Ім'я файлу: Пластмаси.doc
Розширення: doc
Розмір: 138кб.
Дата: 23.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Практика по касам.odt
svetlo-polosatiy-fon.pptx
zrazok_povidomlennya_pro_vyklyk_predstavnyka_postachalnyka.docx
Недопустимі виробничі дефекти.pptx
prezentaciya_44vlyvwz.v2t.pptx
Грабченко Перездача.docx
Praktika vidavnicha sprava.doc
otchet_po_praktike.docx
В.М. Урок Галантерея.doc
nakladnaja.doc
dstuBV.2.7-282_2011u плитка керам.doc

Київський державний коледж туризму та готельного господарства

Спеціальність 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність»
Товарознавство непродовольчих товарів
Лабораторна робота № 5
Товари із пластичних мас
Мета роботи: ознайомитися зі складом, класифікацією, властивостями пластмас, з окремими їх видами, сферами застосування.

Матеріали та обладнання: Дошка падлет, ДСТУ, відео
Виконання роботи: ознайомитися з різними видами пластмас та схемами їх переробки в готові вироби, вивчити класифікацію та властивості окремих груп пластмас.
Хід роботи:

  1. перегляд відео

  2. Ознайомлення з будовою і властивостями полімерів

  3. Ознайомлення з ДСТУ «Дефекти пластмас». Див. дошку падлет



Основні положення і зміст роботи

Пластмасами називають штучні композитні матеріали, одержувані на основі полімерних в’яжучих (синтетичних смол, ефірів та інших сполук).

Характерні особливості пластмас:

  • мала густина

  • висока хімічна стійкість;

  • низька теплопровідність;

  • хороші ізоляційні властивості (діелектрики);

  • значне теплове розширення;

  • висока питома міцність

  • низька міцність, пружність і термостійкість (порівняно з металами), хоча в окремих пластмас ці характеристики не гірші, ніж у металів;

  • висока технологічність (крім обробки різанням);

  • декоративний вигляд виробів;

  • старіння, зниження механічних властивостей з часом.


Склад пластмас приведений в таблиці 1

Будова і властивості полімерів

Полімерами називають речовини, ланцюги-макромолекули яких скла­даються з багатьох елементарних ланок (мономерів), тому їх молеку­лярна маса може сягати до 106. В ланцюгах атоми зв’язані ковален­тними зв’язками, між ланцюгами діють в 10 раз слабші міжмолекуляр­ні сили. Макромолекули можуть бути лінійними (рис.1,а), розгалуженими (рис.1,б) і сітчастими (рис.1,в), а також впорядкованими (регулярними) і нерегулярними. Такі макромо­лекули утворюють складніші структури: клубки (глобули), стрічки, пластинки, в яких розташування макромолекул на окремих ділянках мо­же бути впорядкованим (кристалічним) або аморфним (рис.2).

Таблиця 1

СКЛАД ПЛАСТМАС

Назва

Характеристика

Приклади

1.Полімерна в’яжуча
Основа будь-якої пластмаси, яка визначає її властивості
Динолформальдегідна, фенольадегідна, поліефірна смоли

2.Наповнювачі
Вводять 40-80% для підвищення міцності, зносостійкості, теплостійкості та інші властивості пластмас, зниження вартості.

2.1.порошки
Слюда, кварц, азбест, сажа, графіт

2.2.волокна
Скловолокно, бавовна,полімерне волокно

2.3.листи
Тканина, папір, дерев’яний шпон

3.Пластифікатори
Вводять 10-20%, полегшують формуванню виробів з пластмас, підвищують пластичність, еластичність
Гліцерин, касторове або парафіноване масло

4.Стабілізатори
Сповільнюють старіння та руйнування пластмаси під впливом дії теплоти, світла та інших факторів
Сажа, сірчані сполуки, феноли

5.Твердники
Вводять 1-10%, утворюють просторові молекулярні сітки



6.Інгібітори
Запобігають самовільному затвердінню пластмас




7.Пігменти (барвники)
Вводять для отримання бажаних кольорів, малюнка, світлопрозорості виробів
Органічні і азобарвники (містять азот), охра, крон, родамін

8.Порофори
Виділяють гази, утворюються пори
Пірофори

9.Спеціальні добавки
Знижують тертя, горючість, статичні заряди, підвищують провідність
Віск, стеарин, оклеїнова кислота



Рис.1. Типи макромолекул полімерів.




Рис.2. Впорядкована та аморфна структура макромолекул


Наявність полярних зв’язків, які здійснюються з допомогою електричних диполів, характерна для полярних полімерів і надає їм жор­сткості та теплостійкості. Неполярні полімери /на основі вуглевод­нів/ непровідні і зберігають свої властивості при низьких темпера­турах.

За відношенням до нагріву полімери поділяють на термопластичні і термореактивні:

  • термопластичні полімери при нагріванні розм'якшуються (навіть плавляться), а при охолодженні тверднуть. Цей процес є зворотним. Структура макромолекул таких полімерів лінійна або розгалужена. Типовими представниками термопластів є поліетилен, полістирол, поліамід та інші;

  • термореактивні полімери на першій стадії утворення мають лінійну структуру і при нагріванні розм'якшуються, потім внаслідок хімічних реакцій тверднуть (утворюють просторову структуру) і надалі залишаються твердими. Твердий стан полімеру називається термостабільним. Прикладом термореактивних полімерів можуть слугувати фенолоформальдегідна, гліфталева та інші смоли.

Механічні властивості полімерів (міцність, пружність) залежать від структури, фізичного стану, температури тощо. Полімери можуть знаходитися в трьох фізичних станах: склоподібному, високоеластичному і в'язкотекучому:

  • склоподібний стан характеризується тим, що атоми, які входять до складу молекулярного ланцюга, здійснюють коливальні рухи навколо положення рівноваги; рух ланцюгів і переміщення макромолекул не відбувається;

  • високоеластичний стан властивий тільки високополімерам і характеризується здатністю матеріалу до великих зворотних змін форми при невеликих навантаженнях (ланцюги коливаються і макромолекула набуває здатності згинатися);

  • в'язкотекучий стан нагадує рідкий стан, але відрізняється від нього дуже великою в'язкістю. Зі зміною температури лінійний або розгалужений полімер може перейти з одного фізичного стану в інший.

Графічна залежність деформації, що розвивається за певний час при заданому напруженні, від температури називається термомеханічною кривою (рис. 17.3).

При температурі нижче tкpполімери є крихкими. Температура tс відповідає температурі їх склування. Полімери з просторовою структурою перебувають тільки в склоподібному стані. Дрібносітчаста структура дозволяє отримувати полімери в склоподібному і високоеластичному станах.


Рис. 3. Термомеханічні криві некристалічного лінійного (1),

кристалічного (2), дрібно сітчастого (3) полімерів.

(tкp, tс, tк, tТ, tх відповідно температури крихкого руйнування, силування, початку в’язкої текучості та початку хімічного розкладу. Ділянки І – ІІІ відповідно склоподібного, високо еластичного та в’язкотекучого стану).

Високоеластичний стан характеризується значними зворотними деформаціями. На ділянці, що відповідає цьому стану, розвиваються пружна і високоеластична деформації. Кристалічні полімери при температурі нижче температури плавлення (кристалізації) tк є твердими. Поблизу точки tT, крім пружної і високоеластичної, виникає також пластична деформація. Для кристалічних полімерів (поліетилен, поліамід, поліетилен – терефталат тощо) залежність напруження від деформації визначається температурою. Зі зміною температури характер кривих змінюється, і при t<tcвін подібний до кривих, характерних для склоподібних полімерів.

Усі полімери в температурному інтервалі tc — tTперебувають у високоеластичному стані.

Температура txвідповідає хімічному розкладу дрібносітчастого полімеру (гуми).

На властивості полімерів впливає їх структура. Наприклад, орі­єнтація молекул при повільному розтягу підвищує міцність в напрямку розтягу в 2-5 рази. Якщо полімерний зразок знаходиться під наванта­женням, яке викликало його деформацію, то після зняття навантаження має місце релаксація (зворотна повзучість), що проявляється у від­новленні попередньої форми, може протікати протягом тривалого часу (десятки діб) і з неповним відновленням форми (гістерезис).

Під дією тепла, світла, вологи, атмосфери відбувається старіння полімерів, що обумовлюється структурними змінами, проявляється в підвищенні твердості, крихкості, втраті еластичності.

У результаті міжмолекулярної взаємодії тіл, приведених у кон­такт, має місце їх злипання - адгезія. Здатність полімерів до адге­зії використовується при виготовленні з них клеїв, фарб, покриттів.

К
ласифікація пластмас в залежності від поведінки до нагрівання, від областей застосування та від наповнювачів наведена на рис. 4.
Схема класифікації пластмас

Використання пластмас:

- в якості антифрикційних матеріалів для виготовлення підшипни­ків ковзання (текстоліт, деревопласт, фторопласт, капрон з графітом, епоксидні смоли з графітом тощо);

- для виготовлення деталей машин (зубчасті передачі, паси, кор­пуси приладів, кришки і т.п. – термо- і реактопласти);

- в якості фрикційних матеріалів для виготовлення фрикційних передач (реактопласти з азбестом та SiO2;

- муфти, прокладки в з’єднаннях (текстоліт, капрон, фторопласт);

- ущільнювачі, амортизатори (полівінілхлорид, текстоліт, фторопласт, скловолокніт, пористі пластмаси);

- труби (поліетилен, полівінілхлорид, фторопласт);

- покриття вмістищ для захисту від корозії в харчовій та хімічній, промисловості, антифрикційні покриття і т.п.;

  • електроізоляція в електротехнічній промисловості.


3. Контрольні запитання

  1. Що таке пластмаси?

  2. Як поділяють пластмаси?

  3. Які сфери використання пластмас?

  4. Вкажіть характерні особливості пластмас?

  5. Наведіть приклади і охарактеризуйте термореактопласти?

  6. Опишіть складники пластмас.

  7. Як поділяють пластмаси за областями застосування?

  8. Як поділяють пластмаси в залежно від наповнювачів?







скачати

© Усі права захищені
написати до нас