Ім'я файлу: Доповідь на тему.doc
Розширення: doc
Розмір: 78кб.
Дата: 16.05.2020
скачати

Доповідь на тему:

«Мережа логопедичної допомоги в системі народної освіти: спеціальні дошкільні сади і групи для дітей із порушенням мовлення, школи інтернату для дітей із ТПМ»
На сучасному етапі в спеціальній освіті України особливе місце займає логопедична допомога дітям та підліткам, що мають вади мовлення

Основною метою логопедичної допомоги в дошкільних та шкільних закладах є забезпечення ефективності навчально-виховного процесу та розвитку осіб із вадами мовлення, а також попередження мовленнєвих порушень та шкільної неуспішності.

Рання діагностика та рання логопедична допомога є актуальними проблемами сучасної спеціальної педагогіки як в Україні так і в усьому світі, тому діагностика мовленнєвих порушень у дітей у нашій державі починається вже в молодшому дошкільному віці.

В нашій державі згідно з «Концепцією спеціальної освіти осіб із психічними та фізичними вадами в Україні» (1996 р.) функ­ціонує поширена мережа спеціальних закладів для дітей із вадами мовлення, яка включає:

1) дошкільні заклади: спеціальні дошкільні заклади для дітей із тяжкими вадами мовлення спеціальні групи при масових загальноосвітніх дошкільних установах для дітей із загальним недорозвиненням мовлення;

- для дітей Із фонетико-фонематичним недорозвиненням мов­лення;

- для дітей із заїканням;

2) спеціальні загальноосвітні школи-інтернати для дітей із тяжкими вадами мовлення;

3) логопедичні пункти при масових загальноосвітніх та спе­ціальних школах.

Логопедична робота в спеціальних дошкільних закладах починається у вересні з 2-3-тижневого обстеження мовлення дітей, стану загальної та дрібної моторики, виявлення рівня їх психічного розвитку. Після обстеження логопедом складається план корекціної роботи, згідно з яким у першу половину дня він проводить фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття. В другій половині дня, згідно завдань логопеда, заняття з дітьми проводить вихователь (як підгрупові, так і індивідуальні).

Проведення всього комплексу корекційного навчання в дошкільній установі потребує поєднання спеціальних логопедичних занять із виконанням загальних програмових вимог.

Згідно «Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (школу, клас) України для дітей із вадами фізичного або розумового розвитку (13.05.93)» в нашій державі продовжує функціонувати школа для дітей із вадами мовлення, в якій навчаються діти з нормальним слухом та первинно збереженим інтелектом, які мають тяжкі системні мовленнєві порушення.

В Україні на 2000 рік нараховувалося 14 шкіл для дітей ТПМ, які охоплювали 3,2 тис учнів.

Спеціальні школи цього типу мають два відділення»:

- перше відділення для дітей із загальним недорозвиненням мовлення (алалію, афазією, дизартрією, ринолалію,), яке значно ускладнює або робить неможливим їх навчання в масовій школі;

- друге відділення для дітей із тяжкою формою заїкання при нормально розвиненому мовленні.

Корекція порушень усного та писемного мовлення в учнів спеціальної школи для дітей із ТПМ передбачає систематичну роботу під час всього навчально-виховного процесу, але в найбільшій мірі на уроках рідної мови.

Логопедична робота в школі для дітей із ТПМ проводиться шляхом поєднання фронтальних та індивідуальних форм роботи. Індивідуальні логопедичні заняття вчитель-логопед проводить у позаурочний час. Логопедична допомога в спеціальній школі передбачає залучення до корекційної роботи, окрім логопеда, вчителя та вихователя.

З метою профілактики помилок читання та письма, виправлення мовленнєвих вад в учнів масової загальноосвітньої школи згідно «Положення про логопедичні пункти загальноосвітньої школи (31.05.93)» в Україні створено велику мережу логопунктів у масових школах.

Характерною особливістю роботи логопеда загальноосвітньої школи є те, що прийом учнів на логопункт він здійснює протягом усього навчального року, причому одночасно працює з 25 — 30 учнями.

Основною формою організації начально-корекційної роботи на шкільному логопункті є групові заняття (4-5 чоловік), які проводяться через день з усіма категоріями учнів. З учнями, в яких наявні дизартрія, ринолалія або інші мовленнєві вади спричинені порушенням будови артикуляційного апарату, проводять 2-3 рази на тиждень індивідуальні заняття.

В освітній системі спеціального дошкільного закладу вагоме місце посідає логопедичний корекційнопедагогічний вплив. Він спрямований на усунення мовленнєвого дефекту у дітей, а також на попередження можливих труднощів у процесі шкільного навчання (підготовка до навчання грамоти, профілактика дисграфії, вдосконалення пізнавальних процесів і забезпечення особистісної готовності до навчання в школі).

Досягнення мети навчання і корекції забезпечується постановкою широкого кола освітніх, виховних, корекційних і розвиваючих завдань, вирішення яких здійснюється логопедами та вихователями на спеціальних індивідуальних і фронтальних заняттях, а також завдяки створенню єдиного мовного режиму в дитячому садку (контроль за мовленням дітей протягом усього дня).

Планування і змістовне наповнення корекційного навчання визначається програмами, методичними матеріалами та будується з урахуванням віку дітей, профілю групи та індивідуальних проявів мовленнєвого дефекту. Створення спеціальних логопедичних груп, організація та проведення логопедичної роботи в них здійснюються в кілька етапів:

 відбір і комплектування груп;

 комплексне обстеження дітей;

 здійснення процесу навчання;

 складання перспективних планів індивідуальної та фронтальної роботи у відповідності до загальноосвітньої та корекційної програм;

 реалізація планів логопедичної роботи на заняттях та протягом режимних моментів з використанням сучасних науково обґрунтованих й оптимальних прийомів, засобів і методів навчання, у тому числі технічних засобів й інформаційних технологій;

 забезпечення проміжного і підсумкового контролю;

 аналіз результатів корекційного навчання, складання зведених характеристик на дітей.

Крім безпосередньої діагностичної, навчально-корекційної та виховної роботи з дітьми в обов‘язки логопедів входить також:

 участь у проведенні медико-психолого-педагогічних консультацій;

 консультативно-педагогічна робота з батьками;

 ведення поточної документації,

 оформлення стендів, виставок книг, демонстраційних папок з інформаційно-просвітницькою метою;

 надання консультативно-методичної допомоги вихователям, психологу та музичному керівникові;

 навчально-методична робота зі студентами в рамках договору про співробітництво і взаємодопомогу з Інститутом корекційної педагогіки і психології.

Перспективи розвитку логопедичного напрямку роботи дитячого садка пов'язані з орієнтацією на вдосконалення змісту і методик навчання й розвитку дітей з мовленнєвою патологією.

Прийом дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу здійснюється керівником закладу протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, свідоцтва про народження дитини, направлення місцевого органу управління освітою, висновку ПМПК, медичної довідки, довідки дільничного лікаря про стан здоров'я дитини та епідеміологічне оточення, довідки про щеплення. Крім того, всім дітям з недорозвиненням мовлення рекомендовано мати висновок сурдолога.

До дошкільних навчальних закладів (груп) для дітей з порушеннями мовлення зараховуються діти, які мають тяжкі мовленнєві розлади (ринолалію, заїкання, дизартрію тощо) та фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення при збереженому слуху та інтелекті.

У дитячі садки, ясла-садки і окремі групи при масових дитячих садках приймаються діти з вадами мовлення у віці від 2 до 7 років. Комплектування груп здійснюється за віковим принципом. Бажано, щоб в одну групу зараховувалися діти однакового віку. Наприклад, у першу молодшу групу - від 2 до 3 років, у другу молодшу - від 3 до 4 років, у середню - від 4 до 5 років, у старшу - від 5 до 6 років і в підготовчу до школи групу - від 6 до 7 років.

У групи для дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями (ринолалія, заїкання, загальне недорозвинення, алалія, афазія, дизартрія)зараховуються діти з 2-х років, а діти з фонетико-фонематичним недорозвиненням – з 4-х років.

Тривалість перебування дітей з порушеннями мовлення у тій чи іншій спеціальній дошкільній установі встановлюється ПМПК залежно від рівня та ступеня мовленнєвого порушення:

 діти із ЗНМ, дизартрією, ринолалією, алалією, афазією зараховуються на 2-3 роки (залежно від віку та рівня мовленнєвого недорозвинення);

 діти з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення зараховуються на один рік навчання;

 діти з порушенням вимови окремих звуків зараховуються з 5 років на півроку;

 заїкуваті діти - на один рік.

Комплектування груп здійснюється за віковими ознаками з урахуванням характеру і рівня мовленнєвого недорозвинення. Наповнюваність групи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення не повинна перевищувати 12 дітей, з фонетико-фонетичним недорозвиненням мовлення – 15 дітей.

Після закінчення встановленого терміну діти, які потребують продовження навчання, повторно обстежуються членами ПМПК. Підставою для продовження терміну навчання може бути тяжкість дефекту, соматична ослабленість, пропуски занять через хворобу та інші об'єктивні причини.

Не зараховуються до дошкільних навчальних закладів для дітей з ТПМ діти, які мають значні порушення слуху, зору, розумово відсталі діти, діти з психопатоподібною поведінкою, хворі на епілепсію, шизофренію; діти з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, які самостійно не пересуваються і потребують особливого догляду.

Серед організаційних засад логопедичної допомоги у дошкільному закладі важливим є розрахунок і розподіл робочого часу логопеда. Щотижневе навантаження логопеда становить 20 годин (по 4 години на робочий день). Орієнтовно 3 години відводиться безпосередньо на корекційно-логопедичну роботу, решта часу – на методично-консультативну та просвітницьку роботу. Зазвичай логопед проводить щоденні заняття в ранкові години з 9.00. Ці заняття можуть бути фронтальними (з усією групою дітей) та підгруповими (з 2-6 дітьми). Крім того, проводяться індивідуальні заняття (в той час, коли більшість дітей перебуває з вихователем на прогулянці).

Вихователь проводить щоденні заняття в ранкові та вечірні години (як фронтальні, так і підгрупові й індивідуальні) за завданнями логопеда. Раз або два рази на тиждень логопед виходить на роботу у другу половину дня для надання консультацій батькам та проведення відкритих занять для батьків з просвітницькою метою.

Як правило, заняття відбувається за такою структурою:

1). Організаційна частина. Метою її є пробудження інтересу дітей до змісту заняття. Охоплює вона такі аспекти, як формулювання мети та пояснення шляхів її досягнення;

2). Основна частина заняття. Педагог послідовно формулює дітям навчальні завдання, організовує їх самостійну діяльність, спрямовану на вирішення завдань;

3). Підсумкова частина.

Традиційно у першій молодшій групі групове заняття триває 10-15 хв., у другій молодшій і середній групах – 15-20 хв., у старшій –20-25 хв., у підготовчій – 30-35 хв.

В обов‘язок логопеда дошкільного закладу для дітей з ТПМ входить ведення певної документації.

На кожну дитину спеціаліст з логопедії оформляє індивідуальну мовленнєву картку. Вона заповнюється на початку року після обстеження дитини. Наприкінці року в ній відмічаються зміни, які відбулися в розвитку дитини після корекційного навчання.

У картці зазначаються анкетні дані, відомості про сім‘ю дитини, стан її здоров‘я, характеризується ранній мовленнєвий і фізичний розвиток дитини, описується стан її звуковимови, розвиток фонематичних процесів (сприймання, уявлення, аналіз і синтез), сформованість складової структури слова, актуальний стан лексикограматичної складової мовлення та розвиток зв‘язного мовлення.

Характеризуються пізнавальна та емоційно-вольова сфери дитини, а саме, відомості про особливості сприймання, уваги, пам‘яті, мислення, уяви; аналізується поведінка дитини та її емоційна реакція на різні ситуації.

Дається характеристика рухової сфери дитини. Описується стан загальної довільної моторики, мімічної й артикуляційної мускулатури, дрібних диференційованих рухів пальців і кистей рук.

Наприкінці картки подаються розширені логопедичні висновки за всіма розділами обстеження та пропонується програма індивідуальної корекційної роботи.

У документації логопеда обов‘язково зберігаються витяги з протоколів засідання психолого-медикопедагогічної консультації на кожну дитину.

Логопед ДНЗ проводить планування своєї роботи за різними напрямками. Протягом навчального року він розробляє:

а) перспективний і календарний план корекційної роботи;

б) плани фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять;

в) план методичної, консультаційно-просвітницької роботи та роботи з професійного саморозвитку.

На кожну дитину фахівцем заводиться індивідуальний зошит для занять, в якому щотижня (але не рідше одного разу на місяць) логопед планує корекційну роботу. Щодня вихователем фіксується виконання дитиною навчальних завдань у другій половині дня.

При складанні перспективного плану логопеда обов‘язково передбачається:

 залучення лікарів до обстеження та лікування дітей;

 проведення бесід та консультацій з вихователями;

 проведення відкритих логопедичних занять для логопедів, вихователів закладу;

 консультативне обстеження дітей з тяжкими порушеннями мовлення із залученням інших фахівців (психоневролога, вихователя, музичного працівника);

 участь у педрадах, семінарах, консультаціях, методичних об'єднаннях, конференціях;

 зв'язок з батьками (індивідуальні бесіди, залучення батьків до виконання домашніх завдань, оформлення тематичних виставок, проведення зборів, організація випусків дітей у присутності батьків тощо).

Складання планів на кожне фронтальне заняття є обов'язковим. У плані необхідно вказувати тему, мету заняття, обладнання, орієнтовний його хід. Вихователь відвідує заняття логопеда, записує його хід і помилки дітей, дає аналіз, який фіксує в графі обліку.

Кожна дитина спеціальної групи повинна мати індивідуальний зошит (папку). В ньому логопед записує дату проведення та зміст заняття. Зошити оформляються барвисто: логопед, вихователі або батьки (за завданням) наклеюють картинки, записують вірші та оповідання. На вихідні дні до понеділка ці зошити віддають батькам, щоб вони виконували навчальні завдання разом з дитиною вдома. А потім протягом тижня за цими зошитами з дітьми працюють вихователі.

Серед документації групи є зошит взаємозв'язку логопеда та вихователя. У цей зошит логопед записує вихователю завдання для логопедичної роботи з окремими дітьми (від 3 до 6 осіб). Наприклад, виконання артикуляційних вправ, автоматизація поставлених логопедом звуків у складах, словах, реченнях тощо. Можна запланувати бесіду за спеціально підібраними логопедом предметними і сюжетними малюнками, або рекомендувати вправи на повторення текстів і віршів, відпрацьованих раніше з логопедом. Плануються різні варіанти вправ з розвитку уваги, пам'яті, мислення, ігри на розрізнення звуків, ігри та вправи з формування лексико-граматичної будови мовлення тощо. Всі види завдань повинні бути знайомі дітям і докладно пояснені вихователю. У графі обліку вихователь відзначає, як засвоєно матеріал дітьми, у кого і в зв'язку з чим виникали труднощі.

Також логопед веде журнал відвідування дітей, в якому обліковується участь дітей у підгрупових й індивідуальних заняттях, та журнал обліку (руху) дітей, де вказуються відомості про дитину та її батьків.

Важливим документом є щорічний звіт. Наприкінці року всі логопеди пишуть звіт про ефективність проведеної роботи, здають його старшому логопеду, який подає зведений звіт до міського управління освіти. У цих звітах наводяться такі відомості:

1. Дата комплектування групи дітей.

2. Кількість дітей, які поступили в групу (розподіл їх за діагнозами).

3. Кількість випущених дітей, з них:

• із правильним мовленням;

• зі значним поліпшенням;

• без значного поліпшення.

4. Рекомендовано направити:

• у масову школу;

• у масову школу з відвідуванням логопункту;

• у спеціальну школу (клас) для дітей з ТПМ;

• у масовий дитсадок.

5. Кількість дітей, які залишилися на повторний й курс корекційного навчання, і розподіл їх за діагнозами.

6. Кількість дітей, що вибули протягом року.

7. Виконання заходів, передбачених перспективним планом роботи.

До організаційних засад логопедичної допомоги у ДНЗ для дітей з ТПМ ми віднесли напрямки та етапи логопедичної роботи, коло обов‘язків логопеда, принципи та зміст комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу, розподіл робочого часу логопеда у ДНЗ, організація і тривалість занять та перелік логопедичної документації.

Чітко визначені унормовані організаційні засади логопедичної допомоги у спеціальному дошкільному закладі компенсуючого або комбінованого типу для дітей з ТПМ дозволяють налагодити органічний зв'язок між логопедичним впливом й освітнім процесом, у якому діагностика, корекція і профілактика мовленнєвих порушень є не самоціллю, а засобом розвитку особистості дитини.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас