Крв виготовлення виробів платтяно-блузочного асортименту нескладної технологічної обробки

КРВ-3.3. Виготовлення виробів платтяно-блузочного асортименту нескладної технологічної обробки.

1.Моделі блуз, суконь, сорочок.

До виробів платтєвого асортименту відносяться сукні(плаття), блузи, сарафани, плаття-халати Моделі виробів платтєвого асортименту різноманітні по виду основного матеріалу (вовняні, шовкові, бавовняні, лляні, синтетичні, з нетканих матеріалів та інші), по силуетах ( прямі, прилеглі, напівприлеглі, трапецієвидні (вільного покрою)), по покрою (суцільнокроєні або відрізні по лінії талії, з рукавами (вшивними, реглан, напівреглан, суцільнокроєними , комбінованими) довгими або короткими або без рукавів, з коміром (відкладним, шалеподібним, стояком, плосколежачим) або без коміра, з кишенями.

Вироби платтєвого асортименту виготовляють з різноманітним оздобленням (вишивка, тасьма, аплікація, мереживо, бейки, рюші, волани, оборки, баски, складки, рельєфи та інші)

За призначенням сукні поділяються на: домашні, повсякденні, нарядні; по сезону – на літні, зимові і для всіх сезонів (нарядні, естрадні сукні).

2. Деталі крою.

Кількість деталей крою виробу залежить від моделі. Наприклад, пілочка (перед) плаття може бути цілою або складатись з 2-х, 3-х та більше частин; рукави можуть бути одношовними або двохшовними, комір і підкомір можуть бути викроєні разом або окремо, підкомір може бути з однієї, 2-х або 3-х частин та інше.

Основними деталями крою сукні є: пілочка (перед), спинка, рукав, комір. У сукні, відрізної по лінії талії, верхню частину називають ліфом (відповідно: пілочка(перед) ліфа і спинка ліфа), а нижню частину називають спідницею (відповідно: переднє полотнище спідниці і заднє полотнище спідниці). Згідно моделі деталями крою можуть бути: кишені, манжети рукавів, підборти, пояс та інші.

Нижній і верхній коміри:

1-середина коміра; 2 - зріз відльоту; 3 - кінець коміра; 4- зріз стояка

стр.2

3. Опис зовнішнього вигляду.

При складанні опису зовнішнього вигляду моделі спочатку дають загальну характеристику моделі в цілому, а потім описують кожну з основних її частин.

В загальній характеристиці вказують назву виробу, вид тканини по волокнистому складу (вовняна, шовкова, бавовняна , лляна та інш.), застібку, силует ( прямий, прилеглий та інш.), покрій рукава (вшивний, реглан, комбінований та інш.), комір (відкладний, шалеподібний та інш.), кишені ( накладні або прорізні), оздоблення.

Наприклад: Плаття повсякденне з вовняної тканини для молодих жінок, відрізне по лінії талії; з поясом, що застібається на пряжку, з застібкою спереду до горловини обшивними петлями на три ґудзики, з відкладним коміром і вшивними рукавами.

стр.3

Перед ліфа цілий з верхніми виточками від бічних швів. Спинка ліфа ціла з виточками від плечових швів і лінії талії. Спідниця пряма двохшовна з прорізною кишенею в рамку зліва на передньому полотнищі. Переднє полотнище спідниці ціле з виточками від лінії талії, по одній з кожної сторони. Заднє полотнище складається з двох частин зі швом по внутрішньому згину односторонньої складки; з виточками від лінії талії, по одній з кожної сторони

4. Підготовка деталей крою до шиття.

При виготовленні одягу за індивідуальним замовленням деталі крою перевіряють насамперед по кількості (згідно ескізу моделі та її опису в квитанції замовлення), якості (напрям ниток основи, малюнка тканини та ворсу на тканині) і наявності ткацьких дефектів.

Напрям Н.О. (нитки основи) на пілочках повинен бути паралельним лінії середини пілочки (допускається 1% відхилення), на спинці – паралельно лінії середини спинки (допускається 2% відхилення), на рукавах - паралельно лінії, яка з’єднує середину низу рукава з найвищою точкою оката рукава (допускається 2% відхилення), в пришивних манжетах – вздовж манжети (допускається 2% відхилення) або в окремих випадках під кутом 45⁰, у відкладних манжетах – співпадає з напрямком Н.О. на рукаві; в комірі - паралельно лінії, яка з’єднує кінці відльоту або паралельно лінії середини коміра (допускається 1% відхилення); у підбортах – паралельно зовнішньому зрізу (допускається 3% відхилення); у поясі - паралельно лінії середини пояса вздовж деталі (допускається 1% відхилення) або в окремих випадках під кутом 45⁰, в накладній кишені – паралельно лінії, яка проходить посередині вздовж деталі (допускається 1% відхилення).

Примітка: 1. Відхилення напрямку Н.О. допускається в деталях, викроєних з тканин однотонних або з ненаправленим малюнком.

2. У виробах з направленим малюнком в клітинку або зі смугами відхилення Н.О.не допускається!

5. Технологічна послідовність виготовлення блуз, суконь, сорочок.

Технологічна повузлова послідовність обробки блуз, суконь, сорочок залежить від їхньої конструкції (від кількості деталей і форми виробу)

За типову можна взяти таку повузлову послідовність:

1.Перевірка деталей крою (по кількості, якості, наявності ткацьких дефектів).

2.Перенесення намічених ліній (виточок, складок, застібок, кишень та інш.) з однієї деталі на іншу або симетричну деталь, намічання прокладними стібками середини цілих деталей.

3.Обробка основних деталей (обробка виточок, складок, рельєфів, пришивання кокеток, пришивання доточок до рукавів, обробка застібки, обробка кишень та інш.).

4. З’єднання основних деталей

5.Обробка коміра та з’єднання його з горловиною.

6. Обробка рукавів та з’єднання їх з проймами.

7.Обробка низу виробу.

8.Остаточна обробка виробу.

В кожному конкретному випадку технологічна послідовність визначається згідно моделі.

Примітка: Якщо рукав вшивається у відкриту (бічні шви не зшиті) пройму, то бічний шов і шов рукава зшивають одночасно, а потім виконують обробку низу рукава.

стр.4

6. Обробка основних деталей та їх з’єднання.

При обробці пілочок відповідно до моделі виконують обробку виточок, рельєфів, обробку кокеток та з’єднання їх з пілочкою; обробку кишені ( в основному накладних гладких або з настрочною бейкою по верхньому краю, або з відлітним клапаном, який застібається на ґудзик або кнопку до кишені; з різною конфігурацією нижнього краю кишені та інш.) та з’єднують її з пілочкою. Потім виконують обробку застібки згідно моделі (з відрізними або суцільнокроєними підбортами, з настрочними або пришивними, або вшивними планками, або з суцільнокроєними припусками на обробку бортів та інш.).

При обробці спинки виконують обробку виточок, рельєфів, складки по верхньому зрізу спинки та з’єднують спинку з кокетками. По виду з’єднання кокетки можуть бути пришивними, настрочними та накладними.

Залежно від моделі з’єднання пілочок і спинки може виконуватись по бічних і плечових зрізах або по бічних і плечових зрізах.

З’єднання бічних швів можна виконувати зшивним розпрасованим або запрасованим швом з обметаними зрізами. У платтях з вовняних і шовкових тканин обметують бічні зрізи; зметують бічні шви, припосаджуючи спинку на 0,2-0,3 у верхній частині між надсічками; зшивають зі сторони пілочок мінімальним ш/ш 1,5см; розпрасовують шов. Залежно від моделі бічні шви у платтях з вовняних і шовкових тканин можуть бути запрасованими.

У платтях з бавовняних тканин з запрасованими швами зшивання бічних швів виконують одночасно з обметуванням зрізів на спецмашині 508 кл. РЗОМ (Ростов) ш/ш 1,2см або обметують обидва зрізи на с/м 51-А кл. ПМЗ після зшивання на універсальній машині і запрасовують в сторону переду (пілочки).

У прилеглих, не відрізних по талії, виробах перед(пілочку) на ділянці бічних кишень припосаджують на 0,2-0,3см, а бічні шви при зшиванні - трохи відтягують.

У платтях з розкльошеною спідницею на ділянці підгину низу ш/ш зшивання збільшується на 0,2-0,3см таким чином, щоб після підгину низу лінія зшивання бічного шва співпала і не утворювалась слабина при підгинанні низу.

Після зшивання бічних швів плаття складають пополам на столі таким чином, щоб співпали бічні шви, і осноровлюють низ виробу.

Плечові шви зметують зі сторони спинки; посаджують її, відступивши на 1,5-2,0 см від горловини і на 3-4 см від пройми, якщо плечова виточка на спинці відсутня. При наявності плечової виточки спинку припосаджують менше. Зшивають плечові шви зі сторони переду(пілочки) двома строчками ш/ш 1,0-1,5см ( строчки повинні співпадати або бути на відстані не більше 0,1-0,2 см) або однією строчкою з одночасним прокладанням тасьми або пружка (пружок прокладають зі сторони переду таким чином, щоб один край пружка попав під строчку на 0,1-0,2 см, а другий – співпав з плечовим зрізом або був розташований на припуску плечового шва) для попередження зрізів від розтягування, або на зшивально-обметувальній машині 508 кл. РЗОМ (Ростов) ш/ш 1,2см . У виробах без рукавів плечові шви зшивають однією строчкою ш/ш 1-1,5 см. На зшивально-обметувальній машині допускається ш/ш 0,7-0,8см (408кл. РЗЛМ або 797кл. ОЗЛМ). Після зшивання шви розпрасовують або запрасовують на спинку.

У сукнях, блузках, одношовні рукави викроюють переважно таким чином, щоб шов рукава співпадав з бічним швом, тоді рукави вшивають у відкриту пройму, тобто після зшивання плечових швів. Бічні шви зшивають з одночасним зшиванням швів рукавів, зрізи обметують разом або окремо, або одночасно з зшиванням швів. Шви запрасовують або розпрасовують згідно моделі. стр.5

Ліф зі спідницею найчастіше з’єднують з прокладанням пружка після обметування зрізів ліфа і спідниці. Ліф вкладають в спідницю «лицем до лиця», суміщають бічні шви і контрольні мітки на ліфі і спідниці, зметують і зшивають зі сторони ліфа ш/ш 1,5см, підкладаючи під строчку пружок зі сторони спідниці. Шви запрасовують в сторону ліфа або розпрасовують. В деяких моделях ліф зі спідницею зшивають з одночасним вшиванням канту, оборки або волана.

Примітка: У виробах з бавовняних тканин плечові шви та ліф зі спідницею зшивають ш/ш 0,7-0,8см з одночасним обметуванням зрізів або подвійною строчкою (строчки повинні співпадати) з наступним обметуванням зрізів.

7. Обробка бортів підбортами.

У виробах платтєвого асортименту застібки можуть бути різної конструкції і поділяються на три види:

1-й вид – застібки, які доходять до низу виробу (наскрізна);

2-й вид – застібки, які розташовані на цілій деталі переду або спинки;

3-й вид – застібки, які розташовані в швах з’єднання деталей виробу.

При обробці наскрізних застібок (розташовані від горловини до низу виробу – 1-й вид) бортові зрізи пілочок обробляють підбортами (п/б) відрізними або суцільнокроєними з пілочками, або припусками на обробку застібок суцільнокроєними з пілочками, або планками настрочними або пришивними. Відрізні підборти допускається викроювати з двома доточками довжиною не менше 6см, які пришивають до підбортів ш/ш 0,6- 0,7см не ближче 2см до петлі. У платтях відрізних по талії допускається одна доточка довжиною не менше 6 см.

Примітка: 1.У виробах з прозорих тканин правий підборт виготовляють без доточок.

2.У виробах із шовкових тканин середньої сипучості внутрішні зрізи підбортів обметують.

Для підвищення міцності петель і пришивання ґудзиків на виворіт підбортів приклеюють прокладку. Внутрішні зрізи підбортів обметують разом з прокладкою ш/ш 0,5см,

Гст=3-3,5ст/см або обметують і застрочують ш/ш 0,5-0,7см, Гст=3-4ст/см на 0,1-0,2 см від згину (у виробах із сипучих тканин), або застрочують швом у підгин з відкритим зрізом ш/ш 0,5-0,7см, Гст=3-4ст/см (у виробах з бавовняних тканин). Готовий підборт наметують на пілочку, посаджуючи його в куті уступа борта, на ділянці лацкана, на ділянці петель. Обшивають борти зі сторони пілочок ш/ш 0,6-0,7см, Гст=4-5ст/см. Можна одночасно обшити уступ борта і нижні кути борта у виробах з застібкою до низу.

Припуск шва обшивання настрочують на підборт на ділянці застібки і на пілочку – на ділянці лацкана на 0,2-0,3см від шва обшивання борта. Борти виметують і припрасовують.

Примітка: Якщо плаття відрізне по талії. то нижні кути підбортів не обшивають, а праву пілочку накладають на ліву і скріплюють по низу машинною строчкою.

У виробах із суцільнокроєними підбортами на пілочки наносять лінію перегину підборта, обробка внутрішніх зрізів підбортів виконується аналогічно.

Плечові зрізи підбортів настрочують на плечові зрізи виробу накладним швом з закритим або відкритим обметаним зрізом.

У виробах з відрізним ліфом і застібкою до лінії талії праву пілочку накладають на ліву і скріплюють по низу машинною строчкою.

Примітка: 1.Обробку застібки на цілій деталі (розріз горловини) виконують вшивними планками або обкантовують, або обшивають обшивкою, або обробляють тасьмою «блискавка». стр.6

2. Вшивні планки можуть бути з прокладкою. Верхні кути планок обшивають, намічають ширину планок,розмічають на переді виробу розташування застібки двома вертикальними(на відстані ширини планок) лініями і горизонтальною(кінець застібки ) лінією. Планки пришивають по розмічених лініях і розрізають деталь переду аналогічно прорізній кишені. Планки накладають одна на другу і закріплюють з вивороту по основі кутика. Шви пришивання і нижні краї планок обметують.

(у попередній темі 1 див. обробку застібки: обшивками-підбортами - питання 6, вшивними планками – пит.7, настрочними планками – пит.8)

7. Обробка коміра і з'єднання його з горловиною.

Коміри в легкому платті можуть бути суцільними, тобто в/к (верхній комір) викроєний разом з н/к (нижній комір); в/к і н/к викроєні окремо; складатись з двох частин та одинарними. Краї коміра можуть бути оброблені обшивним швом або обкантувальним, або швом у підгин, або обметувальним густою зигзагоподібною строчкою, або оброблені оборкою, мереживом, кантом та інше.

7.1. Послідовність обробки відкладного коміра: якщо в/к і н/к викроєні окремо і н/к викроєний з 2-х частин, тоді частини н/к зшивають ш/ш 0,5-0,7см, Гст=4-5ст/см (шов зшивання повинен бути не менше 4см від кінців коміра), шов розпрасовують; в/к наметують на н/к Дст=0,5-1,0см, припосаджуючи його в кутах; обшивають комір по кінцях і відльоту ш/ш 0,5-0,7см, Гст=4-5ст/см зі сторони н/к; витягують тимчасові нитки і підрізають кутики до 0,2см; вивертають комір на лицьову сторону і виметують, утворюючи кант 0,1-0,2см з в/к; припрасовують комір.

Якщо комір виготовляють з клейовою прокладкою, то її викроюють по розмірах коміра в готовому вигляді і наклеюють на виворіт н/к.

При обробці коміра з оборкою спочатку виконують обробку оборки, а потім готову оборку вкладають виворотом на лицьову сторону н/к, урівнюють зрізи і пришивають зі сторони оборки по другій тимчасовій строчці, при цьому кількість зборок на кутах

повинно бути більшим. Н/к складають лицем всередину з в/к і обшивають зі сторони н/к, прокладаючи строчку в шов пришивання оборки або на 0,1-0,2см в сторону коміра.

Перед з'єднанням коміра з горловиною його осноровлюють по зрізу стояка таким чином, щоб середина в/к була ширшою від н/к на 0,1-0,3см. По зрізу стояка коміра наносять мітки середини коміра і плечових швів.

7.2. З’єднання відкладного коміра з горловиною виробу.

Осноровлюють горловину виробу, склавши його виворотом всередину і перевіривши симетричність деталей: середину виробу, плечові шви і довжину уступів бортів. Наносять по горловині мітки середини горловини, кінців коміра.

Нижній комір складають «лицем» всередину з виробом і вметують його в горловину, починаючи від середини і припосаджуючи трохи над плечовими швами (на ділянці 1,5-2см в сторону горловини спинки і на 3-4см в сторону горловини переду). Комір вшивають в горловину ш/ш 0,7-1см, одночасно обшиваючи уступи бортів, а від мітки кінця коміра і до плечових швів в/к і н/к вшивають разом з підбортом. На рівні плечових швів зрізи стояків в/к і н/к надсікають і між плечовими швами вшивають лише н/к. Шов вшивання н/к між плечовими швами запрасовують в сторону коміра, а зріз стояка в/к підгинають і настрочують, закриваючи шов вшивання н/к і одночасно закріплюючи підборти згідно моделі.

Примітка:1. У виробах з бавовняних тканинв/к і н/к можна вшивати разом з одночасним обметуванням зрізів ш/ш 0,6-0,8см, потім цей шов настрочують на виріб між плечовими швами, одночасно закріплюючи борти згідно моделі.

2. У платтяних виробах з бавовняних тканинобробку коміра виконують без прокладки.

стр.7
7.3. З’єднання відкладного коміра з горловиною у виробах з застібкою до верху.

У виробах з застібкою до верху в/к вшивають разом з н/к і з обшивкою горловини. Для цього обшивку викроюють по формі горловини, зшивають частини горловини пілочки і спинки ш/ш 0,6-0,7см, шви розпрасовують( у виробах з бавовняних тканин – розправляють), внутрішній зріз обшивки застрочують ш/ш 0,5-0,7см або обметують і застрочують (сипучі тканини). Готовий комір вметують в горловину виробу. Кінці обшивок пришивають до внутрішніх зрізів припусків на обробку застібки або до підбортів(обшивка спинки). Приметують обшивку до горловини, склавши її «лицем до лиця» з в/к. Вшивають комір в горловину ш/ш 0,7-1см, Гст=4-5ст/см, одночасно обшиваючи уступи бортів і пришиваючи обшивку. Шов вшивання коміра настрочують на обшивку на відстані 0,2-0,3 см від строчки вшивання. Внутрішній край обшивки прикріплюють потайними стібками до плечових швів і в 2-3-х місцях по горловині спинки і пілочки. У виробах з вовняних і шовкових тканин обшивку прикріплюють по всій довжині.
7.4. Обробка коміра з відрізним стояком і з'єднання його з горловиною.

При обробці коміра з відрізним стояком з основної тканини викроюють деталі: верхній комір(в/к); нижній комір(н/к), який викроюють коротшим по довжині на 0,2-0,4см і по ширині - на 0,1-0,2см; зовнішній (нижній) стояк і внутрішній (верхній) стояк.

З клейової прокладки викроюють: комір і стояк меншими від деталей з основної тканини на ширину шва. Прокладку коміра приклеюють до вивороту н/к, а прокладку стояка – до вивороту внутрішнього стояка. В/к і н/к складають «лицем» всередину і обшивають ш/ш 0,5-0,7см по кінцях і відльоту, Гст=4-5ст/см. Кутики підрізають до 0,2-0,3см, комір вивертають на лицьову сторону, виправляють кутики, складають комір пополам і перевіряють симетричність кінців. Комір припрасовують, утворюючи кант 0,1-0,2см з в/к. Обшиті краї коміра прострочують на 0,1-0,2см або згідно моделі. Осноровлюють зріз стояка (нижній зріз) коміра, намічають надсічкою середину коміра. Зрізи стояків (нижні зрізи) в/к і н/к урівнюють і зшивають ш/ш 0,3см зі сторони н/к, Гст=4-5ст/см.

Примітка: При обробці коміра зі смугастої тканини або в клітинку малюнок на кінцях коміра повинен співпадати.

Потім внутрішній стояк складають пополам і перевіряють симетричність його кінців. По верхньому зрізу внутрішнього і зовнішнього стояків наносять надсічками мітки середини і кінців коміра. На стіл кладуть зовнішній стояк «лицем» вверх, на нього вкладають н/к і на в/к вкладають внутрішній стояк «лицем» вниз. Зметують комір зі стояками, суміщаючи надсічки на стояках з кінцями коміра. Обшивають кінці стояка ш/ш 0,5-0,7см, одночасно вшиваючи комір, Гст=4-5ст/см. Стояк вивертають на лицьову сторону, виправляють шов обшивання врозкол і припрасовують. Перевіряють симетричність уступів стояка, склавши комір пополам, наносять мітки середини коміра і плечових швів по зрізах стояків. Стояк прострочують на 0,1-0,2см або згідно моделі, Гст=4-5ст/см.

Горловину виробу осноровлюють, наносять мітку середини горловини. Внутрішній стояк складають «лицем» до вивороту виробу, суміщаючи мітки з серединою горловини і плечовими швами, вметують і вшивають внутрішній стояк в горловину ш/ш 0,8-1,0см, Гст=4-5ст/см. Шов вшивання направляють у стояк. Зовнішній стояк підгинають на 0,7-0,9 см, закривають шов вшивання внутрішнього стояка на 0,1-0,2 см, наметують і настрочують його краєвою строчкою (0,1см), розміщуючи її в шов пришивання внутрішнього стояка.

стр.8

7.5. Обробка коміра з суцільнокроєним стояком і з'єднання його з горловиною.

При обробці коміра з суцільнокроєним стояком викроюють з основної тканини деталі: верхній комір(в/к), суцільнокроєний з внутрішнім стояком; нижній комір(н/к), суцільнокроєний з зовнішнім стояком. який викроюють коротшим по довжині на 0,2-0,4см і по ширині - на 0,1-0,2см. З клейової прокладки викроюють прокладку в комір (1дет.) по розмірах коміра в готовому вигляді.

Обробку коміра виконують в такій послідовності:

До вивороту в/к приклеюють прокладку. В/к і н/к складають «лицем» всередину і обшивають ш/ш 0,5-0,7см, Гст=4-5ст/см. Надсікають шов обшивання в точці переходу коміра у стояк, не доходячи до строчки 0,1см, підрізають кутики, вивертають комір на лицьову сторону, виправляють шов обшивання врозкол або у кант і припрасовують зі сторони н/к. Прострочують кінці і відліт коміра на 0,1-0,2см, одночасно прострочуючи комір по лінії перегину. По зрізах стояків наносять мітки середини коміра і плечових швів. З’єднання коміра з горловиною виконують аналогічно з’єднанню коміра з відрізним стояком.

Примітка:1. Залежно від тканини та моделі прокладку можна наклеїти на виворіт в/к.

2. Обробку горловини у виробах без коміра виконують підкрійною (викроєною по формі вирізу горловини) обшивкою, або обкантовують оздоблювальною тасьмою або смужкою тканини, або обшивають обшивкою з оздоблювальним кантом.

3.Обробку коміра-стояка і з’єднання його з горловиною виробу виконують аналогічно обробці стояка у комірах з відрізним стояком.

4.Обробку коміра-стояка з кінцями - зав’язками починають з обшивання кінців - зав’язок, з’єднання його з горловиною виробу виконують аналогічно обробці коміра-стояка.
7.6. Обробка коміра суцільнокроєного з деталями виробу і з'єднання його з горловиною.

У деяких виробах н/к викроюють разом з пілочками, а в/к – разом з підбортами (у виробах з шалеподібними комірами). Послідовність обробки такого коміра: після початкової обробки (обробку бортів підбортами не виконують) основні деталі з’єднують по бічних і плечових зрізах, зшивають середній шов нижнього коміра ш/ш 0,6-0,8 см, Гст=4-5ст/см і розпрасовують. Н/к вметують і вшивають ш/ш 0,7-1,0 см Гст=4-5ст/см в горловину спинки. Якщо моделлю передбачена клейова прокладка, то її наклеюють на виворіт підбортів і в/к. Зшивають середній шов верхнього коміра ш/ш 0,6-0,8 см, Гст=4-5ст/см і розпрасовують. Виконують обробку внутрішніх зрізів підбортів і зрізу стояка в/к (обметують або застрочують, або обметують і застрочують залежно від виду тканини. Наметують підборти на пілочки, одночасно наметуючи в/к на н/к. Обшивають борти пілочок підбортами, одночасно обшиваючи в/к і н/к по відльоту. Виметують шов обшивання бортів зі сторони підбортів, а комір – зі сторони н/к, утворюючи кант шириною 0,1-0,2 см. Припрасовують борти і комір, зріз стояка в/к настрочують або підгинають і настрочують на спинку між плечовими швами.

8. Обробка рукавів і з’єднання їх з проймою.

В жіночому легкому одязі рукави можуть бути різними по покрою (вшивні, реглан, напівреглан, суцільнокроєні, комбіновані), по довжині(довгі, короткі, четвертні). Рукави можуть бути з додатковими конструктивними елементами (виточками, складками, буфами, підрізами ,зборками та інш.), з додатковими деталями (манжетами, обшивками, оборками, хлястиками та інш.).
стр.9

8.1. Обробка вшивних рукавів і з’єднання їх з проймою.

Обробку вшивного рукава починають з обробки оката рукава згідно моделі( призбирують або припосаджують, або заметують складки, або зшивають виточки та інш.). Зшивають рукав зі сторони переднього зрізу ш/ш 1,2-1,5 см (шов може бути розпрасований, запрасований, настрочний). Виконують обробку низу рукава згідно моделі (швом у підгин, пришивними або відкладними манжетами, бейкою, оборкою, мереживом, обшивкою та інш.).

При обробці низу рукава пришивною манжетою спочатку виконують обробку манжети. Якщо манжету виготовляють з прокладкою, то клейову прокладку викроюють за розмірами манжети в готовому виді і приклеюють до вивороту підманжети (внутрішня частина манжети). Обшивають кінці манжети ш/ш 0,5-0,7см, Гст=4-5ст/см. припрасовують готову манжету. Згідно моделі по низу рукава виконують обробку зборок або складок, або розрізу. Розріз по низу рукава можна застрочити швом у підгин з закритим зрізом ш/ш 0,3-0,5см, зводячи його нанівець в кінці розрізу, або обкантовують смужкою тканини і закріплюють кінець розрізу. Підманжету складають з виворотом рукава і пришивають ш/ш 0,6-0,7см, Гст=4-5ст/см. Шов запрасовують в сторону манжети. Манжету підгинають на 0,5-0,6 см і настрочують крайовою строчкою на рукав.

Примітка: 1. Якщо на рукаві відсутній розріз, то по низу рукава наносять мітки кінців манжети. Готову манжету разом з підманжетою пришивають ш/ш 1,2-1,5 см; зрізи шва обметують, одночасно обметуючи низ рукава між кінцями манжети. Підгинають, застрочують і закріплюють низ рукава біля того кінця манжети, на якому обметуватимуть петлю.

2. Рукав може викроюватись з доточкою (клином), яку насамперед пришивають до рукаваш/ш 1,2-1,5см, а потім виконують обробку оката і низу рукава.

Для правильного положення рукава на фігурі і для забезпечення свободи руху руки окат рукава повинен бути довшим за довжину пройми на 4-6 см. Ця величина залежить від напрямку моди, фактури тканини і від фігури замовника. Якщо окат рукава гладкий (без виточок, складок, зборок), то у верхній частині окату між надсічками прокладають дві слабо затягнуті строчки і стягують нитки цих строчок, розподіляючи рівномірно посадку по всій ділянці. Щоб запобігти розтягуванню пройми, у верхній частині пройми пілочки і спинки на 10-12 см вниз від плечового шва прокладають машинну строчку на відстані 0,7-1,0 см від зрізів. Рукав вметують в пройму виробу зі сторони рукава, суміщаючи контрольні мітки на рукаві і проймі. Перевіряють правильність вметування рукава. Виріб одягають на манекен або на замовника. При цьому орієнтуються на відвісне положення рукава без заломів. Правильно вметаний рукав на пропорційній фігурі повинен закривати 2/3 ширини прорізної кишені (від бічного шва), а лінія переднього перекату (передній згин рукава) повинна бути паралельною краю борта. Вшивають рукав ш/ш 1,2-1,5 см, Гст=4-5ст/см, починаючи строчку від шва рукава. Спрасовують посадку рукава після вметування або після вшивання або два рази, заводячи праску на 1,0-1,5см за строчку вшивання рукава. Обметують шов.

Примітка:1. Шов вшивання рукава може бути настроченим на виріб згідно моделі.

2.Якщо шов рукава співпадає з бічним швом виробу, то рукав можна вшивати у відкриту пройму, тобто до з’єднання бічних швів виробу.

3. Рукав вшивають у відкриту пройму після обробки оката рукава, потім зшивають рукав разом з бічним швом і виконують обробку низу рукава.

4. Рукав можна вшити в пройму на с/м 302 кл. ПМЗ з одночасною посадкою рукава та обметуванням зрізів. стр.10
8.2. Обробка рукавів реглан і з’єднання їх з проймою.

Конструктивною особливістю виробів з рукавами реглан є те, що плечову частину переду (пілочки) і спинки викроюють разом з рукавом. Рукави реглан можуть бути одношовні, двошовні і трьохшовні. В легкому жіночому одязі найбільшого поширення набули одношовні і двошовні рукави реглан. Вироби з рукавами реглан виготовляють переважно з заниженою проймою.

А Б
Половинки рукава реглан:

А – ліктьова половинка; Б – передня половинка.

Нижні зрізи рукава – ліктьовий і передній;

Верхні зрізи рукава – зовнішні або середні.

Обробку виточок, складок, кишень, застібок та інших деталей у виробах з рукавами реглан виконують так само, як і у платтях з вшивними рукавами. Відмінною особливістю у виробах з рукавами реглан є обробка рукавів, пройм спинки і переду (пілочок); з’єднання рукавів з проймами.

Після з’єднання бічних швів у виробах з рукавами реглан обробляють пройми, потім – рукави, з’єднують рукави з проймами і тільки після цього виконують обробку горловини виробу.

стр.11
У виробах з вовняних (шерстяних) тканин зрізи пройми спинки і переду (пілочок) спрасовують для кращого прилягання виробу на ділянці лопаток і грудей. Величина спрасовування залежить від фігури замовника і фактури тканини. Для кращого закріп-лення посадки по зрізах пройми на відстані 0,5-0,7см від зрізів пройми прокладають машинні строчки, а у виробах з тканин, які легко розтягуються, прокладають пружок таким чином, щоб край пружка попав під строчку вшивання рукава.

Одношовний рукав реглан обов’язково має верхню виточку, яка необхідна для отримання плечової частини виробу. Такий рукав рекомендується викроювати по косій Н.О. для отримання кращої форми. Обробка верхньої виточки рукава аналогічна обробці виточок спинки і переду. У вузьких рукавах по ліктьовому зрізу виконують обробку виточки і у вовняних (шерстяних) виробах передній зріз на рівні ліктя трохи відтягують. Якщо ліктьова виточка відсутня, то при зметуванні нижніх зрізів ліктьовий зріз на рівні ліктя і трохи вище припосаджують. Величина посадки залежить від фактури тканини. Ліктьовий і передній зрізи рукава зметують Дст=0,5-1,5см. Зшивають ш/ш 1,2-1,5 см, Гст=4-5ст/см.

Обробку двошовних рукавів реглан починають з обробки верхніх (зовнішніх або середніх) зрізів. Половинки рукава складають «лицем» всередину. Зметують Дст=0,5-1,5см зі сторони ліктьової половинки, посаджуючи її на ділянці плеча на 0,5-1,5см, розподіляючи посадку на відстані 1,5-2,0см від зрізу горловини і на 3-4см від конструктивної точки, яка визначає кінець плечового зрізу. Зшивають верхній шов зі сторони передньої половинки ш/ш 1,2-1,5 см, Гст=4-5ст/см. Шов розпрасовують або запрасовують згідно моделі в три прийоми: спочатку плечову ділянку шва, потім - від низу до плеча, і насамкінець шов на ділянці переходу від плечової частини до рукава. Слідкують, щоб шов в процесі ВТО не розтягнувся. Залежно від моделі верхній шов може бути настрочним. Нижній шов з’єднують аналогічну одношовному рукаву реглан.

При з’єднанні рукава реглан з проймою вметування і вшивання рукава в пройму виконують з посадкою рукава між надсічками. Вшивають рукав зі сторони рукава ш/ш 1,2-1,5 см, Гст=4-5ст/см. Шов розпрасовують або запрасовують, або настрочують на спинку і перед згідно моделі.

Примітка:1.Половинки двошовного рукава реглан можна спочатку вшити у пройми переду і спинки, а потім зшити верхній шов і нижній шов рукава, одночасно зшиваючи бічний шов виробу.

2. Конструктивною особливістю рукава напівреглан є те, що довжина плечового шва складає 1/3 або ½ довжини плеча. Іншу плечову частину переду (пілочки) і спинки викроюють з рукавами

стр.12

8.3. Обробка суцільнокроєних рукавів і з’єднання їх з виробом.

В

Вироби з суцільнокроєними рукавами зручні в експлуатації, надають лінії плеча жіночності і м’якості.

Конструктивною особливістю виробів з суцільнокроєними рукавами є те, що передню половинку рукава викроюють разом з передом (пілочкою), а ліктьову половинку – разом зі спинкою, тобто відсутня операція з’єднання рукава з проймою. Суцільнокроєний рукав має два шви: верхній (зовнішній або середній), який є продовженням плечового шва, і нижній (внутрішній), який є продовженням бічного шва. Для вільного руху руки в бічні шви виробу і нижні шви рукава вшивають ластовицю (В) п’ятикутної або чотирикутної форми різних розмірів.

У виробах із вовняних (шерстяних) тканин для кращого облягання руки передню і ліктьову половинки рукава піддають ВТО. Перед складають вздовж посередині «лицем» всередину, урівнюють зрізи і відтягують верхні зрізи на ділянці переходу плечової частини в рукав, розмістивши деталі верхніми зрізами рукавів до працюючого. Якщо виріб без ластовиці, то нижні (внутрішні) зрізи рукава відтягують на ділянці переходу в бічний зріз, при цьому праска не повинна заходити далі середини цієї половинки рукава. Потім половинки рукавів переду складають вдвоє по довжині «лицем» всередину і згин на ділянці ліктя спрасовують для отримання увігнутої лінії, а зрізи рукава на ділянці ліктя – відтягують.

Спинку також складають «лицем» всередину, відтягують верхні зрізи на ділянці переходу плечової частини виробу у рукав, а плечові зрізи спрасовують (на відстані 1,5-2,0см від зрізу горловини і на 3-4см від конструктивної точки, яка визначає кінець плечового зрізу) для кращого облягання виробу на ділянці лопаток, якщо відсутня плечова виточка. У виробах без ластовиці нижні (внутрішні) зрізи рукава трохи відтягують на ділянці переходу в бічний зріз. Потім ліктьові половинки перегинають вздовж пополам «лицем» всередину і згин на ділянці ліктя відтягують, а зрізи рукава – спрасовують для кращого облягання рукава на ділянці ліктя. Якщо на ліктьовій половинці рукава передбачена виточка, тоді величина спрасовування зменшується. стр.13
Величину відтягування і спрасовування визначає закрійник і вона залежить від конструкції виробу, структури тканини і фігури замовника.

Примітка: У виробах з ластовицю виконують ВТО ластовиці: для кожного рукава ластовицю складають «лицем» всередину вздовж, а потім впоперек і спрасовують по згинах для кращого прилягання на ділянці пахвових ямок..

Після обробки основних деталей (ВТО, обробки виточок, кишень, застібок, дрібних деталей та інш.) виконують їх з’єднання. Перед (пілочку) і спинку складають «лицем» всередину, урівнюють верхні зрізи і зметують Дст=0,5-1,5см зі сторони спинки, суміщаючи контрольні знаки. Зметування лівої половини виробу виконують від низу рукава до горловини, правої – від горловини до низу рукава. При зметуванні спинку посаджують на тих же ділянках, що і при зметуванні плечових зрізів у виробах з вшивними рукавами (на відстані 1,5-2,0см від зрізу горловини і на 3-4см від конструктивної точки, яка визначає кінець плечового зрізу), якщо немає плечової виточки. Плечовий шов і верхній шов рукава зшивають ш/ш 1,2-1,5 см, Гст=4-5ст/см зі сторони переду (пілочки). Шов розпрасовують або запрасовують у три прийоми аналогічно рукаву реглан.

Бічні шви виробу і нижні шви рукава з’єднують по-різному залежно від конструкції рукава. У виробах з рукавами без ластовицьперед (пілочку) і спинку складають «лицем» всередину, урівнюють бічні зрізи виробу і нижні зрізи рукава і зметують Дст=0,5-1,5см зі сторони спинки, посаджуючи рукав на ділянці ліктя (на рукаві відсутня ліктьова виточка).Праву сторону виробу зметують від низу рукава, ліву – навпаки. Зшивають ш/ш 1,2-1,5 см, Гст=4-5ст/см зі сторони переду (пілочки).

Шов розпрасовують або запрасовують.

У виробах з ластовицямиспочатку вметують і вшивають ластовицю у бічний зріз переду (пілочки) і нижній зріз передньої половинки рукава, а потім зшивають перед (пілочку) і спинку по бічних зрізах і нижніх зрізах рукава, одночасно вшиваючи ластовицю у зрізи спинки.

Низ рукавів реглан і суцільнокроєних обробляють так само, як і у виробах з вшивними рукавами (у підгин, з відлітною складкою, з бейками, з манжетами та інше).
9. Обробка виробу, відрізного по лінії талії.

У виробах, відрізних по лінії талії верхню частину називають ліфом, нижню – спідницею. У таких виробах спочатку окремо виконують обробку спідниці(обробка виточок, рельєфів, складок, кокеток, кишень, бічних швів та інше) і ліфа(обробка виточок, рельєфів, складок,буфів,зборок. кокеток, кишень, застібки, бічних і плечових зрізів, горловини та інше) згідно моделі. Рукави можуть бути вшиті у пройми ліфа або не вшиті залежно від прийнятої послідовності обробки.

Бічні шви спідниці зшивають від верхніх зрізів ш/ш 1,2-1,5 см, Гст=4-5ст/см. Бічні шви у виробах з вовняних (шерстяних), шовкових тканин і тканин з синтетичними волокнами розпрасовують або запрасовують згідно моделі. А у виробах з бавовняних і лляних тканин відгинають у бік переду(пілочки).

Примітка:1.При виготовленні по індивідуальних замовленнях ширина бічних швів може бути збільшена до 3,0 см.

2. У виробах з бавовняних, лляних і синтетичних тканин бічні шви можна зшивати з одночасним обметуванням зрізів на с/м 797кл.ОЗЛМ або 408-Акл.РЗЛМ(м.Ростов) ш/ш 0,7-0,8см. стр.14
Нижній зріз ліфа і верхній зріз спідниці обметують на с/м 51-Акл. Потім з’єднують ліф зі спідницею зшивним або накладним швом. Для цього ліф вивертають на лицьову сторону, а спідницю – навиворіт. Ліф вкладають у спідницю, суміщають бічні шви, виточки і контрольні мітки на ліфі і спідниці. Зметують Дст=0,5-1,5см і зшивають зі сторони ліфа,підкладаючи під строчку пружок зі сторони спідниці. Ш/ш =1,5см зі сторони спідниці, а зі сторони ліфа може бути збільшена до 4см (в дитячих виробах – до 5 см). Шов розпрасовують або запрасовують в сторону ліфа або спідниці згідно моделі.

Примітка:1.Допускається з’єднувати ліф зі спідницею без пружка, тоді зшивання виконують двома строками, які повинні співпадати або бути на 0,1-0,2см одна від одної.

2. Якщо шов рукава співпадає з бічним швом виробу, то ліф може з’єднуватись зі спідницею до з’єднання бічних швів і швів рукавів.

3.Якщо зборки або складки тільки по верхньому краю спідниці, то ліфі спідницю зшивають зі сторони спідниці.

4. По шву з’єднання ліфа зі спідницею може бути кант, оборка, мереживо, волан та інше, які в готовому вигляді пришивають до ліфа по лінії талії, а потім з’єднують ліф зі спідницею по строчці пришивання канта,оборки, мережива, волана та інше.
9. Обробка низу та остаточна обробка виробу.

Обробку низу плаття виконують різними методами. У платтях з бавовняних та лляних тканин низ застрочують швом у підгин з закритим зрізом ш/ш згідно моделі; з тонких вовняних і шовкових сипучих тканин – зріз низу обметують, застрочують на

0,5-0,7 см, перегинають по лінії підгину, заметують і підшивають вручну або на

с/м 85кл ПМЗ або 761кл «Панонія»; з цупких і товстих тканин низ обметують і підшивають.

Низ плаття можна обкантувати або обметати на с/м 335кл «Мінерва» зигзагоподібною строчкою,або оздобити мереживом, оборкою та інш.

У блузах низ застрочують швом у підгин з закритим зрізом ш/ш 0,5см. У блузах навипуск (носять поверх спідниці, брюк) обробку низу виконують пришивним поясом або застрочують швом у підгин.

При остаточній обробці виріб чистять від виробничого сміття; намічають петлі на лівій пілочці ( на 1,5см від краю борта), на стояку коміра ( на 1,2см від краю стояка), на манжетах (на 1 см від краю манжети) і обметують їх на с/м 525 кл.ОЗЛМ, 1495 кл.ПМЗ та інш. Відповідно петлям намічають і пришивають ґудзики на с/м 27 кл. ПМЗ. Проводять остаточну ВТО готового виробу. Перевіряють якість обробки.

стр.15