Ім'я файлу: Радіаційна безпека.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 24.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Мій вихідний.docx

Лабораторна робота
Тема: Радіаційна безпека
Іонізуюче випромінювання-це будь-яке випромінювання, що викликає іонізацію середовища, тобто протікання електричних струмів, у цьому середовищі, у тому числі і в організмі людини, що призводить до руйнування клітин, зміну складу крові, опіків, та інших тяжких наслідків.

Джерелами іонізуючих випромінювань є радіоактивні елементи та їх ізотопи, ядерні реактори, кома, прискорювачі заряджених частинок, тощо. Рентгенівські установки і високовольтні джерела постійного струму відносяться до джерел до джерел рентгенівського випромінювання.

До штучних джерел радіації відносять: ядерні вибухи, атомну енергетику, уранові копальні і збагачувальні фабрики, рентгенівські апарати.

Іонізуюче випромінювання поділяється на два види: електромагнітне, корпускулярне.

Експозиційна доза характеризує іонізуючу здатність випромінювання у повітрі, тобто потенційні можливості іонізуючого випромінювання.

Поглинута доза характеризує енергію іонізуючого випромінювання ( незалежно від виду випромінювання), яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

За класифікацією МАГАТЕ радіаційні аварії класифікуються за величиною загальної активності викидів:

1-3 рівні - віднесені до подій;

4 рівень - аварія в межах АЕС;

5 рівень - аварія з ризиком для навколишнього середовища;

6 рівень - важка аварія;

7 рівень - глобальна аварія.

Масштаби і ступінь радіоактивного забруднення місцевості залежать від багатьох факторів, а саме,

  1. Тип реактора

  2. Ступінь руйнування

  3. Метеоумов

  4. Рельєф місцевості та інші умови.


Хронологія розвитку радіаційної аварії поділяється на :


  1. Рання фаза – триває від початку аварії до припинення викиду радіоактивних речовин в атмосферу

  2. Середня фаза аварії характеризується наявністю системи суворих обмежень життєдіяльності населення в зонах радіоактивного забруднення і системи контролю радіаційної обстановки. Тривалість цієї фази може скласти від декількох десятків днів до одного року.

  3. Пізня фаза аварії триває до зняття всіх обмежень і характеризується відновленням природокористування і звичної системи контролю радіаційної обстановки.


Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми:


  • Дуже мала кількість енергії викликає глибокі біологічні зміни

  • Опромінення характеризується ефектом накопичення

  • Різні органи живого організму мають різну чутливість та реакцію на опромінення

  • Дія іонізуючого випромінювання проявляється не відразу

  • Випромінювання впливає не тільки на даний організм, але і на його нащадків

  • Ефект опромінення залежить від величини поглинутої дози та періоду, за який ця доза отримана

Найуразливіша до дії радіації кровотворна система організму, яка припиняє нормальне функціонування при дозах опромінення 0.5…1 Гр.

Евакуація із забрудненої зони проводиться в два етапи: на першому етапі населення транспортними засобами, що перебувають у зоні, доставляється до зовнішнього кордону забрудненої зони. Тут організовується проміжний пункт евакуації, на якому люди проходять реєстрацію, дозиметричний контроль і санітарну обробку. Потім проводиться повторний дозиметричний контроль. Евакуйовані відправляються в райони і пункти призначення на чистому транспорті (другий етап).

Харчування людини в період підвищеного радіаційного впливу має бути повноцінним, різноманітним, містити значну кількість висококалорійних поживних речовин, вітамінів.

Для того, щоб підготувати будинок, квартиру до захисту від радіоактивного пилу і аерозолів бактеріальних засобів, потрібно закласти всі щілини у вікнах і дверях, закрити витяжки, димоходи, поставити на двері ущільнювачі з гуми, товсті або губчастих гумохімічних матеріалів. У кам’яних будівлях щілини слід закрити шпаклівкою або штукатурним розчином в дерев’яних – проконопатити.

Щоб уберегти продукти харчування і воду від зараження радіоактивними речовинами, отруйних речовин та бактеріальних засобів, необхідно перш за все максимально ізолювати від зовнішнього середовища. У домашніх умовах основним способом захисту є їх зберігання в герметично закритій тарі або використання захисних матеріалів. Хлібобулочні та кондитерські вироби треба загорнути в кілька шарів паперу і покласти в каструлю або поліетиленовий мішок. М’ясо, масло, ковбасу, рибу, можна вберегти від зараження в холодильниках, різні жири добре зберігати в скляних або металевих банках з кришками, які щільно закриваються. Овочі слід зберігати в дерев’яних або фанерних ящиках, що вистилають з середини папером, целофаном або клейонкою, а зовні покритих брезентом або іншою тканиною. Для захисту води в домашніх умовах рекомендується використовувати термоси, графини, і навіть ванни. Весь посуд повинен закриватися щільно.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас