Критерії відбору на різних етапах багаторічної підготовки

Ім'я файлу: Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту.docx
Розширення: docx
Розмір: 46кб.
Дата: 05.01.2022
скачати
Пов'язані файли:
Фактори і резерви підвищення продуктивності праці персоналу підп
Фактори і резерви підвищення продуктивності праці персоналу підп
Аналітика цін на салат.docx
lkostenko_omfdfexz.rld.docx
Розвиток вищих психічних функцій в онтогенезі.docx
analizrizikivprimanevruvanniuzonibojovihdijumori_acl3gokc.ucx.do
Методи, способи та стилі адміністративного управління в сучасних
Історія.docx
Конституційний принцип визнання та гарантування місцевого самовр

Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту

Реферат на тему:

Критерії відбору на різних етапах багаторічної підготовки

Виконала Студентка 4 курсу

ФКС/017-18-2Б

Колеснікова Валерія

Дніпро 2022

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1.1 Основні поняття, загальна характеристика проблеми відбору 4

1.2 Методи спортивного відбору й орієнтації 5

1.3 Характеристика критеріїв первинного і вторинного відбору 7

1.4 Відбір і орієнтація юних спортсменів на першому етапі багаторічної підготовки 9

1.5 Основні критерії спортивного відбору до занять окремими видами спорту 13

ВИСНОВОК 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 17

ВСТУП

Спортивна підготовка є на сьогодні найбільш розробленим піднапрямком спеціального напрямку фізичного виховання. Тут накопичено дуже багато і інформації, яка впорядкована у вигляді цілої серії навчально-методичних видань. Більш-менш детальне її узагальнення вимагало б багато місця, що неприпустимо. Отже, робиться спроба визначити основні ідеї, гранично стисло їх схарактеризувати і викласти так, щоб створити у читача надійне підґрунтя для самостійного поглибленого вивчення певних аспектів, що його цікавлять, не тільки в учбово-методичній, а й у науковій літературі.

Спортивна підготовка - багатофакторний процес, який осягає тренування спортсменів, підготовку до змагань та участь в них, організацію тренувального процесу і змагань, науково-методичне та медичне забезпечення тренувань і змагань, а також створення необхідних умов для поєднання занять спортом з роботою, навчанням та відпочинком.

Під спортивною підготовкою прийнято розуміти використання всієї сукупності чинників (засобів, методів, умов і ін.), за допомогою яких забезпечується готовність спортсмена до високих досягнень. Цю сукупність можна розділити на декілька відносно самостійних блоків:

спортивний відбір і орієнтація;

спортивне тренування;

нормалізація стану організму спортсмена як безпосередньо на
заняттях, так і в проміжку часу між ними;

спортивні змагання.

1.1 Основні поняття, загальна характеристика проблеми відбору

Основні поняття сформулюємо так, як це має місце впрацях провідних теоретиків дитячо-юнацького спорту.

Спортивний відбір - це система організації методичних заходів комплексного характеру, яка ви педагогічні, психологічні, соціологічні і медико-біологічні методи дослідження, на основі яких виявляються за здібності дітей, підлітків, юнаків і дівчат для спеціалізації в певному виді спорту.

Розрізняють первинний і вторинний відбори.

Первинний відбір - знайомство з майбутнім спортсменом, вивчення його під час пошуку здібних загальноосвітніх навчальних закладах, при наборі в секціючигрупу початкової підготовки дитячо-юнацької спортивної школи. Тут оцінюються рухові здібності і особливості будови здійснюють психофізіологічне обстеження, як мотиваційну сферу, знайомляться з родичами (батьком і матір'ю).

Вторинний відбір являє собою вивчення юного спортсмена (уточнення його сильних і слабких проявів) безпосередньо на тренувальних заняттях. Дані, отримані під частакого вивчення, дозволяють конкретизувати попередню(зумовлену первинним відбором) характеристику, виявити приховані можливості.

Спортивна орієнтація - це система організаційно-методичних заходів комплексного характеру, на основі яких уточнюється вузька спеціалізація юного спортсмена в обраному виді спорту або його ігрове амплуа.

Спортивна селекція - це система заходів, якими передбачається періодичний відбір кращих спортсменів на різних етапах багаторічного спортивного вдосконалення.

1.2 Методи спортивного відбору й орієнтації

Існує багато методів відбору й орієнтації, але для зручності сприйняття і кращого осмислення інформації їх можна певною мірою систематизувати, виділивши ряд підгруп.

Соціологічні методи, або їх ще називають методами опитування. Це анкетування, інтерв'ю, бесіда. В анкетах питання ставляться в письмовій формі, в інтерв'ю - в усній, і в бесіді відбувається взаємний обмін думками між тим, хто проводить опитування і опитуваним.

Ці методи застосовуються, як правило, тоді, коли треба виявити ступінь зацікавленості, захоплення дітей, підлітків тим чи іншим видом спорту, ступінь їх домагань, ставлення батька й матері до заняття їхньої дитини чи дітей спортом, коли треба створити " психологічний портрет спортсмена".
Методи тестування.

Тести можуть бути найрізноманітнішими. А саме:

а) бланкові тести. Їх використовують для оцінки швидкості обробки інформації зоровим аналізатором, для оцінки деяких параметрів вищої нервової діяльності (наприклад, співвідношення між процесами гальмування і збудження) і т.п., і пов'язані з набором завдань, що полягають у підрахунку чи закреслюванні букв (як у таблицях Анфімова) або якихось інших знаків (як у таблицях з кільцями Ландольта) і т.д.;

б) апаратурні тести. Приводом для їх виникнення стала необхідність точного кількісного аналізу, який іншим шляхом здійснити неможливо.

Зараз широко відомі реакціоміри - апарати для визначення рухливості нервовихпроцесів, для дослідження динамічних стереотипів та ін.

Апаратурному методу доступний поки що лише певний рівень моделювання специфічних умов, а тому спортивному відборі він не має такого поширення, як у професійному;

в) моторні тести. Вони дуже поширені в спортивному відборі; й орієнтації і використовуються найчастіше для оцінки рівня розвитку фізичних якостей. Результатом їх проведення є або рухові досягнення (наприклад, біг на 60 м, час бігу), або фізіологічні чи біохімічні показники при стандартній роботі (наприклад, величина ЧСС при стандартній роботі потужністю 1000 кГм/ хв), або рухові показники при стандартній величині фізіологічних зрушень (наприклад, швидкість бігу при ЧСС 160 уд/хв);

г) маніпуляційні тести. Ними передбачається використання різних програм (за аналогією з комп'ютерними іграми) на спеціальних пристосуваннях для дослідження оперативного і тактичного мислення;

д) модельні тести. Широко використовуються для виявлення, й оцінки спеціальних здібностей стосовно занять тими видами спорту, де результат залежить від колективних дій. Моделюються умови, характерні для спортивної діяльності, і реєструються відповідні реакції виконавців (наприклад, ігри 1x1, 2x2 в баскетболі).

Методи експертних оцінок. Експертною називається оцінка, яку отримують шляхом з'ясування думок спеціалістів. Експерт (від лат. ехрегtus - досвідчений) - досвідчена особа, яку запрошують для вирішення питань, що вимагають спеціальних знань.

Техніка експертизи - збір і узагальнення думок окремих людей. Девіз експертизи - "Розум добре, а два - краще!" Характерні приклади експертизи: суддівство в гімнастиці і фігурному катанні на ковзанах, конкурс на звання кращого за професією чи конкурс на кращу наукову роботу і т.п.

До думки спеціалістів звертаються кожного разу, коли здійснити виміри більш точними методами неможливо або ж дуже важко.

Сучасна експертиза - це система організаційних, логічних і математично-статистичних процедур, спрямованих на отримання від спеціалістів інформації, і аналіз її з метою вироблення оптимальних рішень. І кращий тренер той, який спирається і на власний досвід, і на дані науки, і на знання інших людей.

1.3 Характеристика критеріїв первинного і вторинного відбору

Розвиток будь-яких здібностей дітей має детерміновану (стійку) і випадкову складові. Знання детермінованих, відносно стійких показників розвитку дітей і підлітків озброює спеціаліста з фізичного виховання медико-біологічним підходом довирішення питань спортивного відбору і орієнтації.

Які ж характеристики спортивної працездатності дітей є відносно стійкими і можуть бути рекомендовані як показники для спортивного відбору і орієнтації взагалі і для первинного відбору зокрема?

У результаті тривалих динамічних (лонгітудинальних) спостережень за розвитком дітей і підлітків, генеалогічних досліджень окремих сімей, було виявлено ряд генетично зумовлених, а отже, відносно стійких показників. Такими слід вважати перш за все довжину і масу тіла. Довжину тіла дорослої людини, якщо виключити несприятливі умови розвитку (недостатнє харчування, хвороби і т.п.), можна передбачити дуже рано. Уже у віці одного року коефіцієнт кореляції для довжини тіла - біля 0,65. Також значна кореляція існує і для маси тіла - 0,60.

Особливу увагу слід звернути на максимальне поглинання кисню (МІЖ). Виявилось, що МІЖ - вельми консервативний показник. Його вікова варіація у відносних величинах незначна. Цікаво, що і в результаті регулярних тренувань він змінюється мало, не більше, ніж на 20-30 %.

У більшості нетренованих людей МІЖ у відносних величинах коливається в межах 35-45мл/кг/хв. У результаті напружених тренувань його можна довести до 45,5-58,5 мл/кг/хв, що значно менше значень (більше 80мл/кг/хв), які мають місце у спортсменів, що займаються видами спорту на витривалість. Зрозуміло, що стосовно цих видів прогностичне значення даного показника як критерію відбору і орієнтації дуже велике.

Морфологічні показники : ріст, маса тіла, індекс довжини рук (відношення довжини рук до довжини тіла), індекс довжини ніг (відношення довжини ніг до довжини тіла), активна маса тіла.

Фізіологічні показники: життєва ємність легень, ЧСС в стані спокою; працездатність за тестом РWС17о; МПК; стійкість до дефіциту кисню.

Показники моторики: відносна м'язова сила гнучкість; прудкість; вестибулярна стійкість.

Також неабияке значення має врахування психофізіологічних особливостей. Встановлено, що у складних ситуаціях краще виконують роботу люди із сильною нервовою системою, і при монотонній діяльності - люди зі слабкою нервовою системою. Останні мають і більш високу абсолютну чутливість, і, як наслідок, швидше реагують на сигнали.

Представники швидкісно-силових видів спорту (метальники, стрибуни) за характером елементарної рефлекторної діяльності нагадують спринтерів. Для видів спорту, пов'язаних із ризиком і переживанням прогностичним показником може бути нейротизм (тривожність). Високий нейротизм не сприяє заняттям такими видами. спорту, як стрибки в воду, стрибки з парашутом і ін.

Процес відбору здібних дітей і підлітків до спортивних шкіл поділяють на три етапи:

Етап попереднього відбору дітей і підлітків

Етап поглибленої перевірки відповідностей попередньо відібраного контингенту вимогам спеціалізації в обраному виді спорту.

3. Етап спортивної орієнтації.

На першому етапі попередній відбір дітей і підлітків може оцінюватись у двох формах - у формі відсіву і формі вибору.

Відсів - це відбір із числа осіб, що бажають займатися видом спорту і які на свій розсуд прийшли з цією метою вступні випробування, по результатах яких здійснюється зарахування до спортивної школи. Він не є ефективним, бо загрожує суттєвими недоліками. По-перше, короткочасність вступних випробувань не дозволяє точно оцінити здібності претендентів. По-друге, вибір здійснюється із числа тих, що самі вирішили прийти на екзамени, це не обов'язково здібні до занять цим видом спорту діти. Отже, може статися так, що будуть вибрані найбільш здібні діти числа малоздібних. І по-третє, тут обов'язково постають недоречності етичного плану в зв'язку з незарахуванням частини бажаючих як нездібних. Для вразливих дітей це серйозна психологічна травма, внаслідок якої вони надовго, а то й назавжди, втрачають інтерес не тільки до занять спортом, а й до занять фізичною культурою взагалі.

Вибір - це відбір, який проводиться спеціалістом по відбору чи тренером із числа кандидатів, які не знають, що їх оцінюють (наприклад, на уроках фізичної культури, під час здачі контрольних нормативів, на змаганнях, на оглядах-конкурсах з видів спорту). Після вибору часто доводиться агітувати відібраних дітей, щоб викликати у них бажання займатися відповідним видом спорту.

1.4 Відбір і орієнтація юних спортсменів на першому етапі багаторічної підготовки

На першому етапі одним із визначальних факторів відбору є орієнтація на дітей того віку, в якому прийшла в спорт більшість найсильніших спортсменів світу. Але це не значить, що треба відмовляти дітям, чий вік перевищує загальноприйнятий. Так, наприклад, знамениті "богатирі" В.Алексєєв і Д. Рігерт прийшли в спорт у 19-20 років, а А. Воробйов вперше познайомився зі штангою, перебуваючи на службі в збройних силах.

Спортивним педагогам, схильним залучати дітей до занять спортом з дуже раннього віку, слід враховувати, що прагнення якомога раніше виявити спортивні здібності підвищує ймовірність помилок і що особливості сучасного тренування такі, що діти, котрі рано почали займатися спортом, як правило, і залишають його раніше, часто не досягнувши віку, оптимального для найвищих результатів.

Важлива умова ефективності початкового відбору - проводити його після обов'язкового навчання основам певного виду спорту в об'ємі приблизно 30-40 уроків у групах початкової підготовки спортшколи.

Дуже важливим елементом початкового відбору є ретельна оцінка стану здоров'я дітей. У процесі медогляду треба передбачити порівняння паспортного і біологічного віку дітей. Треба керуватися тим, що в більшості видів спорту серед спортсменів, що виконали нормативи І розряду, майстра спорту, більше половини мають ознаки прискореного біологічного розвитку. Серед майстрів спорту міжнародного класу акселератів уже менше 20 %. Найвищі досягнення, особливо в циклічних і складнотехнічних видах спорту, часто демонструють спортсмени з нормальним і пізнім типом біологічного дозрівання і рідко - з раннім.

Досвід показує, що при початковому відборі треба приділяти увагу якостям, що характеризують особистість дитини. Це такі якості: бажання за всяку ціну займатися спортом; прагнення отримати високі оцінки при виконанні різних вправ; рішучість і наполегливість в ігрових ситуаціях; сміливість при виконанні незнайомих завдань; працелюбство.

Відбір

Одним з факторів, що визначають ефективність відбору є орієнтація на дітей того віку, в якому прийшло у спорт більшість найсильніших спортсменів світу, Тренеру необхідно враховувати той вік , з якого дитина хоче займатися спортом.

Сприятливий вік для початку занять в деяких видах спортуНеобхідна умова ефективності початкового відбору - проводити його після курсу обов'язкового навчання основам даного виду спорту. Досвід показує, що відбір після 30-40 уроків в групах початкової освіти спортивних шкіл не тільки забезпечує дітям оволодіння важливими, а іноді і просто необхідними для життя (наприклад , плавання) руховими навичками, але незначно підвищує якість оцінки їх перспективності, оскільки за відсутності масового навчання легко допустити помилку і прийняти, наприклад, дитину, яка краще катається на велосипеді або краще грає в футбол за дитину більш здібнішу.

Найважливішим принципом ефективного початкового відбору є орієнтація на ті якості і здібності, які обумовлюють досягнення найвищих результатів, а не на ознаки, які мають тимчасовий, перехідний характер, що, на жаль, нерідко відбувається на практиці.

Оцінити енергозабезпечення організму можна в процесі медичного контролю, а деякі прості, але цілком інформативні тести, доступні і тренеру. Наприклад, тест на визначення тривалості довільної затримки дихання (проба Штанге), що відображає стійкість організму до гіпоксії.

При відборі дітей для занять складно-технічними видами спорту та спортивними іграми одним зі стабільних критеріїв є здатність керувати своїми рухами, творчо вирішувати рухові завдання. Дуже важливо при цьому відрізнити підлітка, який просто вміє виконувати якісь рухові дії, від здібного.

Найважливішим елементом початкового відбору - є старанна оцінка стану здоров'я дітей. Важливо пам'ятати, що навіть незначні відхилення можуть стати гальмом у спортивному вдосконаленні.

У процесі медичного огляду потрібно передбачити зіставлення паспортного і біологічного віку дітей. Як відомо, темпи статевого дозрівання визначають широкій (до 3-4 років) діапазон розходжень рівня біологічного розвитку дітей одного віку. Діти з прискореним типом біологічного дозрівання по більшості показників фізичного розвитку перевершують дітей з нормальним або уповільненим типом біологічного дозрівання, і, якщо цього не врахувати, легко помилитися при відборі. Треба керуватися тим, що в більшості видів спорту серед спортсменів, які рано виконали нормативи I спортивного розряду (майстри спорту), більше половини мають ознаки прискореного біологічного розвитку. Серед майстерів спорту міжнародного класу акселератів вже менше 20%. Найвищі досягнення, особливо в ціклічних та складно-технічних видах спорту, часто мають спортсмени з нормальним і пізнім типом біологічного дозрівання і рідко - з раннім.

Досвід же роботи спортивних шкіл країни є свідченням про те, що занадто часто відбирають дітей з прискореним біологічним дозріванням, які швидко втрачають свої переваги. Існує бальна система оцінки біологічного віку юних спортсменів. Однак навіть не користуючись цією системою, тренери можуть досить точно визначити ступінь біологічного розвитку по статурі, оскільки існує досить тісний зв'язок між типом складу тіла та перебігом статевого дозрівання. Досвід підказує, що при початковому відборі потрібно більше уваги приділяти індивідуально-психологічним якостям дітей, враховуючи в першу чергу бажання будь-що займатися спортом, прагнення отримувати високі оцінки при виконанні різних вправ, рішучість та наполегливість у ігрових ситуаціях, сміливість при виконанні незнайомих завдань, працьовитість. Досвідчені тренери, особливо в тих видах спорту, які вимагають тривалих напружених зусиль (бігу на довгі дистанції, плаванні, лижних гонках, велоспорті), знайомляться з характером виховання новачка в сім'ї, визначають чи привчений він до подолання труднощів . Не випадково багато видатних марафонців, лижників-гонщиків виросли в багатодітних родинах, в яких, як відомо, діти рано стають самостійними. Істотну інформацію про характер новачка можуть дати шкільні вчителі.

При початковому відборі обов'язково враховуються соціологічні критерії схильності до успішного спортивного вдосконалення: спортивні традиції сім'ї, відношення членів родини новачка до занять спортом, успішність у школі та ін.

В даний час приділяється все більше уваги аналізу родоводів видатних спортсменів.

Є ще один важливий аспект початкового відбору. Як відомо, часто буває так, що діти, які спробували свої сили в одному виді спорту, потім в іншому і зазнали невдачу, втрачають надію стати спортсменами, відчувають при цьому гірке розчарування, що неминуче відображається на їх особистості. Виправити це положення допоможе орієнтація дитини на заняттях тією чи іншою групою видів спорту, заснована на масовому тестуванні всіх придатних до занять спортом дітей. В основі такого підходу - дуже гуманний принцип: не дитину відбирати для занять видом спорту, а для кожної дитини підібрати вид спорту, яка найбільшою мірою відповідає його завдаткам.

1.5 Основні критерії спортивного відбору до занять окремими видами спорту

Нижче, в найбільш загальних рисах запропоновано основні критерії початкового відбору в п'яти групах видів спорту: циклічних, швидкісно-силових, складно-технічних, єдиноборствах і спортивних іграх.

Циклічні види спорту

1. Біг на короткі дистанції.

Перевагу варто надавати підліткам середнього або вище середнього зросту із пропорційною статурою. Потрібно також враховувати рівень розвитку швидкості, координаційних можливостей, час реакції.

При відборі майбутніх барьерістів доцільно провести тест на виконання шпагату і багаторазового стрибка з місця,

2. Біг на середні і довгі дистанції.

Оцінюючи перспективність підлітків за антропометричними ознаками, орієнтуються головним чином на тих, у кого невеликіі вагові-зростові співвідношення.

3. Плавання.

Перевага віддається пропорційно складеним дітям високого зросту, з невеликою масою тіла, гладкою (з нечітко позначеним рельєфом) м'язовою статурою, тонкими кісточками і зап'ястями, великими розмірами стопи та кисті. Увагу варто акцентувати на оцінюванні рухливості в суглобах. Її оцінюють за невеликою кількістю показників, які перш за все характеризують рухливість в плечових і гомілковостопних суглобах.

Важливо визначати також уміння новачка розслаблювати м'язи. Для цього використовують дуже нескладний тест: взяти за долоню руку новачка, тримати її на вазі, пропонуючи дитині повністю розслабити м'язи, потім відпустити - рука повинна впасти вниз, як батіг.

Здатність до виконання роботи в умовах гіпоксії визначають за допомогою проби Штанге. Можливості системи енергозабезпечення організму оцінюються в процесі медичного обстеження. Однак такі найпростіші проби, як вимірювання ЖЕЛ, проба Штанге може проводити сам тренер. спортивний заняття тренувальний

При початковому відборі плавців принципово важливо оцінити їх специфічні рухові здібності. Рухливо-обдарована дитина відрізняється природним і м'яким характером рухів у воді, рівновагою і плавучістю тіла. Оцінити ці якості досвідченому тренеру неважко - досить кілька хвилин спостереження за починаючим плавцем. Як додатковий орієнтир можна рекомендувати показники довжини ковзання від борту басейну і глибини занурення у воду. Останній тест полягає в тому, що плавець на повному вдиху з піднятими вгору руками занурюється у воду біля бортику басейну. Відмінна плавучість відповідає такому зануренню, при якому ліктьові суглоби знаходяться на рівні поверхні води і глибше пловець не занурюється, а в кінцевій точці занурення кисті рук виступають над водою. Дуже погана плавучість відповідає повному зануренню новачка на дні басейну.

Види спорту, пов'язані з координацією рухів

До цієї групи видів спорту належать спортивна та художня гімнастика, акробатика, фігурне катання, стрибки у воду, стрибки на батуті. Розглянемо коротко основні критерії відбору дітей для занять найбільш масовим видом спорту цієї групи - спортивною гімнастикою.

1. Спортивна гімнастика

Найважливіше значення для гімнастів відносної сили, рухливості в суглобах, координаційних можливостей, але приділити стану опорно-рухового і вестибулярного апарату. Важливо оцінити і психологічні якості дітей - сміливість при виконанні незнайомих вправ, наполегливість при тривалій відпрацювання рухів. Виключно велике значення має оцінка здатності швидко освоювати нові рухи, виразність рухової діяльності, що визначає надалі композицію, ритмічність і малюнок рухів, пластичність і динамічність, граціозність і витонченість виконання.

Спортивні єдиноборства (боротьба, бокс, фехтування)

Першорядну увагу при відборі дітей для занять спортивнимм єдиноборствами приділяється діагностиці швидкісно-силових якостей та гнучкості, вмінню управляти силовими, просторовими і часовими параметрами рухів, орієнтуватися в складних умовах, а також психологічних якостей - сміливості , рішучості, впертості.

При відборі підлітків для занять боксом, крім вище-перерахованих тестів, треба оцінити швидкість прийому і переробки інформації, інтенсивність і розподіл уваги, глибинний зір. Всі ці якості оцінюються в лабораторних умовах. Необхідно передбачити також ретельну оцінку серцево-судинної та дихальної систем організму підлітків.

Спортивні ігри (футбол, баскетбол, гандбол, волейбол)

Перевагу віддають рослим підліткам, причому не тільки при відборі майбутніх баскетболістів і волейболістів, де зріст багато в чому визначає результативність спортсмена. Оцінюється стан стопи, м'язів-згиначів і розгиначів кінцівок, тулуба.

ВИСНОВОК

Отже, характеризуючи особливості окремих сторін підготовки спортсмена початківця, відзначимо, що відмінна риса особливості фізичної підготовки - це переважне використання загальнопідготовчих вправ, що забезпечують різнобічну фізичну підготовленість.

Завдання технічної підготовки на етапі початкової підготовки - навчити дитину можливо більшій кількості різноманітних рухових умінь і навичок

Тактична підготовка на першому етапі багаторічного вдосконалення зводиться в основному до навчання правилам змагань і ознайомлення з їхньою програмою. Починаючих спортсменів немає сенсу знайомити з деталями тактики, оскільки вони не зможуть реалізувати їх внаслідок обмежень технічних, фізичних та психологічних можливостей і недостатньості змагального досвіду.

Інтелектуальна підготовка юного спортсмена на першому етапі піднотовки, як і на наступних його етапах, тісно пов'язана з освоєнням знань, що забезпечують ефективне вирішення завдань етапу, а також при цьому необхідне ознайомлення з раціональним режимом дня, правилами поведінки на тренувальних заняттях і т. п.

Психічна підготовка на першому етапі багаторічного вдосконалення - невід'ємний компонент загальної виховної роботи, і в основному вона спрямована на формування відповідальності, що передбачає вимогу до юного спортсмена суворо дотримуватися дисципліни і чітко виконувати вказівки тренера. Виховуються вольові якості переважно в процесі участі в іграх.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту : зб. наук. пр., № 3 / Держ. ком. упр. з питань фізкультури і спорту ; редкол.: В. О. Дрюков (голов. ред.) та ін. - К.: Науковий світ, 2004. - 220 с.

2. Артюшенко О. Ф. Основи спортивної підготовки : [навч. посіб.] / О.Ф.Артюшенко, Л. В. Сіренко. - Черкаси: Брама-Україна, 2006. - 416 с.

3. Банкевич Л. В. Спорт : пособ. для студ. пед. ин-тов / Л. В. Банкевич . - М. ; Л.: Просвещение, 1964. - 98 с.

4. Благуш П. К теории тестирования двигательных способностей : пер. с чеш. / М.: Физкультура и спорт, 1992. - 162 с. - (Спортивная медицина).

5. Босенко А. Показники енергетичного рівня організму дівчаток 7-10 років при навантаженні із замкненим циклом / А. Босенко, І. Самокиш // Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 25-26 вересня 2008 р. - Суми, 2008. - С. 31-35.

6. Булатова М. М. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях / М. М. Булатова. - К. Олимпийская литература, 1996. - 176 с.

7. Вербенко М. М. Оцінка показників фізичного розвитку підлітків 15-17 років / М. М. Вербенко, І. О. Калиниченко // Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в умовах навчального закладу : матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф., 25-26 вересня 2008 р. - Суми, 2008. - С. 45-48.

8. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта : учеб. для студ. вузов физ. культ. и фак-тов физ. воспит. высш. учеб. завед. / Л. В. Волков. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 294 с.

9. Волков Л. В. Теория спортивного отбора : способности, одаренность, талант / Л. В. Волков. - К.: Физкультура и спорт, 1997. - 126 с.

10. Глазирін І. Д. Основи диференційованого фізичного виховання : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. Д. Глазирін. - Черкаси.: Відлуння плюс, 2003. - 352 с.
скачати