1   2   3
Ім'я файлу: Курсова про ЄКОвинница.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 5842кб.
Дата: 01.04.2024
скачати
Пов'язані файли:
єко отчет по практике.rtf





КУРСОВА РОБОТА

«Організація роботи супермаркетів і шляхи її удосконалення на ТОВ «ЕКО»


Вступ
В наш час економічного розвитку торгівлю можна назвати серцем держави, тому що лише за рахунок правильної діяльності досягається надходження великої кількості грошових коштів до державного бюджету, також має великий вплив на фінансову систему та умови її розвитку.

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності, пов'язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам для особистого використання. Це остання ланка каналів збуту. Позаяк покупка вроздріб, як звичайно, невелика, торгівці прагнуть збільшити кількість контактів із споживачами, розширюючи для того товарний асортимент і стимулюючи зростання частоти відвідувань магазинів. Кінцеві споживачі, на відміну від організацій-споживачів, роблять багато незапланованих покупок. Тому роздрібні торгівці мають розміщувати товари, що їх купують імпульсивне, там, де проходить багато людей; вигідно розміщувати споріднені товари в магазинах; провадити відповідне навчання торговельного персоналу; активно використовувати різні заходи стимулювання збуту.

Одним з основних учасників роздрібної торгівельної діяльності виступає споживач, за увагу якого змагаються роздрібні торгівельні підприємства. Але перемагає те підприємство, яке надає найбільш оптимальний відсоток надбавки на товар та найбільш ширший перелік додаткових послуг:

  • післяпродажне обслуговування;

  • дисконтні картки;

  • надання консультацій на товар;

  • безкоштовна доставка.

Виходячи з цього можна зробити висновок, що всі роздрібні підприємства держави, щоб успішно функціонувати на ринку, повинні проводити маркетингові дослідження, проводити свою товарну політику як найбільш сприятливу для покупця.

Мета курсової роботи - вивчити теоретичні аспекти організації роботи в супермаркеті та визначити можливі напрямки її вдосконалення для досліджуваного ТОВ «ЕКО», супермаркету №97, м.Вінниця.

Завдання роботи:

дослідити сутність торговельної діяльності, її функції;

проаналізувати соціально-економічні, техніко-технологічні показники діяльності супермаркету №97;

вивчити організацію роботи супермаркету;

запропонувати напрямки вдосконалення організації роботи супермаркету «Екомаркет» №97.

Об’єкт дослідження - торговельна діяльність супермаркету «Екомаркет» №97.

Предмет - тереоретичні та практичні аспекти організації роботи в супермаркеті.

Методи дослідження - загальнонаукові та спеціальні (аналіз, синтез, системний підхід, групування, спостереження).

Структура роботи: вступ, 4 розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки.

1.

Сутність торговельної діяльності. Функції торгівлі

торгівля супермаркет економічний

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. В Україні вона регулюється законами України - Господарським та Цивільним кодексами, «Про споживчу кооперацію», «Про захист прав споживачів», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України «Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення», яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.

Господарюючі суб'єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, яка здійснюється відповідно до законодавства України та Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

Торгівельні підприємства діють на основі статуту, який затверджується власниками (власником) майна. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і виборчих органів, порядок утворення

майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності. До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше.

Управління торгівельним підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати. Торговельне підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку виходячи з попиту на товари та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток, порядок використання якого визначає власник підприємства чи уповноважений ним орган згідно з статутом чи чинним законодавством.

Торгівельна діяльність здійснюється у сферах роздрібної й гуртової торгівлі, а також у торговельно-виробничій сфері (громадському харчуванні). У широкому розумінні під торговельною діяльністю (торгівлею, комерцією) розуміється будь-яка економічна діяльність узагалі, а всі підприємства й організації, що діють у торгівлі (гуртовій і роздрібній), промисловості, сільському господарстві, на транспорті, будівництві та в інших галузях економіки, записуються в єдиному торговельному реєстрі.

У економічному обороті торгівля виконує посередницьку роль. Проте її функції не обмежуються лише матеріальним поширенням продукції. У остаточному рахунку торгівля стимулює виробництво і задає йому визначений напрямок. Вона є невід'ємним елементом структури ринкової економіки і робить істотний, якщо не вирішальний, вилив на її ефективність.

Ті економічні функції, які реально виконуються торгівлею, полягають у тому, що посередники, які знаходяться між виробниками і споживачами, роблять послуги і тим, і іншим.

Торгівельні підприємства роблять послуги виробникам, звільняючи їх від необхідності вступати у відносини з величезною масою споживачів. Шляхом створення запасів товарів вони забезпечують синхронізацію ритмів виробництва та споживання, схильних до різночасних сезонних коливань. Завдяки їм грошові прибутки виробників стають більш регулярними і не залежать від затримок у збуті продукції.

Посередники розширюють можливості виробництва щодо задоволення запитів споживачів. Вони створюють умови, для того щоб матеріальні блага, вироблені в масовому порядку безліччю підприємств, розкиданих на широкій території, стали доступними споживачам у такій кількості і якості, у такому місці та у такий час, які є зручними для останніх. Ця функція припускає виконання низки операцій: упорядкування і роздрібнення партій, транспортування і зберігання, формування асортименту і викладки товарів.

Отже, торговельні підприємства виконують низку важливих функцій, які можна згрупувати в чотири нижчеперелічені (рис. 1.1).

  1. Доведення товару до безпосереднього споживача. Важливо організувати виробництво продукції, та не менш важливо забезпечити її реалізацію. Останнє є складною справою. Спеціалізація на посередницьких операціях дозволяє скоротити час на реалізацію товару, зменшити витрати обігу, прискорити оборот фондів підприємства, більшою мірою враховувати запити споживачів.

  2. Забезпечення зворотного зв'язку між виробництвом і споживанням. Торговельне підприємство відчуває на собі вплив як виробника (пропозиція товару), так і споживача (попит на нього). Аналізуючи просування того чи іншого товару на ринку, посередник може виявити тенденції, що їхнє урахування дозволить краще орієнтувати виробництво на інтереси споживачів.




Рис. 1.1. Основні функції торгівельних підприємств
3. Перерозподіл ресурсів між різними галузями та всередині них. Ця функція забезпечується як через переорієнтацію на випуск нової продукції, так і через обслуговування ринку цінних паперів.

4. Акумуляція тимчасово вільних коштів, регулювання грошового обігу.

Окрім цього, торговельні підприємства здійснюють також ще такі важливі функції, як затарювання, розфасовка, зберігання товарів на складах, у холодильниках, визначення оптимальних обсягів постачань, транспортування і доставка продукції та інформаційне забезпечення просування товарів від виробників до споживачів.

На всіх рівнях управління торгівельною діяльністю підприємства необхідно передбачити виконання наступних функцій:

стосовно своїх покупців - оцінка потреб у товарах і всього попиту; організація просування товарів від виробників у сферу гуртової торгівлі; перетворення промислового асортименту на торговий; формування необхідних розмірів і збереження товарних запасів; кредитування, інформаційне і консалтингове обслуговування;

- стосовно постачальників товарів - здійснення комерційної діяльності та вплив на виробників щодо їхньої орієнтації (відповідно до маркетингових досліджень) на потреби покупців і випуск необхідних товарів; використання процесу переходу прав власності на товари з метою підвищення відповідальності й зацікавленості сторін у підвищенні ефективності господарських зв'язків; створення сучасної інфраструктури як умови підвищення ефективності товароруху; здійснення заходів на підтримку вітчизняних товаровиробників; мінімізація комерційного ризику.

Загальні функції маркетингу торгівельного підприємства містять аналіз, прогнозування, ціленаправлення, організацію, управління, облік, контроль, оцінку та використовуються у сполученні із конкретними функціями, а саме: вивченням та сегментацією ринків, позиціонуванням товарів, вивченням споживача, навколишнього та внутрішнього середовища маркетингу, здійсненням товарної політики, розподілом товару та товарорухом, ціноутворенням і ціновою політикою, маркетинговими комунікаціями та стимулюванням, міжнародним маркетингом, управлінням.

Удосконалення торгівельної діяльності підприємства, чітке і продумане виконання нею своїх функцій підсилює стимули до виробництва, сприяє розв'язанню проблем відновлення господарських зв'язків, міжрегіональної інтеграції споживчого ринку і підвищенню ефективності внутрішньої торгівлі в цілому.

Роздрібна торгівля - сфера підприємницької діяльності, пов'язана з продажем товарів та послуг кінцевим споживачам для особистого використання. Це остання ланка каналів збуту. Позаяк покупка вроздріб, як звичайно, невелика, торгівці прагнуть збільшити кількість контактів із споживачами, розширюючи для того товарний асортимент і стимулюючи зростання частоти відвідувань магазинів. Кінцеві споживачі, на відміну від організацій-споживачів, роблять багато незапланованих покупок. Тому роздрібні торгівці мають розміщувати товари, що їх купують імпульсивне, там, де проходить багато людей; вигідно розміщувати споріднені товари в магазинах; провадити відповідне навчання торговельного персоналу; активно використовувати різні заходи стимулювання збуту.

Форми організації роздрібної торгівлі можуть бути різні. При формуванні багаторівневого каналу збуту треба визначитись, яких саме роздрібних посередників варто використовувати. До роздрібних посередників належать: ділери; магазини роздрібної торгівлі; організації позамагазинної торгівлі.

Дилер - незалежний підприємець, який займається роздрібним продажем техніки, що має масовий попит (автомобілі, сільгосптехніка, складна побутова техніка тощо). Дилер купує цю техніку, зберігаючи марку фірми, забезпечує її гарантійний і позагарантійний сервіс, постачання запчастинами, виконує ремонт.

Фірма-виробник чи її генеральний агент забезпечують ділерів нестандартним обладнанням та інструментом, потрібним для сервісу їхньої техніки. Вони допомагають організувати пересувні ремонтні майстерні, надають рекламну підтримку своєї продукції. Часом ділер відмовляється від «виняткових зобов'язань», тобто згоди продавати й обслуговувати техніку лише даної фірми (генерального агента) й укладає договори з декількома фірмами. Це невигідно виробникам, але ділери можуть наполягати на такому підході, оскільки прагнуть убезпечити себе від наслідків різких коливань кон'юнктури ринку. Види магазинів роздрібної торгівлі класифікують за різними ознаками та критеріями, які представлено на рис. 1.2.

Розглянемо основні з них. За ознакою широти і насиченості товарного ассортименту виділяють:

  • спеціалізовані магазини, які пропонують вузький асортимент товарів значної насиченості (одяг, спорттовари, меблі, книжки тощо). Своєю чергою, їх розрізняють за ступенем вузькості асортименту. Це може бути:

  • відокремлений повний асортимент (магазин одягу);

  • обмежений асортимент (магазин чоловічого одягу);

  • вузькоспеціалізований асортимент магазин чоловічих сорочок).



Рис. 1.2. Класифікація магазинів роздрібної торгівлі за різними ознаками


  • універмаги пропонують багато асортиментних груп товарів. Кожною асортиментною групою займається спеціальний відділ, що має власних закупівельників;

  • супермаркети - доволі великі підприємства самообслуговування з відносно низьким рівнем витрат і низькими цінами, великим обсягом продажів, які поширені в реалізації продуктів, прально-мийних засобів і товарів для догляду за житлом. Для супермаркетів характерна відкрита викладка товарів, велика торгова площа, централізація обслуговування;

  • торговельні комплекси, що займають території у десятки тисяч квадратних метрів, набувають дедалі більшої популярності у Європі. Крім універмагів, універсамів, спеціалізованих магазинів, на території комплексів розміщують автомобільні стоянки, усілякі розважальні підприємства, філії банків, бюро подорожей і екскурсій тощо.

Класифікація за формою власності розрізняють наступні види торгівлі:

- незалежний роздрібний торгівець має лише один магазин і пропонує
персональне обслуговування, зручне місце розташування, безпосередній
контакт із споживачем;

  • торговельні мережі (ланцюги) передбачають спільне володіння декількома магазинами. В них використовують систему централізованих закупівель і прийняття рішень;

  • роздрібні франчайзи (інакше - організації власників привілеїв) найбільше поширені серед ресторанів, закусочних швидкого обслуговування;

- орендований відділ - це найчастіше відділ в універмазі, який здають в
оренду третій стороні. Керівник такого відділу відповідає за всі аспекти його
діяльності і виплачує частку від доходу у вигляді орендної плати.

Ознака характер торгового обслуговування представлена наступними видами:

- самообслуговування характерне для магазинів типу «універсам». Ці
підприємства з вільним вибором товарів мають менші експлуатаційні

витрати і тому часто надають покупцям знижки. Використовують їх, як звичайно, для продажу товарів повсякденного попиту;

- обмежене обслуговування характерне для магазинів, де продають
товари попереднього вибору і споживачам потрібно більше інформації.
Торговельний персонал працює із споживачами індивідуально. Крім того, у
таких магазинах часом пропонують додаткові послуги у вигляді продажу
товарів у кредит тощо. Експлуатаційні витрати цих магазинів вищі;

- повне обслуговування, притаманне фешенебельним магазинам,
передбачає розмаїття товарів особливого попиту. Серед послуг, що їх
надають такі магазини, - демонстрації моделей одягу, «доведення» товару,
використання різних схем кредитування, забезпечення безплатної доставки
покупок тощо. Вони мають найвищі експлуатаційні витрати.

Цінова політика класифікує магазини наступним чином:

  • більшість магазинів пропонує товари саме за середніми цінами і відповідно середньої якості та середнього рівня послуг;

  • магазин високих цін пропонує свої покупцям товари і послуги вищої якості. Такі магазини орієнтуються на покупців із високим рівнем доходів, в яких серед спонукальних мотивів переважають не ціни, а престижність і висока якість товару;

  • магазини низьких цін торгують стандартними товарами за порівняно низькими цінами для масового споживача. При зниженій нормі прибутку на одиницю товару вони забезпечують прибутковість за рахунок збільшення обсягів збуту.

За ознакою позамагазинна роздрібна торгівля класифікація є наступною:

  • торговельні автомати, конструкцію яких постійно вдосконалюють;

  • торгівля на рознос за принципом у «кожні двері»;

  • торгівля на замовлення товарів поштою або телефоном.


2. Організаційно-економічна характеристика супермаркету «Екомаркет»
ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 м. Вінниця є приватною власністю, входить у всеукраїнську мережу супермаркетів «ЕКО-маркет», якій і належить.

Основними напрямками діяльності товариства згідно зі статутом є:

- роздрібна торгівля продуктами харчування;

- роздрібна торгівля предметами побуту;

роздрібна торгівля товарами народного споживання;

інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству України.

З моменту створення підприємство займається роздрібною торгівлею продовольчими і непродовольчими товарами. Основним принципом роботи фірми є найширше та найякісніше задоволення потреб споживачів у даних товарах.

Організаційна структура досліджуваного підприємства зображена на рис. 2.1.

Як видно з рис. 2.1, ТОВ «ЕКО» супермаркет №97 має лінійно-функціональну структуру управління підприємством. Ця структура є найбільш поширеною структурою взагалі, і найпоширенішою серед універсальних магазинів зокрема.

Лінійно-функціональна структура поєднує в собі принцип єдності розпорядження та гнучкості системи, тобто поєднує переваги лінійної та функціональної структур. Недоліками такої побудови організації є розбіжності між лінійними і функціональними службами, які проявляються в тому, що лінійні службовці часто протидіють роботі функціональних експертів. Іноді можуть мати місце прості розбіжності, які виявляються у неправильному тлумаченні одержаної від експертів інформації, переданої лінійним службовцям-виконавцям.



Рис. 2.1. Організаційна структура управління супермаркету №97 ТОВ «ЕКО»
Управління супермаркетом №97 ТОВ «ЕКО» здійснює директор.

Підсумком діяльності підприємства є показник реалізації товарів та отриманий прибуток. Дані показники дозволяють визначити рівень ефективності діяльності підприємства.

Використовуючи управлінську звітність за 2010-2011 роки, а саме звіт про фінансові результати, проаналізуємо основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2010-2011 роки, які дадуть змогу визначити, наскільки успішним є діяльність досліджуваного підприємства (табл. 2.1):

Таблиця 2.1. Фінансові показники господарської діяльності супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» в 2010-2011 рр. (тис. грн.)

Показники

2010 р.

2011 р.

Відхилення (+;-)

Темп зміни, %

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

56055,3

95496,8

39441,5

70,4

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

40643,6

68363,1

27719,5

68,2

Валовий прибуток (збиток)

6215,8

11299,2

5083,4

81,8

Інші операційні доходи

12,4

47,0

34,6

279,0

Адміністративні витрати

4629,3

379,2

-4250,1

-91,8

Витрати на збут

1062,6

10254,6

9192,0

865,0

Інші операційні витрати

173,4

129,4

-44,0

-25,4

Фінансові результати від операційної діяльності (прибуток, збиток)

362,9

583,0

220,1

60,7

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток, збиток)

291,3

309,0

17,7

6,1

Податок на прибуток від звичайної діяльності

68,0

165,3

97,3

143,1

Чистий прибуток

223,3

143,7

-79,6

-35,6


Отже, проаналізувавши результати господарської діяльності супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2010-2011 роки, можна побачити, що разом із зростанням показника виручки від реалізації намітилась тенденція до зниження чистого прибутку.

Проаналізуємо кожний показник. В 2010 році підприємство отримало доход (виручку) від реалізації в сумі 56055,3 тис. грн., а в 2011 році цей показник склав 95496,8 тис. грн., тобто відбулося зростання виручки від реалізації на 39441,5 тис. грн., або на 70,4%. Це відобразилось на зростанні у 2008 році порівняно з 2010 податку на додану вартість на 6575,6 тис. грн. (15761,1 тис. грн. в 2011 році проти 9185,5 тис. грн. в 2010 році).

Слід зауважити, що зростання показника виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) спричинило зростання собівартості реалізованої продукції на 27719,5 тис. грн., або на 68,2%. Це позитивна тенденція, адже зростання собівартості реалізованої продукції менше ніж зростання виручки від реалізації (68,2% проти 71,6%), а отже, маємо більший прибуток за рахунок більшої загальної торговельної націнки підприємства.

Внаслідок зростання виручки від реалізації в 2011 році виріс і валовий прибуток - на 5083,4 тис. грн., що на 81,8% більше за показник минулого року.

Також в 2011 році відбулося зменшення таких витрат підприємства, як інші операційні (на 44,0 тис. грн.) та адміністративні (на 4250,1 тис. грн.) та збільшення витрат на збут (на 9192,0 тис. грн.).

Прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 17,7 тис. грн. - з 291,3 тис. грн. в 2010 році до 309,0 тис. грн. в 2011 році.

В 2011 році товариство сплатило податку на прибуток в сумі 165,3 тис. грн., що на 97,3 тис. грн., або на 143,1% більше ніж в 2010 році.

Підсумовуючи аналіз фінансових показників відповідно до звіту про фінансові результати, можна побачити, що всі вищевказані зміни принесли зменшення чистого прибутку на 79,6 тис. грн. або на 35,6% (в 2010 році цей показник становив 223,3 тис. грн., а в 2011 році - 143,7 тис. грн.). Основною передумовою цього стало значне зростання витрат на збут, яке становило 865% в порівнянні з 2010 роком.

Мережа роздрібних торговельних підприємств ТОВ «ЕКО» - це універсальні магазини, що реалізують товари різних груп, непов'язаних або слабко пов'язаних між собою спільністю попиту. Супермаркет «Еко» - це магазин самообслуговування, асортимент якого налічує до 20 000 найменувань продуктів харчування та супутніх товарів в залежності від обсягу торгової площі. В Україні мережа «Еко» є однією з найбільших торгових мереж, яка налічує 64 магазини як у Києві, так і в регіонах України.

З працівниками магазинів укладається трудовий договір. Згідно з договором працівник зобов'язаний виконувати правила санітарії та гігієни, правила пожежної безпеки та електробезпеки, дотримуватись усіх правил торгівлі. З іншого боку підприємство зобов'язується оплачувати працю працівника в строк та у визначеному розмірі.

Існує дві основні концепції відносно до структури: спеціалізований розподіл праці та сфера контролю. Майже у всіх організаціях має місце розподіл праці по спеціалізованих лініях - по горизонталі. Спеціалістів групують разом в межах функціональної області.

Вертикальний розподіл праці, тобто відокремлення роботи по координації від безпосереднього виконання завдань, дає ієрархію управлінських рівнів. Кількість осіб, підлеглих одному керівнику, є сферою контролю.

Розглянемо склад та структуру працівників роздрібного торговельного підприємства супермаркету №97 ТОВ «ЕКО». На даний час у магазині працює 123 осіб.

Директор - здійснює загальне керівництво магазином; укладає договори з постачальниками, орендодавцями та із сторонніми організаціями; здійснює закупівлю товарів та визначає рівень націнки, контролює роботу спеціалістів установи; здійснює фінансове планування, тощо.

За даними супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» проаналізуємо рівень та динаміку показників стану та руху працівників (структури, коефіціентів прийому, звільнення, плинності), використання робочого часу та зробимо аналітичні висновки.

Для аналізу рівня та динаміки структури кадрів скористаємося табл. 2.2. Аналіз структури кадрів супермаркету №97 ТОВ «ЕКО» за 2010-2011 р.р. свідчить про відсутність змін середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу у 2011 р.
Таблиця 2.2. Структура кадрів в супермаркеті №97 ТОВ «ЕКО» за 2010-2011 р.р.

Категорії працівників

2010 рік

2011 рік

Відхилення




осіб

%

осіб

%

абсол.

%

1. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу

123

100,0

123

100

-

-

В т.ч.



















1.1 Працівники основної діяльності

107

87,0

108

87,8

-

-

З них жінки

95

77,2

92

74,8

-1

-11,1

1.2 Працюючі за контрактом

-

-

-

-

-

-

1.3 Працюючі за сумісництвом

-

-

-

-

-

-


Кількість працівників основної діяльності у 2011 р. становила 108 осіб, при чому жінки серед цих робітників займають - 77,2%, у 2010 р., їх питома вага була дещо вищою порівняно з 2010 р. - на 2,4%.
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас