Ім'я файлу: Документ Microsoft Office Word (3).docx
Розширення: docx
Розмір: 847кб.
Дата: 14.09.2021

Дитяча школа мистецтв

м. Новоград – Волинський



Методичні особливості та специфіка

роботи концертмейстера

в школі мистецтв

(виступ на методоб’єднанні

концертмейстерів)



В и с т у п

старшого викладача фортепіанного відділу

Г ладун Ірини Миколаївни

2 0 2 1

Методичні особливості та специфіка роботи концертмейстера

в школі мистецтв

Пам’ятаєте вислів: Маестро, музику!



Концертмейстер – ст. викладач фортепіанного відділу Гладун І.М.

Скрипка – учениця 5 кл. Пастухова Валентина

Саме концертмейстер і є тим самим м а е с т р о!

Серед піаністів ця професія одна з найпоширеніших Кваліфі-. ковані концертмейстери потрібні на всіх відділеннях музичної школи: в хоровому колективі, на концертній естраді.

Соліст і концертмейстер – це єдиний творчий союз. Не кожен піаніст здатний бути концертмейстером. Мистецтво акомпаніатора потребує високого рівня виконавської культури, професійної майстерності і особливого покликання.

Концертмейстер повинен вміти швидко читати з листа, тран-спонувати, бути ерудованим музикантом. У поле його діяльності попадає великий і різний репертуар. Робота піаніста-концерт-мейстера в дитячій музичній школі займає важливе місце. Творча зібраність, воля, безкомпромісність художніх результатів, наполег-левість,відповідальність у досягненні потрібних художніх вимог, не-впинна наполеглевість. Особиста музична вдосконаленість відрізняє концертмейстера, чиє завдання – разом з педгогом із спеціальності навчити учня музикувати в ансамблі та ознайомити їх з різнобічним світом музики.

Які ж, я вважаю, мої головні особливості творчої діяльності, як концертмейстера дитячої музичної шко-ли та школи мистецтв ?

В музичних школах і школах мистецтв є професія, яку не мож- на замінити – це к о н ц е р т м е й с т е р. Вокалісти, духовики, хо- ровики, струнники не можуть обійтися без підтримки фортепіан - ної партії. Концертмейстер необхідний на різних етапах роботи му- зиканта – від розучування програми в класі і до виступів перед гля- дачами, з якими він стикається під час навчального процесу. Кон – цертмейстер разом з викладачем залучає дитину до світу пре - красного, допомагають осягнути світову музичну спадщину.

Доторкнутися до роботи концертмейстера я змогла ще тоді, коли була ученицею нашої музичної школи. Саме тоді, концер- туючи і виступаючи в ансамблі із викладачем нашої школи, прекрас- ною віолончелісткою Фаіною Олександрівною Гольфарб, я починала осягати важливість роботи не тільки сольного піаніста, але й піа- ніста-концертмейстера, який в цій ансамблевій грі повинен бути надійним партнером і універсальним музикантом.

В процесі роботи я зрозуміла, що навчитися добре акомпану - вати не менш складно, ніж навчитися грати на роялі. Піаністу-со - лісту надана повна свобода виявлення творчої індивідуальності. Концертмейстеру ж доводиться пристосовувати своє бачення му-

зики до виконавської манери соліста.

«Потрібно виробити особливу чуйність,повагу,

такт по відношенню до намірів партнера, але при

цьому бути «музичним лоцманом», вміти провести

«виконавський корабель» крізь усі можливі рифи і до-

нести до слухача єдину концепцію твору»,-
говорив Е. Шендерович.

Діяльність акомпаніатора включає звичайно лише концертну діяльність, тоді як поняття «к о н ц е р т м е й с т е р»включає в собі щось значно більше – розучування з солістом його партії і знання особливостей інструменту, уміння не тільки контролювати соліста, але і підказувати правильний шлях до виправлення тих чи інших недоліків та інше.

Таким чином, в діяльності концертмейстера обєднуються педа – гогічні, психологічні та творчі функції.

То ж які навички та вміння необхідні піаністу – концертмей-стеру для успішної концертмейстерської діяльності ?

В чому специфіка роботи концертмейстера - піаніста зі струн-ними смичковими інструментами?

  1. В першу чергу вміти читати з аркушу фортепіанну партію будь- якої складності, бачити і ясно уявляти партію соліста, заздалегідь вловлюючи індивідуальну своєрідність його трактування, всіма виконавчими засобами сприяти найбільш яскравим його представленням.

  2. Володіти навичками гри в ансамблі.

  3. Мати в наявності тембровий слух, вміти грати клавіри різних композиторів відповідно до вимог інструментування кожної епохи і кожного стилю.

  4. Вміти перекладати незручні епізоди фортепіанної структури в

клавірах , не порушуючи задуму композитора.

  1. Вміти на ходу підбирати мелодію і акомпанемент.

  2. Треба мати навички імпровізатора, тобто вміти грати найпростіші стилізації на теми відомих композиторів, підбира- ти по слуху гармонії до заданої теми в простій фактурі.

  3. Діяльність конценртмейстера вимагає від піаніста застосуван- ня багатосторонніх знань і умінь по курсу гармонії, сольфеджіо, поліфонії, історії музики, аналізу музичних творів.

8. Дуже важливі й такі сторони професіоналізму, як вміння кон-

цертмейстера підпорядковуватися творчій волі соліста, на -

віть всупереч своїм амбіціям, швидкість реакції на сцені під час

виконання, вміння читати різну фактуру, виділяючи головне,

транспонування, а також загальна музична ерудиція. І в цьому

сенсі концертмейстер повинен бути універсальним музикантом.

Я впевнена, що досвічений концертмейстер завжди повинен вміти зняти нервову напругу соліста перед виступом – добрим словом, дружньою підтримкою, але кращий засіб для цього це сама музика.

Скрипка – це інструмент, що звучить, в основному, у високому регістрі, тому мені, як концертмейстерові, необхідно приділяти більше уваги середньому і низькому регістру, щоб загальне звучання було збудованим і гармонійним. Не слід форсувати звучання рояля у верхньому регістрі, бо це завадить сприйняттю партії скрипки.

Мені, як піаністу-концертмейстеру, слід прагнути в своєму виконан-ні тембрової барвистості звуку, особливо це важливо у творах, де піа - ніст виконує партію оркестру.
Природа струнних інструментів співуча, нагадує людський голос, і тому багато з того, що було відзначено у вокалістів, підходить і для акомпанементу скрипкової партії. Як концертмейстер, я повинна озна- йомитися із скрипковими штрихами, дуже чуйно прислухатися до них, вміти наслідувати їх на фортепіано для досягнення якісної ансамблевої гри.
Специфіка роботи концертмейстера в дитячій музичній школі вимагає від мене особливого універсалізму, мобільності. Концертмей-стер повинен живити особливу, безкорисливу любов до своєї спеціаль-ності, яка (за рідкісним винятком) не приносить зовнішнього успіху – оплесків, квітів, почасти і звань. Він завжди залишається ніби-то «в ті-ні», його робота розчиняється в загальній праці всього колективу.

Для педагога за класом скрипки концертмейстер – це права рука і перший помічник, а також музичний однодумець.

Особливо специфічна робота концертмейстера в класі струнних ін- струментів. Від піаніста вимагається велике коло вмінь і навичок, таких, як знання скрипкових штрихів, вміння підігрувати мелодію, якщо соліст- скрипаль губить контроль над інтонацією (особливо у високих позиціях) або допомогу в оволодінні метроритмічною стороною твору.
Важливо для концертмейстера вміти читати з листа фортепіан - ну партію будь-якої складності, бачити і ясно уявляти партію соліста, заздалегідь вловлюючи індивідуальну своєрідність його трактування, во-

лодіти тембровим слухом, а також вміти грати клавіри різних компо-зиторів відповідно до вимог інструментування кожної епохи і кожного стилю.

Як концертмейстер в класі струнних інструментів я повинна вміти враховувати те, що скрипка – це інструмент, що звучить, в основному у високому регістрі, тому мені, як піаністу, не можна форсувати звучання рояля в верхньому регістрі, так як це завадить сприйняттю партії скрипки.

Також, як концертмейстер, я завжди залишаюся уважною, коли учень оволодіває новими штрихами, подвійними нотами або ламаними акордами та інше

Репертуар струнників дуже часто складається не тільки з пєс і етюдів, але також і з концертів. От коли і стає в пригоді моє вміння піаніста «оркеструвати» рояль. Треба зауважити, що від концерт- мейстера залежить характер виступу. Як піаніст, я повинна врахову- вати слабкі та сильні сторони соліста. Дуже безглуздим буде скромне та не яскраве виконання сольної партії недосвідченого учня після яскравого та бравурного виступу концертмейстера.

Виступаючи в парі із учнем-скрипалем, я стараюсь залишатися на другому плані, при цьому повністю підтримувати соліста- скрипаля – це найголовніша моя задача, як концертмейстера. В класі скрипки велику увагу приділяємо роботі над звуком, який залежить від швидкості ведення смичка, зміни смичка, різної атаки звука.

Слід ще сконцентрувати увагу на такому складному і неоднознач-ному, але дуже важливому аспекті, як п р о ф е с і й н а і н т у і - ц і я.


Концертмейстерська інтуіціяце здатність знати наперед по-

дальшій хід музики (при читанні з аркушу), вгадувати наперед наміри учня-соліста, допомагати виходити із складних ситуацій на сцені. Із позиції досвідченого концертмейстера, я повинна завжди безпомилково знати, з якого місця розпочне учень після зупинки. Я прагну, щоб з ним у мене завжди створювалося єдине психоемоційне поле.



Інтуіція концертмейстера – це те, що допомагає створити з різ-них інструментів єдиний організм виконавця, а це результат бага-торічної наробки специфічних знань і вмінь. Це практика читки, підбору матералу, імпровізації, композиції, гармонії. Діяльність концертмей-стера вимагає від піаніста застосування багатосторонніх знань і умінь по курсам гармонії, сольфеджіо, поліфонії, історії музики, аналізу музичних творів, вокальної та хорової літератури, педагогіки в їх взаємозв’язках.
Свою роботу концертмейстера я будую таким чином, щоб не було страху за соліста - скрипаля і себе. А тому необхідно бути впевненим в тексті, знати досконало партітуру, бути готовою до любого повороту подій і мати велику витримку.

Концертмейстер в класі скрипки в сучасних умовах – це важлива складова процесу реалізації особистісно-орієнтованої моделі навчання, а це грає головну роль у залученні учнів ДМШ до академічної музики аж до творчого пошуку, причому, як в художньому, так і в технологічному плані.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас