Латкіна С. А., старший викладач кафедри економіки і підприємництва, Херсонський національний технічнийуніверситет Мєшкова-Кравченко

Ім'я файлу: ТЗ №7.docx
Розширення: docx
Розмір: 110кб.
Дата: 08.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Курсова робота Романюк Марія.docx

Науково-виробничий журнал «Бізнес-навігатор»

УДК 338.3

Латкіна С.А., старший викладач кафедри економіки і підприємництва, Херсонський національний технічнийуніверситет

Мєшкова-Кравченко Н.В., старший викладач кафедри економіки і підприємництва, Херсонський національний технічнийуніверситет

ПІДПРИЄМНИЦЬКІ РИЗИКИ В ІННОВАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Латкіна С.А., Мєшкова-Кравченко Н.В. Підприємницькі ризики в інноваційній діяльності під- приємства. У статті висвітлено теоретичний підхід до комплексного оцінювання ризиків у діяльності під- приємства. Доведена необхідність обґрунтовано вибирати інноваційні проекти, а також розроблено реко- мендації щодо обмеження ризику під час їх реалізації. Проведення найбільш ретельної попередньої оцінки ризику інноваційних проектів впливає на ефективність інноваційної діяльності підприємства. Встановлено, що ризик є елементом прийняття будь-якого управлінського рішення. Розглянуто схему існування невизна- ченості у процесі діяльності промислового підприємства.

Ключові слова: підприємницький ризик, невизначеність, обґрунтування, інноваційний проект, іннова- ційна діяльність.

Латкина С.А., Мешкова-Кравченко Н.В. Предпринимательские риски в инновационной деятель- ности предприятия. В статье освещен теоретический подход к комплексной оценки рисков в деятельности предприятия. Доказана необходимость обоснованно выбирать инновационные проекты, а также разрабо- таны рекомендации по ограничению риска при их реализации. Проведение наиболее тщательной предва- рительной оценки риска инновационных проектов влияет на эффективность инновационной деятельности предприятия. Установлено, что риск является элементом принятия любого управленческого решения. Рас- смотрена схема существования неопределенности в процессе деятельности промышленного предприятия.

Ключевые слова: предпринимательский риск, неопределенность, обоснование, инновационный проект, инновационная деятельность.

Latkina S.A, Mіeshkova-Kravchenko N.V. Entrepreneurial risks in the innovation activity of the enter- prise. In the article the theoretical approach to complex risk assessment in the activity of the enterprise is high- lighted. The need to choose innovative projects in a rational way, as well as the development of recommendations for limiting risks in their implementation. The most thorough preliminary estimation of the risk of innovation proj- ects affects the effectiveness of the innovation activity of the enterprise. It is established that risk is an element of making any managerial decision. The scheme of existence of uncertainty in the process of activity of the industrial enterprise is considered.

Key words: entrepreneurial risk, uncertainty, justification, innovation project, innovation activity

Постановка проблеми. Сучасні ринкові умови гос- подарювання приводять до необхідності враховувати підприємницькі ризики, що в перспективі забезпечить підприємству запланований фінансовий результат та збільшить ймовірність одержання такого результату. Високий ризик, дія якого підсилюється через негативні процеси, які відбуваються останніми роками в еконо- міці країни, являється одним із чинників, що стриму- ють інноваційну діяльність вітчизняних підприємств. Це зумовлює потребу у проведенні найбільш ретель- ної попередньої оцінки ризику інноваційних проектів, можливості здійснення яких розглядаються на підпри- ємствах, а також ретельнішому відборі цих проектів і розробленню заходів щодо обмеження ризику в інно- ваційній діяльності підприємств [1].

На законодавчому рівні встановлено, що підпри- ємницька діяльність є ризиковою, бо багато рішень суб’єкта господарської діяльності доводиться приймати в умовах невизначеності. Кризові явища спричинили зростання можливості настання багатьох ризиків для

більшості господарюючих суб’єктів, особливо малих та середніх підприємств. Для виявлення ризиків необхідно чітко знати їхню сутність, чинники, які спричиняють та сприяють їх поширенню. Категорії «невизначеність» і

«ризик» є невіддільними складниками умов підприєм- ницької діяльності, тому визначення цих категорій для суб’єкта господарювання є важливим. За таких умов важливо вчасно помітити зміни, які впливають на діяль- ність підприємства, аналізувати тенденції їхнього роз- витку, вчасно відреагувати та скоригувати господарську діяльність, щоби спрямувати зусилля на ліквідацію або зменшення негативних наслідків (ризик) на господар- ську діяльність підприємства загалом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Обґрунтування сутності ризиків, класифікації, при- чин їх виникнення, розробленню методик оцінки та визначення шляхів зменшення їх ступеня й управління ними знайшли висвітлення у працях І.Т. Балабанова, А.П. Альгіна, П.І. Верченка, В.В. Вітлінського, Ю. Дег- тярьова, Р. Кіні та ін.

Дослідник В. Вітлинський пропонує під час оці- нювання підприємницького ризику враховувати лише несприятливі події та їхні негативні наслідки. Визна- чає джерела ризику як чинники (процеси, явища), які спричиняють невизначеність, конфліктність. Але, як свідчать інші дослідження, такий підхід недостатньо відображає сутність підприємницького ризику. Еконо- міст Р.В. Пікус вважає, що підприємницький ризик – це прийняття рішень, спрямованих на максимізацію доходу в умовах невизначеності обставин.

Вчені Ю. Дегтярьова, Р. Кіні пропонують визначати наявність ризиків за допомогою методів економіко- математичного моделювання. Ю. Дегтярьова пропонує під час прийняття управлінських рішень використо- вувати методи теорії ігор. Вона вважає, що цей метод допоможе підприємству протистояти несприятливим ситуаціям і приймати ефективні управлінські рішення. Питання оцінки ризику знайшли відображення у дослідженнях таких учених, як І.Р. Бузько, Д.К. Ворон- ков, В.Н. Гунін, С.М. Ілляшенко, В.Г. Мединський, Л.Г. Шаршукова, І.М. Труніна та ін. Ці дослідники про- понують поряд із загальними критеріями вимірювання ризику у господарській діяльності підприємства вико- ристовувати специфічні критерії, які враховують осо- бливості інноваційної діяльності підприємства. Пропо- новані критерії базуються переважно на використанні експертного методу оцінки ризику, що дає змогу пев- ною мірою врахувати такі особливості інноваційної діяльності підприємства, як унікальність розроблю- ваних інновацій, відсутність аналогів для порівняння, відсутність репрезентативних

вибірок для використання

статистичних вимірювачів ризику та ін.

Формулювання цілей статті. Метою статті є роз- гляд впливу підприємниць- кого ризику та невизначеності на ефективність інноваційної діяльності підприємства.

Виклад основного матері- алу. Ризик – об’єктивно неми- нучий елемент прийняття будь- якого управлінського рішення через те, що невизначеність – неминуча характеристика умов господарювання. Він має місце тільки там, де може бути як мінімум два і більше можли- вих альтернативних результа- тів. У ситуації, коли можливий тільки один результат, ризику немає, оскільки альтернативи відсутні. Більшість управлін- ських рішень підприємства приймається в умовах неви- значеності та економічного ризику. Щоб вижити, підпри- ємствам потрібно не уникати ризику, а вміти правильно оці- нювати його ступінь і безпосе- редньо управляти ним з метою

вання факторів ризику під час прийняття управлінських рішень; кваліфікована організація процесу управління ризиковою ситуацією, що спрямована на забезпечення адаптації діяльності підприємства до мінливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища [2].

Для того щоб охарактеризувати поняття «ризик», розглянемо, що таке ситуація ризику. Кожна людина у побутовій, виробничій та інших видах діяльності постійно стикалася із ситуаціями, коли вона не має однозначного рішення, але обов’язково потрібно зро- бити вибір одного з декількох варіантів рішень, які мають різну ймовірність здійснення. Акт розуміння людиною того, що вона стикнулася із ситуацією ризику можна охарактеризувати терміном «усвідом- лення ризику». Це необхідний компонент, що пов’язує наявну ситуацію ризику і безпосередню ризикову дію, оскільки усвідомлення змісту ситуації ризику дає людині змогу зняти її шляхом вибору і реалізації однієї з наявних альтернативних дій. Ризик є наслідком прийняття рішення в умовах невизначеності. Невизна- ченість у результаті мають більшість господарських рішень, наслідки яких проявляються в майбутньому.

Розрізняють такі види причин виникнення

невизначеностей:

нестабільність багатьох процесів і явищ, що впливають на економіку;
різний рівень інформованості учасників ринко- вих угод;
конфліктність і багатокритеріальність під час оцінки рішень;

обмеження. Підприємствам

необхідне своєчасне враху-

Рис. 1. Структурна схема існування невизначеності у процесі діяльності

промислового підприємства [3]

неповнота, неточність та суперечливість інформації.

Важливість невизначеності полягає в тому, що вона є чинником, який не дозволяє досягнути бажа- них показників діяльності, в тому числі високого рівня гарантування економічної безпеки. Невизначеність характеризують фактори внутрішнього та зовнішнього середовища, ступінь впливу та/або значення яких част- ково відомі або невідомі повністю [4].

Загалом невизначеність у моделях прийняття рішень представлена наявністю декількох можливих розв’язків кожної альтернативної ситуації. Невизна- ченість характеризується такими поняттями, як непе- редбачуваність, випадковість, неоднозначність, нечіт- кість. У разі притаманності зазначених характеристик управлінським рішенням останні не можуть визначати гарантований результат альтернативної ситуації. За таких умов обов’язковим є дослідження або всіх мож- ливих, або найбільш імовірних результатів.

Структурна схема існування невизначеності у про- цесі діяльності промислового підприємства наведена на рис. 1.

Невизначеність можна поділити на два види: неви- значеність середовища; невизначеність особистісна [5]. Невизначеність середовища зумовлюється непо- внотою інформації про фактори впливу внутрішнього і зовнішнього середовища, а особистісна – неоднознач- ністю сприйняття однієї і тієї самої ситуації різними людьми залежно від мотивів, рівня знань та досвіду,

думок, емоційного стану тощо.

Здебільшого невизначеність щодо діяльності про- мислового підприємства втілюється в загрозливих ситу- аціях, виникнення яких у процесі гарантування еконо- мічної безпеки може мати значні негативні наслідки. Зважаючи на те, що діяльність підприємства постійно зазнає впливу деструктивних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, виникає необхідність визна- чення діапазону значень показників тієї чи іншої функ- ціональної складової частини діяльності, які дають змогу підтримувати належний рівень економічної без- пеки, а також під час їх впливу настає ситуація, що потребує термінового втручання з метою її стабілізації. Але управлінським рішенням, які приймаються для ней- тралізації впливу згаданих факторів, також притаманна невизначеність, що розуміється як форма діалектичного зв’язку – необхідного та випадкового [6].

Причинами невизначеності можуть бути: випад-

кові помилки управлінського персоналу; непередба- чені зміни умов розвитку внутрішнього і зовнішнього середовища; неминучі похибки в аналізі складної сис- теми «природа – суспільство – підприємство – колек- тив – людина»; запізнення у використанні новітніх розробок НТП; об’єктивний або суб’єктивний вплив людського фактора тощо [6].

Поява підприємницьких ризиків зумовлена чис- ленними факторами – умовами, які можуть викликати та спричинити невизначеність результатів здійснення господарської діяльності. Економістами запропоно- вано такі основні критерії визначення факторів підпри- ємницького ризику, як джерело виникнення (зовнішні та внутрішні фактори) і ступінь впливу (фактори пря- мої та непрямої дії). Фактори прямої дії безпосередньо впливають на результати підприємницької діяльності та рівень ризику. Фактори непрямої дії не впливають

безпосередньо на ці процеси, але зумовлюють їх зміну. Параметри, що характеризують внутрішню діяльність підприємства, є внутрішніми; зовнішніми факторами є параметри, що характеризують зовнішнє середовище суб’єкта господарювання. Основними внутрішніми факторами ризику залежно від сфер господарської діяльності підприємства вважають виробництво, обіг, управління. До зовнішніх належать ризики, безпосе- редньо не пов'язані з діяльністю підприємця. Йдеться про непередбачені зміни законодавства, що регулює підприємницьку діяльність; нестійкість політичного режиму в країні діяльності та інші ситуації, а від- повідно, і про втрати підприємців, що виникають у результаті війни, що почалася, націоналізації, страйків. Ступінь ризикованості залежить від розмірів підпри- ємства, кількості працівників, величини активів, частки ринку збуту, обсягів продукції. З цього погляду можна виділити такі групи підприємств: найбільш ризикові (заводи-«гіганти», фабрики, оскільки вони ресурсо- місткі, мають значний розмір грошового обігу, велику кількість працівників); підприємства середнього сту- пеня ризикованості (сільськогосподарські підприєм- ства, оскільки їхня діяльність залежить від природних умов, основним засобом виробництва є земля, від ефек- тивності використання якої залежить результативність роботи підприємства); найменш ризикові (малі підпри- ємства, агрофірми, фермерські господарства, оскільки вони невеликі за розміром, випускають незначні обсяги

продукції, мають місцеві ринки збуту).

Обґрунтованим ризик може вважатися після прове- дення його кількісного та якісного аналізу та оціню- вання. Тільки співвідношення можливостей отримання вигод від ризику та імовірних збитків від реалізації ризикової ситуації дасть змогу визначити прийнятний рівень ризику.

Якісний аналіз ризиків полягає у визначенні мож- ливих ризиків, що мають істотний вплив на результати реалізації інноваційного проекту.

Основними результатами якісного аналізу ризиків є [7]:

виявлення конкретних ризиків інноваційного проекту та причин, що їх породжують;
аналіз і вартісний еквівалент прогнозованих наслідків можливої реалізації визначених ризиків;
пропозиція заходів щодо мінімізації збитку та їхньої вартісної оцінки.

Після етапу якісного аналізу проводиться кількісна оцінка ризиків.

Методами кількісного аналізу ризиків, що вико- ристовуються найчастіше, є аналіз чутливості (уразли- вості), метод експертних оцінок, статистичний метод, метод критичних значень, метод аналогій, аналіз сцена- ріїв, «дерево рішень», імітаційне моделювання ризиків за методом Монте-Карло. Інвестиційні ризики вимірю- ються різними методами. Одним із методів аналізу ризи- кованості інвестиційного проекту є аналіз чутливості реагування. Мета методу – виявити, наскільки чутливо реагує чиста теперішня вартість чи внутрішня норма окупності на зміну певних факторів. Із двох проектів чутливіший до змін вважається ризикованішим. Методи імітації, статистичні та експертні методи також дають змогу виявити та виміряти ризик. Експерти, імітуючи різні обставини, в яких може здійснюватися проект, розраховують показники чистої теперішньої вартості, а також супроводжують свої оцінювання даними про ймо-

28

вірність виникнення певних подій. Що вище значення показників варіації, тобто чим більшим буде відхилення очікуваного показника ефективності від його середньої очікуваної величини, тим більш ризикованим є інвести- ційний проект. Важливим складником оцінки ризико- вості інвестиційних проектів є аналіз беззбитковості, у процесі якого визначають точку беззбитковості, в якій надходження від реалізації проекту покривають витрати, а величина прибутку дорівнює нулю. Точка беззбитко- вості може бути розрахована в натуральних одиницях чи у вигляді коефіцієнта використання виробничих потуж- ностей. Що вищою є точка беззбитковості, тим вищий ризик, оскільки більший обсяг надходжень необхідний для забезпечення рентабельності проекту. Для того щоб прийняти остаточне рішення про доцільність вибору інвестиційного проекту, необхідно зіставити показники його ефективності та ризику. Ефективніші проекти, як правило, і є більш ризикованими [8].

Узагальнюючи ж процес аналізу ризику, його можна

звести до виявлення можливих варіантів розв’язку проблеми; визначення потенційних наслідків реаліза-

ції прийнятого ризику; інтегральної оцінки ризику, яка включає кількісний і якісний аспект.

Висновки. Підбиваючи підсумок, необхідно зазна- чити, що ризик як суб’єктивно-об’єктивна категорія є невід’ємною беззаперечною частиною будь-якого напряму та виду господарської діяльності підпри- ємства. Його вплив слід враховувати у прогнозуванні економічних наслідків рішень, які приймаються суб’єктом, а також поведінки споживачів, конкурентів. Використання сучасних методик оцінювання ризику інноваційних проектів дає більш об’єктивну інфор- мацію про вплив ризику на ефективне забезпечення проведення інноваційної діяльності на підприємстві [9]. Тому необхідно комплексно оцінювати ризик у діяльності підприємства, обґрунтовано вибирати інно- ваційні проекти, а також розроблювати рекомендації щодо обмеження ризику під час їх реалізації. Це спри- ятиме більш дієвому обмеженню ризику в діяльності підприємств, її успішнішому здійсненню, а отже, част- ковому усуненню перешкод до її активізації на вітчиз- няних підприємствах.

Список використаних джерел:

Логвінова О.П. Оцінка ризику в інноваційній діяльності на основі критерію ризикостійкості інноваційного потен- ціалу підприємства / О.П. Логвінова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Науковий журнал. 2011. № 10(1) С. 162–165.
Бриндзя О.З. Врахування економічного ризику в управлінні підприємством/ О.З. Бриндзя // Ефективна економіка. Електронне наукове фахове видання.- 2014. № 1 С. 16–18.
Копитко М. І. Невизначеність як властивість середовища функціонування промислових підприємств / М.І. Копитко // Економічний аналіз : зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол. : В.А. Дерій (голов. ред.) та ін. Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економіч- ного університету «Економічна думка», 2014. Том 17. № 2. С. 61–68.
Холина А.Г. Управление предприятием в условиях неопределённости / А.Г. Холина, О.Н. Миночкина // Материалы III Всеукраинской научной конференции студентов «Проблемы управления производственно-экономической деятель- ностью субъектов хозяйствования» URL: http://masters.donntu.edu.ua/2012/fknt/kholina/library/article1.htm.
Кулагин О.А. Принятие решений в организациях : учеб. пособие./ О.А. Кулагин. СПб. : Изд. дом «Сентябрь», 2001. 148 с.
Донець Л.І. Науково-методичний інструментарій управління економічною стійкістю підприємства з урахуванням ризику / Л.І. Донець, О. В. Сергеєєва // Економічний нобелівський вісник, 2014. № 1 (7). С. 148–154.
Кучеренко В.Р. Економічний ризик та методи його вимірювання: Навчальний посібник. / В.Р. Кучеренко, В.А.Карпов, А.В. Карпов Одеса: ОДУВС, 2011.199 с.
Загородна О. Вплив ризику та невизначеності на ефективність інвестування/ О.Загородна // Матеріали П’ятої Все- української науково-практичної конференції пам’яті почесного професора ТНТУ, академіка НАН України Чумаченка Миколи Григоровича «Інноваційні засади управління підприємствами в умовах сталого розвитку» ТНТУ імені Івана Пулюя Тернопіль : ФОП Паляниця В.А., 2016. С. 40–41.
Латкіна С.А. Ризик у підприємницькій діяльності: колективна монографія / за заг. ред. д.е.н., проф. М.В. Шарко. Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2014. С. 135–142.

скачати