Міністерство освіти і науки України
Державний університет
«Одеська політехніка»
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра
« Економічних систем і управління інноваційних розвитком»
Розрахунково-графічна робота
З дисципліни:
«Макроекономіка»
На тему: «Макроекомічні показники Одесщини та Миколаївщини»
Виконала:
Студентка групи ОР-211
Логвінова Таїсія Артурівна
Викладач: Забарна Елеонора Миколаївна
Одеса 2021
Одеська область
Промисловість
Одеська область – високо розвинутий індустріальний район, промисловість якого відіграє значну роль у структурі народногосподарського комплексу України та південного економічного району. На території області знаходиться більше 400 великих та середніх промислових підприємств, які представляють сфери промисловості: з виготовлення продуктів нафтопереробки, машинобудування, металургійне виробництво та виробництва готових металевих виробів, хімічну та нафтохімічну промисловість, легку промисловість та інші сфери.
Металургія
В області металургічного виробництва та виробництва готових металургійних виробів базовими підприємствами є «Стальканат», «Таламус», «Верстатонормаль», «Інтервіндовс», «Арсенал», «Металпром», Шабське «Металіст». «Стальканат» як один з передових виробників металовиробів впроваджує новітні технології виробництва. Його продукція користується попитом у таких країнах як Азербайджан, Казахстан, Німеччина, Словаччина та Польща.
Хімічна промисловість
Хімічна та нафто-хімічна промисловість представлена підприємствами: «Припортовий завод», «Айсблік», «Південтехгаз», «Олімп-Круг», «Елакс», «Фармнатур», «Інтерхім», «Сан-Клін», «Пласта-Н», «Консенсус». Основні види продукції області: синтетичний аміак, мінеральні азотні добрива, промислові гази, мідь сірчатокисла, миючі речовини, лакофарбувальні матеріали, лікарські препарати, хімічні реактиви, вироби з пластмаси. Для потреб агропромислового комплексу «Одеський припортовий завод» виготовляє добрива та азотні сполуки. «Одеський припортовий завод» є монополістом на загальнодержавному ринку спеціалізованих послуг з прийому, охолодження та перевантаження аміаку. Близько 88% виготовленої підприємством продукції експортується: аміак – до Бельгії, США та Франції, карбамід – до Швейцарії, Бельгії, США та Німеччини. На «Інтерхім» запроваджено технологічні процеси з виготовлення нових препаратів, у тому числі аміксину (унікальний сучасний противірусний препарат широкого спектру дії). «Елакс» запровадив нові бренди, під якими здійснюється виробництво та реалізація фарб, емалей, ґрунтовок.
Легка промисловість
Пріоритетним напрямком діяльності підприємств легкої промисловості є задоволення потреб внутрішнього ринку з виробництва готового одягу, трикотажних виробів, хутра, взуття, виконання замовлень із давальницької сировини. Легка промисловість представлена 20 підприємствами, серед яких ТОВ «Торговий дім «Грегорі Арбер», ТОВ «Балтська швейна фабрика», ТОВ «ВВ», ТОВ «Вуаль».
Будівельна промисловість
Підприємствами з виробництва іншої неметалевої продукції (виробництво будматеріалів) виготовляється цегла керамічна та силікатна, цемент, залізобетонні вироби та конструкції, товарний бетон, бетонні суміші, ємності зі скла та використовуються місцеві сировинні ресурси. Серед них ТОВ «Південноукраїнська скляна компанія», ТОВ «Цемент», ВАТ «Іллічівський завод ЗБК», ВАТ «Сілікат», ТОВ «Стройдеталь» та інші.
Енергетика
Найбільшим енергогенеруючим підприємством регіону є ВАТ «Одеська ТЕЦ», створене шляхом корпоратизації ДП «Одеська ТЕЦ» відповідно до наказу Мінпаливенерго України від 16 липня 2001 року. Одеська ТЕЦ до вересня 1998 року входила як структурний підрозділ у складі ДАК «ЕК Одесаобленерго» та була виділена в окреме державне підприємство відповідно до наказу Міністерства енергетик України від 3 вересня 1998 року. Проектна електрична потужність Одеської ТЕЦ – 68 МВт. Проектна теплова потужність Одеської ТЕЦ – 505 Гкал/год.
Сільське господарство
Земельний фонд області складає 3,3 млн га, у тому числі 2,6 млн га (78,8%) - сільськогосподарські угіддя, з них рілля становить 2,1 млн га (79,7%), сіножаті - 50,7 тис. га (2,0%), пасовища - 354,3 тис. га (13,7%), багаторічні насадження - 91,3 тис. га (3,5%). Питома вага області у загальному обсязі виробництва валової сільськогосподарської продукції по Україні становить 4,5%, зерна – 6,9%, соняшника – 4,8%, овочів – 6,1%, винограду – 38,0%, м'яса – 2, 7%, молока – 3,5%, яєць – 3,4%, вовни – 37,3%.
Основними напрямками виробничої сільськогосподарської спеціалізації області є рослинництво (вирощування зернових та технічних культур, овочів, винограду) та тваринництво (розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці, виробництво м'яса, молока, яєць, шерсті).
У структурі валової продукції сільського господарства питома вага окремих видів становить: зерно – 34,1 %, технічні культури – 12,1 %, у тому числі соняшник – 5,5 %, овоче-баштанні культури та картоплі – 14,8 %, продукція багаторічних насаджень – 7,6 %, у тому числі виноград – 5,1 %, інша продукція рослинництва – 2,1, молоко – 10,3 %, м'ясо – 14,1 %, яйця – 3,4 %, шерсть – 0 ,1%, Інша продукція тваринництва - 1,4%.
Транспорт
Транспортно-дорожній комплекс в області представлений усіма видами транспорту і включає найбільші морські торгові порти, судноплавні компанії та судноремонтні заводи, розвинене залізничне та автодорожнє господарство, широку мережу автотранспортних, експедиторських підприємств, аеропорти та аеродромні комплекси, авіакомпанії. В області в широких масштабах забезпечується передача вантажів між різними видами транспорту, діють міжнародні залізнично-морські та автомобільно-морські переправи.
Залізничний транспорт
Залізниці області належать державній адміністрації «Укрзалізниця» та належать до Одеської залізниці. Довжина Одеської залізниці становить 18% від довжини залізниць України. Близько 43% експлуатаційної довжини Одеської магістралі – електрифіковані лінії, 73% експлуатаційної довжини залізниці обладнані автоблокуванням, близько 73% станцій обладнані електричною централізацією, на всьому полігоні залізниці діє поїзний радіозв'язок.
Експлуатаційна довжина магістральної залізничної колії у межах Одеської області становить 4013,6 км, з яких 1725 км – електрифіковано. До залізниці примикає 1038 під'їзних колій промислових підприємств завдовжки 2131,9 км. Діють 17 Єдиних технологічних процесів роботи залізниці та під'їзних колій.
На Одеській залізниці, в межах Одеської області, знаходиться 74 залізничні станції, 9 основних локомотивних депо, 6 вагонних депо, 2 моторо-вагонні депо, 3 пасажирські депо; 20 дистанцій колій, 12 дистанцій сигналізації та зв'язку, 7 дистанцій електропостачання, 5 дистанцій будівельно-вантажних експлуатаційних управлінь, 9 пожежних поїздів, 4 будівельно-монтажні поїзди, 2 заводи, 1 рейковозварювальний поїзд, 774 залізничних переїздів, 50 мостів.
Залізниця обслуговує понад 7,5 тис. клієнтів, у тому числі хімічні, верстатобудівні, судноремонтні та енергетичні підприємства, порти, переправу, підприємства легкої, швейної, харчової промисловості, підприємства з виробництва будматеріалів та ін.
Автомобільний транспорт
По території Одеської області проходять:
Автомагістраль E58;
Автомагістраль E87;
Автомагістраль E95;
Автомагістраль P33.
Перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом на Одещині здійснюють 202 суб'єкти підприємницької діяльності різних форм власності, у тому числі 34 автотранспортні підприємства, 96 приватних підприємств, 70 приватних підприємців. Кількість та протяжність маршрутів є одними з показників, що характеризують стан забезпечення населення пасажирськими перевезеннями.
На Одещині функціонує 941 маршрут загального користування (крім міжобласних та міжнародних) загальною довжиною 70 661 км, у тому числі:
98 міських маршрутів загальною довжиною 4960 км,
361 приміських внутрішньо районних маршрутів загальною довжиною 9120 км,
20 приміських міжрайонних маршрутів загальною довжиною 850 км,
393 міжміських маршрутів загальною довжиною 55731 км.
Автобусним з'єднанням на Одещині охоплено 941 сільський населений пункт (80 % від усіх сільських населених пунктів). Регулярні пасажирські перевезення на Одещині здійснюються 148 перевізниками. До їх складу входять 72 підприємства, а також 76 приватних підприємців. Перевізники провадять свою діяльність згідно з договорами, укладеними з організаторами перевезень (замовниками), на підставі рішень відповідних конкурсних комітетів.
В Одеській області функціонує 2 автовокзали та 32 автостанції. Перевезення пасажирів у місті Одесі здійснюються автомобільним та електротранспортом. Для забезпечення попиту населення у перевезеннях у місті функціонує 126 маршрутів загального користування, у тому числі 98 автобусних (з них 13 влітку), 20 трамвайних, 11 тролейбусних маршрутів. На міських пасажирських автобусних маршрутах загального користування перевезення пасажирів здійснюють понад 2,6 тис. рухомого складу, у тому числі 2,1 тис. автобусів та 500 трамваїв та тролейбусів.
Водний транспорт
Морегосподарський комплекс області представлений морськими торговими портами: Одеський, Іллічівський, Ізмаїльський, Південний, Білгород-Дністровський, Ренійський, Усть-Дунайський; а також приватним Іллічівським морським рибним портом. Найбільші порти Одеської області – Одеський, Іллічівський, Південний. В області працюють Іллічівський судноремонтний, Ізмаїльський та Кілійський суднобудівно-судноремонтні заводи. Морський та річковий транспорт представляють судноплавні компанії: Чорноморське морське пароплавство, ВАТ Українське Дунайське пароплавство, ЗАТ Судноплавна компанія Укрферрі. Порти мають відповідну інфраструктуру для здійснення вантажних операцій з переробки сухих та наливних вантажів, перевезення пасажирів та виконання допоміжних функцій: бункерування, відстій транспортних, спеціалізованих та службово-допоміжних суден.
Потужності Іллічівського морського торговельного порту дозволяють переробляти більше 32 млн тонн вантажів на рік, що забезпечується роботою шести вантажно-розвантажувальних терміналів. Порт має 28 причалів загальною довжиною причального фронту 5,5 км та приймає судна з осадкою до 13,5 метрів. Останнім часом швидкими темпами зростають контейнерні перевезення через Іллічівський порт, потужність з обробки яких становить 1,5 млн. TEU на рік.
Державне підприємство "Морський торговий порт "Південний" розташований в акваторії Аджалицького лиману в північно-західній частині Чорного моря. Порт має 11 причалів загальною довжиною 2357 метрів і приймає судна з осадкою до 14 метрів. Площа складів відкритого зберігання - 145 тис. м², площа складів закритого зберігання - 2,3 тис. м. Кількість портальних кранів - 35, автонавантажувачів - 65 одиниць, Білгород-Дністровський морський торговий порт має 9 вантажних причалів довжиною 1,1 км, виробнича потужність підприємства - 2,7 млн тонн на рік.
Дунайські порти: Ізмаїльський, Ренійський та Усть-Дунайський разом мають 63 причали довжиною майже 14 км і можуть приймати судна з осадкою до 6 метрів. Перспективи дунайських портів пов'язані з доведенням до проектних глибин суднового ходу каналу Дунай - Чорне море. Запроектований глибоководний судновий хід каналу Дунай — Чорне море за своїми параметрами належить до шляхів міжнародного значення; за класом водного шляху це надмагістраль VII класу, відповідно до Європейської класифікації водних шляхів.
Миколаївська область
Микола́ївська о́бласть (Миколаївщина) — область в Україні. Утворена 22 вересня 1937 року. Розташована на півдні країни в межах Причорноморської низовини в басейні нижньої течії річки Південний Буг. На заході межує з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході та північному сході з Дніпропетровською та на південному сході з Херсонською областями. На півдні омивається водами Чорного моря. Площа — 24,6 тис. км². Центр області — місто Миколаїв.
• Географічне положення
Область розташована в Північному Причорномор'ї, в басейні річки Південний Буг. Межує на заході з Одеською, на півночі — з Кіровоградською, на сході — з Херсонською і Дніпропетровською областями. На півдні омивається водами Чорного моря.
• Рельєф
Територія області являє собою рівнину, котра поступово знижується з півночі на південь до Чорного моря, висота 20—40 м. Здебільшого територія належить до Причорноморської низовини; північ зайнятий відрогами правобережної Придніпровської височини (висота до 240 м) з сильно розчленованої мережею ярів, балок і долин. Найвища точка (255,6 м) розташована на північний схід від села Єлизаветівка Братського району. Широкі міжрічні простори характеризуються тут наявністю обширних округлих знижень («поди»), які навесні заповнюються водою і утворюють тимчасові озера. До території області також належать острів Березань і захід Кінбурнської коси.
• Гідрографія
Чорноморське узбережжя порізане лиманами (Бузький, Березанський, Тузловський, Тилігульський, Дніпровський). Головні річки — Південний Буг, що перетинає західну частину Одеської області з північного заходу на південний схід, Інгул (ліва притока Південного Бугу) та Інгулець (права притока Дніпра). Споруджено 1108 ставків і 44 водосховища.
• Корисні копалини
Корисні копалини області представлені значними запасами будівельних матеріалів; є родовища кобальтонікелевих та уранових руд. На території області знаходяться джерела мінеральних вод і лікувальні грязі.
• Ґрунти
У північній частині області переважають звичайні чорноземи, на півдні вони змінюються південними чорноземами і темно-каштановими, слабо- і середньосолонцюватими чорноземами. Зустрічаються солонці, солонцювато-осолоділі ґрунти, заболочені плавні і торф'яники. У прирічкових і приморських районах — піщані і супіщані ґрунти, місцями з переходом в сипучі піски.
• Клімат
Північно-західна частина лежить в області лісостепів, південно-східна — степів. Клімат помірно континентальний. Літо спекотне, вітряне, з частими «суховіями»; середня температура найтеплішого місяця (липня) +23…+21°C. Зима малосніжна, порівняно нехолодна; середня температура найхолоднішого місяця (січня) −3…−5°C. Річна кількість опадів коливається від 300—350 мм на півдні до 450 мм на півночі. Максимум опадів влітку, випадають переважно у вигляді злив. Вегетаційний період в середньому близько 210 діб.
• Рослинність
Рослинність переважно типчаково-ковилових степів, в долинах річок — лучна. Майже вся територія розорана. Природна степова рослинність збереглася лише по схилах ярів та балок. Під лісами та чагарниками зайнято близько 2 % території області (в основному дуб, осика, клен, чорна тополя, берест, сосна). Площа полезахисних лісових смуг близько 29,3 тис. га. Під державною охороною перебувають Катеринівський та Вознесенський ліси.
• Тваринний світ
Для тваринного світу характерні лисиця, заєць-русак, звичайний хом'як, ховрах; з птахів — перепел, дрохва, фазан, сіра куріпка, крижні та сірий гусак, кулики, степовий та польовий жайворонки та інші; в Чорному морі промислове значення мають бички, хамса, кефаль, чехоня, скумбрія, осетрові та інші, в річках — сазан, лящ, судак та інші.
Промисловість
Миколаївська область – один з високорозвинених індустріальних регіонів України.
Для промислового комплексу області характерна висока концентрація підприємств в південному (суднобудування, машинобудування, кольорова промисловість) та північному регіонах (електроенергетика, машинобудування). У загальнодержавному поділі на частку промислового комплексу області припадає 2,5% реалізованої промислової продукції. В обсязі галузей виробництва України питома вага виробництва електроенергії області відповідно займає 3,1%, металургійного виробництва та виробництво металевих виробів – 2,3%, машинобудування – 5,1%, легкої промисловості – 7,1%, харчової промисловості – 3,5 %.
Електроенергетична галузь
Електроенергетична галузь області представлена 326 електростанціями, загальною потужністю понад 3,1 млн.кВт. Основою енергетичної галузі регіону є ВП НЕК "Енергоатом" "Южно-Українська АЕС", частка якої в загальних обсягах виробництва електроенергії області досягає 99%.
Машинобудівна галузь
Машинобудівна галузь промислового комплексу Миколаївської області являється провідною галуззю регіону. До цієї галузі входить 3 потужних підприємства суднобудування, низка підприємств, які забезпечують виробництво суднового обладнання та інші підприємства машинобудування, з яких найпотужнішим є ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект", що виготовляє багатопрофільні газотурбінні двигуни, які використовуються як для обладнання кораблів та суден, так і для транспортування природного газу та виробництва електроенергії.
Суднобудування
Суднобудування визначає специфіку промислового комплексу Миколаївщини. Найбільшими підприємствами цієї галузі є три суднобудівні заводи, розташовані в м. Миколаїв: ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод", ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" та ВАТ "Wadan Yards Оkеаn". Основною продукцією цих потужних підприємств є танкери, суховантажні судна, контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючи готелі, катери тощо.
Кольорова металургія
Кольорова металургія представлена одним із найбільших в Європі підприємств кольорової промисловості - ТОВ "Миколаївським глиноземний завод", який виробляє більш 1,4 млн. тон глинозему на рік. Понад 90,0% своєї продукції завод експортує в інші країни.
Харчова промисловість
Харчова промисловість - одна з провідних галузей економіки області, яка представлена700 підприємствами. На базі переробки сільськогосподарської сировини розвинена молочна промисловість, робота підприємств якої забезпечує випуск 14,9 тис. тонн молока, 3,9 тис. тонн вершкового масла (жирністю до 85%), 12,3 тис. тонн сирів (жирних), 27,8 тис. тонн кисломолочних продуктів, а також 10,2 тис. тонн згущеного молока і вершків на рік.
Приймання та переробка молока здійснюється на 16 підприємствах, найпотужнішими з яких є АТ "Лакталіс-Миколаїв", "Баштанський сирзавод", Первомайський молочноконсервний комбінат. Значний внесок в загальні обсяги продукції харчування належить АТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", "САН ІнБев Україна", ТОВ "Сандора" та ін. Крім цього, в регіоні діють підприємства харчової промисловості споживчої кооперації - десятки ковбасних, консервних та рибопереробних цехів.
Легка промисловість
Легка промисловість Миколаївської області представлена рядом підприємствам, основними з яких є підприємств швейної підгалузі - АТ "Санта -Україна", ЗАТ "Вікторія", що виготовляють чоловічій, жіночий та дитячий одяг. Товари текстильної продукції випускає ТОВ “Велам”, шкіряну сировину, шкіргалантерею та різноманітне взуття - ЗАТ "Возко".
Питома легкої промисловості області вага в обсязі продукції легкої промисловості України досягає 6,3%.
Добувна промисловість
Добувна промисловість Миколаївської області в загальнообласній структурі виробництва має невеликі показники, але наявність природно-сировинної бази для виробництва будівних матеріалів сприяє інвестиційній привабливості галузі. На території області є можливість ефективної розробки родовищ граніту, будівельного і облицювального каменю, сировини для виготовлення цегли та черепиці, інших будівельних матеріалів.
Транспорт
У Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річний, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт.
Територія регіону є одним із важливих центрів міжнародних економічних і транспортних зв'язків, через який проходять залізничні, автомобільні і трубопровідний міжнародні коридори. За 2002 рік автомобільним транспортом перевезено 18,4 млн тонн вантажів, що становить 83 % від загальної суми вантажоперевезень по області. Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становить 4810,2 км, з них державного значення — 563 км. Протяжність доріг з твердим покриттям — 4786,2 км.
Через територію області проходять такі автомобільні шляхи державного значення: М05 (Київ - Одеса), М13 (Полтава – Кіровоград - Платонове), М14 (Одеса – Мелітополь - Новоазовськ), Н24 (Ульянівка – Вознесенськ - Миколаїв), Н11 (Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Миколаїв), Н14 (Олександрівка – Кіровоград - Миколаїв).
Експлуатаційна довжина магістралей залізничних шляхів загального користування становить 700 км, із них 37 % — електрифікованих. Щільність становить 28,9 км шляхів на 1 тис. км² території. Найбільші залізничні вузли: Миколаїв, Снігурівка, Підгородна.
Трубопровідний транспорт області представлений Миколаївським Державним підприємством «Трансаміак», що здійснює транзит рідкого аміаку по території України. Довжина магістрального трубопроводу, що обслуговується підприємством, становить 444 км. Технічна можливість для транспортування рідкого аміаку — до 3 млн тонн на рік. Також територією області прокладено нафтопроводи «Снігурівка-Одеса», «Кременчук-Херсон», з головними насосними станціями на нафтопроводах «Снігурівка» та «Миколаївська».
Водний транспорт. Географічне положення області, наявність судноплавних артерій сприяють розвитку водного транспорту і становленню позиції Миколаєва як транзитного транспортного вузла.
Миколаївський морський торговельний порт — один із найпотужніших портів області — з'єднується з Чорним морем Бузько-Дніпровським лиманським каналом протяжністю 44 милі. Допустима прохідна осадка судна — 9,5 метрів, допустима довжина судна — 215 м, ширина — 30 м. Плавання по каналу суден довжиною понад 187 м здійснюється з буксирним забезпеченням. Навігація в порту триває цілорічно.
Розрахунковий вантажообіг порту — 9 млн тонн на рік. В основному це експортно-імпортні вантажі в експорті — хімічні добрива, металоконструкції, труби, бавовна та ін., в імпорті — продовольчі товари.
Сільське господарство
Сільське господарство — друга за обсягами та перша по зайнятості трудових ресурсів галузь матеріального виробництва області. Площа сільськогосподарських угідь області перевершує 2 млн га, з яких майже 85 % становить — рілля (понад 5 % України), 13,7 — пасовища та сіножаті і 2 % — плодово-ягідні насадження.
На одного мешканця області припадає майже 1,4 га ріллі, або в 2 рази більше ніж в середньому по Україні, а на одного працівника, зайнятого в сільському господарстві приходиться понад 11 га орної землі. Це один з найвищих показників в країні. У господарствах області налічується до 200 тис. га зрошувальних земель.
Ці особливості Миколаївщини відкривають великі можливості для інвестицій у сільське господарство з метою застосування індустріальних технологій, потужної та високоефективної техніки.
Сільськогосподарське виробництво в області здійснюють колективні сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства. Питома вага області в республіканському виробництві сільськогосподарської продукції досягає 3 %. Виробнича структура сільського господарства є рослинницько-тваринницька. Питома вага продукції рослинництва в загальному обсязі досягає 60 %. Основними культурами рослинництва в області є зернові (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза) під якими зайнято більш 40 % посівних площ, технічні культури — соняшник та цукрові буряки, овочево-баштанні культури. Розвинуте садівництво та виноградарство.
В середньому за рік область виробляє до 2 млн тон зерна, більш як 230 тис. тон соняшника, до 200 тис. тон цукрових буряків, понад 200 тис. тон овочів тощо. Частка області в загальнореспубліканському виробництві зерна досягає 5,7 %.
Розвинуте рослинництво, в якому значну питому вагу займають кормові культури, є доброю базою для тваринництва, яке має м'ясо-молочний напрямок. До 30 % великої рогатої худоби сконцентровано в особистих приватних господарствах населення, а свиней — понад 46 %.