Проект
На тему: «Крижані велетні»
ЮПІТЕР
Володіння планет-гігантів відкриває Юпітер. Це третій за яскравістю об’єкт на нічному небі після Місяця й Венери. Розміри Юпітера справді грандіозні: він може вмістити 1300 таких планет, як наша Земля, а важить у 2,5 рази більше за решту планет Сонячної системи, разом узятих.
Для порівняння: щоб облетіти літаком Землю, потрібно 2 дні, а щоб облетіти навколо Юпітера — майже місяць! Проте приземлитися тут, на жаль, неможливо, навіть якщо є бажання.
Свою назву ця планета дістала від імені верховного бога давніх римлян Юпітера. А в Стародавній Греції цього бога називали Зевс.
Поверхні як такої Юпітер узагалі не має! Це стосується й інших газових гігантів — Сатурна, Урана й Нептуна. Юпітер складається з газу й рідини: ближче до центру планети газовий шар дедалі густішає, поки нарешті гази не переходять у рідкий стан. Ядро планети тверде, але при цьому надто маленьке порівняно з іншими складовими.
Одного дня людство спробувало зазирнути під шар строкатих хмар Юпітера, коли космічний апарат «Галілео» занурився в його атмосферу. Спочатку все виглядало досить очікувано — звичайні пір’ясті хмари, точнісінько як над нашою планетою.
Але що нижче, то більше вони нагадували викиди хімічного заводу — оскільки складалися вже з аміаку та сірководню. Ще нижче зонд зустрів на шляху водяні хмари, що прошивали потужні блискавки. А коли закінчилися й вони, розверзлася справжнісінька безодня… Під хмарами Юпітера немає ні поверхні, ні океанських просторів — лише атмосфера, що дедалі густішає, у яку зонд міг би падати нескінченно. Але зростаючі температура й тиск зруйнували «Галілео» — він розплавився й випарувався.
Юпітер — п’ята планета від Сонця: відстань до світила становить 778,3 млн км (у 5 разів більше, ніж між Сонцем і Землею). Обертається цей гігант дуже швидко. День там триває 9 годин 55 хвилин — менше, ніж на будь-якій іншій планеті Сонячної системи. Проте повний оберт Юпітера навколо Сонця триває аж 12 років! Через високу швидкість обертання навколо своєї осі планета помітно сплюснута біля полюсів.
На сьогодні в Юпітера виявлено 67 супутників. Найбільші — Іо, Європу, Ганімед і Каллісто — відкрив 1610 року Галілео Галілей. Діаметр Ганімеда становить 5286 км, він більший, ніж у планети Меркурій.
Європа вкрита шаром льоду, під яким, цілком імовірно, прихований океан. А це означає, вважають учені, що тут існують умови для виникнення життя. На Іо все навпаки: там лютують вулкани та вирують озера лави. Висота гір на Іо сягає 16 км.
Чому Юпітер смугастий? У телескоп можна побачити на диску Юпітера чергування світлих і темних смуг. Щороку вони розташовуються по-різному. Отже, це не гори, не океани й не суходіл… А лише довгі ланцюги різнокольорових хмар.
Смугастий візерунок утворюється внаслідок стрімкого обертання Юпітера. Світлі зони — це висхідні теплі маси хмар, темні — низхідні холодні хмари. Візерунок порушується бурями. Одна з них настільки величезна, що її можна побачити із Землі. Це Велика червона пляма — найбільший атмосферний вихор у Сонячній системі. Його довжина могла б умістити три планети завбільшки як Земля. Вихор обертається проти годинникової стрілки зі швидкістю близько 435 км/год. Уперше Велику червону пляму помітили 1665 року, і цей велетенський смерч вирує досі!
Спостереження за Юпітером почалися ще за часів сивої давнини. З настанням ери космічних досліджень до нього направляли декілька автоматичних міжпланетних станцій. Проте ця велична планета досі приховує безліч нерозгаданих таємниць і неохоче ділиться своїми секретами. Тож любителі астрономії мають усі можливості для великих і маленьких відкриттів!..
САТУРН
Єдина планета в Сонячній системі, що має природну «оздобу» і пишається нею, — це Сатурн, володар чотирьох розкішних кілець. Спостереження за Сатурном у телескоп — одне з найдивовижніших видовищ.
Названо цю планету на честь давньоримського бога землеробства та посівів Сатурна. Римському Сатурну відповідає грецький бог часу Кронос.
Спочатку з’ясувати, що ж то обертається навколо Сатурна, ученим не вдавалося. Наприклад, Галілей, уперше побачивши у свій нескладний телескоп кільця Сатурна, вирішив, що це два великих супутники, приєднаних з боків планети. За декілька десятиліть нідерландський учений Крістіан Гюйгенс, озброївшись потужнішим телескопом, роздивився тонке плоске кільце, що оперізує планету й не торкається до неї.
Але тепер відомо, що кільця має кожен із чотирьох газових гігантів, але в Сатурна вони найпомітніші, оскільки відбивають більше світла, ніж сама планета. Про походження цих кілець досі точаться суперечки.
Існує думка, що колись вони були великим астероїдом. Завдяки знімкам, зробленим апаратом «Кассіні» 2004 року, вдалося з’ясувати, що ці кільця взагалі не щільні й неоднорідні. Складаються вони з тонкого (лише кілометр завтовшки) шару мільйонів часток (від найдрібніших порошинок до цілих брил), що рухаються з величезною швидкістю. Переважно це водяний лід, колір якого залежить від «забрудненості» космічним пилом. Між усіма кільцями є щілина.
Сатурн — шоста від Сонця та друга за розмірами (після Юпітера) планета Сонячної системи. Він розташований на відстані 1 млрд 430 млн км від світила (у 9,5 разів далі, ніж Земля). Сатурн важчий за Землю в 95 разів, а його діаметр перебільшує земний майже в 10 разів. Атмосфера Сатурна складається переважно з водню з невеликими домішками інших газів. У її верхніх шарах часто трапляються шалені бурі, при цьому швидкість вітру може бути надзвичайною — до 500 м/с.
Щільність Сатурна менша, ніж води: якби він раптом «плюхнувся» в басейн, то плавав би на його поверхні, наче яблуко.
Доба на Сатурні дещо довша, ніж на Юпітері, — приблизно 10,5 годин. При цьому рік триває 29,5 земних років. Ці планети схожі за формою — Сатурн помітно сплюснутий біля полюсів через швидке обертання навколо своєї осі.
Окрім безлічі найрізноманітніших часточок, навколо Сатурна обертаються 62 супутники. Найбільший із них — Титан.
Раз на 15 років кільця Сатурна стають невидимими для землян! У цей час Сатурн і Земля розташовані таким чином, що спостерігач із Землі дивиться точнісінько на «ребро» системи кілець.
НЕПТУН
На межі Сонячної системи розташувався ще один газовий гігант — планета Нептун. Відстань до цього «вартового кордонів» настільки велика, що побачити його неозброєним оком не вдасться навіть найяснішої ночі. Цю планету відкрили не за допомогою постійних спостережень, а шляхом складних математичних розрахунків.Сталося це 1846 року. Цікаво, що за два століття до цього Галілей спостерігав цю планету в телескоп, але… вважав її далекою зорею.
Планета Нептун — названа на честь римського бога Нептуна, володаря морів і океанів. А давні греки називали господаря водних просторів Посейдоном. Вивчати Нептун дуже складно — ця планета розташована надто далеко від нашої. Лише одного разу, 1989 року, туди долетів посланець землян — космічний зонд «Вояджер-2».
Як з’ясувалося, за своїм складом Нептун найближчий до Урана, й обидва вони відрізняються від більших побратимів з групи планет-гігантів — Юпітера і Сатурна. Попри «морську» назву, ані морів, ані океанів на Нептуні немає. Він являє собою брилу із замерзлих газів. За цю властивість Уран і Нептун іноді називають «крижаними гігантами».
Нептун — восьма планета Сонячної системи. Він важчий за Землю більше, ніж у 17 разів, а його розміри перевищують земні майже в 4 рази. Відстань до Сонця — 4,55 млрд км (це в 30 разів більше, ніж середня відстань між Сонцем і Землею). Повний оберт навколо нашого світила планета здійснює майже за 165 років. Отже, 2011 року виповнився лише рік за нептуніанським календарем від моменту його відкриття вченими!
Атмосфера Нептуна, як і Урана, складається переважно з водню, гелію та незначної частки метану.
Погода на Нептуні досить стійка, але вкрай сувора — там лютують найпотужніші в Сонячній системі урагани. Швидкість вітру може сягати 600 м/с! А ще на планеті панує жахливий холод: температура поблизу умовної поверхні лише −200°С. Загалом, не найкраще місце для життя…
Незважаючи на своє віддалене розташування, Нептун не самотній. Як і решта планет-гігантів, він має кільця, якими обертаються супутники. Усього 4 кільця: 2 вузьких і 2 широких.
А супутників наразі відомо 14. Найбільший із них — Тритон. Інші супутники зовсім малі порівняно з Тритоном.
УРАН
Третій газовий гігант і третя за розміром планета в Сонячній системі — це Уран. Відкрив його 1781 року англійський астроном Вільям Гершель. Раніше Уран вважали чи то зорею, чи то кометою. Це була перша планета, відкрита за допомогою телескопа. Небесна «новинка» була сповнена сюрпризів і викликала бурхливий інтерес астрономів.
Уран — бог неба в грецькій міфології. Був батьком бога часу Кроноса (у римлян — Сатурна), а також титанів і циклопів — попередників олімпійських богів.
Уран — єдина з планет Сонячної системи, що обертається навколо своєї осі, лежачи на боці: нахилена її вісь до орбіти більше, ніж на 90 градусів. Імовірно, колись дуже давно в Уран врізався величезний астероїд — планету розвернуло, і тепер вона котиться орбітою навколо Сонця, перевертаючись з боку на бік, наче колобок. Маючи таку особливість, зміна пір року там відбувається дуже незвичайно. Літо на Південному полюсі триває 42 роки, при цьому Сонце взагалі не заходить. Стільки ж років триває і зима з постійною безпросвітною ніччю. А ось восени й навесні світанок на Урані можна спостерігати кожні 9 годин.
Уран — сьома від Сонця планета. Відстань від нього до світила становить близько 2,8 млрд км (це в 19 разів далі, ніж від нашої планети до Сонця). Уран у 14,5 разів важчий і в 4 рази більший за Землю.
Твердої поверхні планета не має. Будова Урану така: поверхневий шар — це газова оболонка, під якою розташовується крижана мантія, а ще глибше — маленьке ядро з твердих порід.
Уран — найхолодніша планета Сонячної системи (мінімальна температура на ньому сягає −224°С). Причина — колосальна відстань від Сонця. Та й власного тепла в планети значно менше, ніж у решти гігантів.
Незвичайні, як виявилося, й кільця Урана. Їхній темний колір майже не відбиває світло, тому в телескоп їх не видно. Відкрили ці кільця лише 1977 року. Учені помітили, що блиск зірок позаду орбіти Урану щось дуже затінює. Через 9 років поблизу Урана пролетів космічний зонд «Вояджер-2» і передав дані, що підтверджують існування кілець.
Уран має 27 супутників. Супутники ці невеличкі, бо їхня загальна маса найменша серед супутникових систем інших планет-гігантів.