного цементу.
Як альтернатива гідроксидкальційвмісним препаратам можуть бути застосовані препарати на основі МТА (“Proroot MTA”, “Триоксидент” та ін).
6 етап - пломбування каріозної порожнини постійною пломбою.
Після лікування пульпіту в постійному зубі методом вітальної ампутації дитина повинна знаходитися на диспансерному обліку у стоматолога на період до закінчення формування кореня. Перше контрольне відвідування призначають через 10-14 днів, інші - через З, 6 місяців і через 1 рік. Об’єктивними критеріями ефективності лікування є: формування дентинного містка, що визначається рентгенологічно, закінчення формування кореня та відсутність патологічних змін у періодонті.
Вітальна екстирпація - це метод лікування пульпіту, що передбачає повне видалення пульпи під анестезією та пломбування кореневих каналів.
Показання до проведення вітальної екстирпації в постійних зубах:
В зубах із повністю сформованим коренем - всі форми гострого і хронічного пульпіту, якщо зберігаючі методи лікування виявилися неефективними.
В постійних зубах із несформованим коренем:
- гострий гнійний пульпіт;
- пульпіт з вираженими ознаками перифокального чи
фокального періодонтиту;
- хронічний гангренозний пульпіт.
Слід пам'ятати, що перед початком виконання методу вітальної екстирпації в постійному зубі з несформованим коренем необхідно провести рентгенографію з метою визначення ступеню сформованості кореня і робочої довжини зуба.
Методика лікування
Метод вітальної екстирпації виконується в одне відвідування.
Етапи лікування:
1 етап - місцеве знеболення.
Проводиться вищезазначеними анестетиками групи артикаїну. Для знеболення зубів верхньої щелепи проводять інфільтраційну (в проекції верхівки кореня) анестезію. Для знеболення зубів нижньої щелепи може бути використано такий же вид анестезії. В деяких випадках (у дітей старше 10 років) для знеболення кутніх зубів нижньої щелепи застосовують мандибулярну анестезію. Після розкриття порожнини зуба пульпа може бути додатково знеболена шляхом внутрішньопульпарної анестезії.
2 етап - препарування каріозної порожнини та розкриття порожнини зуба. Проводиться з урахуванням топографії пульпової камери.
3 етап - видалення (екстирпація) пульпи.
Для видалення пульпи з широких кореневих каналів (в однокореневих зубах, з дистального та піднебінного каналів в молярах) доцільно вводити в канал 2-3 пульпоекстрактори одночасно.
4 етап - зупинка кровотечі з кореневого каналу.
Кровотечу зупиняють одним із вищезазначених кровоспинних засобів і тільки після цього пломбують кореневий канал. Якщо кровотечу з кореневого каналу зупинити не вдається, то в каналі залишають турунду з одним із кровоспинних засобів або суспензією Са(ОН)2. У такому разі пломбування кореневого каналу проводять у наступне відвідування.
5 етап - пломбування кореневих каналів.
Вибір пломбувального матеріалу визначається ступенем сформованості кореня. При пломбуванні кореневих каналів в постійних зубах зі сформованим коренем перевагу віддають гутаперчевим штифтам в поєднанні з силерами: Sеаl Арех (Кеrr); Тubli SеаL (Кеrr); Арехit (Vivadent); АН Рlus (DentSplay) та ін. Пломбування каналу здійснюється переважно за методикою латеральної конденсації гутаперчі.
В окремих випадках для пломбування кореневих каналів постійних сформованих молярів може бути використана резорцин-формалінова паста, приготована ех tempore, або матеріали на її основі: “Foredent” (Spofa Dental), “Forphenan” (Sepodont) та ін. Слід пам'ятати, що дані матеріали призводять до забарвлення зуба в рожевий колір та мають низку недоліків.
Якість пломбування кореневого каналу обов’язково контролюється рентгенологічно. Критерії якісного пломбування: після вітальної екстирпації кореневий канал повинен бути запломбований в межах фізіологічної верхівки кореня, що розташована на 1-1,5 мм нижче за анатомічну. На рентгенограмі: пломбувальну масу не доведено до верхівки кореня на 1-1,5 мм.
Після проведення вітальної екстирпації в постійному зубі із несформованим коренем пломбування кореневого каналу проводиться в 2 етапи:
Перший етап - тимчасове пломбування кореневого каналу в межах сформованої частини пастами, що містять гідроксид кальцію. Така паста може бути приготована ех tempore з офіцінального порошку гідроксиду кальцію шляхом змішування його з дистильованою водою. Для рентгенконтрастності додають сульфат барію у співвідношенні 1:8. Можна скористатися готовими пастами такими, як: Саlcicur (VОСО); Саlхуl blau (ОСО); суспензия “Саlаsерt” (Sреikо). В разі проведення одомоментної апексифікації використовуються препарати на основі МТА (“Pro Root MTA” (DentSplay) та ін.).
Використання гідроксидкальційвмісної пасти для пломбування кореневого каналу потребує диспансерного нагляду. Тривалість лікування в цілому становить біля 12-18 місяців. Його ефективність оцінюється за допомогою рентгенографії по динаміці формування кореня та відсутності патологічних змін у періодонті.
Другий етап - постійне пломбування кореневого каналу, проводять після закриття апікального отвору. Для цього використовують гутаперчеві штифти у поєднанні з силерами або твердіючі пасти для кореневих каналів.
Девітальна ампутація - це метод лікування пульпіту, що передбачає часткове видалення пульпи (коронкової) після її попередньої девіталізації та муміфікацію кореневої пульпи.
Цей метод використовується при лікуванні окремих форм пульпіту тільки в постійних зубах, корені яких несформовані. В таких випадках ендодонтичне втручання є небажаним, тому що при його проведенні існує загроза травмування та інфікування периапікальних тканин, пошкодження зони росту, що може негативно впливати на процеси формування кореня постійного зуба.
Показання до девітальної ампутації в постійних зубах у дітей
| 1. Хронічний фіброзний пульпіт 2. Хронічний гіпертрофічний пульпіт 3. Гострий серозний дифузний пульпіт | Тільки в зубах із несформованими коренями |
| 4. Гіперемія пульпи 5. Гострий серозний обмежений пульпіт 6. Гострий травматичний пульпіт | В зубах із несформованими коренями, якщо консервативні методи лікування виявилися неефективними або протипоказані |
Методика лікування
Девітальна ампутація в постійних зубах у дітей виконується в 2-3 відвідування.
Перше відвідування - передбачає накладання девіталізувальноі пасти. З цією метою проводиться :
часткова некректомія - розкриття каріозної порожнини та
створення умов для фіксації пов’язки в зубі;
розкриття рогу пульпи, якщо він не був розкритий - для кращого
контакту девіталізувальної пасти з тканиною пульпи ;
накладання девіталізувальної пасти;
накладання герметичної пов’язки для надійної фіксації цієї пасти
на необхідний для її дії термін.
В постійних зубах, корені яких несформовані, для девіталізації пульпи слід використовувати тількипараформальдегідину пасту. Це пов’язано з тим, що параформальдегід є малотоксичною сполукою як для періодонту постійного зуба, так і для організму дитини в цілому. До складу девіталізувальної пасти входять параформальдегід, анестетик (анестезин, тримекаїн, тощо) та гвоздична олія. Параформальдегідна паста може бути приготована безпосередньо перед накладанням (ех tempore). Є готові до використання девіталізувальні пасти, що містять в своєму складі параформальдегід - Parapasta (Chema, Роlfa ), Depulpin (VОСО ), Devipulp та ін.
Застосування миш'яковистої пасти в постійних зубах із несформованими коренями є грубою помилкою, тому що завжди закінчується розвитком токсичного періодонтиту, загибеллю зони росту і припиненням формування кореня.
Механізм дії параформальдегідної пасти: некроз пульпи є наслідком реакції формальдегіду з аміногрупами клітинних білків, що веде до їх денатурації та ущільнення тканини пульпи. Параформальдегід чинить також зневоджувальну дію на пульпу, що призводить до її висихання - муміфікації. Перевагою параформальдегіду є його антимікробна дія, механізм якої такий самий, як на клітини пульпи.
Параформальдегідну пасту накладають в постійний зуб на 10-14 днів. Слід пам'ятати, що в перші години після накладання параформальдегідної пасти, в зубі може розвинутися больовий приступ різної інтенсивності. Про це необхідно попередити дитину або її батьків і рекомендувати прийом анальгетиків ( аналгін, темпалгін тощо ) у віковій дозі (1/2 - 1 табл.).
Друге відвідування передбачає ампутацію коронкової пульпи та покриття кореневої пульпи пастою з антисептичними та муміфікуючими властивостями.
Для цього видаляють пов’язку, проводять розкриття порожнини постійного зуба з урахуванням її топографії та ампутацію коронкової пульпи. Пульпу з отворів кореневих каналів видаляють (по можливості) кулястим бором середніх розмірів з подовженою робочою частиною (27 мм). Після девіталізації параформальдегідною пастою коренева пульпа перетворюється у сухий тяж сіруватого кольору, що не кровоточить і не реагує на механічні подразники. В разі неповної девіталізації (кровоточивість, болючість кореневої пульпи при зондуванні) доцільно повторно накласти девіталізувальну пасту на 5-7 днів.
Після ампутації пульпи на кореневу пульпу наносять пасту, що має виражені антисептичні та зневоднювальні властивості. Це забезпечить збереження девіталізованої, муміфікованої пульпи в кореневих каналах на необхідний термін. З цією метою використовують пасти, що містять в своєму складі сильні антисептики: формалін, параформальдегід (в якості антисептика), крезол та інші.
Зважаючи на негативні властивості сильних антисептиків
(можливість подразнювального впливу на періодонт), поряд з
зазначеними пастами можна застосовувати для покриття кореневої
пульпи цинкоксидевгенолову пасту з додаванням антисептиків (тимолу, йодоформу). Паста тонким шаром наноситься на дно порожнини зуба та отвори кореневих каналів і ущільнюється за допомогою ватної кульки.
Стінки порожнини зуба слід очистити від надлишків пасти, щоб не порушувати фіксацію постійної пломби. Друге відвідування може бути завершено накладанням постійної пломби. Якщо паста для покриття пульпи приготована на жировій основі (гвоздична олія, евгенол), то перед накладанням постійної пломби необхідно ізолювати її за допомогою штучного дентину або відкласти пломбування на наступне відвідування.
Третє відвідування - заміна тимчасової пломби в зубі на постійну, якщо у друге відвідування була накладена тимчасова пломба.
Слід пам’ятати, що метод девітальної ампутації у значному відсотку випадків (за даними М.А.Кодоли - близько 85% ) дає ускладнення у вигляді хронічного періодонтиту. Тому після проведення методу девітальної ампутації в постійному зубі із несформованим коренем дитина повинна знаходитись на диспансерному спостереженні у стоматолога до завершення формування (апексогенезу чи апексифікації) коренів, що визначається ренгенологічно. Після цього слід провести повноцінне ендодонтичне лікування зуба - інструментальну та медикаментозну обробку кореневих каналів та їх пломбування відповідним пломбувальним матеріалом.
Девітальна екстирпація - це метод лікування пульпіту, який передбачає повне видалення пульпи після її попередньої девіталізації.
Показання до проведення девітальної екстирпації в постійних зубах:
В постійних зубах зі сформованими коренями:
| 1. | Гострий серозний дифузний пульпіт | |
| 2. | Гострий гнійний пульпіт | |
| 3. | Пульпіт, ускладнений періодонтитом | |
| 4. | Хронічний фіброзний пульпіт | |
| 5. | Хронічний гіпертрофічний пульпіт | |
| 6. | Хронічний гангренозний пульпіт | |
| 7. | Гіперемія пульпи | Якщо консервативний метод лікування неефективний або протипоказаний |
| 8. | Гострий обмежений пульпіт | |
| 9. | Гострий травматичний пульпіт |
В постійних зубах із несформованими коренями:
Гострий гнійний пульпіт
Хронічний гангренозний пульпіт
Пульпіт з клінічними або ренгенологічними ознаками ураження періодонту.
Метод девітальної екстирпації виконується в 2-3 відвідування.
Перше відвідування - передбачає часткове препарування каріозної порожнини, розкриття рогу пульпи та накладання девіталізувальної пасти.
Друге відвідування - видалення пов’язки, розкриття порожнини постійного зуба з урахуванням її топографії, екстирпацію пульпи та пломбування кореневих каналів.
При проведенні методу девітальної екстирпації в постійних зубах з несформованими коренямиперед початком лікування обов'язково слід провести ренгенографію зуба з метою визначення ступеню сформованості кореня та робочої довжини зуба. Для видалення пульпи з широких кореневих каналів несформованих зубів доцільно використовувати 2-3 пульпоекстрактори разом. Після видалення пульпи кореневі канали постійного зуба повинні бути запломбовані у це ж відвідування Пломбування кореневого каналу здійснюється за методикою латеральної конденсації гутаперчі. Для пломбування постійних сформованих молярів ще досі використовується резорцин-формалінова паста, приготована ех tempore, та матеріали на її основі: Foredent (Spofa Dental), Endoform (Chema Polfa), Forfenan (Septodont), Resoplast та ін.
В кожному випадку якість пломбування кореневих каналів у постійному зубі дитини повинна контролюватися ренгенологічно.
Критерії якості пломбування кореневих каналів :
- рівномірна щільність пломбу вального матеріалу по всій довжині кореневого каналу;
- герметичність заповнення ;
- оптимальний ступінь заповнення.
Після девітальної екстирпації кореневий канал слід пломбувати в межах фізіологічної верхівки, тобто до рівня цементо-дентино-канального з'єднання. Воно розташоване на 1-1,5мм не досягаючи рентгенологічної верхівки кореня.
Недопломбування кореневого каналу після проведення девітальної екстирпації в постійному зубі дитини майже у 100% випадків призводить до розвитку хронічних форм періодонтиту. Саме тому пломбування кореневих каналів в постійному зубі є надзвичайно відповідальним етапом лікування пульпіту, його якість визначає подальшу долю зуба. Надлишкове виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня може призводити до розвитку гострого періодонтиту.
1 2 3 4 5