Ім'я файлу: Реферат з філософіЇ. Скутіна О.А. ПЦБ-167.docx
Розширення: docx
Розмір: 39кб.
Дата: 23.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
КР Організація власної справи Фещук.docx
Витичак заняття.docx

ОДАБА

Міністерство Освіти та Науки України

Кафедра філософії, політологія, психології та права

Реферат на тему:

“Матеріалістична діалектика К. Маркса і Ф. Енгельса.”

Виконав студент групи

ПЦБ-167:

Олексій Скутін

Перевірив:

Кадієвська І.А.

Одеса 2020

Зміст

  1. Історія виникнення марксизму……………………………………………3

  2. Походження назви………………………………………………………....4

  3. Основні положення………………………………………………………...5

  4. Діалектичний матеріалізм як заперечення філософії……………………7

  5. Науковий метод і діалектичний матеріалізм………………………........10

Висновок……………………………………...………………………………11

Список джерел………………………………………………………………..12

Діалектичний матеріалізм - філософський напрямок, що базується на матеріалізмі і матеріалістичному розумінні діалектики Гегеля. Основними постулатами цього напрямку є: первинність матеріального (об'єктивного світу) і вторинність ідеального (суб'єктивного, можливого); всебічна зв'язок і постійний рух різних систем на основі внутрішніх механізмів руху і розвитку - постійного подолання неминучих протиріч. Основою вчення послужили ідеї К. Маркса і Ф. Енгельса, розвинені Леніним та іншими філософами-марксистами.

  1. Історія виникнення марксизму

Батьківщина марксизму — Німеччина. Його творці — Карл Маркс (1818— 1883) і Фрідріх Енгельс (1820—1895). Час створення — 40-ві роки XIX ст. Виникнення марксизму було детерміноване конкретними соціально-економічними і політичними передумовами. В кінці XVIII ст. в Англії почався промисловий переворот, який у ХЇХ ст. охопив інші європейські держави. Формувалися нові класи— буржуазія і пролетаріат. Глибшала безодня між багатством і бідністю. В середовищі робітничого класу зростало незадоволення станом справ. Поступово воно переростає у страйки, організовані виступи проти існуючого економічного та політичного ладу, Деякі з них набули великого розмаху і резонансу. Соціальні конфлікти та потрясіння цього періоду, закономірно викликали у свідомості робітників та прогресивної інтелігенції багато запитань про перспективи розвитку суспільства. Марксизм у цілому і його філософія прагне дати відповіді на ці запитання.

Велику роль у формуванні марксистського філософського бачення світу відіграв бурхливий розвиток природознавства у першій половині ХІХ ст. Відкриття закону збереження і перетворення енергії (Майєр) у поєднані із законом збереження і перетворення речовини стало науковою основою для філософських висновків про вічність матерії та руху, єдність різноманітних форм руху, їх взаємодію і взаємоперехід, Створення клітинної теорії живої речовини німецькими біологами Т. Шванном і М. Шлейденом дозволило зробити філософський висновок про єдність усіх живих організмів і про те, що основою цієї єдності є клітина. Вчення Ч. Дарвіна нанесло руйнівний удар по релігійних уявленнях стосовно походження життя на планеті і виникнення людини. У філософському аспекті набула належної аргументації ідея безперервної еволюції органічного світу, закономірного виникнення людини як вінця природи.

  1. Походження назви

Маркс є засновником матеріалістичного розуміння ідеалістичної діалектики Г. В. Ф. Гегеля. У цьому він спирався на філософський матеріалізм Л. А. Фейєрбаха. (Див. «Тези про Фейєрбаха»).

К. Маркс не використав термін «діалектичний матеріалізм». У 1887 році цей термін вперше вжив Йосип Діцген в своїй роботі «Екскурсії соціаліста в область теорії пізнання», однак помітну роль в марксизмі це поняття почало грати тільки після його використання Плехановим в роботі 1891 року, присвяченій 60-ій річниці з дня смерті Гегеля. З точки зору В. І. Леніна, Йосип Діцген використовував цей термін, щоб відокремити «сучасний» матеріалізм діалектиків від «старого» механічного матеріалізму, як їх назвав Енгельс.

У «Анти-Дюрінгу» Енгельс писав, що «сучасний» матеріалізм відрізняється від «старого» матеріалізму як заперечення заперечення, тобто доповнює матеріалізм ідеями, виробленими в ході тривалого розвитку переважно ідеалістичної філософії, природознавства і самої історії, але при цьому зберігши його неминущу основу - першість матеріального буття.

З точки зору Енгельса «сучасний» матеріалізм тим самим перестав бути філософією і став світоглядом, яке:

  • не потребує особливої ​​філософської «науці наук», подібної гегельянству;

  • долає філософію за формою - як стоїть над науками, але зберігає її по корисному змістом - як метод наукового пізнання;

З точки зору сучасного дослідника Пола Томаса, головна роль в створенні поняття діалектичного матеріалізму належить Енгельсу, який намагався поєднати філософію і науку і поєднати погляди Маркса і теорію еволюції Дарвіна. Згідно Томасу, Енгельсу, як і багатьом у вікторіанську епоху, було важко прийняти випадковий і нетеологіческі характер принципу природного відбору за Дарвіном. Енгельс вважав соціальну або історичну еволюцію одним з аспектів біологічної еволюції, тому і соціально-історичні, і біологічні зміни підпорядковувалися в його розумінні одним і тим же «діалектичним законам».

У російську літературу термін «діалектичний матеріалізм» ввів Г. В. Плеханов. Активно використовував термін В. І. Ленін, називаючи діалектичний матеріалізм «філософією марксизму» і приписуючи термін Енгельсу.

  1. Основні положення

Згідно з діалектичним матеріалізмом:

  • матерія це уявна абстракція, що позначає загальну якість тілесно існуючих речей - все те, що, діючи на наші органи чуття, виробляє відчуття, об'єктивна реальність, дана нам у відчутті;

  • матерія нестворювана, вічна, була завжди, нескінченна в просторі;

  • рух це уявна абстракція, що позначає загальну якість тілесно існуючих видів руху;

  • рух це спосіб існування матерії, бо нічого не може існувати поза матерією, і не існує матерії без руху - рух неуничтожимо;

  • характер руху діалектичний, тобто обумовлений матеріальним, реальним співіснуванням двох взаємно суперечать сторін цього руху;

  • взаємозв'язок предметів і явищ загальна - кожен предмет і явище має взаємний зв'язок з кожним з решти;

  • вища форма руху це мислення (абстрактне людське мислення, а не психічний процес мислення, властивий і тваринам);

  • протилежність матерії і мислення існує лише в межах умогляду абстрактного людського мислення;

  • матерія невіддільна від мислення;

  • мислення існувало завжди;

  • відображення це властивість матерії, матеріал, природний і об'єктивний процес, в якому матерія сама відображає себе;

  • свідомість, пізнання і самосвідомість є високорозвинені форми відображення матерією самої себе мислячим органом – мозком;

  • вища форма відображення це мислення окремої особистості (абстрактне людське мислення, а не психічний процес мислення, властивий і тваринам). Кожна людська думка про матеріальної дійсності це завжди і тільки у вигляді думки виражене відносини матеріальної дійсності до самої себе;

  • матерія розуміється як розвивається в часі, тобто конкретно-історична. «Суспільне буття» виникає як етап спільно трудящих гомінідів. Свідомість людини є ніщо інше як «суспільне буття», тобто конкретна соціально-історична форма відображення дійсності навколо людини;

  • загальні форми свідомості: рух, простір і час - властиві самій матерії і не є властивими лише тільки людській свідомості;

  • свобода як така є знання природної необхідності (мислення необхідності, відображення природи людським мисленням);

  • свобода волі є здатність застосовувати знання (здійснювати мислення необхідності).

  • свобода особистості це її можливості застосовувати свої знання;

Великий вплив на формування філософських поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса мала класична німецька філософія, особливо праці Г. Гегеля і JL Фейєрбаха. Маркс і Енгельс критично сприйняли й застосували на абсолютно нових засадах гегелівське вчення про діалектику як теорію розвитку та філософський метод. По-новому трактуються також філософські ідеї Фейєрбаха, зокрема щодо об'єктивності матерії, сутності людини, критики релігії. Якісно відрізняючись від німецької класики за духом і змістом, марксистська філософія успадкувала від неї раціоналізм як спосіб пояснення і осягнення дійсності. Крім найзагальніших закономірностей розвитку природи, суспільства і пізнання, Маркс і Енгельс включають до предмету філософії також людину, практичне і духовно-практичне відношення людини і світу. Віра в силу розуму, наукове знання, соціальний прогрес представлені тут максимально повно, що визначило її оптимістичний характер і забезпечило широку підтримку та багатьох послідовників.

  1. Діалектичний матеріалізм як заперечення філософії

Згідно Енгельсу, діалектичний матеріалізм є не філософією, окремої від приватних наук і стоїть над ними, а світоглядом. Це світогляд складається у скасуванні будь-філософії, що стоїть над конкретними науками про що-небудь. Марксизм став на бік матеріалізму й піддав нищівній критиці не тільки "чистий" ідеалізм , а й будь-які щонайменші відхилення в його бік. Дісталося й релігії. Адже однією з особливостей марксистської філософії є атеїзм. У цьому вченні релігія піддається критиці, хоча є й серйозне розуміння цього феномену людства. Творці марксизму використовують матеріалістичні ідеї античної філософії, епохи Відродження, Нового часу, Фейсрбаха, але йдуть значно далі: матеріалізм стає діалектичним, а діалектика матеріалістичною (це отримало назву „революційного перевороту в філософії”). В рамках конкретної філософської концепції виникла можливість застосувати діалектику для аналізу не лише свідомості, а й природи, економічних, соціальних, політичних та інших процесів у суспільстві.

Принципово по-новому вирішується комплекс питань, пов'язаних з життям суспільства. Попередня філософія вбачала джерело розвитку суспільства в ідеях, поглядах, теоріях, які в різні історичні епохи мали виоішальний вплив на життя людей, визначали політику, мораль, економіку, характер державного устрою тощо. Філософія марксизму переносить акцент на економічне життя суспільства, насамперед на сферу матеріального виробництва. Виробничі стосунки визначають усі інші відносини між людьми і утворюють суспільний базис. Вони визначають і суспільну свідомість. К. Марксу та Ф. Енгельсу вдалося відкрити феномен повторюваності певних явищ у суспільних процесах (не тільки природа розвивається за певними законами), виділити окремі етапи в його розвитку, які були названі суспільно-економічними формаціями, по-новому оцінити роль народних мас та окремих особистостей в історії, дати своє розуміння причин виникнення і функціонування держави, соціальних класів, їхньої боротьби між собою, показати еволюцію сім'ї та ін.

Особливе місце у філософії марксизму посідає проблема людини. Вказуючи на подвійну (біологічну і соціальну) природу людини, марксистська філософія зводить її сутність до соціальних рис і трактує як сукупність усіх суспільних відносин. Проблема людини у марксизмі органічно пов'язана з теоретичним осмисленням феномену відчуження. Під останнім розуміється складне явище, змістом якого є перетворення самого процесу людської діяльності і її результатів в силу, що панує над людиною. Причиною відчуження є експлуатація людини людиною, в основі якої лежить приватна власність на засоби виробництва і додаткова вартість товару. К. Маркс і Ф. Енгельс запропонували шлях виходу з ситуації, що склалася, — знищення приватної власності на засоби виробництва і утвердження нового типу власності — власності суспільної (всіх і кожного водночас). Ідея знищення приватної власності та подолання відчуження проходить червоною ниткою через увесь марксизм. Суспільством соціальної рівності, справедливості та гуманізму проголошується комунізм, який виступає у двох аспектах: як суспільство „світлого” майбутнього, мета пригноблених і як реальний рух, що послаблює стан відчуження. Соціальна сила, здатна кардинально змінити суспільні відносини і забезпечити перехід від приватної до суспільної власності – робітничий клас, пролетаріат. Звідси ідея диктатури пролетаріату.

Відчуження за капіталізму носить масовий характер: людина відчужена від результатів своєї праці, від самої себе як людини, від природи, культури. Соціальний порядок стає більш відчуженим і пригнічує людину тим сильніше, чим інтенсивніше вона трудиться.

К. Маркс і Ф. Енгельс роблять з цього висновок: подолати відчуження можна тільки шляхом знищення приватної власності, що можливо лише за допомогою революційного перетворення суспільства і самої людини, бо революція і є засобом знищення експлуатації людини.

Розробляючи ідею матеріалістичного розуміння історії, Маркс і Енгельс запроваджують ряд нових філософсько-соціологічних понять: "продуктивні сили", "виробничі відносини", "базис" і "надбудова", "соціальна революція", "суспільно-економічна формація" тощо.

Основою життя суспільства е економічне життя, насамперед матеріальне виробництво. Суспільним виробництвом є як матеріальне виробництво, так і виробництво духовне. Перше з них є визначальним, Воно обумовлює і формування свідомості, і спосіб життя, і сутність людей тієї чи іншої історичної епохи. Виробничі відносини визначають усі інші відносини між людьми і становлять суспільний базис. Звідси випливає висновок: "Не свідомість людей визначає їх буття, а навпаки, їх суспільне буття визначає їх свідомість".

  1. Науковий метод і діалектичний матеріалізм

Основою світогляду діалектичного матеріалізму є науковий метод, який з'явився з матеріалістичного розуміння відчуження і відповідного розуміння логічного методу Гегеля.

Гегель називає Абсолютною ідеєю універсальну схему творчої діяльності «світового духу», а науково-теоретичне «самосвідомість» цієї абсолютної ідеї називає логікою і «Наукою логіки». Підсумком виявляється те, що метод «Феноменології духу» є окремим випадком логіки Абсолютної Ідеї, яку Гегель далі досліджує в «Науці логіки».

У «Науці логіки» Гегель здійснює критичне перетворення сучасної йому логіки, а «Абсолютна ідея» розкривається за змістом як система категорій. Гегель оголошує це загальне мислення «суб'єктом», творцем всього розвиненого історією, і розуміючи його як вічну, позачасову схему творчої діяльності взагалі, зближуючи поняття ідеї з поняттям бога, але, на відміну від бога, ідея не має свідомості, волі і особистості крім як в людині і існує як внутрішньо закономірна необхідність.

Діалектика об'єктивної матеріальної дійсності знаходить своє відображення в тому числі і у формі суб'єктивної діалектики думок мозку трудящої гомініди.

Діалектичний матеріалізм стає «філософією», що заперечує філософію. В діалектичному матеріалізмі йтиме мова наукового дослідження полягає в тому, щоб пред'явити діалектику матеріальної дійсності в її деталях, в її детальному історичному розгортанні від простого до складного. Колишній предмет філософії (науково-теоретичне мислення) стає предметом однієї з багатьох приватних конкретних наук - діалектичної логіки.

Маркс відверто висміював філософів, чий науковий інтерес обмежувався виключно філософією.

Висновок

Принциповою новизною філософії марксизму е вчення про людину. Критикуючи антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха за його абстрактний, позачасовий і позакласовий підхід до розуміння людини, марксизм стверджує, що людина не просто існує в природі, а практично її перетворює, змінюючись в цьому процесі і сама. Людина не лише біологічна істота, а й соціальна, її сутністю є "сукупність всіх суспільних відносин".

У наш час існують різні підходи до марксизму, різне його розуміння. Є, наприклад, "західний", "східний", "неомарксизм", "гуманістичний" та інші форми марксизму. Однак всі інтерпретатори згодні в одному – ідеї марксизму здійснили величезний вплив на філософську думку XX ст., на соціологію знання і практику.

В останні роки спостерігалася критика марксизму, майже повне заперечення позитивних, прогресивних його положень. Такий підхід, як і абсолютизація, "обожнення" марксистської філософської теорії, що спостерігалося в недалекому минулому, недопустимий. До будь-якої філософії, в тому числі і марксистської, бажано підходити виважено і неупереджено, враховуючи соціальні умови, в яких існує і розвивається філософське вчення.

Список джерел

  1. https://studfile.net/preview/6214636/page:10/

  2. https://studfile.net/preview/1849003/page:6/

  3. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=24453

  4. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC

  5. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%BC

скачати

© Усі права захищені
написати до нас