1   2   3
Ім'я файлу: 35 Психологічні технології освітнього тренінгу.doc
Розширення: doc
Розмір: 254кб.
Дата: 11.04.2020


ВСТУП
Дисципліна «Психологічні технології освітнього тренінгу» рекомендована Міністерством освіти і науки України для обов’язкового вивчення студентами-психологами згідно з концепцією викладання гуманітарних і суспільно-економічних дисциплін.

Мета вивчення дисципліни «Психологічні технології освітнього тренінгу» полягає в оволодінні майбутніми фахівцями основними поняттями сучасних психологічних технологій освітнього тренінгу, формуванні змістовних установок й орієнтирів, необхідних для організації психологічного забезпечення проведення тренінгу, удосконалення основних напрямків ефективності тренінгової роботи, раціональної організації і проектування її змісту.

Завдання вивчення навчальної дисципліни полягають у забезпеченні розуміння студентами: принципів розробки програм навчального тренінгу з опорою на розуміння рівня розвитку базових компетенцій учасників; конструювання методичного забезпечення освітнього тренінгу; проведення освітнього тренінгу; контролю рівня освоєння змісту тренінгу; застосування активних методів навчання; мотивування та контролювання навчальної діяльності студентів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • понятійно-категоріальний апарат дисципліни;

  • основні теоретичні проблеми курсу;

  • загальну класифікацію психологічних технологій навчання;

  • психолого-педагогічні особливості застосування окремих методів освітнього тренінгу в педагогічній практиці продуктивної освітньої соціалізації студентів;

  • науково-методичний зміст окремих технологій тренінгового навчання.


Ґрунтуючись на одержаних у процесі вивчення дисципліни знаннях, студенти повинні вміти:

  • комплексно аналізувати різноманітні навчальні ситуації на основі дидактичних принципів здійснення їх науково-психологічної оцінки;

  • використовувати засвоєні методичні засоби організації освітнього тренінгу в індивідуальній практиці викладання;

  • здійснювати оцінку перспективності застосування технологій та прийомів освітнього тренінгу у викладання психології.

Дисципліна «Психологічні технології освітнього тренінгу» є складовою циклу нормативних дисциплін навчального плану для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». Її освоєння ґрунтується на знаннях з педагогіки, педагогічної та вікової психології, методики викладання психології, а також на широкому колі психологічних знань, що отримані при вивченні практично всіх інших психологічних дисциплін. Освоєння курсу «Психологічні технології освітнього тренінгу» є важливим для проходження педагогічної (асистентської) практики.

Навчальна дисципліна «Психологічні технології освітнього тренінгу» викладається на основі теоретичної психології і тісно пов’язана з дисциплінами «Соціальна психологія», «Консультативна психологія», «Психологія управління», «Загальна психологія» та ін.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модуль 1. Психологічний зміст інноваційних методів навчання

Практичне заняття 1.1. Поняття компетентнісного підходу в сучасній освіті. Основні групи компетенцій

  1. Поняття компетентнісного підходу в сучасній освіті. Основні групи компетенцій.

  2. Відмінність інноваційних і традиційних методів навчання. Основні принципи інноваційного навчання.

  3. Місце освітнього тренінгу як методу організації навчання в системі дидактичних інструментів сучасної освіти.

  4. Вправи на актуалізацію індивідуального досвіду учасників із застосування інноваційних методів.


У ході підготовки до першого питання необхідно розуміти, що поняття «компетентнісний підхід» і «ключові компетенції» отримали розповсюдження порівняно недавно, у зв’язку з дискусіями* про проблеми і шляхи модернізації освіти. Компетентнісний підхід – це сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту освіти, організації освітнього процесу й оцінки освітніх результатів. Визначте ці принципи й основні положення, які до них відносяться.

Особливу увагу слід звернути увагу на ключові компетенції, оскільки вони, як вказують вчені, носять надпрофесійний і надпредметний характер. Завдяки їм список загальних компетенцій був розподілений на три категорії: інструментальні, міжособистісні та системні. Необхідно назвати їх та прослідкувати взаємозв’язки між ними.

Слід також обґрунтувати різницю між категоріями компетенцій.

Готуючись до другого питання, необхідно розпочати з розгляду основних інновацій в освіті, які спрямовані на формування особистості, її здатності до науково-технічної та інноваційної діяльності, на оновлення змісту освітнього процесу.

Необхідно проаналізувати відмінність інноваційних і традиційних методів навчання. Для кращого розуміння наведіть порівняльну характеристику між традиційними та інноваційними методами навчання.

Розгляньте основні принципи інноваційного навчання. Важливо зрозуміти, що компетентнісний підхід стверджує, а не відміняє інноваційний тип освіти, інтегруючи різні підходи і поєднуючи кращі традиції.

Необхідно розглянути основні ведучі освітні стратегії та форми роботи в них:

  • інформаційну (спрямовану на формування знань);

  • проблемно-дискусійну (пошукову), спрямовану на пошук рішення неоднозначної проблеми);

  • соціально-рольову (ігрову), яка передбачає використання отриманого знання в ситуації діяльності.

Пам’ятайте, що активні (інтерактивні) методи навчання передбачають інтенсивну взаємодію суб’єктів і націлені на організацію групової роботи.

У ході підготовки до третього та четвертого питань варто розпочати з аналізу поглядів вчених і практиків на соціальне психологічне навчання. Зокрема, активне соціально-психологічне навчання – це психолого-педагогічна форма вироблення й удосконалення різних умінь і навичок поведінки субєктів праці, яка здійснюється в умовах групової навчально-тренувальної діяльності. Активне навчання застосовується як для формування специфічних комунікативних умінь у представників професій, що працюють з людьми, так і з метою підвищення загальної психологічної компетентності, упорядкування культури психічної діяльності організації.

Слід розглянути три основні блоки, які складають активне соціально-психологічне навчання, а саме:

- дискусійні методи (різні варіанти «мозкового штурму»: групова дискусія, розбір практичних ситуацій, аналіз сконструйованих ситуацій тощо);

- ігрові методи (ділові ігри, дидактичні й управлінські ігри, рольові ігри, організаційно-діяльнісні ігри тощо);

- соціально-психологічні тренінги (комунікативні – постановка навичок поведінки, сенситивні – тренування міжособистісної чутливості, тренінги особистісного зростання – робота з особистісними комплексами і бар'єрами у спілкуванні, бізнес-тренінги – техніки з продажу, ведення переговорів, вирішення конфліктних ситуацій тощо).

Для кращого розуміння наведіть приклади та вправи на актуалізацію індивідуального досвіду учасників із застосування інноваційних методів.
Завдання для самостійної роботи


  1. Співвідношення понять «освітній тренінг», «активне навчання», «психотерапія», «психокорекція».

  2. Методологічні основи тренінгових методів навчання в роботах М.Форверга, К.С.Станіславського, Д.Н.Узнадзе та ін.

  3. Формування, розвивальний вплив, вирощування як принципи освітнього тренінгу.


Під час самостійної підготовки до практичного заняття необхідно проаналізувати співвідношення понять «освітній тренінг», «активне навчання», «психотерапія» та «психокорекція». Що вони означають? Це одне й те саме, чи різні поняття? Оскільки у різних авторів визначення розмиті, зверніть увагу на співвідношення основних понять, наведені І.В.Вачковим (Вачков И.В. Основы технологи группового тренинга. Учеб. пособие. – М.: Издательство «Ось-89», 1999. – 176 с.)

Проаналізувавши основні визначення, треба зосередитися на груповому психологічному тренінгу, що являє собою сукупність активних методів практичної психології. Зверніть увагу на специфічні ознаки та основні парадигми тренінгу.

Для закріплення теми практичного заняття необхідно ознайомитися з методологічними основами тренінгових методів навчання в роботах М.Форверга, К.С.Станіславського, Д.Н.Узнадзе та ін. Так, М.Форверг, говорячи про цінність рольової гри, на перший план висуває практичні активні дії учасника тренінгу як основні детермінанти успішності соціально-психологічного навчання. Набагато меншого значення він надає теоретичному обґрунтуванню когнітивних і емоційних джерел ефекту психодраматизації.

Засновник радянської школи психологічної установки Д.Н.Узнадзе, вказував, що основне в навчанні не конкретна навичка чи знання, а розвиток сил, які беруть участь у процесі навчання. Практика тренінгу акторської майстерності за системою К.С.Станіславського також зосереджена на дії. Прийом «фізичних дій», особливим способом перероблений, стає в системі К.С.Станіславського одним із кращих провідників до глибини психічного життя актора. Сутність не в фізичній дії, писав великий актор, а в тих умовах, обставинах, які її викликають.

Визначте зв'язок моторної та емоційної сторін психіки під час переживання повторних обставин для суб’єкта дії. Проаналізуйте процес формування, розвивальний вплив, вирощування як принципи освітнього тренінгу.

К онтрольні запитання та завдання

  1. Дайте характеристику компетентнісного підходу.

  2. Назвіть відмінності традиційних та інноваційних методів навчання.

  3. Визначте поняття соціально-психологічного навчання.

Рекомендована література:6; 7; 19 (342-379); 25; 31; 33; 40; 47; 51; 52.
Практичне заняття 1.2. Методи та технології освітнього тренінгу


  1. Тренінг розвитку теоретичних умінь, формування інструментальних та системних компетенцій учасників.

  2. Характеристика соціально-рольового тренінгу.

  3. Поняття ситуаційного тренінгу. Соціопсихокорекційні можливості групи при його організації.

  4. Тренінг спілкування як розвиток міжособистісної чутливості (сенситивності) учасників навчальної комунікації.

  5. Тренінг особистісного зростання.

  6. Основи духовно-орієнтованого тренінгу.


Розглядаючи методи та технології освітнього тренінгу необхідно згадати про ключові компетенції. Оскільки компетенція – це результат умілого застосування різних методів у поєднані з конкретною ситуацією, цінностями, здібностями і знаннями, навчальний тренінг завжди повинен бути спрямований на підвищенні цікавості суб'єкта до власного розвитку, на повазі інтересів кожного співробітника, на набутті знань членів команди і персональній мотивації до виконання роботи.

У ході підготовки до першого питання необхідно визначити зміст інструментальних та системних компетенцій. До інструментальних компетенцій відносять: загальні базові знання в обраній професії, здатність до аналізу та синтезу, до організації та планування, здатність вирішувати проблеми та приймати самостійні рішення тощо. Системні компетенції включають: здатність застосовувати знання на практиці, дослідницькі здібності, здатність адаптації до нових ситуацій, до генерації нових ідей, творчості, до розробки нових проектів і підприємництва, відповідальність за якість, сила волі та прагнення до успіху тощо. Міжособистісні компетенції базуються переважно на комунікативних здатностях.

Готуючись до другого питання слід зрозуміти, що соціально-рольовий тренінг – це одна із форм соціально-психологічного тренінгу спілкування, спрямована на вирішення внутрішніх конфліктів індивіда шляхом відпрацювання навичок тих чи інших соціальних функцій у навчальній групі. Цей вид тренінгу полягає у програванні конкретних епізодів, у яких один із учасників (протагоніст) грає самого себе, а інші виступають у заданих психологом ролях, співвіднесених з певним сюжетом. Сеанс рольової гри може бути записаний на плівку, потім відтворюватися, і учасники в ході її перегляду відмічають помилки і непродуктивні дії. Потім протагоніст пропонує своє нове рішення, а інші учасники після обговорення інсценують альтернативні стратегії, які також можуть бути записані. Рольова гра може продовжуватися до тих пір, поки не буде отримане задовільне виконання заданого епізоду. Необхідно проаналізувати можливості позитивного результату відпрацювання певних завдань.

