![]() | Методичні настанови до лабораторної роботи №015. ![]() Коментар до табл. 1. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() якщо обчислюємо R1 і R2 в дослідах, де вимкнуті джерела E1 і E2 відповідно, то у виразах поданих вище, замість U1 і U2 підставляємо нуль, а струми – з таким знаком, який встановлений при вимірюванні. Напруга Uab в табл.1. Визначається за такими виразами ![]() ![]() Цей вираз для напруги Uab те ж треба використовувати з врахуванням умов проведення досліду. В першому досліді (рядок 1) було вимкнуто джерело Е2, тому доданок в чисельнику з Е2 буде відсутній, а також буде відсутнє Ri2 у виразі знаменника. В другому досліді (рядок 2) було вимкнуто джерело Е1, тому доданок в чисельнику з Е1 буде відсутній , а також буде відсутнє Ri1 у виразі знаменника. В третьому досліді (рядок 3) були увімкнуті обидва джерела, тому вираз для напруги Uab, треба використовувати повністю. Коментар до табл. 2. Рядок табл.2 дослід G11= I1’/E1; G12 = I1’’/E2; G22= I2’’/E2; G21 = I2’/E1; G31= I3’/E1; G32 = I3’’/E2. де I1’ – струм I1з першогорядка; І1’’ – струм I1з другогорядка; де I2’ – струм I2з першогорядка; І2’’ – струм I2з другогорядка; де I3’ – струм I3з першогорядка; І3’’ – струм I3з другогорядка; Рядок табл.2 обчислення Визначення вхідних та взаємних провідностей Запишемо систему рівнянь за методом контурних струмів для досліджуваного електричного кола: ![]() ![]() ![]() Запишемо цю систему рівнянь в матричній формі ![]() де ![]() Розв’язок цієї системи рівнянь знаходимо за правилом Крамера у такому вигляді ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() де ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Для рядка «обчислення» табл.2 необхідно вибирати значення опорів елементів з рядка 3 табл.2. ![]() Коментар до табл.3. Рядок табл.2 дослід Перенести струми з третього рядка табл.1 Рядок табл.3 обчислення За методом накладання обчислити струми у вітках за виразами ![]() ![]() ![]() В рядку “виміряно” записати результат з рядка 4 табл.1. Коментар до табл.4. Дослід EГ = Uн.р RГ = Uн.р/Iк.з Обчислення Напруга неробочого режиму двополюсника утвореного вітками з джерелами Е1 і Е2 обчислюється за виразом ![]() Або з рівняння ![]() Отже в табл. 4 в рядку обчислення записуємо EГ = Uabн.р Струм короткого замикання визначаємо за виразом ![]() Обчислення ![]() Коментар до табл.5. ![]() ![]() ![]() Приклади задач для захисту цієї лабораторної роботи Розглянемо приклад розрахунку електричного кола методом накладання ![]() а) б) в) г) Рис.1 Схема електричного кола для демонстрації методу накладання Задача розрахунку електричного кола методом накладання розкладається на підзадачі, в кожній з яких знаходимо струми у вітках при дії кожного джерела енергії зокрема. Підзадача рис.1,б: ![]() ![]() Підзадача рис.1,в: ![]() ![]() Підзадача рис.1,г: ![]() ![]() ![]() ![]() Знаходимо результуючі струми віток при дії всіх джерел енергії зокрема. ![]() ![]() ![]() а) б) в) Рис. 2. Схема електричного кола для розрахункуструму І2 методом еквівалентного генератора Розглянемо приклад розрахунку електричного кола методом еквівалентного генератора Визначимо напругу неробочого режиму активного двополюсника щодо виводів (полюсів) 1, 2. I1= -J, Обійдемо контур на рис. 2,б і запишемо рівняння за другим законом Кіхгофа -R1I1 + E1 - E2 - U12нр = 0, звідси визначаємо напругу U12нр. U12нр = E1 - E2 - R1I1 = E1 - E2 + R1J. Ee = U12нр – ЕРС еквівалентного генератора Визначимо вхідний опір Rвх12 двополюсника щодо виводів (полюсів) 1, 2. Rвх12 = R1. Re = Rвх12 = R1. Визначимо струм І2 після заміни активного двополюсника еквівалентним генератором (рис. 3). ![]() I2 = -Ee/(Re+R2)= -(E1 - E2 + R1J)/ (R1+R2). |