МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Українська академії друкарства
Кафедра комп’ютеризованих комплексів поліграфічного
і пакувального виробництв
Звіт
Лабораторна робота № 1
«ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЙОМСТВО З ДРУКАРСЬКИМ УСТАТКУВАННЯМ В ЛАБОРАТОРІЇ ДРУКАРСЬКИХ МАШИН»
Виконав: ст. гр. ВП-41
Лобур Я.В.
Перевірив: доц.
Шустикевич А. І.
Львів – 2021
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЙОМСТВО З ДРУКАРСЬКИМ
УСТАТКУВАННЯМ В ЛАБОРАТОРІЇ ДРУКАРСЬКИХ МАШИН
Мета роботи: вивчити загальну будову характерних типів друкарських машин, складові частини та їх призначення, необхідні умови одержання відбитка.
Загальні відомості
Друкування − процес, у результаті якого отримують ідентичні барвникові або безбарвні рельєфні зображення запрограмованого змісту на папері чи іншому матеріалі або виробах з них. Процес друкування полягає в нанесенні фарби на друкарську форму, а відтак, безпосередньо або через поверхню проміжкового циліндра, в передачі фарбового зображення на папір. Передача фарби відбувається під дією тиску. Величина цього тиску не повинна виходити за межі допустимого інтервалу, який залежить від способу друку, властивостей фарби, паперу і характеру продукції (останнє – для машин високого друку). З метою забезпечення величини тисків в заданих інтервалах контакт виконавчих органів друкарського апарату відбувається через пружно-еластичну прокладку, яку називають декелем. Декелі бувають різної товщини (0,3 – 4,0 мм) і складаються із різних матеріалів. До їхнього складу можуть входити спеціальні види паперу і картону, коркове полотно, спеціальні синтезовані композиції тощо. В офсетних машинах використовують спеціальні полотнища, що є багатошаровою гумотканинною конструкцією загальною товщиною близько 2 мм.
Друкарські машини за способом друку бувають високого, плоского, глибокого і спеціальні. Для перших трьох способів визначальним є характер друкарської форми: при високому друці – друкарські елементи, на які наноситься фарба, знаходяться вище за проміжкові; при плоскому друці вони знаходяться в одній площині, а фарба покриває друкарські елементи завдяки їхнім олеофільним властивостям; при глибокому друці форма містить на поверхні мініатюрні, по-різному заглиблені комірки, які заповнюються рідкою фарбою, надлишок якої знімається з поверхні форми спеціальним ножем – ракелем.
Для кожного з розглянутих способів друку фарбове зображення може передаватись на папір безпосередньо, контактуючи з ним, або через поверхню проміжкового, так званого офсетного циліндра. Наявність у друкарському апараті офсетного циліндра, з закріпленою на ньому каліброваною пружно-еластичною прокладкою (офсетним гумотканинним полотнищем (ОГТП), дозволяє істотно зменшити тиски при друкуванні і покращити якість друку. Машини, в яких друкування відбувається з плоских форм через офсетні циліндри називаються офсетними. По геометрії друкарські форми бувають плоскими і у вигляді циліндрів. Сам контакт при передачі зображення може відбуватись між двома циліндрами, між циліндром і плитою та між двома плитами. В перших двох випадках зображення передається поступово, в третьому – одночасно. Відповідно за цією ознакою друкарських апаратів машини називають ротаційними (рис. 1.2 в, г), плоскодрукарськими (рис. 1.2 б) і тигельними (рис. 1,2 a).
Друкування може відбуватись на папері, що подається до друкарського апарату у вигляді аркушів (такі машини називають аркушевими) і на папері, що подається у вигляді стрічки (такі машини називають рулонними).
У тигельних машинах плоска друкарська форма 1 періодично контактує з аркушем 2, розміщеним на декелі 3, що закріплений на тигелі 4. В плоскодрукарських машинах аркуш, який утримується – захоплювачами 2, вводиться циліндром 3 у контакт із плоскою формою 4, що пересувається йому назустріч. На робочій частині циліндра закріплено декель 5.
У ротаційній офсетній машині (рис. 1, в) захоплювачі 1 друкарського циліндра 2 перехоплюють від форгрейфера аркуш і доводять його до контакту з офсетним циліндром 3, який несе зображення отримане в результаті контакту з формним циліндром 4. Аркуш із відбитком передасться у захоплювачі вивідного транспортера.
У рулонній ротаційній машині високого друку (рис. 1.2, г) паперова стрічка 1 протягується між формним 2 і друкарським 3 циліндрами першого, а відтак між відповідними циліндрами 4 і 5 другого друкарського апарата, внаслідок чого відбувається задруковування з двох боків. На друкарських циліндрах закріплені декелі.
Порядок виконання роботи
Ознайомившись зі змістом наведеного у загальних відомостях цієї роботи необхідно на наявних друкарських машинах (почергово) відшукати основні вузли, з допомогою викладача або учбового майстра прослідкувати за їхньою дією і виконанням технологічного процесу в цілому. Необхідно порівняти і виявити специфіку будови друкарських апаратів у різних типах друкарських машин. Звернути увагу на різновид матеріалів декелів, методи контролю їхньої товщини та способи закріплення. Оцінити можливі інтервали деформації декеля і її роль в друкарському процесі. Необхідно переконатись, що циліндри друкарських апаратів ротаційних машин в процесі друкування пов’язані між собою фрикційною і зубчастими передачами.
Бажано логічно осмислити причини, що визначають величину технологічного навантаження в тому чи іншому друкарському апараті.
Необхідно розглянути і порівняти різні види друкарських форм та методи їх закріплення на машинах.
Висновок: на лабораторній роботі ми вивчили загальну будову характерних типів друкарських машин, складові частини та їх призначення, необхідні умови одержання відбитка.