2022
Перша світова війна
Перша світова війна наклала свій відбиток на життя поколінь, тому вона не могла залишити байдужими митців усіх напрямків. Про події 1914—1918 років, написано багато книжок, знято чимало фільмів.
Перші роботи, присвячені подіям світової війни 1914-1918 років, з’явилися одразу після її завершення. Однак вони у переважній своїй більшості стосувалися виключно військових аспектів – діяльності генеральних штабів, бойових операцій тощо. Так, у 1921 році була опублікована праця британського дослідника Н.Літтона, в якій автор проаналізував роботу генерального штабу Великобританії в роки війни, його зв’язки з громадськістю . Водночас перші звернення західних дослідників до теми воєнної пропаганди мали місце у 1940-х роках. Дж. Рід у своїй праці «Пропаганда жахів: 1914-1918» здійснив спробу аналізу ролі пропаганди у розв’язанні та ході Першої світової війни.
Найбільшої популярності і поширення воєнно-утопічний роман набув у Німеччині. Однак твори, написані у цьому жанрі, також з’явилися у Великобританії і Франції. Чимало романістів у своїх творах зуміли спрогнозувати розвиток подій та поведінку окремих політичних сил під час реального військового конфлікту, а саме – відступництво соціал-демократів вій своїх позицій, можливий розвиток революційного руху в Німеччині у зв’язку з майбутньою війною тощо. Мобілізація свідомості відбувалася і через поширення ідеї війни як духовного та фізичного очищення від негативних впливів прагматизму та матеріалізму, що домінували у свідомості широких верств населення Західної Європи. Це здійснювалося через популяризацію поезій, що носили шовіністичний характер. Уряди воюючих країн усіляко підтримували представників інтелігенції, чиї заяви і твори відображали офіційну точку зору. Загалом серед творів, в яких згадуються події Першої світової війни можна виділити:
- Осип Турянський "Поза межами болю"
- Еріх Марія Ремарк "На західному фронті без змін"
- Ернст Юнгер "В сталевих грозах"
- Ернест Гемінгвей «Прощавай, зброє!»
- Річард Олдінгтон, «Смерть героя»
- Анрі Барбюс, «Вогонь»
- В. Пікуль, «Моонзунд»
- С. Фолкс, «Спів птахів»
- М. Морпурго, «Бойовий кінь»
- Р. Роллан, «П'єр і Люс»
- Л. Ф. Селін, «Подорож на край ночі»
- Я. Ульсон, «Троє з Хапаранди: романтична історія часів Першої світової війни»
- В. Фолкнер, «Притча»
- С. Фолкс, «Спів птахів»
- П. Елюар, «Обов'язок і тривога». Поетична збірка вражень учасника війни.
- Б. Шоу, цикл «П'єски про війну» (1919)
- К. Фоллетт, «Загибель гігантів»
- Мате Залка, «Добердо»
Друга світова війна 1939—1945 pp. була важким випробуванням для всього людства. Руйнувались традиційні уявлення про гуманізм, справедливість і добро. Війна забирала життя мільйонів людей, знищуючи величезні матеріальні та культурні цінності і підриваючи віру в справедливість самого існування світу. Література і мистецтво фашистської Німеччини і її сателітів опинились під сильним впливом націоналістичних і мілітаристських ідей. Проповідуючи людиноненависницьку ідеологію, фашизм відмітав культурні надбання народів, переслідував і фізично знищував прогресивно мислячих людей. Імперіалістична пропаганда робила все можливе, щоб розколоти інтелігенцію, вселити в неї настрій несприйняття культури противника, з тим щоб з допомогою художників слова, сцени, пензля отруїти свідомість мас. Пронизливі книги про Другу світову війну
«Тріумфальна арка», Еріх Марія Ремарк
Автор найпронизливіших текстів про війни у XX столітті — Еріх Марія Ремарк: напевно, тому, що в його творах поряд з війною незмінно є любов. Сам письменник служив на Західному фронті в Першій світовій війні, був поранений; про що в 1929 році написав у найзнаменитішому романі епохи «втраченого покоління» «На Західному фронті без змін». Під час Другої світової війни письменник жив у США, а в Німеччині в 1943 році стратили його молодшу сестру Ельфріду — за антигітлерівські висловлювання. У 1945 виходить його роман «Тріумфальна арка», події якого відбуваються в 1938 році між двома війнами і який надзвичайно точно передає відчуття людини, затисненої в лещатах двох воєн. «Читець», Бернгард Шлінк
Роман «Читець» німецького письменника Бернгарда Шлінка знають насамперед завдяки екранізації Стівена Долдрі з Кейт Вінслет у головній ролі. Проте до екранізації текст Шлінк був подією в літературі — це перший німецький роман, який потрапив до списку бестселерів New York Times. Головний герой роману, події якого відбуваються в Німеччині в 50-ті — Міхаель Берг. На початку книги ми бачимо його 15-річним школярем, закоханим у 36-річну жінку. Раптово його кохана Ханна зникає, а через вісім років вони зустрічаються в залі суду: Міхаель вивчає юриспруденцію, а Ханна опиняється на лаві підсудних як наглядачка Освенціму. «Щоденник Анни Франк»
Перший запис у щоденнику Анна Франк, дочка офіцера й підприємця Отто Франка, зробила в червні 1942 року — їй було 13 років. Анна вела щоденник упродовж двох років, поки разом з родиною перебувала в сховищі в офісній будівлі в Амстердамі, яку захопили нацисти. Дівчинка мріяла стати письменницею. Щоденник Анни Франк опублікував у 1947 її батько, єдиний, хто вижив з того сховища — сама Анна загинула в 1945 в концтаборі, захворівши на тиф. Сьогодні «Щоденник Анни Франк» перекладено 70 мовами, а загальний тираж становить понад 20 мільйонів екземплярів. «У війни не жіноче обличчя», Світлана Алексієвич
Одна з найвідоміших книг про війну, яку написала Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. За своєю суттю Алексієвич — письменниця-документалістка, тому книга створена на розповідях і голосах жінок, які брали участь у Другій світовій війні. Книгу, яку авторка написала 1983 року, жорстко критикували через натуралізм і розвінчання героїчного образу «радянської» жінки. "Благоволительки", Джонатан Літтелл
Великий 900-сторінковий роман «Благоволительки» письменника й журналіста Джонатана Літтелла вийшов у 2006 році французькою й став подією, отримавши одну з головних літературних премій у світі, Гонкурівську. Книга написана від імені офіцера СС Максиміліана Ауе, й охоплює період починаючи з 1941 року до падіння Берліна. Вважається, що «Благоволительки» — історично один з найточніших романів про Другу світову війну й Голокост. Роман, серед іншого, описує події, що відбуваються на Західній Україні, а також розстріли в Бабиному Яру. Війна росії проти України
“В час, коли панує фізичне знищення, ми будемо фізично створювати. Культура та мистецтво важливі в будь-який час, я це перевіряла вже під час Революції Гідності. Це не справа першої необхідності, це ніяк не пов’язано з виживанням, але на дипломатичному та геополітичному рівні це дуже сильно важить. Ми використовуємо тут весь наш символічний капітал, який ми маємо як публічні особи”
"Культура ніколи не може бути осторонь війни. Ніколи не буває так, що в країні іде війна, а культура знаходиться поза війною. Культура, якщо це справжня культура, зобов'язана воювати у війні на боці осмисленості, перспективи, всезагального добра."
(важливі цитати)