Розгляд третього питання необхідно розпочати з пригадування теоретичних положень такої психотехніки як психодрама, яка була започаткована Дж.Морено. Ситуаційний тренінг є продовженням психодрами і спрямований на формування тих чи інших соціальних умінь, необхідних в певних життєвих ситуаціях, зокрема, під час встановлення контакту з новими людьми. З огляду на це, розгляньте й проаналізуйте змістовне наповнення ситуаційного тренінгу та, для прикладу, здійсніть набір необхідних вправ.

Подальшим розвитком ситуаційного тренінгу вважають соціодраму, яка спрямована на розкриття, аналіз і обробку індивідуальних уявлень і міжособистісних стосунків. Необхідно розрізняти, що психодрама спрямована на аналіз і вирішення психологічних проблем окремої людини, а мета соціодрами полягає не стільки у виявленні конфліктів кого-небудь із групи, скільки у досягненні ефективної взаємодії з партнерами в умовах ділового щоденного спілкування.

Пам’ятайте, що за допомогою соціодрами група може віднайти саму головну для неї подію, актуальні почуття і стосунки між членами групи, допомогти розкрити закладений потенціал тощо. Соціодрама допомагає кожному повернутися до реальності спілкування, дає можливість проявитися не тільки окремим індивідіумам, а й колективам. Важливо, що вона не прагне довести щось комусь, вона допомагає прояснити ситуацію, переосмислити те, що відбувається і зробити крок до соціальних змін.

Підготовку до четвертого питання потрібно розпочати з пригадування основних визначень стосовно міжособистісної чутливості або сензитивності особистості. Більшість авторів розглядають її як цілісну, загальну якість, як здатність прогнозувати почуття, думки і поведінку іншої людини. Американський психолог Г.Сміт визначає її як більш загальну здібність і виділяє чотири компоненти сензитивності:

  • сензитивність до спостереження (здатність, спостерігати, бачити і чути іншу людину й одночасно запам’ятовувати, як вона виглядала й що говорила);

  • теоретична сензитивність (здатність вибирати і застосовувати теорії для більш точних інтерпретацій і передбачувань думок, почуттів і дій інших людей);

  • номотетична сензитивність (здатність розуміти типового представника тієї чи іншої соціальної групи і використовувати це розуміння для передбачення поведінки інших людей, що належать до цієї групи);

  • ідеографічна сензитивність (здатність розуміти своєрідність кожної людини).

Необхідно розглянути також погляди Г.В.Олпорта, який описує вісім особистісних якостей, необхідних для того, щоб добре розбиратися в людях, а саме: досвід, схожість, інтелект, глибоке розуміння себе, складність, відстороненість, естетичні нахили та соціальний інтелект.

Переходячи до розгляду організації тренінгу спілкування як розвитку міжособистісної чутливості, необхідно ознайомитися з загальними порадами практиків. Так Ю.Н.Ємельянов виділяє наступні задачі сенситивного тренінгу:

  • підвищення само розуміння та розуміння інших;

  • чуттєве розуміння групових процесів, пізнання локальної структури;

  • розвиток ряду поведінкових навичок.

Л.А.Петровська виділяє два рівня цілей:

  • безпосередні цілі (загострення чутливості до групового процесу, поведінки інших, пов’язане з сприйняттям більшої кількості комунікативних стимулів);

  • метацілі або цілі більш високого рівня узагальнення (розвиток психологічної спостережливості, усвідомлення й інтерпретація обмежень, пов’язаних з певними стереотипами, уявлення власної впливовості на іншого тощо).

Далі необхідно розглянути різні психотехнічні вправи та рольові ігри, які пропонують практики для використання в міжособистісному тренінгу. Зазвичай пропонуються вправи трьох категорій:

  • спрямовані на вплив на стани групи вцілому або на кожного її учасника окремо (вправи на створення працездатності на початку роботи тренінгової групи, на початку дня, на підтримку і відновлення працездатності);

  • спрямовані на змістовну сторону роботи (встановлення контакту, сприйняття і розуміння емоційних станів партнерів, прийом і передача інформації, розвиток спостережливості, інтуїції тощо);

  • спрямовані на отримання зворотнього зв’язку (позитивний психологічний клімат в групі).

Для кращого розуміння форм організації сенситивного тренінгу необхідно проаналізувати його фази. Оскільки особливою відмінністю цього тренінгу вважається максимальна самостійність його учасників, метод заснований на актуалізації почуттів та емоцій за рахунок зворотного зв’язку, а не на інтелекті. Пам’ятайте, що зворотній зв'язок – це відверта передача інформації про своє відношення до іншої людини. Метою сенситивного тренінгу є формування умінь керувати стилем своєї поведінки за рахунок усвідомлення того, як вона сприймається оточуючими, розвиток уміння спостерігати, визначати психічні стани іншої людини за зовнішніми ознаками, і відповідно, будувати свою поведінку, розвивати емпатію.

Згадайте визначення емпатії та її психологічні механізми.

Надалі необхідно ознайомитися з фазами проведення сенситивного тренінгу та проаналізувати їх зміст. Як відомо, до основних фаз вчені й практики відносять: фазу розслаблення («розморожування»), фазу змін (зміна тактики і стратегії); фаза «заморожування» (закріплення нової стратегії поведінки).

Важливо пам’ятати, що в соціально-психологічному тренінгу предметом аналізу стають не ситуації, що сталися десь і з кимось, а події і відносини, які складаються у самій навчальній групі «тут і зараз».

Зверніть увагу на кількість учасників тренувальної групи та можливу тривалість тренінгу.

П’яте запитання необхідно розпочати із пригадування основ класичного соціально-психологічного тренінгу. Як його різновид – тренінг особистісного зростання, спрямований на розвиток психічних процесів (пізнавальних, вольових та емоційних), рис і якостей людини. Необхідно усвідомити, що мова йде про розвиток сприйняття, уявлень, пам’яті, уваги, мислення, мови, волі, емоційної стійкості, здібностей, рис характеру, спостережливості та інших характеристик людини.

Для кращого засвоєння матеріалу можна розглянути та підібрати вправи для розвитку будь-якої якості людини.

Готуючись до шостого питання, необхідно ознайомитися з основами духовно-орієнтованого тренінгу. Для цього розгляньте зміст духовно-орієнтованого тренінгу у Додатку А. Помиткін Е.О. вказує, що духовно-орієнтований тренінг – це одна із активних форм психологічної роботи в групі, спрямована на розвиток духовного потенціалу учасників, актуалізацію духовних цінностей (естетичних, гуманістичних, пізнавальних, екологічних, самопізнання, самовдосконалення та самореалізації), які притаманні особистостям з високим рівнем свідомості. Важливим є дотримання принципу конгруентності: єдності думки, висловлювання, поведінки та діяльності. Зокрема, досягнення відповідності стилю життя учасників тим ідеям, які вони пропагують.

Принцип дієвості тренінгової роботи: необхідні особистісні якості стають цінними в міжособистісному просторі й засвоюються як елементи поведінки учасників завдяки підтримці, схваленню одногрупників, повторенню окремих елементів. Кожний учасник може не тільки зрозуміти, але й відчути, усвідомити, тобто задіяними стає фізична, емоційно-вольова, інтелектуальна та духовна сфера особистості (ідеали, цінності, смисли).
Завдання для самостійної роботи



  1. Розробіть авторську вправу (вправи) для використання в освітньому тренінгу.


К онтрольні запитання та завдання


  1. Дайте загальну характеристику групових методів навчання.

  2. Назвіть принципи інноваційного навчання.

  3. Визначте відмінності ситуаційного тренінгу, психодрами та соціограми.

  4. В чому полягає мета тренінгу особистісного зростання.

  5. Основні завдання тренінгу міжособистісної чутливості.

  6. Назвіть основні фази тренінгу особистісного зростання.

  7. Охаратеризуйте ситуаційний тренінг.


Рекомендована література: 4; 6 (214-260);10; 16; 23; 26; 32 (380-385); 36; 37; 41; 46; 47; 54 (149-199).
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас