Ім'я файлу: Документ Microsoft Word (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 25.11.2021

Лекція №2

Закономірності дитячого дизентогенезу.

Дивергенція – процес,коли психологічний і біологічний віки не співпадають;

Аномальний розвиток характеризується складною структурою дефекту;

Первинні дефекти є стійкими і не піддаються корекції;

Вторинні є на базі первинних і є соціально-обумовленими;

Третинні дефекти – порушення формування особистості дитини(характер, емоції, мотиваційна сфера)

Окрім порушених психічних функцій, завжди є зберігаючі функції.

Види дизентогенезу людини.

На сьогодні найуживанішою є класифікація відхилень психічного розвитку В. В. Лебединського, який виокремив шість видів дизонтогенезу (1985).

1. Загальний психічний недорозвиток. Типовою його моделлю є розумова відсталість (РВ).

2. Затриманий психічний розвиток. До цього виду належать поліморфна група, представлена різними варіантами інфантилізму, недосформованістю вищих коркових функцій. На відміну від розумової відсталості характеризується парціальною ретардацією та різним ступенем зворотності; характерна в основному при затримці психічного розвитку (ЗПР).

3. Пошкоджений психічний розвиток: коли дитина мала достатній період нормального розвитку, який був порушений у 2,5—3 роки у зв'язку із травмою голови або хворобою центральної нервової системи (ЦНС).

4. Дефіцитарний психічний розвиток — це вид психічного розвитку, що є наслідком глибоких порушень або дефіциту аналізаторних систем — зорової, слухової, опорно-рухової.

5. Викривлений психічний розвиток полягає в поєднанні недорозвитку, затриманого розвитку, пошкодженого розвитку за можливого прискореного розвитку окремих психічних функцій.

6. Дисгармонійний психічний розвиток. У його основі лежить уроджена або рано набута стійка диспропорційність психіки, в основному — емоційно-вольової сфери. Класичним прикладом можуть бути порушення формування особистості при психопатіях, порушення емоційно-комунікативного компонента при ранньому дитячому аутизмі (РДА).

 

Параметри дизентогенезу за в.В.Лебединським.

В.В. Лебединський запропонував патопсихологічні параметри, що характеризують психічний дизонтогенез. Перший параметр пов'язаний з функціональною локалізацією порушення і дозволяє виділити приватний і загальний дефекти. Приватний дефект зумовлюється дефицитарністю окремих психічних функцій - Гнозису, праксису, мови. Загальний дефект пов'язаний з порушенням регуляторних систем:

• підкіркових (знижується рівень неспання, психічної активності, виникає патологія потягів, емоційні розлади) і

• коркових, що обумовлюють дефекти інтелектуальної діяльності і складних специфічних людських емоцій. Загальні і приватні порушення шикуються в певну ієрархію. Дисфункція регуляторних систем (загальний дефект) впливає в тій чи іншій мірі на всі сторони психічного розвитку, порушення ж приватних функцій можуть компенсуватися збереженням регуляторних та інших приватних систем.

Другий параметр дизонтогенеза пов'язаний з часом ураження. Чим раніше відбулася поразка, тим імовірніше явище недорозвитку. Чим пізніше виникло порушення нервової системи, тим більш типові явища пошкодження психіки з розпадом структури психічної функції. Часовий фактор визначається не тільки хронологічним моментом пошкодження, але і тривалістю періоду розвитку конкретної функції в онтогенезі.

 

Види дизонтогенезу людини.

Класифікація психічного дизонтогенезу запропонована

В.В. Лебединським:

1) загальний психічний недорозвиток;

2) затриманийпсихічний розвиток;

3) пошкодженийпсихічний розвиток;

4) дефицитарнийпсихічний розвиток;

5) спотворенийпсихічний розвиток;

6) дисгармонійнийпсихічний розвиток.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас