Лабораторна робота №2
Конструкція та випробування після ремонту поїзного крана машиніста № 395
Мета: Засвоїти послідовність розбирання і випробування крана машиніста №395
Базові питання
Будова і принцип дії КМ №395 (394).
кран стабілізатор зарядний тиск
1. Зрівнювальна частина; 2. Редуктор; ; 3. середня частина крана ( зеркало золотника); 4. верхня частина КМ , кронштейн кришки ( на якому закріплюється контролер); 5. ручка КМ; 6. контролер; 7. штепсельний розьем; 8. Стабілізатор.
КМ № 395 відрізняється від КМ №394 тільки тим що на №395 встановлено електричний контролер для електро-пневматичних гальм.
Принцип дії
КМ має наступні положення :
I. Відпуск і зарядка
Повітря із МЖ по каналам (ГР, 4,5 і М) проходить в ГМ. Одночасно із над золотникової камери через отвір 13 і виїмку УР1 і УР2 повітря поступає в камеру над зрівнювальним поршнем і через калібрований отвір Г діаметром 1.5 мм по каналу Б у ЗР (V = 20л.) Підвищення тиску в камері над Зр поршнем відбувається швидше чим в ГМ тому поршень опускається , віджимає від сідла впускний клапан і з’єднує канали ( А2 і М) відкриває прохід для живлення ГМ. По виїмці 3 золотника повітря із МЖ поступає в виїмці Р2 і далі через отвір Р3 до клапана редуктора. Камера над Зр поршнем через отвір УР4, виїмку 8і отвір С з’єднується з стабілізатором а потім з Ат.
ІІ. Поїздне положення з автоматичною ліквідацією зверхзарядки
Положення необхідне для підтримки зарядного тиску в ГМ. МЖ роз’єднується з ГМ. Зрівнювальна камера залишається з’єднаною через стабілізатор з Ат і через клапан живлення ЗрК і ЗрР з’єднуються з камерою над діафрагмою редуктора через виїмку золотника.
ІІІ. Перекриша без живлення магістралі.
Використовується в пас. поїздах при рухові поїзда або на заборонений сигнал або зупинку. При змінені тиску в ГМ повітря із ЗрК переміщує зворотній клапан вверх відкриваючи отвір 12 і 7 і М, через який повітря іде в ГМ, відбувається одночасно зниження тиску в камерах над і під поршнем.
IV. Перекриша із живленням магістралі.
Всі канали і отвори на зеркалі і золотнику перекриті.При наявності витоків в ГМ поршень переміщується в низ відкриваючи впускний клапан через який повітря із МЖ поступає в ГМ до моменту вирівнювання тиску в камерах над і під поршнем.
V. - Cлужбове гальмування.
Повітря із ЗрР і камери над Зр поршнем через отвір 26 , виїмку 5, калібрований отвір 6 ( діаметром 2.3мм), отвір 13 переходить у виїмку 11 а з неї виходить в Ат. Темп зниження тиску в ЗрР визначається за каліброваним отвором 6.
Розрядка відбувається з 5 до 4 ат. За 2.5 – 10 с.
(VA) – положення службове гальмування (Розрядка відбувається з 5 до 4.5 ат. За 15 – 20с.)
Положенням рекомендується користуватися при управлінні багато вагонних поїздів.
VI. Екстрене гальмування.
Повітря виходить в Ат. через всі отвори :
ГМ з’єднується з Ат через отвори 15 – 16 – Ат1;
Камера над Зр поршнем через отвір УР2 – виїмки УР3 і 13, отвір Ат2;
За рахунок падання тиску над поршнем, поршень переміщується вверх і з’єднує
ГМ через випускний відкритий клапан з Ат3
ЗрР з’єднується, через отвір УР3 і виїмку УР4, отвір 9 і далі через канал 16, з Ат.
Нормативи зарядного тиску для пасажирських і вантажних вагонів.
Зарядний тиск у гальмівній магістралі при поїзному положенні ручки крана машиніста (РКМ) повинен відповідати значенням, вказаним у табл. 1
Таблиця 1. Зарядний тискугальмівній магістралі
| Характеристика поїзда | Зарядний тиск у гальмівній магістралі ведучого локомотива, моторвагонного поїзда, кгс/см2 |
| 1 | 2 |
| 1. Електропоїзд ЕР (крім ЕР22, ЕР2т); поїзд у складі недіючих вагонів електропоїздів ЕР (крім ЕР22, ЕР2т); вантажний поїзд, у складі якого є вагони електропоїзда ЕР (крім ЕР22, ЕР2т) чи порожні тендери з увімкненими автогальмами | 4,5-4,8 |
| 2. Електропоїзд ЕР2т (та поїзди, в яких він знаходиться) | 4,5-4,6 |
| 3. Вантажний поїзд із составом порожніх вагонів, пасажирський поїзд, до складу якого входять вагони з увімкненими автогальмами типу КЕ, Ерлікон, ДАКО | 4,8-5,0 |
| 4. Пасажирський, вантажно- пасажирський, окремий пасажирський локомотив, сплотка, в складі якої знаходяться пасажирські локомотиви; вантажний при наявності в составі вагонів МВРС (крім вагонів електропоїздів ЕР) і пасажирських локомотивів та вагонів з увімкненими автогальмами, моторвагонний | 5,0-5,2 |
| 5. Вантажний, у складі якого знаходяться моторвагонний з вантажним авторежимом, сплотка з вантажних локомотивів, окремий вантажний локомотив | 5,3-5,5 |
| 6. Дизель-поїзди серії ДРІА, ДРІП | 5,5-5,6 |
| 7. Вантажний на затяжних спусках крутизною 0,018 і більше; вантажний, у складі якого знаходяться вагони з повітророзподільником № 388 жорсткого типу | 6,0—6,2 |
| 8. Вантажний, у складі якого знаходяться завантажені вагони і який прямує на дільниці колії, що не має крутих затяжних спусків 0,018 і крутіших | 5,0-5,2 |
За місцевими умовами, виходячи з результатів експериментальних поїздок, наказом начальника залізниці може встановлюватися зарядний тиск:
на затяжних спусках крутизною менше 0,018 для вантажних навантажених поїздів — 6,0—6,2 кгс/см2, або 5,3—5,5 кгс/см2;
на затяжних спусках від 0,018 до 0,028 для вантажних порожніх поїздів 5,3—5,5 кгс/см2 (дозволяється за окремою вказівкою УЗ).
3. Призначення і регулювання стабілізатора КМ № 394
Рис. А ( редуктор )
1 – заглушка; 2 – пружина; 3 - клапан ( возбудительный); 4 - корпус ( верхній ); 5 - запрессована втулка; 6 - металева діафрагма; 7 - упорна шайба; 8 - корпус ( нижній ); 9 – пружина; 10 – гвинт.
Рис. Б ( стабілізатор )
1 - корпус; 2 – пружина; 3 – клапан; 4 – діафрагма; 5 - упорна шайба; 6 – кришка; 7 – пружина; 8 - контр гайка
Стабілізатор (рис. б) - призначений для розрядки З Р у процесі ліквідації над зарядки у ньому постійним темпом , а також недопущення накопичування тиску у З Р при ІІ положенні , ( призначений для ліквідації над зарядки у З Р і відповідно у ГМ.
Призначення і регулювання редуктора КМ № 394
Керує впуском стисненого повітря із ГР в ЗР. Задає граничний тиск у ЗРі відповідно зарядний тиск у ГМ.
Таблиця 4.1
| Контрольна операція | Технічні умови | Результат | Примітка | | |||
| 1.Час зарядки від 0 до 5 кГ/см2 при ІІ положенні ручки КМ: | | ||||||
| магістрального резервуара об’ємом 55 л | Не більше 4 с | | | | |||
| -ЗрР об’ємом 20 л | 30…40 с | | | | |||
| 2.Чутливість КМ на живлення при ІІ і ІV положенні ручки КМ | | ||||||
| Утворити виток із ГМ крізь отвір діаметром 2 мм | Зниження тиску в ГМ не більше 0,15 кГ/см2 | | | | |||
| 3.Час розрядки ГМ у положенні ручки КМ: | | | |||||
| V- падіння тиску з 5 до 4 кГ/см2 | 4…5 с | | | | |||
| VА-падіння тиску з 5,0 до 4.5 кГ/см2 | 15…20 с | | | | |||
| VІ- падіння тиску з 5 до 1 кГ/см2 | Не більше 3 с | | | | |||
| 4.Час ліквідації зверх зарядки у ІІ положенні ручки КМ | | ||||||
| Зменшення тиску в ГМ з 6,0 до 5,8 кГ/см2 | 80…120 с | | | | |||
| 5.Щільність ЗрР | | ||||||
| При IV положенні ручки КМ протягом 3 хв. Підвищення тиску не повинно бути | Зниження тиску в ЗрР не більше 0,1 Кг\СМ2 | | | | |||
| 6.Відсутність живлення ГМ у ІІІ положенні ручки КМ | | ||||||
| Утворити виток із ГМ крізь отвір діаметром 2мм | Не повинно бути підвищення тиску в ГМ | | | | |||
| 7.Випробування контролера КМ № 395-4 на відповідність його роботи : | | ||||||
| Ручку КМ поставити у І і перевести її в ІІ положення | Повинна засвітитись лампочка «О» | | | ||||
| Перевести ручку КМ із ІІ в ІІІ положення | В інтервалі лампочка «О» повинна згаснути і в ІІІ-у положенні засвітилась лампочка «П» | | | ||||
| Перевести ручку КМ із ІІІ положення в ІV | Повинна засвітитись лампочка «П» | | | ||||
| Перевести ручку КМ із ІV положення в полож. VA | Повинна погаснути ламп. «П» і засвіт.- «Т» | | | ||||
| Перевести ручку КМ із положення VA в V а потім у VІ положення | Повинна засвітитись ламп. «Т» | | | ||||
| Зясувати відсутність випередження виключення/ включення сигнальних лампочок при переміщенні ручки | Лампочка, що виключається повинна гаснути в момент включення лампочки що включається | | | ||||
| Зясувати наявність випередження електричного управління по відношенню до пневматичного | При гальмуванні повінні спочатку замикатися контакти контролера , а потім розряджатися ЗрР | | | ||||
Залікові питання
Чому при І положенні ручки КМ можна перезарядити ЗрР і ГМ, а у ІІ положенні перезарядка неможлива ? Тому що зарядка відбувається при І положенні , а ІІ положення це положення необхідне для підтримки зарядного тиску в ГМ
2.При якій несправності КМ тиск у ГМ при ІІ положенні ручки підвищується вище зарядного (до тиску в МЖ)? При несправності стабілізатора
Чим регулюється величина зарядного тиску ГМ поїзда при КМ №394 ( 395)? Редуктором ( керує впуском стисненого повітря із ГР в ЗР, задає граничний тиск у ЗР і відповідно заряджений тиск ГМ)
Чому при вкручувані регулювального стакана редуктора тиск в ЗрР і ГМ збільшується , а при викручуванні – зменшується ?
Для чого необхідний зворотній клапан в КМ? ( Для запобігання проходженню стисненого повітря, або допомоги його проходженню ) З’єднує ЗрР і Зрпоршень з ГМ , при ІІІ положенні
Коли і навіщо можна використовувати ІІІ положення ручки КМ в експлуатації при управлінні гальмами ? На пас. поїздах на заборонений сигнал або зупинку
Чому щільність ЗрР перевіряють при IV положенні ручки КМ ? положення перекриша з живленням всі отвори на зеркалі і золотнику перекриті
За рахунок чого забезпечується службовий та екстрений темпи розрядки ГМ? За рахунок отворів та каналів які з’єднують з АТ