МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ №3
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДИСЦИПЛІН
КУРС «АГРАРНЕ ПРАВО»
ЛЕКЦІЯ
Тема 8. Правове становище фермерських господарств
Розглянуто на засіданні кафедри
цивільно-правових дисциплін
протокол № 12 від 31.08.2020 р.
Кривий Ріг
2020 рік
План
Загальна характеристика законодавства України про фермерство. Закон України “Про фермерське господарство” від 19 червня 2003 року.
Поняття та правові ознаки фермерського господарства. Відмінність фермерського господарства від інших організаційно – правових форм господарювання в АПК.
Порядок створення фермерського господарства та його державної реєстрації. Умови та порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Особливості наділення земельними ділянками осіб, які виходять із колективних агроформувань для створення фермерського господарства.
Державна підтримка фермерських господарств.
Склад земель фермерського господарства. Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств. Земельні права та обов’язки фермерського господарства та його членів. Використання земель фермерських господарств іншими особами.
Правовий режим майна у фермерському господарстві, його особливості. Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства.
Поняття та правові ознаки фермерського господарства. Відмінність фермерського господарства від інших організаційно – правових форм господарювання в АПК
Фермерське господарство — це самостійний господарюючий суб'єкт-підприємець, його складають подружжя, їх батьки, члени сім'ї та інші родичі, які об'єднались для вироблення, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції і сировини на основі використання майна і земельних ділянок, які знаходяться у них на праві власності, оренди або на праві постійного користування.
Основними рисами і ознаками фермерського господарства є:
а) добровільне об'єднання громадян;
б) фермерське господарство, як правило, — це окрема сім'я, до складу якої входять подружжя, батьки,
діти (ті, що досягли 14-річного віку) та інші родичі;
в) воно утворюється для виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції і сировини;
г) члени цього господарства беруть обов'язкову особисту участь в його діяльності;
д) члени цього господарства мають рівні права на участь в управлінні, на оплату праці, тощо.
АПК — це сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом продукції сільського господарства, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, а фермерське господарство його елемент.
Слід розрізняти народногосподарський АПК, що охоплює відповідні галузі в масштабі країни, і регіональні АПК у межах області, району тощо. Головна функція полягає у виробництві сільськогосподарської продукції, її переробці в продовольчі та інші товари споживання, у доведенні їх до споживача.
АПК виконує притаманні йому функції за наявності науково обгрунтованої галузевої структури, до якої входять три основні сфери: 1) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничо-технічне забезпечення (тракторне і сільськогосподарське машинобудування, виробництво мінеральних добрив, капітальне будівництво в АПК тощо); 2) безпосередньо сільське господарство; 3) галузі, що забезпечують заготівлю, транспортування, переробку сільськогосподарської продукції і доведення її до споживача (легка, харчова, м'ясна, молочна, борошно-круп'яна і комбікормова галузі, торгівля продовольчими товарами). Невід'ємною частиною АПК у ринковій економіці є також банки, біржі, кредитні установи й науково-консультативні фірми, страхові компанії, експертні об'єднання та ін.
Порядок створення фермерського господарства та його державної реєстрації. Умови та порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Особливості наділення земельними ділянками осіб, які виходять із колективних агроформувань для створення фермерського господарства
Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річно-го віку і виявив відповідне бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством. Фермерське господарство створюється на добровільних засадах.
Першочергове право на створення такого господарства належить громадянам, які проживають в сільській місцевості і мають досвід роботи в сільському господарстві або необхідну кваліфікацію в галузі тваринництва.
Обов'язковою умовою для особи, яка виявила бажання створити фермерське господарство, є необхідність пройти професійний відбір в конкурсній комісії, яка формується в районній чи міській державній адміністрації. До її складу включаються представники (фахівці) районної ради управління сільського господарства та відділу земельних ресурсів місцевої державної адміністрації, асоціації фермерів та ін.
Відповідно до Закону «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації в раді, яка передала земельну ділянку для його створення.
Для державної реєстрації фермерського господарства голова фермерського господарства або уповноважена ним особа особисто або поштою (рекомендованим листом) подає до органу державної реєстрації:
а) засновницькі документи (установчий договір про створення фермерського господарства та Статут фермерського господарства);
б) реєстраційну картку встановленого зразка, яка є заявою про державну реєстрацію фермерського господарства;
в) копію документа, що засвідчує наявність у громадянина на праві власності чи оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення;
г) документ, що посвідчує внесення плати за державну реєстрацію фермерського господарства.
Підписи громадян на установчих документах про створення фермерського господарства посвідчуються нотаріусом.
Державна реєстрація фермерського господарства проводиться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п'яти робочих днів.
Свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію фермерського господарства.
Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації. Заяву розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Склад земель фермерського господарства. Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств. Земельні права та обов’язки фермерського господарства та його членів. Використання земель фермерських господарств іншими особами
Склад земель фермерського господарства.
Землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Приватизація земельних ділянок членами фермерських господарств Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).
Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право: а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію; г) на відшкодування збитків; ґ) споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди; д) реалізовувати вироблену сільськогосподарську продукцію на вітчизняних ринках і поставляти на експорт;
Фермерські господарства, у власності яких є земельні ділянки, надані їм для ведення фермерського господарства відповідно до закону, зобов'язані: а) забезпечувати використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) сплачувати податки та збори; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) не допускати зниження родючості ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів; е) дотримуватися санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції; є) дотримуватися правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів; ж) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
На землях фермерських господарств особи мають право вільного проходу, проїзду всіма видами транспорту по дорогах, пересування на човнах, купання у водоймах на належних фермерським господарствам на праві власності або праві оренди земельних ділянках, розміщення наметів і проживання в них, розведення багаття та інші дії, що дозволяються за згодою їх власників, крім випадків встановлення за рішенням суду земельних сервітутів, за умови збереження природних компонентів в екологічно чистому вигляді. Юридичні особи - власники об'єктів (газо-, нафтопроводів, ліній електропередач, зв'язку тощо), що проходять через земельні ділянки фермерських господарств, мають право доступу до таких об'єктів на підставі угоди, укладеної з відповідним фермерським господарством, відповідно до затвердженої документації із землеустрою або встановленого земельного сервітуту.
Правовий режим майна у фермерському господарстві, його особливості. Право власності на майно, яке використовується для ведення фермерського господарства
Формування майна фермерського господарства
До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін.
У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом. Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.
Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. Відчуження майна:. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію. Успадкування фермерського господарства здійснюється відповідно до закону. Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону.