Ім'я файлу: Методична робота з футзалу.docxборис.м.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 03.07.2020
скачати
Пов'язані файли:
реферат.docx

Методична робота з футзалу (Тактика гри та стилі гри у футзалі)

Борис. М,ФЛС-11

1. Тактика гри у міні-футбол (футзал)

У міні-футболі (футзал) під стратегією розуміють процес планування, побудови і спрямування особливостей підготовки та дій команди протягом усього спортивного сезону. Стратегічна мета є програмною лінією будь-якого футбольного клубу (команди). Вона передбачає, зокрема, зміцнення клубу тренерськими кадрами, гравцями, запрошеними з інших клубів. Зміна гравців відбувається безперервно: одні відходять за віком, інші - через травми та з різних непередбачених причин. Свою стратегію має тривала перспектива досягнення командою кінцевої мети, а досить короткочасну - підготовка до конкретного турніру, окремого відповідального матчу тощо. Стратегія підготовки до гри характеризується кількісними показниками проведених тренувальних занять і товариських зустрічей, інформацією про особливості гри суперника, передбаченням адекватного тактичного плану, відповідною мотивацією гравців на матч. А крім того, спосіб доставки гравців на матч, особливості харчування та ін. Усі підрозділи футбольного клубу покликані забезпечувати досягнення стратегічної мети команд, що беруть участь у змаганнях. Для успішного поступу колективу потрібно: - забезпечити матеріальні та інші умови для підготовки команди; - забезпечити відповідне планування і проведення тренувального процесу, створення колективу, здатного досягти визначеної мети. Система гри це основний спосіб гри команди, який визначає особливості розташування і пересування гравців за завданням, встановленим за позиціями в атаці і захисті, спрямованими на досягнення мети. Система гри не дає точних вказівок, як діяти, але окреслює рамки дій, особливості розташування сил на площадці з конкретними ігровими функціями, що випливають з рівня здібностей і підготовленості гравців та якості виконання ними одержаних завдань. Гра у міні-футбол (футзал) це спортивний поєдинок команд, що намагаються реалізувати під час гри тактичні завдання, які, на їхню думку, є вирішальними для здобуття перемоги. Під час гри захист протистоїть атаці, і ці дві фази мають однаково важливе значення в ході матчу. Протягом гри футболістам доводиться безперервно розв'язувати основні й специфічні тактичні завдання атакуючого та оборонного характеру, що випливають з їхніх функцій в рамках розробленого на гру плану. Гра як в захисній, так і в атакуючій фазі вимагає від гравців оперативного розв'язання ігрових ситуацій, використання для цього різноманітних тактичних засобів Тому і йдеться про тактику гри в обороні та атаці. Вона має бути скоординованою, і тому в обох цих фазах для правильного розв'язання завдань гравцями використовуються фізичні та технічні можливості за мінливих умов гри. Стиль гри - це прийоми та дії, які часто повторюються командою і окремими гравцями під час матчу.

2. Стилі гри у міні-футбол (футзал)

На думку футбольних фахівців, у світі існує кілька стилів гри. Так, скажімо, особливостями гри є застосування гравцями численних коротких передач (на 3 - 5 м). Він вимагає високого рівня техніки і виходів гравців на вільні позиції. Гра ведеться шляхом виконання передач вперед, назад, упоперек, тому гравці розташовуються у вигляді трикутників. Мета цього стилю: довести суперника до втоми за рахунок тривалого збереження м'яча під своїм контролем і мінімальною витратою сил власної команди (тут гравці уникають індивідуальних дій).

Переваги стилю гри:

- тривале володіння мячем

- намагання вести колективну гру

- гра без мяча

- економія сил гравців

Недоліки стилю гри:

- уповільнення гри (короткі передачі і прийом мяча)

- повільне оволодіння простором поля

3. Навчання тактиці гри у міні-футбол (футзал)

Гра у міні-футбол (футзал) - це спортивна боротьба, яка ґрунтується на безпосередньому контакті з суперником у дозволених правилами гри межах, дія досягнення високих показників у міні-футболі (футзал), крім фізичної та технічної підготовки, гравці мусять мати досить високий рівень теоретичних знань. Він і визначає програму навчання тактиці гри.

Якщо команда має перевагу в техніці, вона намагається проводити гру різноманітними способами, переходячи на індивідуальні дії. У випадку переваги технічних дій на боці суперника, слід переключатися на зміцнений захист і застосовувати швидкі атаки. Якщо у команди є перевага в кондиційній (фізичній) підготовці, гравцям доцільно використовувати безперервну зміну позицій, "розтягувати" гру по ширині і довжині поля, завдяки чому суперник змушений буде перейти на бігові поєдинки. Для нейтралізації цієї переваги краще перейти на уповільнену гру, уникати індивідуальних дій. Щоб проникнути на половину площадки суперника, застосовуються точні передачі. Вони потрібні ще й для того, щоб не втрачати контроль над м'ячем, захищатися краще позиційно. Якщо перевага суперника у фізичній підготовці не відчувається, тоді вирішального значення набувають, психічні фактори. Тому тренер має займатися розвитком особистості й темпераменту кожного гравця зокрема, тренер мусить, передбачливо оцінювати ситуацію, що панує під час матчу серед своїх гравців і суперників та своєчасно вносити відповідні корективи в тактичні дії своєї команди.

Характеристика спортивної боротьби команд у міні-футболі (футзал). У міні-футболі (футзал) під час гри між командами існують атакуючі та оборонні форми боротьби.

До атакуючих форм боротьби належать:

– змагання за оволодіння м'ячем; – створення свободи пересувань для атакуючого гравця з одночасним підвищенням рівня оперативності дій в зоні суперника; – удари по воротах з різних положень та позицій. Оборонні форми боротьби, в свою чергу, мають: – знешкоджувати грамотні атаки суперника, який оволодів м'ячем; – вибір позиції з метою перехоплення передач і подач; – не допускати ударів по воротах і повторного оволодіння м'ячем суперником; – грамотно взаємодіяти і підстраховувати партнерів по обороні.

4. Тактика нападу у міні-футболі (футзалі)

Атаки здійснюються як одним, так і кількома гравцями. Індивідуальні атака складається з ведення м'яча, обведення, фінтів і звичайно завершується ударом по воротах або передачею м'яча партнеру. Цим способом атаки гравці користуються тоді, коли колективні дії неможливі або ускладнені (масований захист, щільне прикривання гравців суперника тощо). У групових атаках беруть участь не менше двох гравців, їх головним завданням є створення чисельної переваги над суперником на одному із ділянок площадки з метою взяття воріт. Засобами здійснення групових атак є подачі, прийом м'яча, виходи гравців на вільні позиції, з використанням швидкості пересування гравця, або застосування фінтів, щоб завести суперника в оману та відірватися від нього.

5. Види атак у міні-футболі (футзалі)

У міні-футболі (футзалі) існують атаки швидкі та позиційні. Швидка атака може бути організованою й неорганізованою. Швидка організована атака розпочинається після перехоплення м'яча від суперника на власній половині площадки, в її основі виконання середніх та коротких передач м'яча, де в обороні суперника створилися прогалини. Швидка неорганізована атака побудована на виконанні швидкої, незапланованої передачі (подачі) м'яча на половину площадки суперника з метою перенесення напрямку гри. Якщо футболіст, який перехоплює м'яч, висунувся далеко вперед, він зобов'язаний діяти індивідуально, вести м'яч ближче до воріт суперника, а партнери, які дещо відстали від нього мають підтягнутися для підтримки його дій. Якщо швидка атака не вдалася (зірвалася), команда переходить на позиційну атаку. Це трапляється у випадках, коли на своїй половині поля суперник встиг створити рівновагу сил. Розрізняють два типи позиційних атак: а) гра згідно із загальними правилами тактики; б) гра згідно з прийнятою тренером схеми гри. Гра згідно із загальними правилами тактики побудована на широкій взаємодії гравців і натренованих схем гри та вмінні створювати небезпечні для суперника ситуації.

6. Варіанти нападу у міні-футболі (футзалі)

Атака двома нападаючими. Цей спосіб гри, використовується коли у складі команди є двоє швидких нападаючих, які вміють завершувати атаки ударом по воротах. Важливого значення він набуває за умов, коли суперник в захисті застосовує принцип "кожен свого". Тут гравці мають можливість застосовувати передачі м'яча як між висунутими вперед гравцями, так і між тими, котрі підтримують атаку, а це дає змогу проводити дії досить плавно, еластично.

Атака проти посиленого захисту здійснюється шляхом:

- забезпечення власних воріт надійним прикриванням висунутих вперед гравців суперника;

- витягування суперника із зони його воріт через переведення гри до середини площадки;

- застосування подачі м'яча на вільну територію площадки;

- уникнення проведення атаки, розташувавшись в лінію;

- нанесення ударів по воротах здалеку;

- застосування зміни місць.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас