Ім'я файлу: культурно-марковані одиниці мови.doc
Розширення: doc
Розмір: 101кб.
Дата: 28.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Реферат дефектология.docx
дневник педпрактика 4 курс.doc
есе_1615820555.docx
Реферат.docx
реферат.docx
КУРСОВА РОБОТА!!!!.pdf
#1 Спец.маш..docx
презен.docx
Лабораторна 1.docx
Фільм-аналіз.docx
125648.docx
168_Наука_Освита_2016.doc
ДП Пушкар В. ВЛ-73 (1).pdf
конспект1 мні.doc
99SVPVNC.pdf




Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет

імені Богдана Хмельницького

Реферат на тему:

«Культурно-марковані

одиниці мови»

підготувала студентка

3-курсу В-групи

ННІ української філології

та соціальних комунікацій

Ціко Марія Олексіївна


Черкаси

2010

Зміст


  1. Вступ……………………………………………………………………3




  1. Основна частина

    1. 2.1 Мова як вербальний образ світу…………………………………………5

    2. 2.2 Вербалізація ключових концептів XX століття………………………....8




  1. Висновок………………………………………………………………12




  1. Список використаної літератури……………………………………13


Вступ

Питання співвідношення мови, з одного боку, свідомості і світобачення та культури з іншого належать до кола давніх, але поки що невирішених проблем. Вони набувають особливої актуальності в період посилення тенденцій щодо глобалізації у світі технократизації та комп’ютеризації комунікації, безпрецедентного зміцнення позиції англійської мови, що в цілому  призводить до помітних і неоднозначних змін у менталітеті етносів, світосприйнятті і вербалізації життєвого досвіду. Крім того, об’єктивний розвиток будь-якої цивілізації викликає зміни в житті і трансформує мовні картини світу, що зумовлює необхідність їх вивчення і порівняння через певний час. Сучасний етап вивчення мовної свідомості, вербального образу світу пов’язаний з антропоцентризмом у мовознавстві, зі студіями в межах тріади “мова-нація-культура”.

Центральним об’єктом різноманітних досліджень стає вербальний образ світу, який існує в свідомості носіїв певної культури. Він також розглядається як один з ключових компонентів культури етносу.

Процеси світосприйняття, категоризації та концептуалізації дійсності знаходять своє відображення в концептах, що досліджуються в межах семіотики концептів, відносно нового напрямку в мовознавстві. Універсальні та національно-марковані концепти розглядаються як важливі складові картин світу різних етносів.

Важливим фрагментом будь-якої мовної картина світу є вербально оформлені ціннісні концепти, які впливають на думки та дії як індивідів, так і цілих народів. Зміст і місце цінностей у колективної свідомості суспільства можуть відрізнятися в залежності від культури, набувати національних особливостей. Саме тому опис і аналіз вербально оформлених ціннісних концептів дозволяє зробити висновки щодо основних рис національного менталітету.

Актуальність дослідження визначається загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на розгляд мовних одиниць з урахуванням структури людського знання, що вони репрезентують, а також ментальних процесів, які покладені в основу мовної номінації.

Об’єктом дослідження в роботі виступають одиниці лексичного рівня мови, усталені вирази, що відображають національно-марковані концепти у концептосфері британського суспільства двадцятого століття.

Предметом дослідження стали вербалізовані ключові концепти національного менталітету, номінації, що відображають ціннісну систему суспільства та динаміку їх розвитку.

Головна мета роботи – описати ключові національні вербально оформлені концепти як частину концептосфери сучасного суспільства – зумовила конкретні завдання:

1) описати сегменти мовної картини світу, які пов’язані з ключовими поняттями національного менталітету;

2) виділити в мові окремий шар лексичних одиниць – слова та вирази, які відображають ключові цінності суспільства, а також специфічні риси національного характеру;

3) виявити динаміку розвитку національних концептів протягом XX століття та зміни у виборі мовних одиниць, що використовувалися для їх позначення, а також семантичні та прагматичні особливості вживання цих одиниць.

“Мова як вербальний образ світу”

Поняття про картину світу розвивалися в межах різних дисциплін, у тому числі фізиці, біології, філософії. Крім того, ідея картин світу отримала хронологічний вимір – картини світу пройшли шлях розвитку від наївних, міфологічних до наукових. Але в період сучасних високих технологій картини світу найбільш розвинених етнічних груп зберігають елементи як наївних (первісних) картин світу, так і міфологічних.

Дослідники по-різному підходять до опису та класифікації картин світу, їх складових. Наукову картину світу, як правило, протиставляють наївній або міфологічній картині світу. Розглядають також картини світу певних етносів та окремих індивидів.

На основі розмежування мислення і мови як двох самостійних але взаємопов’язаних феноменів лінгвісти розрізняють дві картини світу – концептуальну та мовну.

Концептуальна картина світу розглядається як більш широке поняття і є основою для формування мовної картини світу. Концептуальна картина світу пов’язана з сукупністю знань про світ і є тотожньою концептосфері етносу.

Мовна картина світу, в свою чергу, створюється в процесі номінації, а ії ключовим елементом є слово. Саме мовний образ світу виступає як засіб експлікації знань, що створюють концептуальну картину світу. У мовній картині світу знаходять відображення наукові, донаукові і примітивні знання, вона є важливою складовою національної культури. Концептуальна та мовна картина світу змінюються в часі. Проявами змін у світосприйнятті етносу є в першу чергу архаїзація і неологізація лексики.

Мовна модель завжди є певною інтерпретацією навколишнього світу. Така картина світу, як і мова взагалі, може бути охарактеризована як явище складне і багатовимірне, адже вона включає не лише мовну систему, її одиниці й співвідношення, а й особливості їх використання. Ці особливості зумовлюються багатьма різноманітними чинниками, серед яких такі фактори як уявлення про світ і систему виражених у мові цінностей, що є властивими як цілому народу, так і окремим представникам різних культур.

Дослідження мовних картин світу, які проводились на матеріалі різних мов протягом останнього десятиріччя та когнітивні дослідження мов, дозволяють чіткіше визначити структуру і складові мовних картин світу:

національна культура

мовна картина світу

вербалізовані універсалії                                   вербалізовані

національно-специфічні концепти

слово     ідіома    прагматична ідіома      прецедентні тексти

(лексикалізовані речення)

У мовних картинах світу знаходять відображення уявлення, вірування, стереотипи, концепти, поняття, які є складовими концептуальної картини (концептосфери) етносу. Деякі концепти є універсальними, але вони можуть отримувати національно-специфічні особливості під впливом національного менталітету, що і відображається відповідними мовами. Отже, мова демонструє розбіжності у світогляді та національних менталітетах. Найбільш помітним випадком розбіжностей між картинами світу є лакуни, які сигналізують про наявність певних понять у концептосфері одного етносу та їх відсутність у інших. Лакуни засвідчують існування національних рис у світосприйнятті і категоризації світу різними етносами.

Важливою складовою мовних картин світу є концепти. В сучасній лінгвістиці існують різні підходи до вивчення концептів. У когнітивних  дослідженнях концепти пов’язують феномен значення слова зі знанням і структурами їх відображення в свідомості. За основу був взятий поширений у філософії і лінгвістиці підхід до концепту як поняття узагальненого характеру (В.В. Виноградов, Ю.С. Степанов, Г. Вежбицька). Наприклад, Г.Вежбицька розуміє під концептом об’єкт зі світу ідеального, що має ім’я та відбиває культурно-зумовлене уявлення людини про дійсність.

Концепти вербалізуються не лише окремими словами, а й ідіоматичними одиницями (ідіоми у традиційній інтерпретації, прагматичні ідіоми), також реченнями, які проходять лексикалізацію й ідіоматизацію, та відтворюються в мовленні автоматично при наявності певних асоціацій у комунікативній ситуації.

Значну частину концептів, як універсальних, так і національно-специфічних, складають цінності або ціннісні концепти. Фактично, дослідження концептів на даному етапі вивчення мовних картин світу, обмежено дослідженням вербалізації саме ціннісних концептів, які значною мірою зумовлюють поведінку людини, в тому числі і вербальну. Але ціннісна лексика ще недостатньо описана як системне явище особливо з антропоцентричних, культурологічних і когнітивних позицій.

Існує чимало різноманітних класифікацій цінностей різної повноти, але  вцілому, всі цінності поділяють на універсальні й національні, позитивні та негативні, матеріальні й духовні, кінцеві (результативні) та проміжні (інструментальні). Цінності створюють не лише систему, а й ієрархією. Позиції окремих цінностей можуть змінюватись під впливом соціальних, політичних, економічних і культурних факторів.

Особливість національно-маркованих концептів, які знаходяться в центрі уваги дослідження, полягає в тому, що вони на підсвідомому рівні, у невербалізованому вигляді, є не лише частиною менталітету, а й фактором, який регулює поведінку носіїв мови.
“Вербалізація ключових концептів XX століття”

Мовна картина світу є вербальною реалізацією концептосфери мовців, яка може бути представлена як багатомірне  утворення зі складною структурою, що містить уявлення про світ різного ступеня категоризації, в тому числі універсальні (загальнолюдські) та  національно-специфічні концепти. Останні відображають особливості етнічного світогляду, викликаючи розбіжності між мовними картинами світу та створюючи різноманітні лакуни. Деякі універсальні концепти можуть отримувати етнічно-релевантне наповнення, віддзеркалювати особливості національного менталітету, набуваючи таким чином певної національної маркованості. Національно-марковані концепти мовної картини світу можуть бути представлені на вербальному рівні у вигляді лексико-семантичних полів, де ядрами є лексичні одиниці. Вербалізація національно-специфічних концептів здійснюється за допомогою слів, ідіом, прагматичних ідіом та прецедентних текстів.

Особливе значення у формуванні концептосфери етносу мають цінності. Важливими факторами, що вплинули на формування ціннісної системи і створили її своєрідність, є географічна ізольованість країни, соціальна стратифікація суспільства, а також релігія Мовні одиниці, які позначають ціннісні концепти, свідчать, про зміни в ціннісній системі, які були викликані політичними, економічними і соціокультурними факторами. Ці зміни є найбільш помітними у сфері політики та економіки, суспільного життя, відносин між чоловіком і жінкою, моралі, молодіжного руху та шоу-бізнесу. Серед мовних одиниць, що позначають динаміку розвитку ціннісних  концептів, зростає кількість словосполучень та абревіатур, збільшується використання суфіксоїдів у створенні похідних, що відповідає тенденціям словотворення  у ХХ столітті.

До національно-маркованих концептів належать: уявлення про зовнішність і характер своєї етнічної групи, про ставлення до інших народів, з якими етнос має найбільш інтенсивні контакти.

Стереотипне сприйняття інших етнічних груп зазнало змін протягом XX століття.

Національно-марковані уявлення про світ можуть уособлюватись конкретними особистостями, внаслідок чого власні імена набувають статусу національних символів. Поруч з персоніфікацією різноманітних явищ у сучасній мовній картині світу спостерігається і протилежна течія у вербалізації ціннісних концептів – деперсоніфікація, коли власні імена за своїми морфологічними характеристиками наближаються до загальних іменників.

На основі концептуального аналізу відібраних лексичних одиниць установлено й описано ключові національно-марковані концепти суспільства та досліджена динаміка ціннісних концептів протягом XX століття. Через вивчення базових концептів зроблений висновок, щодо їх впливу на формування національного менталітету й основних рис британського національного характеру.

Вербалізовані концепти, зміст яких передається словом, включають ціннісні концепти, які поділяються більшістю в суспільстві та формують ядро ціннісної системи. Вербалізовані ціннісні концепти належать до стійких утворень, адже вони не зникають з картини світу раптово й назавжди. Певні елементи картин світу переходять у свідомість наступних поколінь і можуть проявлятись при окремих обставинах вже в нових картинах світу. Відбір вербально оформлених концептів відбувався на основі аналізу словників і тезаурусів мови, також публікацій про національний менталітет і систему ціностей, що були видані в останні три десятиріччя минулого століття. Двадцяте століття стало періодом значних змін у суспільстві, під впливом яких різні системи соціальних цінностей змінювали одна одну, і країни намагалась знайти своє нове обличчя, свій новий статус у світі.

У минулому столітті відбулися значні зміни в системі та ієрархії цінностей людського суспільства, але ядро ціннісної системи залишилося, в основному, незмінним.

Ядро ціннісної системи будь-якого суспільства включає як універсальні концепти, так і національно-марковані.

Людська спільнота має концепти, які існують і в інших культурах, але їх зміст наповнюється національно-специфічними рисами, що робить дослідження й опис як самих концептів, так і їх складових цікавим і особливо корисним для розуміння національного характеру. Ці концепти займають найважливіші місця в ієрархії цінностей  і є особливо важливими для формування національного менталітету. Багатство є одним з найважливіших факторів, який розділяє членів суспільства. Тому поняття багатство протистоїть поняттю бідність. Відношення до бідності в суспільстві є негативним, і більшість лексичних одиниць, які позначають дане поняття, мають негативну конотацію та підкреслюють певну обмеженість життєвих можливостей. Певні зміни в ставленні до поняття бідність відбуваються тільки у другій половині двадцятого століття, що пов’язано з посиленням значення концепту держави в якій забезпечується добробут.

В поле статусної лексики входять також одиниці, що виступають як певні соціальні символи престижу. В двадцятому столітті ідентифікаторами соціального становища людини можуть бути речі, власні назви, які також можуть допомогти визначити соціальне становище.

В останній чверті XX-го століття соціальна структура суспільства змінюється, а словник статусної лексики значно розширюється. Виникають нові групи людей, які досягли успіху в суспільстві.

Наприкінці XX століття британське суспільство стає більш егалітарним і поняття нерівність поступається протилежному поняттю – рівність. У попередні епохи дане поняття ніколи не було важливим для більшості національностей. Але в останні десятиріччя минулого століття ситуація змінюється. Це відображає нові тенденції, потяг до об’єднання різних прошарків суспільства, до більшої рівності між соціальними класами в країні

Нові настрої у суспільстві також знаходять своє відображення у вимові. У 80-ті роки двадцятого століття під впливом радіо та телебачення поширюється новий тип вимови для нового класу успішних людей, так. Він розглядається як міст між різними класами і є ще одним прикладом того, що класові бар’єри в суспільстві стають менш відчутними.

З одного боку, цей концепт можна розглядати як, певною мірою, універсальну цінність, що знаходиться в центрі системи цінностей більшості культур світу. Але необхідно підкреслити, що зміст даного концепту варіюється від культури до культури. В Британії в його змісті з’являються певні національно-специфічні риси, вивчення та опис яких допомагає зрозуміти британський національний менталітет.

В дослідженні описані базові національно-специфічні концепти людського суспільства та національного менталітету наприкінці минулого століття та їх відображення  в сучасній мові.

Увагу зосереджено на вивченні вербально-оформлених концептів, які складають ядро ціннісної системи країни XX століття і допомогають зрозуміти різноманітні фактори і  процеси, що покладені в основу категоризації світу. Проведена робота показала, що система цінностей у багатьох країнах розвивалась еволюційно, й основні національно-специфічні концепти можна представити у вигляді лексико-семантичних полів, ядрами яких будуть ключові слова – процвітання, індивідуалізм, клас і свобода.

ВИСНОВКИ

Проведене комплексне дослідження базових національно-маркованих концептів у мовній картині світу минулого століття показало, що зміни в ціннісній системі мовного світу відбувалися еволюційно: цінності виникали і трансформувалися поступово. У XX столітті носії мови намагались пристосуватися до нових умов і визначити місце своєї країни в новому світовому порядку.

На основі аналізу словників і тезаурусів сучасної мови були визначені та описані основні національно-специфічні концепти та дослідженні зв’язки між різними концептами, а також з’ясована динаміка розвитку ціннісної системи людського суспільства.

Дослідження словників, публікацій, монографій, які надруковані в кінці XX століття й мають ретроспективну спрямованіть, дозволяють зрозуміти, які цінності є домінуючими в суспільстві і якими лексемами вони позначені.

Використання польового підходу дозволило уявити мовне відображення цих концептів як поля, де вищеозначені лексеми створюють ядро. Навколо нього знаходяться інші лексеми, які позначають поняття, що входять до ціннісного концепту.

На вербальне оформлення концептів впливали різноманітні фактори, серед яких найвпливовішими були розвиток суспільства, економіки, розширення сфер діяльності та джерел прибутку. Саме тому позиції окремих ціннісних концептів в ієрархії змінювалися. Наприклад, патріотизм відчувався не лише в період світових війн, коли існувала загроза безпеки, а й тоді, коли була необхідність захистити національні інтереси за тисячі кілометрів від країни. З іншого боку, церква, інституція, яка формувала і підтримувала моральні цінності, поступилася своїми позиціями в усьому світі. Зміна ставлення до церкви і релігії призвела до падіння моральних цінностей, до вседозволеності в поведінці в тому числі і вербальній (спрощення стилю, демократизація спілкування).
Список використаної літератури


  1. Городецька О. В. Ідіоми з природним компонентом в британській концептуальній картині світу// Вісник Київського університету. Іноземна філологія. К., 1998. – Вип. 27. – С. 20-21.

  2. Городецька О. В. Поняття ‘доля’ в британський мовній картині світу//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.:Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. 1998. – С. 16-21.

  3. Городецька О.В. Національний менталітет, система цінностей британського суспільства та їх відображення в мові //Науковий вісник Чернівецького ун-ту –Германська філологія. – Чернівці: ЧДУ, 1999. – Вип. 60.  – С. 128-135.

  4. Городецька О. В. Відображення англоцентризму в англійській мові//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.:Київській ун-т ім. Тараса Шевченка. 2000. – С. 103-108.

  5. Городецька О. В. Концепти “клас” та “соціальний статус” у сучасній англійській мові//Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – К.Київський ун-т ім. Тараса. Шевченка, 2002. - N 7 – С.107-112.

  6. Городецька О. В. Назви кольорів та ‘кольорові’ словосполучення в англійській мові як вираження специфічних рис британського менталітету //Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті. Тенденції та перспективи. Матеріали конференції. – К.: Київський ун-т, 2000. – С. 21-22.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас