1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: metodrecplanuvannya.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 444кб.
Дата: 19.09.2023
скачати
з планування, моніторингу та оцінювання процесів відновлення
Методичні
рекоМендації

Методичні рекомендації (далі – Рекомендації) розроблені з метою підвищення інсти- туційної спроможності представників місцевої влади та громадянського суспільства з питань планування, моніторингу та оцінки результативності впровадження стратегій/
програм/проектів з відновлення і розвитку в кризових умовах та надання допомоги місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, громад- ським організаціям іншим заінтересованим сторонам для застосування інструмента- рію для прийняття поінформованих управлінських рішень на основі ефективної сис- теми моніторингу та оцінки. Успішна реалізація складних завдань з відновлення та розбудови миру на території Донецької та Луганської областей, а також прилеглих ре- гіонів (Харківська, Запорізька, Дніпропетровська області) потребує впровадження ін- новаційних інструментів в практику управління на національному, регіональному, міс- цевому рівнях, а також на рівні окремих стратегій, програм та проектів. Одним з таких
інструментів є запровадження сучасного механізму моніторингу і оцінки, як складової частини процесу управління, орієнтованого на результат. Управління, орієнтоване на результат (або управління за результатами; англ. - Results-Вased Management), - це під- хід до управління стратегією/програмою/проектом, заснований на чіткому визначенні бажаних результатів і використанні методів та інструментів, необхідних для їх оцінки та досягнення. Управління за результатами дозволяє забезпечити більш високу ефек- тивність роботи і більш чітку систему відповідальності шляхом запровадження якісної, логічно вибудованої системи планування, контролю та оцінки реалізації програмних/
проектних заходів, орієнтованої на бажані результати. Заздалегідь визначивши ре- зультати, які повинні бути досягнуті в ході проекту/програми, і методи вимірювання прогресу в їх досягненні, можна покращити якість управління проектом/програмою і з’ясувати, чи дійсно проект/програма змогли поліпшити становище людей, в інтересах яких вони здійснювалися.
Практична реалізація принципів управління за результатами в органах влади та міс- цевого самоврядування, які працюють в особливих (кризових) умовах незавершено- го військового конфлікту на території Донецької та Луганської областей, є особливо важливою з огляду на те, що поточна ситуація вимагає надзвичайної оперативності та гнучкості реагування на потреби, що виникають та можливості їх вирішення задля досягнення результатів (на противагу процесу) у стислий термін.
Публікація стане у нагоді урядовцям, працівникам міністерств та відомств, облас- них та районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та об’єднаних територіальних громад, науковцям, представникам організацій грома- дянського суспільства, усім, кого інтересують питання планування процесів віднов- лення та регіонального розвитку, насамперед у східних регіонах України (у тому числі питання соціально-економічного розвитку Донецької та Луганської областей, що відбувається в умовах продовження збройного конфлікту, що, своєю чергою, спричиняє комплекс соціальних, економічних, екологічних, гуманітарних та інших проблем).
Ця публікація підготовлена за сприяння Програми розвитку ООН в рамках Проекту
«Розвиток інституційної спроможності уряду для діяльності Цільового фонду за участі багатьох партнерів з відновлення в Україні».
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди ПРООН в Україні.

3
Методичні рекоМендації з планування, моніторингу та оцінювання процесів відновлення
ЗМІСТ
ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
І.
ПЛАНУВАННЯ, МОНІТОРИНГ І ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВІДНОВЛЕННЯ
ТА РОЗВИТКУ ТА ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІНСЬКОМУ ПРОЦЕСІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
ІІ.
ПРОЦЕС ПЛАНУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
ІІІ.
ПЛАНУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
ІV.
МОНІТОРИНГ І ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
V.
ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА МОНІТОРИНГУ, ЙОГО МІСЦЕ В ПРОГРАМНОМУ ЦИКЛІ . . . . . . . . 18
VІ.
МЕТА І СТРУКТУРА ОЦІНЮВАННЯ, ЙОГО МІСЦЕ В ПРОГРАМНОМУ ЦИКЛІ . . . . . . . . . . . . . 28
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

4
ВСТУП
Збройний конфлікт на сході Украї ни, втрата контролю над частинами Донецької та Луган- ської областей, значні обсяги руйнувань вироб- ничих об’єктів та соціальної інфраструктури у цих областях, збільшення економічного та соці- ального навантаження на три прилеглі області
(Запорізька, Дніпропетровська та Харківська) зумовлюють необхідність застосування комп- лексного програмного підходу для координації дій з відновлення та розбудови миру в східних регіонах Украї ни. Військовий конфлікт суттєво погіршив економічний стан Донецької та Луган- ської областей. За даними Національної Академії
Наук Украї ни (НАНУ) протягом 2014 року, еко- номічна активність на тимчасово неконтрольо- ваних Україною територіях знизилась майже у 5 разів, обсяги промислової продукції зменшились у Донецькій області на 31,5%, у Луганській – на
42,0%. Прилеглі області (Запорізька, Дніпропе- тровська та Харківська) також гостро відчувають негативні наслідки розриву економічних зв’язків та зростання додаткового навантаження на ре- гіональну інфраструктуру, що пов’язане з при- йомом дедалі більшої кількості внутрішньо пе- реміщених осіб (ВПО). За оцінками НАНУ втрати робочих місць оцінюються від 50% на великих підприємствах до 80–90% на малих та середніх підприємствах регіону. Внаслідок цього від 1,1 до
1,8 млн працездатних осіб на Донбасі частково або повністю залишилися без роботи та засобів до існування, що призвело до різкого збільшення чисельності економічно неактивного населення.
Донбас традиційно належав до регіонів із най- вищими рівнями техногенного впливу на навко- лишнє природне середовище внаслідок роботи фізично та морально застарілого індустріального промислового комплексу, а через конфлікт ще більш посилились екологічні ризики. Все це не- гативно вплинуло на рівень життя населення у зазначених областях. За експертними оцінками, чисельність населення, яке безпосередньо відчу- ло вплив конфлікту, складає 3,9 млн осіб.
Виникнення гострої кризової ситуації у східних регіонах Украї ни зумовлено низкою зовнішніх та внутрішніх причин:

військовий конфлікт, що негативно впливає на економіку та рівень життя населення;

руйнування внаслідок військового конфлікту житлового фонду, соціальної інфраструктури та систем життєзабезпечення, втрата населен- ням житла і майна, проблеми із забезпеченням необхідними комунальними послугами, медич- ним забезпеченням, лікуванням та реабіліта- цією постраждалих та осіб, які потребують по- стійного стороннього нагляду;

економічний занепад та зростання безробіття внаслідок закриття підприємств, розриву еко- номічних зв’язків, розпаду трудових колекти- вів, фізичного знищення виробничих потуж- ностей, руйнування фінансової, банківської сфери, транспортної інфраструктури та систем зв’язку та комунікацій;

посилення соціальної напруги та новітні сус- пільно-соціальні виклики, пов’язані з гострою необхідністю розв’язання нагальних проблем
ВПО (за інформацією структурних підрозділів з питань соціального захисту населення об- ласних та Київської міської держадміністрацій станом на серпень 2017 року 1 586 439 осіб от- римали статус ВПО);

тривала відсутність суспільно-інтеграційних та модернізаційних процесів, яка призвела до консервації застарілих технологій промислової діяльності, погіршення умов життя та накопи- чення у населення регіону соціального невдо- волення своїм становищем;

руйнування інфраструктури водопостачання та водовідведення, пошкодження каналу «Сі- верський Донець – Донбас», що становить за- грозу припинення водопостачання міст і селищ у відповідних областях;

затоплення шахт, що може призвести до за- бруднення та отруєння підземних вод басейнів р. Сіверський Донець і малих річок Приазов’я, питної води і навколишнього природного се- редовища;

відсутність активної національної культурної та
інформаційної політики, інформаційна війна та блокада інформаційного простору, що усклад- нює інтеграцію населення Донбасу в єдиний національний соціокультурний простір.
Процеси відновлення має базуватися на засто- суванні сучасних інноваційних технологій. До- цільно також опрацювати міжнародний досвід з питань реалізації програм відновлення, нако- пичений у різних країнах, що відчули наслідки руйнівного впливу, адаптувати цей досвід та ви- користати його в Украї ні. Відродження Донбасу
ВСТУП

5
Методичні рекоМендації з планування, моніторингу та оцінювання процесів відновлення
ВСТУП
потребує застосування програмного підходу, залучення ресурсів та цілеспрямованої система- тичної і системної роботи владних структур, ши- рокої участі громадянського суспільства та під- тримки міжнародних організацій.
Відновлення та розбудова миру у східних регіо- нах Украї ни має відбуватися шляхом здійснення на національному та місцевому рівнях комплек- сних заходів, спрямованих на подолання наслідків збройного конфлікту, соціальне та економічне від- новлення цих регіонів, створення безпечного се- редовища життєдіяльності людей, розбудову миру
і зміцнення соціальної стійкості. Ці комплексні за- ходи мають бути спрямовані на:

відновлення критичної інфраструктури та клю- чових соціальних послуг у таких сферах: освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, громад- ські будівлі та житло, енергетика, транспорт, водопостачання та водовідведення, охорона довкілля;

економічне відновлення шляхом: впрова- дження місцевого економічного планування, створення нових робочих місць та підвищен- ня рівня зайнятості населення, відтворення людського потенціалу, здійснення структурних змін та надання підтримки мікро-, малому й се- редньому бізнесу, розширення доступу до фі- нансових послуг;

зміцнення соціальної стійкості, розбудова миру та громадської безпеки шляхом: створення ме- ханізмів досягнення соціальної єдності та від- будови довіри; сприяння культурному діалогу та вихованню толерантності із залученням всіх верств громадськості; надання правової допо- моги та забезпечення доступу до правосуддя; моніторингу ситуації в громадах щодо вразли- вості, ризиків та соціальних зв’язків; психоло- гічної та соціальної підтримки населення, яке постраждало від конфлікту.
Наразі спостерігається ситуація, коли виконання поточних завдань і заходів із відновлення та роз- будови миру у східних регіонах Украї ни не має системного характеру; фрагментарний характер відновлення об’єктів ускладнює процес забез- печення сталих результатів, посилює ризики ду- блювання заходів та знижує ефективність управ- лінських рішень в умовах обмежених ресурсів; державні пріоритети відновлення та поступально- го розвитку східних регіонів Украї ни є невизначе- ними, відсутня координація зусиль, спрямованих на відновлення тощо. Тому доцільно посилити роботу з метою створення системи інтегрованого управління програмними заходами та моніторин- гу їх виконання, удосконалення правового, органі- заційного, оперативного, технічного, інформацій- ного забезпечення реалізації програм та проектів з відновлення.
Впровадження сучасних процедур та практик з оцінки потреб координації, планування, моніто- рингу та оцінювання процесів відновлення на- дасть змогу:

підвищити здатність системи державного управління оперативно й ефективно діяти на упередження та подолання наслідків кон- фліктів, запобігати людським, соціальним та економічним втратам, сприяти відновленню постконфліктних територій на інноваційній основі;

відновити об’єкти промисловості, соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фон- ду та систем життєдіяльності населених пунктів
Донецької та Луганської областей;

реалізовувати заходи з проектування, нового будівництва, реконструкції, капітального та по- точного ремонту об’єктів житлового фонду;

забезпечити соціальний захист, професійну адаптацію та соціальну інтеграцію ВПО та всьо- го населення Донецької та Луганської областей;

створити механізми соціального залучення
ВПО до життя приймаючих громад за економіч- ним, суспільним, культурним та інформаційним вимірами;

створити умови для поступального розвитку промисловості, у тому числі шляхом розвитку мікро-, малого та середнього бізнесу;

відновити самодостатність територіальних громад, залучити їх до планування розвитку та виконання пріоритетних завдань;

посилити інституційну спроможність місцево- го самоврядування в контексті децентралізації влади;

здійснювати проекти відповідно до визначених пріоритетних напрямів відновлення із залучен- ням інвестицій, кредитних коштів та міжнарод- ної технічної допомоги;

забезпечити синергетичний ефект шляхом ко- ординації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і орга- нізацій щодо реалізації міжнародних проектів технічної допомоги та програм з питань віднов- лення та розбудови миру.
Результативність процесів відновлення можна оцінювати за такими критеріями:

6
ВСТУП

динаміка показників, що характеризують від- новлення інфраструктури та соціальних послуг за відповідними сферами (освіта, охорона здо- ров’я, соціальний захист, громадські будівлі та житло, енергетика, транспорт, водопостачання та водовідведення, охорона довкілля);

динаміка показників економічного відновлен- ня (економічне зростання, створення робочих місць, рівень зайнятості, рівень безробіття, розвиток малого та середнього бізнесу, надан- ня фінансових послуг тощо);

динаміка показників соціальної стійкості, роз- будови миру та громадської безпеки (резуль- тати соціологічних досліджень у цільових гро- мадах щодо відбудови довіри та їх інтеграції в україн ський простір; показники щодо безпеки, соціальної участі громадськості, надання пра- вової допомоги; рівень доступу до правосуддя; кількість заходів з психологічної та соціальної підтримки населення тощо).
У 2014–2015 роках було здійснено оцінювання по- треб у відновленні, результатом цієї роботи стала
«Оцінка шляхів відновлення та розбудови миру
(ОВРМ)», схвалена розпорядженням Кабінету Мі- ністрів Украї ни від 5 серпня 2015 року № 797-р
«Про схвалення звіту спільної місії Європейського
Союзу, Організації Об’єднаних Націй та Світового банку «Оцінка шляхів відновлення та розбудови миру в Украї ні», яку здійснено під керівництвом та за участі Уряду Украї ни. Цей документ надавав такі орієнтовні обсяги сукупних потреб фінансових ре- сурсів за трьома компонентами: 1) інфраструкту- ра та соціальні послуги (потреба – 1 257,7 млн дол.
США); 2) відновлення економіки (потреба –
135,5 млн дол. США); 3) соціальна стійкість, роз- будова миру та громадська безпека (потреба –
126,8 млн дол. США). За результатами цієї оцінки загальний обсяг потреб на відновлення становив
1 520,0 млн дол. США.
Станом на вересень 2017 року на регіональному, місцевому рівнях та на рівні територіальних гро- мад в Донецькій та Луганській областях розро- блені та реалізуються низка різнопланових дер- жавних, обласних та міських стратегій, програм та проектів (в тому числі проектів міжнародної тех- нічної допомоги), що мають на меті, серед іншо- го, відновлення, розбудову миру та розвиток за- значених територій. У той же час запровадження сучасних підходів до моніторингу та оцінювання стратегій/програм/проектів поки що залишається новою й не поширеною управлінською практи- кою. Практично в усіх стратегічних та програмних документах розділи, присвячені моніторингу та оцінки мають формальний характер. Моніторинг та оцінка результативних показників стратегічних та програмних документів, як правило, не беруть- ся до уваги для прийняття (корегування) відповід- них управлінських рішень. Тому актуальним зали- шається завдання інтеграції системи моніторингу та оцінювання процесів відновлення в управлін- ську діяльність.
Досвід країн, що займалися комплексним посткри- зовим відновленням та реконструкцією, висвітлює важливість інституційних заходів, які б забезпечи- ли потужне лідерство з боку обласних державних адміністрацій з метою здійснення координації між усіма зацікавленими сторонами, за участі зацікав- лених міністерств, державних агентств, районних державних адміністрацій, органів місцевого само- врядування, представництв донорських органі- зацій, організацій громадянського суспільства, та
інших бенефіціарів, які можуть відіграти важливу роль у процесах відновлення.
В Украї ні у зв’язку з впровадженням реформи де- централізації виникає необхідність постійного моніторингу і оцінки потреб, визначення пріори- тетних завдань, реалізації програмних документів, зокрема, з відновлення і соціально-економічного розвитку, та мінімізації можливих потенційних ризиків на обласному та місцевому рівнях. Це вимагає підвищення інституційної спроможності місцевих органів виконавчої влади, органів місце- вого самоврядування, громадських організацій з питань планування, моніторингу і оцінки резуль- татів реалізації та стратегій, програм та проектів відновлення та розбудови миру на сході краї ни.
Використання моделі управління за результатами з метою розв’язання існуючих проблем дозволить покращити координацію системних програмних заходів з відновлення та розвитку на регіональ- ному рівні в короткостроковій та довгостроковій перспективі та стимулювати процеси залучення ресурсів міжнародної технічної допомоги.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас