Реферат
з бібліотечного краєзнавства
на тему «Краєзнавчий довідково-бібліографічний фонд: призначення, склад, організація»
Виконала: студентка ІІ курсу
ФСК, спеціальності ІнфоБАС
Шкурко Анастасія
Довідково-бібліографічний фонд є спеціалізованою частиною краєзнавчого фонду бібліотеки і включає видання, що призначені для задоволення тематичних, фактографічних, адресних запитів користувачів:
Довідники та енциклопедії;
Бібліографічні покажчики;
Бібліографічну періодику та інші інформаційні видання.
Його використовують для швидкого виконання нескладних краєзнавчих довідок і для популяризації краєзнавчих бібліографічних посібників. В усіх відділах обслуговування “під рукою” у бібліотекаря має бути фонд довідкових і бібліографічних посібників. В деяких ОУНБ такий фонд є тільки в інформаційно-довідковому відділі або у відділі краєзнавчої літератури, однак, це методично невірно, адже, в даному випадку структурні підрозділи, які обслуговуючть читачів, практично відмежовуються від виконання довідок і роботи з краєзнавчими бібліографічними посібниками.
Фонд довідкових і бібліографічних посібників складають:
енциклопедії;
словники;
довідники;
путівники;
календарі;
література довідкового характеру, яка має цифрові і фактичні відомості про край (наприклад, видання комплексного характеру типу “…область за … років”);
адресні і пам’ятні книги;
географічні карти, атласи;
бібліографічні посібники про край – друковані (незалежно від місця їх видання) і неопубліковані;
плани видавництв.
Довідкове видання, відповідно до ДСТУ 3017—95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення" — це "видання коротких відомостей наукового чи прикладного характеру, розміщених у порядку, зручному для їх швидкого пошуку, не призначене для суцільного читання" [1, с. 5]
Дуже важливе значення серед довідкових видань мають енциклопедії. Згідно з ДСТУ 3017—95, енциклопедія — це "довідкове видання зведення основних відомостей з однієї чи усіх галузей знання та практичної діяльності, викладених у коротких статтях, розташованих за абеткою їхніх назв або в систематичному порядку" [1, с. 19].
Не менш важливі і словники. За ДСТУ 3017—95 "Видання. Основні види. Терміни та визначення", словник — це "довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними" [1, с. 19].
Різноманітні довідники відіграють дуже важливу роль у роботі з читачами. «Довідник — це видання, що містить короткі відомості наукового, виробничого і прикладного характеру з певного питання» [4].
Надзвичайно важливою частиною краєзнавчого довідково-бібліографічного фонду є неопубліковані бібліографічні посібники, зо створюється в результаті виконання бібліографічних запитів читачів бібліотеки. Він може складати і окремий фонд, але лише за умови його раціональної організації.
Перш за все, він має бути компактним – тут не повинні зберігатися довідки на запити, які легко виконати за допомогою КДБА.
В деяких бібліотеках цей фонд складається з багатьох папок, або існує у вигляді картотеки, користуватися якими без допоміжного “ключа” незручно.
Такий фонд практично є архівом і досить пасивною частиною КДБА, до якої рідко звертаються, більшість бібліотек намагається організувати цей фонд якомога раціональніше. До ЗвСКК також включають описи документів, які вже були вперше виявлені під час виконання довідки. Описи цих документів відразу включаються до ЗвСКК і відбиваються в допоміжному алфавітно-предметному і іменному “ключах”. Лише в особливих випадках виконані довідки зберігаються в папках у фонді довідок, або, як неопубліковані бібліографічні посібники, – у фондах довідкових і бібліографічних посібників.
Доречність такої організації фонду виконаних довідок очевидна, тому що концентрація описів документів в ЗвСКК – головній ланці КДБА – сприяє його компактності та економії бібліографічної роботи. Крім того, загальновідомо, що виконані довідки досить швидко стають застарілими, тому рекомендується зберігати у фонді виконаних довідок найскладніші і такі, що потребували використання великої кількості джерел (довідників, бібліографічних покажчиків, багатьох розділів ЗвСКК). Радиться також зберігати довідки про документи різними мовами; довідки, що вимагали складних розшуків безпосередньо в книжковому фонді; фактографічні довідки (перевірка і уточнення будь-яких даних, наприклад, до якого повіту і губернії належало певне село у 1920 р. і т.ін.).
Останнім часом почали видаватися довідкові посібники на СD-ROM, їх також включають до фонду довідкових бібліографічних посібників.
Найповніше матеріали, зазвичай, представлені у фонді краєзнавчого відділу (сектора) ОУНБ. В інших структурних підрозділах бібліотеки, які обслуговують користувачів, обсяг цього фонду значно менший, тому що він формується з урахуванням профілю відділів. Для цього фонду застосовується систематична розстановка за основними розділами “Схеми ЗвСКК”.
Список використаної літератури
ДСТУ 3017—95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. — Вид. офіц. — Введ. 23.05.95. — К. : Держстандарт України, 1995. — 46 с.
Краєзнавча діяльність бібліотек: методичний посібник/ підгот. В. П. Кисельова, З. Х. Мусіна, С. І. Смілянець; наук. Ред. Н. М. Кушнаренко. — Київ, 2002. — Режим доступу: https://www.google.com/url?sa=t&source=web&rct=j&url=http://www.nibu.kiev.ua/files/el_res/kraznvdijalbibl_metod.pdf
Кушнаренко, Н. М. Бібліотечне краєзнавство [Текст] : підруч. / Н. М. Кушнаренко. - К. : Знання, 2007. - 502 с. - (Серія "Вища освіта XXI століття"). - Бібліогр.: с. 481-488. - ISBN 966-346-242-6
Остапчук Ю. Особливості сучасного довідково-бібліографічного фонду бібліотеки вищого навчального закладу / Ю. Остапчук // Вісник Книжкової палати. - 2011. - № 6. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vkp_2011_6_3