1 2 3 4 5 6 7 8 МЕТОДИ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ СТРЕСОВИХ СТАНІВ Стрес (від англ. - тиск, напруга) - поняття, що запропонував Г.Сельє в 1936 р. для позначення великого кола станів, котрі обумовлені виконанням діяльності в особливо складних умовах і виникають у відповідь на різноманітні екстремальні впливи-стресори. У фізіології цим поняттям позначали неспецифічну реакцію організму ("загального адаптаційного синдрому") у відповідь на будь-який несприятливий вплив, пізніше воно стало використовуватися для опису станів людини в екстремальних умовах на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях. До стресу можуть призводити інтенсивні переживання, пов'язані з утратою. Джерелом стресу стають і міжособистісні відносини. Стрес може викликатися конфліктною ситуацією, особливостями режиму здійснюваної діяльності та багатьма іншими чинниками. Закономірним наслідком стресових станів є зниження продуктивності різних видів діяльності, порушення психічного і соматичного здоров'я людини. Навчання у вищому навчальному закладі також характеризується високою нервово-психічною напругою, хронічною втомою, підвищеною тривогою, емоційним і інформаційним стресом і іншими етіологічними чинниками, дія яких у більшості випадків викликає перенапругу й астенізацію адаптаційних механізмів, виснаження функціональних резервів організму, зниження працездатності. Все це спричинює появу різних патологічних синдромів, серед яких найбільш поширені психосоматичні, а також неврози, хвороби органів дихання, серцево-судинної системи, органів травлення тощо. Дослідження свідчать, що всі основні захворювання виникають і розвиваються саме в період навчання у вищих навчальних закладах. Подані матеріали можуть бути використані для семінарських, практичних та лабораторних занять з таких дисциплін, спецкурсів та тем: "Практична психологія", "Медична психологія". "Психогігієна та психопрофілактика", "Психологія здоров'я", "Психотерапія адаптаційних розладів", "Управління стресом (стрес-менеджмент)", "Психічна саморегуляція стану", "Психологія управління". "Психологія екстремальних ситуацій" тощо. Метод Холмса-Раге Для оцінки рівня стресу можна використовувати методику Холмса-Раге. Автори вивчали залежність захворювань від різних стресогенних життєвих подій у майже п'яти тисяч пацієнтів. Вони дійшли висновку, що психічним і фізичним хворобам зазвичай передують певні серйозні зміни в житті людини. На підставі цього вони склали шкалу, в якій кожній важливій життєвій події відповідає певне число балів залежно від ступеня його стресогенності. ІНСТРУКЦІЯ.Уважно прочитайте весь перелік подій, щоб мати уявлення про те, які ситуації, події і життєві обставини викликають стрес. Потім необхідно ще раз прочитати кожний пункт. Проаналізуйте події, що відбулися з вами впродовж поточного року, і підрахуйте кількість балів, що відповідають цим подіям.
ОБРОБКА І ІНТЕРПРЕТАЦІЯ Необхідно підрахувати суму балів, що відповідає стресогенним подіям: - 150 балів - 50% ймовірності виникнення певної "хвороби стресу"; - 300 балів - 90% ймовірності захворювання. Велика кількість балів - це сигнал до того, що вам загрожує психосоматичне захворювання. Слід починати активно засвоювати адаптивну саморегуляцію стресу. 2. Тест самовідчуття (Вісман. Рікс) ІНСТРУКЦІЯ.Вам необхідно визначити й усвідомити середній рівень вашого стану за минулий день, за останній тиждень, або за більш тривалий період часу. Слід відповісти на запитання: "Як ви почувалися вчора?". 10. Абсолютний захват. Захоплена радість. Відчуття польоту. 9. Дуже радісно, у піднятому настрої. Відчував величезну насолоду. 8. Захоплено, у гарному настрої. 7. Почував себе дуже добре і бадьоро. 6. Нормально. 5. Почував себе злегка зниклим. Середньо. 4. Був у поганому настрої. 3. Подавлений стан. Погано. Виразно похмурий настрій. 2. Дуже розстроєний. Усе погано, просто жах. Почу вав себе нещасливим. 1. Глибока депресія. Зовсім упав духом. Усе чорно, безпросвітно. 3.Тест здоров'я (Голдберг) ІНСТРУКЦІЯ.Вам необхідно відповісти на запитання: "Як ви почувалися останнім часом?". Чи відчували ви останнім часом, що: Ви в стані зосередитися на тому, що робите?* Ви погано спите через занепокоєння? Ви виконуєте корисну роботу?* Ви здатні прийняти яке-небудь рішення?* Ви постійно знаходитеся в напрузі? Ви не в змозі перебороти труднощі? Ви здатні одержувати задоволення від ваших звичайних щоденних справ?* Ви готові протистояти труднощам?* Ви нещасливі і пригнічені? Ви втрачаєте впевненість у своїх силах? Ви думаєте про себе як про нікчемну людину? Ви загалом відчуваєте себе щасливим, незважаючи ні нащо?* ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ Коефіцієнт адаптованості знаходиться за співвідношенням кількості позитивних відповідей на запитання без знака і запитання зі знаком (*). 2+5+6+9+10+11 КА- 1+3+4+7+8+12 Середні показники: Чоловіки - 2,4 бала; Жінки -4,0 бала. 4.Тест САН (Самопочуття. Активність. Настрій) Ця методика призначена для самоконтролю і самооцінки самопочуття, активності і настрою.Шкала САН складається з індексів (3 2 1 0 1 2 3) і розташована між тридцятьма парами слів протилежного значення, що відображують рухливість, швидкість і темп протікання функцій (активність), силу, здоров'я, стомлення (самопочуття), а також характеристики емоційного стану (настрій). Перевагами тесту є його стислість і можливість кількаразового використання впродовж певного часу. ІНСТРУКЦІЯ. Слід співвіднести свій стан з ознаками за багатоступінчастою шкапою. Ви маєте вибрати і позначити цифру, що найбільш точно відбиває ваш стан на даний момент.
ОБРОБКА ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ.При обробці ці цифри перекодуються в такий спосіб. Негативні стани за шкалою САН приймаються за 1 бал, наступний за ним за 2 бали і так далі. Слід ураховувати те, що полюси шкали постійно змінюються. Позитивні стани завжди одержують високі бали, а негативні низькі. За цими балами розраховується середнє арифметичне як загалом, так і окремо за активністю, самопочуттям і настроєм. Зразок перекодування наведений у таблиці.
1 2 3 4 5 6 7 8 |