Міністерство охорони здоров’я України
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Кафедра Загальної хірургії №2
Самостійна робота студента
на тему: “Лактаційний мастит”
Виконала: студентка Медичного ф-ту №1 групи 9119
Цвєткова Віталія Дмитрівна
Викладач: Кіндзер Степан Леонович
Київ-2021
План
1. Вступ……………………………………….…………………………3
2. Класифікація……………………………….…………...…………....4
3. Клінічна картина…………………………………………...………..5
4. Діагностика…………………………………………………………..6
5. Лікування…….…………………………………………….……...…7
6. Профілактика……………………………………………….…….….8
7. Використанні джерела…………………………………….…….…..9
Вступ
Л
актаційний мастит - це запалення молочної залози (переважно однобічне) під час лактації в післяпологовому періоді. Частіше розвивається через 2-3 тижні після пологів. Мастит спричинюється умовно-патогенною мікрофлорою, присутньою на шкірі молочних залоз або у ротовій порожнині новонародженого (при годуванні груддю), найчастіше золотистим стафілококом (Staphylococcus aureus), а також гемофільною паличкою (Hemophilis influenzae), клебсієлою (Klebsiela pneumonia), кишковою паличкою (Esherichia coli), ентерококом (Enterococcus faecalis) і ентеробактеріями (Enterobacter cloacae). Мікроорганізми потрапляють у тканину молочної залози через ерозії та тріщини сосків, розмножуються і спричинюють інфекційну запальну реакцію.Класифікація
І. За характером перебігу запального процесу мастит може бути:
• серозний (характеризується погіршенням загального самопочуття, підйомом температури, затримкою молока в молочній залозі);
• інфільтративний (характеризується появою щільних утворень у молочній залозі, який в подальшому може перетворюватися в гнійник, шкіра над інфільтратом набуває червонуватого відтінку);
• гнійний (характеризується появою гнійного запалення);
• абсцедуючий (виникає абсцес – обмежене гнійне вогнище);
• флегмонозний (гнійне запалення поширюється по тканині молочної залози);
• гангренозний (утворюються масивні некрози в молочній залозі).
ІІ. За локалізацією вогнища мастит може бути:
підшкірним,
субареолярним,
інтрамамарним,
ретромамарним,
тотальним.
Клінічна картина
Клінічна картина маститу характеризується: гострим початком, вираженою інтоксикацією (загальна слабість, головний біль), підвищенням температури тіла до 38-390С, дрожжю, болем в області молочної залози, що підсилюються при годуванні або зціджуванні. Молочна залоза збільшується в об'ємі, відзначається гіперемія й інфільтрація тканин без чітких меж. Ця картина характерна для серозного маститу.
При неефективному лікуванні протягом 1-3 діб серозний мастит переходить в інфільтративний. При пальпації визначається щільний, різко хворобливий інфільтрат, лімфаденіт. Тривалість цієї стадії 5-8 днів.
Якщо інфільтрат не розсмоктується на тлі проведеного лікування, відбувається його нагноєння – гнійний мастит (абсцедуючий). Спостерігається посилення місцевих симптомів запалення, значне збільшення й деформація молочної залози, якщо інфільтрат розташований неглибоко, то при нагноєнні визначається флуктуація. Нагноєння інфільтрату відбувається протягом 48-72 годин.
У тих випадках, коли в молочній залозі нагноюється кілька інфільтратів, мастит називають флегмонозним. Температура тіла при цьому 39-400С, дрижи, виражена слабкість, інтоксикація. Молочна залоза різко збільшена, хвороблива, пастозна, добре виражена поверхнева венозна мережа, інфільтрат займає майже всю залозу, шкіра над ураженою ділянкою набрякла, блискуча, червона із синюшним відтінком, часто з лімфангітом. При флегмонозному маститі можлива генералізація інфекції з переходом у сепсис.
Діагностика
Діагностика заснована на наступних даних:
клінічні: огляд молочної залози, оцінка клінічних ознак, скарг, анамнезу;
лабораторні: загальний аналіз крові (лейкограма), загальний аналіз сечі, бактеріологічне й бактеріоскопічне дослідження ексудата, імунограма, коагулограма й біохімія крові;
інструментальні: ультразвукове дослідження (УЗД) - є одним із важливих методів діагностики маститу.
Лікування
Лікування може бути консервативне й хірургічне.
Антибіотикотерапію варто починати з перших ознак захворювання, що сприяє запобіганню розвитку гнійного запалення. При серозному маститі питання про грудне вигодовування вирішується індивідуально. Необхідно враховувати: думка породіллі, анамнез (приміром, гнійний мастит в анамнезі, численні рубці на молочній залозі, протезування молочних залоз), проведену антибіотикотерапію, дані бактеріологічного й бактеріоскопічного дослідження ексудату, наявність і виразність тріщин сосків. Починаючи з інфільтративного маститу годівля дитини протипоказана через реальну загрозу інфікування дитини й кумулятивного накопичення антибіотиків в організмі дитини, але при цьому лактація може бути збережена, шляхом зціджування. При відсутності ефекту від консервативної терапії маститу протягом 2-3 діб та розвитку ознак гнійного маститу показане хірургічне лікування. Хірургічне лікування полягає в радикальному розрізі і адекватному дренуванні. Паралельно продовжують проводити антибіотикотерапію, дезінтоксикаціону й десенсибілізуючу терапію. Своєчасне хірургічне лікування дозволяє попередити прогресування процесу, розвиток ССЗВ.
Звичайно призначають оральний прийом антибіотиків пеніцилінового ряду (диклоксацилін, амоксицилін по 500 мг 4 рази на день) і не припиняють грудне вигодовування для профілактики акумуляції мікроорганізмів у протоках молочної залози. При алергії до пеніцилінів застосовують макроліди (еритроміцин, азитроміцин, мідекаміцин та ін.). Для зменшення больового синдрому і нормалізації температури тіла застосовують ацетамінофен, інші нестероїдні протизапальні засоби. Якщо пацієнтка не годує груддю, в гостру фазу запалення застосовують молоковідсмоктувач. При неефективності оральних антибіотиків проводять внутрішньовенне введення антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, яке продовжують ще протягом 48 год після нормалізації температури тіла.
Профілактика
Масаж молочних залоз під час вагітності, дотримуючись правил щадного відношення до молочної залози.
Підготовка сосків до годування. За 1 місяць до планованих пологів при відсутності перерахованих вище явищ вимагає консультації хірурга в будь-якому випадку.
Правильне прикладання дитини до грудей, годування грудьми на вимогу, а не по режиму.
Ретельне дотримання правил годування дитини (чистота рук матері, правильне прикладання до грудей: дитина повинна повністю захоплювати сосок разом з навколо-сосковим полем).
У разі наявності деформації, втягнення або зміни форми сосків, наявності розростань або тріщин в області сосків – негайне звернення до хірурга
Використана література
Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2‑х томах. Т. 1. — Одеса: Одес. держ. мед. ун‑т, 2005. — 451-452 с
https://studfile.net/preview/5280554/page:37/
Гінекологія: підручник / Н.П. Бондаренко, О.А. Бурка, І.Б. Венцківська Г19 та ін.; за ред. Б.М. Вендківського, Г.К. Степанківської, В.П. Лакатоша. — К.: ВСВ «Медицина», 2012. — 302 с.