Зміст
- Зміст.
- Кратка біографія.
- Поняття періодизації.
- Періодизація по О. Шахматову.
- Висновок.
(17(05).06.1864)— народився в місті Нарва у дворянській родині.
Закінчив Московський університет(1867) після чого став професором Петербурзького університету (1909), голова Відділення російської мови і словесності (1908—20). Член Державної ради Російської імперії (1906—11). Поділяв погляди Конституційно-демократичної париії. Автор праць із фонетики, діалектології, лексикографії, синтаксису, історії східнослов’ян. мов, із сучасної рос. літ. мови, історії сх. слов’ян, історії давньорус. літератури, слов’ян. акцентології. У монографіях "Исследования в области русской фонетики" (1894), "К истории звуков русского языка" (1903) та ін. Ш. ставив завдання відновити загальнорус. прамову в усіх її фонетичних подробицях шляхом порівняльно-істор. зіставлення давніх і сучасних східнослов’ян. діалектів із залученням даних ін. слов’ян. мов. Пов’язуючи історію мови з історією народу в таких капітальних працях, як "Курс истории русского языка" (1909), "Очерк древнейшего периода истории русского языка" (1913), "Древнейшие судьбы русского племени" (1919), "К вопросу об образовании русских наречий и русских народностей" (1899) та ін., Ш. вивчав походження Русі, доістор. епоху в житті східнослов’ян. племен, відновлював історію їх пересувань, простежував процес створення давньорус. народності. Висунув гіпотезу про розпад загальнорус. прамови в 9—10 ст. на 3 великих говори: південнорус., східнорус. (середньорус.) і північноруський. Вивчення пам’яток давньорус. писемності навело Ш. на думку про існування в давнину різних орфографічних систем, які перешкоджали відбиттю на письмі особливостей живих говірок, а також про існування давніх літ. койне, відмінних від нар. діалектів Поняття періодизації
Періодизація-особливого роду систематизація, яка полягає в умовному розподілі історичного процесу на певні хронологічні періоди. Ці періоди мають ті чи інші відмінні риси, які визначаються залежно від обраного підстави періодизації. Цього разу розглянемо періодизацію на прикладі О.Шахаматова-російського філолога та історика.
Періодизація по Шахматову
До питання періодизації зверталися з початку19ст.: Н.М.Карамзін, А.Х.Востоков, І.П.Тимковський, М.А.Максимович, І.І.Срезневський.
Сам Шахаматов розглядає 3 періоди в історії книжно-літературного язика: найдавніший11-14ст.
перехідний14 До питання періодизації зверталися з початку 19ст. такі діячі як: Н.М.Карамзін, А.Х.Востоков, І.П.Тімковський, М.А.Максимович, І.І.Срезневський.
-17ст. та новий17-19ст.
Висновок
Літературна мова - одна з форм національної культури, тому вивчення становлення літературної мови неможливе без урахування змін у суспільно-економічному житті, поза зв'язкою з історією науки, мистецтва, літератури, історією суспільної думки в нашій країні. Саме поняття «літературна мова» історично мінливо літературна мова пройшла складний шлях розвитку від свого зародження та становлення до наших днів, тому необхідне його вивчення в історичному аспекті. У той же час наука про літературну мову спирається на дослідження про мову та суспільство, про розвиток різних суспільних явищ, про вплив на розвиток мови соціально-історичних но-суспільних факторів.