Ім'я файлу: Лекція 2(1).docx
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 26.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
ІКТ-компонент як засіб формування мотивації до навчання в учнів

Лекція 2.

Зміст психологічної служби системи освіти

План:

  1. Загальні положення.

  2. Основні завдання.

  3. Структура та управління психологічною службою.

  4. Зміст діяльності психологічної служби в системі освіти України



1. Загальні положення

1.1. Психологічна служба у структурі освіти є і кладовою частиною державної системи охорони фізичного і пси­хічного здоров'я молодих громадян Украіни і діє з метою виявлен­ня та створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

1.2. Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення пси­ хофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та ін­ших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних за­вдань навчальних закладів.

1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про освіту», чинним законодавством України.

1.4. Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами (соціальними педагогами), які мають вищу спецільну освіту. За своїм статусом працівники служби нале­жать до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законо­давства, користуються всіма правами і гарантами, передбаченими для них.

1.5. Психологічна служба тісно співпрацює з органами охоро­ни здоров'я, соціального захисту, сім'ї й молоді, внутрішніх справ, і іншими зацікавленими відомствами, а також - із громадськими і благодійними організаціями.

1.6. Посади практичних психологів (соціальних педагогів) вво­дяться в штати дошкільних, загальноосвітніх, професійнотехніч­них навчальних закладів за рішенням районних (міських) відділів освіти, управлінь (комітетів) професійно-технічної освіти, за умо­ви наявності спеціалістів з фаховою освітою, у межах коштів, пе­ редбачених єдиним кошторисом витрат навчальних закладів, згід­но з нормативами кількості практичних психологів (соціальних пе­ дагогів) підрозділів системи освіти.

2. Основні завдання

2.1. Завдання психологічної служби системи освіти України по­лягають:

• у сприянні повноцінному особистішому й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

• у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення;

• у профілактиці й корекції відхилень в інтелектуальному й осо­бисті сному розвитку дитини.

2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є:

• діагностика - психологічне обстеження дітей і підлітків, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту й умов індивідуального роз­витку дітей та учнівської молоді, визначення причин, що усклад­ нюють їхній розвиток та навчання;

• корекція - здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуально­му розвитку й поведінці, схильності до залежностей та правопору­шень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;

• реабілітація - надання психолого-педагогічної допомоги ді­тям, підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації (по­страждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, пе­ ренесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;

• профілактика - своєчасне попередження відхилень у психо­ фізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально- виховному процесі тощо;

• прогностика - розробка, апробація і застосування моделей поведінки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку дитини та складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупвих взаємин та освітньої ситуації у регіоні.

2.3. Психологічна служба системи освіти Украіни функціонує на трьох рівнях:

• науковому, на якому вивчає закономірності психічного роз­витку й формування особистості дитини з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань в умовах сучасної школи;

• прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне за­ безпечення процесу навчання й виховання, зокрема розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку й підви­щення кваліфікації фахівців;

• практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу пси­холога, соціальних педагогів у навчальних закладах.

2.4. Діяльність психологічної служби включає такі головні на­ прями:

• консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і під­літків, допомога органам державного управління у плануванні ос­вітньої діяльності;

• просвітницько-пропагандистська робота з піддвищення пси­хологічної культури в навчальних закладах та сім'ї;

• превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час вивчення шкільних предметів в рамках навчальних програм або як окремий предмет), метою якого є формування в учнів орі­ єнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров'я, профілактика алкоголізму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед неповнолітніх.

3. Структура та управління психологічною службою

3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається з трьох основних ланок:

• Українського науково-методичного центру практичної психо­логії і соціальної роботи;

• обласних, районних (міських) центрів практичноі психології і соціальної роботи або головних психологів районних (міських) методичних кабінетів;

• практичних психологів, соціальних педагогів, які працюють у навчальних закладах.

3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою системи освіти .здійснює Український науково-методичний центр практичної психології соціальної роботи, який створюється Мініс­ терством освіти України і науки та АПН України і діє на підставі Статуту.

3.3. Обласні центри практичної психології і соціальної роботи створюються управліннями освіти обласних, Київської державної адміністрацій і методично підпорядковуються Укра­ інському науково-методичному центру практичної психології і со­ціальної роботи.

Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи інсти­тутів вдосконалення вчителів або як юридичні особи.

3.4. Районні (міські) центри практичної психології і соціаль­ної роботи створюються районними (міськими) відділами освіти і методично підпорядковуються обласним центрам.

Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи мето­дичних кабінетів або як юридичні особи.

3.5. Районні і міські центри створюються за наявності в навчаль­них закладах освіти району (міста) від 20 тис. і більше дітей віком до 18 років.

Якщо кількість дітей, які відвідують дошкільні заклади або на­ вчаються в загальноосвітніх школах району (міста), менша, то в методичному кабінеті вводиться посада головного психолога.

Відділи освіти таких районів на паритетних засадах можуть створювати міжрайонні центри практичної психології і соціальноі роботи.

3.6. Атестація практичних психологів (соціальних педагогів) проводиться атестаційними комісіями, що створюються при район­них (міських) центрах та методичних кабінетах, для встановлення (підтвердження) іх кваліфікаційних категорій згідно з Положенн­ям про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерсрства освіти України від 20.08.93 No 310 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.12.93 заNo 176.

3.7. Обласним, районним (міським) центрам в установленому порядку затверджується штатний розклад згідно з нормативами практичних психологів (соціальних педагогів).

3.8. Обласні, районні (міські) центри здійснюють свою діяль­ність, відповідно до Положення або Статуту, якщо вони є юридич­ними особами.

4. Зміст діяльності психологічної служби в системі освіти України

4.1. Український науково-методичний центр практичної психологічної і соціальної роботи є головною організацією психологічної служби системи освіти України. Він здійснює організаційні, коор­динаційні та науково-методичні функції у галузі практичної психо­логії і соціальної роботи. До числа його повноважень належать:

• науково-методичне забезпечення психологічної служби систе­ми освіти;
• участь в експертизі діяльності, ліцензуванні державних і не­державних навчальних закладів та підрозділів психологічної служ­би системи освіти;

• здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльнос­ті психометричної комісії, організація соціально-психологічної експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти;

• дотримання державних вимог до змісту діяльності психоло­ гічної служби, координація науково-прикладних досліджень та ме­ тодичних розробок.

4.2. Центри практичної психології і соціальної роботи (головні психологи) є основними організаційно-методичними структурами психологічної служби освіти в області, районі. Вони здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної роботи.

Обласні, районні (міські) центри (головні психологи):

• забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону згідно з державними вимогами;

• надають методично-інформаційну підтримку практичним пси­ хологам, соціальним педагогам;

• беруть участь в організації підвищення кваліфікації спецаліс- тів служби, їх атестації та професійному зростанні, кадровому за­ безпеченні служби, сертифікації фахівців;

• організовують діяльність методичних об'єднань практичних психологів і соціальних педагогів;

• координують науково-дослідні, практичні дослідження за прі­ оритетними напрямками діяльності психологічної служби;

• беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої політики в регіоні;

• впроваджують досягнення психологічної накуй та передового досвіду.

Центри практичної психології і соціальної роботи (головні пси­хологи) організовують діяльність «Телефонів довіри», кабінетів корекції кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних консультпунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально-психологічних потреб регіону.

4.3. Практичний психолог навчального закладу:

• бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спря­мованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку ді­тей і учнівської молоді, збереження їх повноцінного психічного здоров'я;

• проводить психолого-педагогічну діагностику готовності ди­ тини до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до ін­шої, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем пси­хічного розвитку дитини;

• розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, ста­тевих, вікових особливостей різних категорій дітей;

• сприяє вибору підлітками професій з урахуванням їх цінніс­них орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя;

• здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших узалежнень і шкідливих звичок се­ред підлітків;

• проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки невповнолітніх;

• формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів, батьків, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.
4.4. Посада практичного психолога вводиться в дошкільних засдах, загальноосвітніх школах та школах-інтернатах усіх типів, професійно-технічних училищах згідно з нормативами.

4.7. Працівник психологічної служби повинен:
• керуватися Етичним кодексом психолога;
• дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дити­ни, захищати її від будь-яких форм фізичного або психічного на­ сильства;

• будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;

• пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень пси­ хологічних знань педагогічних працівників і батьків;

• зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню;

• постійно підвищувати свій професійний рівень, запобігати ви­ падкам здійснення психодіагностичної, розвивально-корекційної, консультативно-методичної роботи особами, які не мають відпо­ відної фахової підготовки або права на таку діяльність;

• знати програмно-методичні матеріали і документи щодо об­сягу, рівня знань, розвитку дітей, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрямки і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки.

4.8. Тривалість робочого тижня практичного психолога - 40 го­ дин. Із них 20 годин відводиться для роботи у навчальному закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 годин - на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо).

5. Фінансування діяльності психологічної служби

5.1. Фінансування діяльності Українського науково-методично­го центру практичної психології і соціальної роботи здійснюється

Міністерством освіти України та Академією педагогічних наук України згідно з установчим договором.

5.2. Фінансування діяльності обласних центрів здійснюється Міністерством освіти Автономної республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

5.3. Фінансування діяльності районних центрів практичної пси­ хології і соціальної роботи (головних психологів) здійснюється ра­ йонними (міськими) відділами освіти.

5.4. Оплата праці практичних психологів, працівників центрів, головних психологів здійснюється згідно з чинним законодав­ ством.

5.5. Працівникам психологічної служби закладів освіти виділя­ ється окреме приміщення для проведення діагностичної, консуль­ тативної, розвивальної і корекційної роботи.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас