НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА
Факультет соціально-економічної освіти та управління
Кафедра теорії та технології соціальної роботи
КУРСОВАЯ РОБОТА
з дисципліни «Соціальна робота з різними групами клієнтів»
на тему :
Медіація у діяльності соціальних працівників з людьми похилого віку
( на прикладі конкретного соціального проекту )
« Підвищення кваліфікації медіаторів із роботи з похили людьми »
Студентки ІІІ курсу 33-СРМ групи
напряму підготовки Соціальна робота
спеціальності Соціальна робота
Менеджмент
Керівник викладач Івженко Інна Борисівна
Національна шкала______________
Кількість балів___Оцінка: ECTS___
Члени комісії ___________ _________________
( підпис ) ( прізвище та ініціали )
___________ _________________
( підпис ) ( прізвище та ініціали )
___________ _________________
( підпис ) ( прізвище та ініціали )
Київ – 2018
ПЛАН
ВСТУП 3
ОСНОВНА ЧАСТИНА 7
РОЗРОБКА СОЦІАЛЬНОГО ПРОЕКТУ 20
1.Аналіз ситуації 20
2.Текстовий опис проекту 21
22
3.Очікувані результати проекту 22
4. Вибір способів і ресурсів 23
5. Планування проекту (робочий план проекту) 24
6. Фінансове обговорення проекту 28
7. Контроль і оцінка проекту 28
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31
СТАТУС ГРОМАДЯН ПОХИЛОГО ВІКУ ТА ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ В ЗАКОНІ УКРАЇНИ 38
ВСТУП
Соціальна робота з людьми похилого віку (людьми пізньої дорослості) займає пріоритетне місце в системі соціального захисту населення. Пізня дорослість по праву займає важливе місце в житті людини.
До кінця XX століття демографічна ситуація в корені змінилася: вікова структура населення більшості країн світу, у тому числі і в Україні, нагадує вже не стільки піраміду, скільки колону, що характеризується щодо малою чисельністю дітей, осіб молодого і зрілого віку і щодо високою чисельністю осіб старших вікових груп.
Для соціальної ж сфери головним є той факт, що серед старих людей виявляється тенденція до повільно наростаючих хворобливих патологічних процесів, що приймають хронічний плин і важко піддається лікуванню. Якщо взяти до уваги, що з 40 - 45 років уже відбувається "нагромадження" хвороб, то зрозуміло, чому так багато серед дуже старих людей осіб, не здатних навіть до самого елементарного самообслуговування.
Обтяжуючими виявилися і результати клініко-епідеміологічних досліджень психічного здоров'я населення похилого віку. Зі збільшенням тривалості життя неухильно росте число психічно хворих старих людей, переважно з деменціями. Зі збільшенням тривалості життя зростає і період безпомічного існування старих людей з різними хронічними і психічними захворюваннями.
Старі люди з порушеннями повсякденних функцій складають приблизно 60% усіх тих, хто повідомляє про наявність у них яких-небудь захворювань; лише половина з них у стані виділити якесь основне захворювання. За даними польських геронтологів, тільки 24% осіб старше 60 років, що живуть у комфортних умовах, можна вважати практично здоровими; серед живучих у незадовільних умовах таких старих людей всего 9%; 10% осіб старше 60 років не можуть самостійно виходити з будинку і мають потребу в постійній сімейній, соціальній або медичній допомозі. [2].
На думку американських дослідників, якщо вважати, що цей період починається після 60 років, то для окремих людей він може тривати ще 40 років. В окремих суспільствах люди в роки своєї пізньої дорослості займають офіційний стан «старійшин». У різних суспільствах старі люди часто сприймаються крізь призму стереотипів.
За результатами опитувань населення в різних країнах світу, виявилось, що існують як позитивні, так і негативні уявлення про старих людей, що впливає на ставлення до них суспільства. Ці стереотипи заважають сприймати людей похилого віку диференційовано, як індивідуумів, які дійсно мають між собою певні розбіжності, і можуть сприяти виникненню соціальних установок і дій, які відбивають у них бажання брати активну участь у повсякденній праці й проведенні дозвілля.
Негативні стереотипи: більшість старих людей бідні; більшість старих людей не можуть звести кінці з кінцями через інфляцію; у більшості старих людей є житлові проблеми; старі люди, як правило, слабкі та хворі, старі люди не є політичною силою і потребують захисту; більшість старих людей погано справляється з роботою; працездатність, продуктивність, мотивація, здатність сприймати новизну, творча активність у них нижчі, ніж у молодих працівників; у старих людей знижуються інтелектуальні здібності, погіршується пам'ять, у них нижча здатність до навчання; старі люди часто інтелектуально регідні і догматичні; більшість з них закостеніли у своїх звичках і не здатні їх змінювати; більшість із старих людей живуть в соціальній ізоляції і страждають від самотності, утримуються в будинках для престарілих.
Позитивні стереотипи: старі люди належать до досить заможної частини населення, працюючі члени суспільства щедро забезпечують їх пенсіями і допомога ми; старі люди є потенційною політичною силою, вони голосують і беруть участь у політичному житті, вони єдині у своїх переконаннях і їх багато; старі легко сходяться з іншими людьми, вони добрі і привітні; більшість з них вирізняється зрілістю, життєвим досвідом і мудрістю, вони цікаві люди; більшість старих людей вміють слухати і особливо терплячі до дітей; більшість старих людей характеризуються добротою і щирістю щодо своїх дітей і онуків; науковий інтерес до проблем старості з'явився у зарубіжних дослідженнях в 60-х роках минулого століття.
Для позначення байдужої установки щодо старих людей використовується термін «ейджизм». Ейджизм - соціальна установка, що постає у невиправдано високій оцінці молодості і дискримінації старих людей. Ряд досліджень показали, що установки щодо старих людей нерідко амбівалентні, внутрішньо протилежні. Їх часто вважають і мудрими, і не сповна розуму; добродушними та буркотунами, завжди чимось невдоволеними; такими, що виявляють турботу про оточення, і байдужими, некомунікабельними.
Основними напрямами соціальної роботи є: виявлення осіб, які потребують соціального піклування вдома й у спеціальних установах; створення умов для прояву активності людей похилого віку в мікросоціумі й задоволення їхніх інтересів; роз'яснювальна робота серед близьких і різних людей похилого віку.
Обєкт дослідження - люди літнього та старого віку як соціальна спільність.
Предмет дослідження - соціальне обслуговування людей похилого віку.
Мета дослідження - розглянути особливості соціальної роботи серед людей похилого віку в сучасній соціокультурній ситуації.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
1)розглянути людей літнього та старого віку як соціальна спільність;
2)дослідити участь людей літнього віку в житті сучасного суспільства;
3 )проаналізувати правовий захист престарілих людей;
4)охарактеризувати ставлення до людей похилого віку у зарубіжних країнах;
5) розглянути напрям соціальної роботи з людьми похилого віку через метод медіація;
6) дослідити соціальну роботу з людьми літнього та старого віку
Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, з основної частині , проекту , додатків , висновків, списку використаної літератури.
База практики. Громадська організація «Єдність, Спорт та Дружба».
1 2 3 4 5 6 7