Ім'я файлу: Мошуренко.docx
Розширення: docx
Розмір: 598кб.
Дата: 10.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
Штамп маленький.doc
МП-191 ынформатика(3).docx
До уваги студентів 4.doc
реферат.docx
Медяник Є. Курсова робота_.doc
ІНДЗ укр мова Запорожець Аліни +.docx

Комунальний заклад «Новгородківський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новгородківської районної ради Кіровоградської області

Білозернівська філія

«Летіть, мої думи, до рідної хати. Летіть в те село, де мій рай, де мати…»

( за творчістю Василя Мошуренка)

Підготувала

Лаврись Лариса Василівна

2020

Тема: «Летіть, мої думи, до рідної хати. Летіть в те село, де мій рай, де мати…»

( за творчістю Василя Мошуренка)

Мета: дати стислі відомості про життєвий і творчий шлях Василя Мошуренка, ознайомити учнів із його поезією, її особливостями; вчити висловлювати власну думку; розвивати вміння «уявляти» поетичну особистість автора, розуміти світ його героїв; формувати почуття співпереживання, уміння відчувати глибину людського болю, власної долі й долі рідного краю; сприяти вихованню культури осмисленого читання поетичних творів.

Обладнання: фотокартки письменника, виставка творів, тексти поезій (роздруковані вчителем), відео (https://www.youtube.com/watch?v=pN0g68h1HkI).

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф

То сміється, а то плаче гірко –

те село, що душу «запрягло»…

Розумівко! Рідна Розумівко! –

Найсвятіше на землі село…

В. Мошуренко

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Гра «Побажай мені удачі».

  • Доброго дня, любі! Подивіться, чи все у вас готове до уроку. Якщо так, то побажайте один одному успіхів на уроці.

Я також бажаю вам гарного настрою, успіхів у повсякденному житті, цікавої та результативної праці на уроці.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слухання пісні «Мамина хата»

(https://www.youtube.com/watch?v=pN0g68h1HkI).

Біля мами – в святому селі,
Де вишневий садок - позад хати,
Де малесенький рай – на землі,
Де дитинства минулого свято:

Там пишу я найкращі пісні!
Там душа соловейком співає!
Там щоночі – в казковому сні –
Місяць - в пригорщі - зорі збирає.

Бесіда

  • Які почуття виникли після слухання пісні?

  • З чим асоціюється рідна домівка у ліричного героя?

  • Який епітет добирає поет до слова село? Чому?


Слово вчителя.

Ці слова належать Василю Мошуренку, поету із Кіровоградщини, автору поезій про село і про людей, їхні болі і сподівання, страждання і мрії.

Сьогодні українська поезія переживає не найкращі часи. Але поетів не стає менше, вони продовжують віршувати. Пишуть для себе. Пишуть для вибраних. Сьогодні презентують свою поезію «розкручені зірки» далеко не першої величини. Бо їм так вигідно за законами ринку ( все продається, навіть поезія).

Та є такі поети, що знаходяться ніби поза часом. Серед них і Василь Мошуренко – людина талановита, неординарна і цікава. Його поетичні рядки – глибоко щирі і правдиві – народжуються від небайдужості, великої любові і болю. Маючи сьогодні надворі нове тисячоліття, повторюємо ті ж самі помилки, грішимо і переступаємо межі та знову вкотре борсаємось між добром і злом.

Я хочу, щоб ви уміли відчувати біль іншої людини, щоб уміли співпереживати із героями поезії В. Мошуренка, бо ми, люди, живемо не лише тоді, коли сміємось і радіємо, а й коли плачемо, і нам болить не тільки своя біда.
ІІІ. Повідомлення теми та мети.
Бесіда.

  • Кого називають письменниками рідного краю?

  • Кого із сучасних письменників - земляків ви знаєте?

  • Які твори вони написали?


Робота з епіграфом.

  • Як ви розумієте епіграф?

  • Чому і які слова – антоніми використовує автор?

  • Як ви розумієте слова «те село, що душу «запрягло»?

  • Про які почуття свідчать ці рядки?


Робота з фотокартками письменника

Учитель демонструє фотокартку письменника. Учитель насамперед показує лише одну фотокартку, інші – закриті. Показуючи фотокартку, учитель демонструє лише зображення очей. Поступово учитель відкриває зображення.

  • Зверніть увагу на фрагмент фотокартки. Ви бачите очі письменника.

  • Про що вам можуть розповісти очі? (Варіанти відповідей дітей.)


ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
Слово вчителя.

Діти, сьогодні у нас з вами чудова нагода перегорнути ще одну сторінку літературної Кіровоградщини ознайомитися з творчістю талановитого сучасного письменника Василя Петровича Мошуренка. Хто ж він – Василь Мошуренко ?

Наші «дослідники» отримали випереджувальне домашнє завдання: підготувати матеріал про поета, село, де він народився, тому пропоную надати їм слово.

(Виступ учнів з повідомленнями)
«Історики»

Розу́мівка (колишня назва — Єразмівка) — село в Україні, в Олександрівському районі Кіровоградської області.

Там  знаходиться  одна  із  перлин  історико-культурної  спадщини  країни, нині  один  з   найвизначніших  архітектурних  пам’ятників  класицизму  першої 

половини  XIX століття  в Україні  Свято – Хрестовоздвиженська церква – усипальня  родини  Раєвських. У цій церкві, за словами Василя Мошуренка, «у найкращій у світі церкві» хрестили і його.  

        

За  селом знаходиться  водойма  Бондарський  став, названий  на  честь  купців  Бондаревих, які  свого  часу  мали  землі  у  селі. Біля  водойми  на  узліссі росте  300 - літній  дуб. За  легендою, тут  Олександр  Сергійович   Пушкін  написав  свій  відомий  твір «У  лукоморья дуб  зелёный..».

Під лісом, як проїдеш Розумівку в напрямку сіл Могилів-Курінь та Сентове, стоїть величний хрест на місці загибелі Чорного Ворона (Миколи Скляра) – полум’яного борця за волю України часів Холодноярської республіки.
«Дослідники біографії».

Народився письменник в 1958 році у селі Розумівка у селянській родині.

Як згадує Василь Петрович в автобіографії, «я народився на Трьох Святих… в […] селянській сім’ї, яка шанувала усе УКРАЇНСЬКЕ, але в хаті не було жодної книжки. Так сталось, що прийшов я у цей світ… байстрюком: не дозволила поріднитися з бідняками Мошуренками багатша родина мого фізичного батька (він і зараз живе в Розумівці) (дай Боже йому здоров’я!), хоч жодного разу з сином не спілкувався (мабуть, сором’язливий). Тому його прізвище – не стало моїм».

З чотирьох років ріс із дідусем і бабусею (мати в 1962 поїхала на роботу до Грузії, батько покинув ще до народження). Світ дитинства — це дід, Мошуренко Дмитро Омелькович, і бабуся, Мошуренко (Голинська) Марія Антропівна.

Ось як згадує цей час письменник: «Вони мене годували-виховували-вчили і – любили: по-селянськи – щиро та сором’язливо. Бабуся не забувала давати інколи «лупня». «Свячений» дубець (лозина) – завжди лежав на миснику… Дякую йому!»

Дідусь письменника Дмитро воював, кілька разів потрапляв до полону. Після закінчення Великої Вітчизняної війни працював у колгоспі. Бабуся Марія у травні 1933 року, у період голодовки, втратила дев’ятеро рідних людей – маму, тата, братиків і сестричок, залишившись сама.

У вересні 1965 року став школярем Розумівської восьмирічки, яку закінчив у 1973 році. Далі навчався два роки в середній школі у селі Бовтишка (закінчив у 1975 році). Рік працював вожатим і вчителем географії в Розумівській школі.

1976—1978 — служба в армії (селище Чорна Річка під Ленінградом).

Ще рік працював у колгоспі.

В 1979 став студентом Кіровоградського педінституту імені О. С. Пушкіна, де почав опановувати російську філологію.

У 1983 році закінчив навчання й отримав призначення у село Велика Чечеліївка Новгородківського району Кіровоградської області. У 1984 став директором цієї школи і пропрацював на цій посаді до 2006 року.

У 1993 закінчив заочно історичний факультет того ж Кіровоградського, проте вже педуніверситету імені Володимира Винниченка. Восени 1990 вступив до Народного Руху.

З листопада 2006 року в Києві. Чотири роки працював на кількох роботах: охоронцем у гімназії та гуртожитку НАУ, сторожував машини на автостоянці. «У безгрошів’ї та відчаї», як зазначає письменник, певний час працював охоронцем у Києві. «Охороняв діток у гімназії, автомобілі на автостоянці та студентів в гуртожитку НАУ. Жив у «підсобках», відсипався в душових, а коли це було неможливо – у метро чи на березі якогось озерця», – згадує письменник в автобіографії.

З 2010 працює соціальним педагогом Слов'янської гімназії, що в Дарницькому районі. Влітку - заступником директора табору « Сокіл» в Кончі-Заспі.

З вересня 2011 і до вересня 2016 — учитель історії, філософії і правознавства гімназії міжнародних відносин № 323 м. Києва.

Активний учасник Помаранчевої Революції та Революції Гідності: події описані у новелах «О пів на першу», «Горобчик».

Із 2015 року — член Національної спілки письменників України.[1]

Помер 14 червня 2018 року, похований в селі Білогородка, Біле кладовище.
«Літературознавці».

Як згадує В. Мошуренко в автобіографії, «Вірші, образки, замальовки та щось схоже на новели почав писати десь у сьомому класі. Щось друкували у районній газеті, в армійських виданнях, в газеті «Радянський студент»… Але перша серйозна публікація (1980 рік) побачила світ в «Кіровоградській правді». Сторінку до Дня Поезії готував Володимир Базилевський… Серед студентської писанини відібрав мого вірша «Там, де мама живе…». Пізніше вже (у 2002 році) цей вірш став піснею з моєю мелодією і на Всеукраїнському фестивалі родинної творчості ми (я, дружина, син) стали лауреатами»


Літературна довідка.

Володимир Олександрович Базилевський – видатний українськийпоет-земляк, письменник, літературний критик, перекладач. Член Національної спілки письменників Україниз 1972 року. Лауреат кількох літературних премій. У 1996 році – лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за книгу «Вертеп».

З 2007 року вірші та




З 2007 року вірші та новели Василя Петровича друкувалися в газетах «Сільські вісті», «Селянська правда», «Освіта», «День», «Острів», «Сільська школа», «Літературна Україна», «Українська літературна газета» та в інших виданнях.

У 2017 і 2018 році був висунутий на присудження обласної премії імені Євгена Маланюка в номінації «Проза» із збірками новел.

У 2019 році Василеві Мошуренку була присуджена обласна літературна премія імені Євгена Маланюка (посмертно) за твори «Корінь, або Я — Розумівка», «Шедеври». Жаль, не дожив…

Збірки автора:

  • 2009 р. — «Думи»

  • 2009 р. — «Це так просто казати правду»

  • 2010 р. — «Відчай і віра»

  • 2012 р. — «Колючість ніжної душі»

  • 2012 р. — «Іду»

  • 2012 р. — «Тінь від веселки»

  • 2015 р. — «Шедеври»

  • 2015 р. — «Мати»

  • 2016 р.— «Коріння, або — Я — Розумівка»

  • 2019 р — роман у новелах «Фрагменти пам’яті або «дємбель в маю»

Під час розповіді учень звертається до виставки книжок письменника, демонструючи видання.

Із грудня 2015 року Василь Петрович Мошуренко – член Національної спілки письменників України.
Складання анкети письменника.

Старшокласники під час розповіді своїх товаришів із дослідницьких груп про життєвий і творчий шлях В. Мошуренка роблять стислі записи в зошитах за таким зразком:

1.  Прізвище, ім’я, по батькові.

2.  Основні віхи життя.

3.  Жанр, з яким увійшов у літературу.

4. Найвідоміші збірки.

5.  Найвідоміші твори.

(Учні поділені на 3 групи, кожна з яких отримала випереджувальне домашнє завдання: дослідити певні поезії, проаналізувати їх).
Тематичні питання для творчих груп:

1. Визначити провідний мотив ліричного твору та його жанр.

2. Дослідити художні засоби, використані автором (лексика, тропи, віршовий розмір тощо).

3. Дати відповіді на запитання.

4. Висловити особисте враження від поезії.
Презентація роботи творчих груп.

І група

Там, де мама живе…

Там, де мама живе, - вишня вже зацвіла:

Пробудились грайливі суцвіття…

Забриніла над деревом перша бджола:

Колискову співає для віття.
Там, де мама живе, - волошкове вікно

Сіє сяйво блакитне – в кімнату…

І розводить матуся у відрах вапно:

Одягає домівку у шати.
«Сорочина» зваблива, мов цвіт на гіллі:

Біла-біла – дивитись незмога…

Хоч би хвильку побути у ріднім селі,

Щоби вщухла душевна тривога!
Там, де мама живе, - сонце рано встає:

У блакитно-рожевім серпанку…

Там під вікнами – хміль сум-тривогу снує,

Там матуся не спить - до світанку…

1980 р.

Кіровоград-Розумівка

* * *

Біля мами – в святому селі,
Де вишневий садок - позад хати,
Де малесенький рай – на землі,
Де дитинства минулого свято:

Там пишу я найкращі пісні!
Там душа соловейком співає!
Там щоночі – в казковому сні –
Місяць - в пригорщі - зорі збирає.

І по сонних світах розсіває,
А кохану – в долоньці гойдає…
…Там, у мами, в святому селі:
Рай - на небі і рай - на землі.

Там з вишень, що в саду –позад хати –
Глей здирає… дитинство цибате…
Там душа - соловейком співає…
Місяць - зорями – світ засіває…

14.05.2009р.

Київ

* * *

Дорога до мами - то легка дорога:

Чим ближче село, тим – тепліше…

Якісь(!) кілометри – до того порогу,

Де світ Божий – значно миліший!
Дорога до мами – священна дорога:

Душа – як пташина – тріпоче!

Ще трішки… ще метри – до того порогу,

Де мамині руки і очі…
Дорога від мами – болюча дорога!

Бо то – як дорога від… Бога,

Від божої Матері…І тривожть

Щось душу… І сум – батожить…
Дорога до мами- дорога від мами…

До мами – від мами – до мами…

10.11.2008 р.

(пішки з Івангорода до Бовтишки)
Бесіда за змістом поезії.

  • Чи сподобались вам вірші?

  • Про що думали, що згадали?

  • Що об’єднує ці поезії?

  • Які враження у вас виникли після почутого?

  • Опишіть картину, яку ви побачили.

  • Завдяки яким словам передається настрій поезії?

  • Який основний мотив цієї поезії?

  • З чим асоціюються образи соловейка, вишневого саду?

  • Мамина хата, рідна домівка, яка вона? В яких образах постає? Зачитайте.

  • Подайте словесний малюнок картини, яку ви уявляєте, читаючи ці вірші?

  • Як ставиться ліричний герой та й сам поет до батьківського дому?

  • За допомогою яких художніх засобів автор увиразнює свої думки й почуття?

  • Чим є рідна домівка для ліричного героя? (Для ліричного героя мамина хата, рідний дім є маленькою батьківщиною, з якої починається любов до України).

  • Що стверджує своїми віршами поет? (Любов до батьківщини починається з любові до рідної домівки).

  • Над якими проблемами в житті примушує нас задуматися ця поезія?

  • Як рядки цієї поезії пов’язані з епіграфом твору?


ІІ група

* * *

Не гасни, рідна мово! Не губись!

Злітай у небо- праведно і гордо!

Стань життєдайною для світу!

Розродись-

Чарівними пісенними акордами!

Бо пісня наша – то душа народу:

Вона – дитя твоє, чарівна мово!

Нехай летить – від роду і до роду,

Хай відсіває зерна від полови!

Барвиста мова – нації основа,

А щира пісня – мови дужі крила!

Як солов’їні співи – рідна мова:

В ній – і наснага, і могутня сила!

Живи, народе! Мову возвеличуй!

І не любуйся іншими дарма!

Хай славиться в віках її величність,

Бо кращої – на світі цім – нема! –

За нашу мову - кращої немає!

Хай серце з нею плаче і співає!

Не гасни, рідна мово, не губись:

Знавцями – носіями розродись!

Щоби було їх на землі без ліку!!

Хай буде так, як сказано, - довіку!!!!

09.11.2008р.

Київ
До українців

Плодяться «окупанти» в Україні,

І тихо деградують українці…

А хто ж зведе майбутнє на руїнах,

Що нам залишаться від цих- пардон(!) – ординців?

Хто ж матір захистить? Раби-тубільці?

Чи знову нам звертатись - до варягів?

Прокиньтесь – пробудіться, українці(!!!)

Доки онучами не стали наші стяги!

Що ж сталося, народе? Схаменися!

Це ж –Україна! Це – твоя земля!

Із попелу – як Фенікс – відродися!

Не загуби святе своє ім’я!

Плодяться «окупанти» в Україні

І топчуться по наших душ руїнах!

Та «вихваляють» на усіх «язиках»

Хохлів-рабів безвольно – без’язиких.

«Не підстиляйтесь», не годіть лукавим,

Бо втратите усе(!) і – навіки-и-и!

Хіба що шаровари, пісню й сало

Залишать вам зловіснії круки…

Що ж сталося, народе? Схаменися!

Це ж –Україна! Це – твоя земля!

Із попелу – як Фенікс – відродися!

Не загуби святе своє ім’я!

17.11.2007р.

Київ

Бесіда з учнями.

  • Які почуття у вас виникли після прослуховування цих творів?

  • Яким постає образ України у цих поезіях?

  • На чому акцентує увагу Василь Мошуренко?

  • Що тривожить душу поета?

  • Що, на вашу думку, треба зробити, щоб Україна зайняла почесне місце серед європейських держав?

  • Яка тема об’єднує ці поезії?

  • Що для поета є найдорожчим, що тішить його серце?

  • Яка основна ідея цих творів?

  • Звідки витоки такої великої любові до отчого краю?


ІІІ група

* * *

Не спокушай мене,
не спокушай!
Не спокушай –
невільника – до Волі!
Мене - своїм коханням -
не карай!
Пробач, кохана…
З мене вже – доволі!

Я знаю, що згорю -
в твоєму колі!
Ти знаєш це…
А як не знаєш – знай!
Тому – не спокушай!
Тому – прощай…
Дай шанс мені –
не спокуситись! Дай!

…Не слухай, дівчинко….
Я - марю…
С п о к у ш а й !

18.03.2009

Київ
На Стрітення

Намалюю ТЕБЕ щасливою…

В Небі Чистім- Думками Світлими…

Та й проллюся весняною зливою,

Щоби ТИ – й на землі… Розквітла.

Намалюю ТЕБЕ – моєю:

В моїм серці, що прагне Волі…

Чи то – ямбом… а чи – хореєм

З анапестом – малюю поволі…

Намалюю – моє життя:

Те – розхристане, що – до Тебе…

Розфарбую свої Почуття –

Найдзвінкішим кольором Неба.

Розмалюю мій світ – ТОБОЮ,

Щоби Щастям – Душа Променіла…

Щоби очі – світились Весною…

Щоб від Туги – душа не боліла…

НАМАЛЮЮ ТЕБЕ ЩАСЛИВОЮ…
Бесіда з учнями

  • Яке враження справила на вас поезія?

  • Яка тема поєднує ці поезії?

  • Як ви розумієте слово «кохання»?

  • Як ви думаєте, який найстрашніший ворог почуттів?

  • Що ви можете сказати про ліричного героя?

  • Яким настроєм пройняті поезії?

  • Чого бажає ліричний герой коханій?


IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Слово вчителя.

Поезію Василя Мошуренка неможливо аналізувати і навіть незручно оцінювати. Її просто треба читати, дозволяючи своїм емоціям і почуттям ( а іншими словами, душі) відгукнутись на поетичне слово автора.

Мотиви його поетичних творів переплітаються, адже серед них:

  • Любов і повага до матері;

  • село і дитинство;

  • любов, перше кохання;

  • сенс життя людини взагалі і власного зокрема.


Бесіда.

  • Чи захопила вас творчість Василя Мошуренка?

  • Передайте за допомогою гронування, яким ви побачили поета, його духовний світ.

  • Що, на вашу думку, головне в творчості поета?

  • Який вірш В Мошуренка сподобався вам найбільше? Чому?

  • Над чим автор спонукає замислитися? Від чого застерігає?

  • Як ви розумієте назву збірки ліричних творів поета «Без тебе – з тобою»?

  • Над чим змусили замислитись твори нашого сучасника-земляка?

  • Повернімося до епіграфа. Про яку святу любов йдеться?

  • Чому така любов названа «святою»?

  • Що ми повинні робити для того, щоб не втратити таку любов?

  • Що було для вас найцікавішим на уроці? Що - найважливішим?

  • Що нового ви винесли із уроку?

  • Як допоможуть вам у житті здобуті знання?


V. Підсумки уроку. Оцінювання.
Слово вчителя.

Поезія В. Мошуренка не сприймається однозначно. Вона шукає свого читача, який збагне її глибоку простоту і просту глибінь. Життя, що наповнює кожний віршований рядок, швидкоплинне і непередбачуване. Кожна поезія – це символічний малюнок, де виразні деталі підпорядковані глибокій думці.

Хочеться лише додати: Василь Мошуренко – унікальний поет, чия поезія змушує переживати, замислитись, заглибитись, здригнутись. А тоді, не скорившись, зробити виклик самій долі, довіривши їй іскру надії.
VI. Домашнє завдання.
Методичний прийом «Вибери сам».

І рівень. Підготувати розповідь «Моє враження від поезій Василя Мошуренка».

ІІ рівень. Скласти план-відповідь «Проблеми, які порушує поет у своїх творах».

ІІІ рівень. Написати твір-роздум: «Найсвятіше на землі село…»


Використана література

1.    Василь Мошуренко. Це так просто – писати правду (вірші) – Київ - 2009.
2.    Василь Мошуренко. Без тебе – з тобою – Кропивницький: «ПОЛІМЕД - Сервіс», 20018.

3.    Василь Мошуренко. Коріння, або я - Розумівка (новели) – Кіровоград - 2016.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас