1   2   3
Ім'я файлу: poyasnuvalna-zapyska3.docx
Розширення: docx
Розмір: 222кб.
Дата: 19.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
kursova-mpza-_2_.pdf

Ф орма № H-6.01

Державний вищий навчальний заклад

<<Чернівецький індустріальний коледж>>

Циклова комісія “ Автоматизації та комп’ютерно-інтегровані технології ”

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни: Автоматизація технологічних процесів

на тему: <<Проект автоматизації сушильного барабану>>

КП.АТП.01.12.00.00.ПЗ

Студента 3-го курсу групи КТ-31

галузі знань 15:Автоматизація та

приладобудування

Спеціальності 151:Автоматизація

та компютерно-інтегровані

технології

Пінтеску В.В

(Підпис)

Керівник: Гаврилюк В.І

(Підпис)

викладач дисциплін циклу

професійної підготовки, вищої

категорії

Національна шкала

Кількість балів Оцінка ECTS

Члени комісії:

Моринюк В.В.

(Підпис) (призвища, та ініціали)

Гаврилюк В.І.

(Підпис) (призвища, та ініціали)

Чернівчан В.І.

(Підпис) (призвища, та ініціали)


м.Чернівці 2022 рік

М іністерство освіти та науки України

ДВНЗ Чернівецький індустріальний коледж

Спеціальність: 5.05020201 “ Монтаж, обслуговування засобів і систем

автоматизації технологічного виробництва
Завдання

Для курсового проектування з предмету АТП студента 3-го курсу групи КТ-31

Пінтеску Віталій Віталійович

1.Тема проекту:Автоматизація сушильного барабану.
Пояснювальна записка

1.Всуп.

1.1 Значення і задачі автоматизації ділянки виробництва.

2. Технологія виробництва.

2.1 Опис технологічного процесу виробництва.

2.2 Складання відомості технологічного проекту(ТП).

3. Види параметрів, які підлягають контролю та регулювання ділянки виробництва.

3.1 Вибір обслуговування точок контролю та регулювання, первинних вибірних пристроїв, вторинних приладів та засобів автоматизації.

3.2 Опис прийнятої схеми контролю та регулювання локальних систем.

3.3 Вибір регулятора.

3.4 Виконання імпульсних трас.

3.5 Заходи техніки безпеки і охорони праці при експлуатації засобів автоматизації.

4. Розрахункова частина.

4.1 Розрахунок звужуючого пристрою.

4.2 Розрахунок по вибору керівника.

4.3 Складання специфікації.

5. Висновок.

5.1 Список використаної літератури.
Графічна частина

Лист 1 Ф А1 Схема функціональна автоматизації А2

Лист 2 Ф А1 Схема електрична принципова Е3 з розгорткою вторинного приладу”. “Схема зєднань Е4.

Дата видачі “ ” 2022р.

Дата закінчення “ ” 2022р.


Викладач-керівник курсового проектування /Гаврилюк В.І./
Голова циклової комісії /Поцілуйко Г.В./





Зміст
ВСТУП…………………………………………………………………………………..3

    1. Значення і задачі автоматизації ділянки виробництва………………..4

2.ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА……………………………………….………….5

2.1 Опис технологічного процесу виробництва……………………………..5

2.2 Складання відомості технологічного процесу…………………………..8

3. ВИДИ ПАРАМЕТРІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ ТА РЕГУЛЮВАННЯ ДІЛЯНКИ ВИРОБНИЦТВА………………………………………………………………………10

3.1 Вибір обслуговування точок контролю та регулювання, первинних вибірних пристроїв, вторинних приладів та засобів автоматизації…………………10

3.2 Опис прийнятої схеми контролю та регулювання локальних

систем…………………………………………………………………………............11

3.3 Вибір регулятора……………………………………………………………...12

3.4 Виконання імпульсних трас…………………………………………………………………………………….14

3.5 Заходи техніки безпеки і охорони праці при експлуатації засобів автоматизації………………………………………………………………………..16

4. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА………………………………………………………………………………20

4.1 Розрахунок звужуючого пристрою………………………………………………………………………............22

4.2 Розрахунок по вибору керівника……………………………………………….23

4.3 Складання специфікації……………………………………………………………………………27

5. ВИСНОВОК…………………………………………………………………………29

5.1 Список використаної літератури……………………………………………30

Вступ

Автоматизація – це застосування комплексу засобів, що дозволяють здійснювати виробничі процеси без присутності людини, але під його контролем. Автоматизація виробничих процесів призводить до збільшення випуску, зниженню собівартості та покращенню якості продукції, зменшує чисельність обслуговуючого персоналу, збільшує надійність та довговічність машин, дає економію матеріалів, покращує умови праці та техніки безпеки. Автоматизація звільняє людину від необхідності безпосереднього керування механізмами, в автоматизованому процесі.

Роль людини в виробництві зводиться до наладки, регулюванню, обслуговуванню засобів автоматизації та спостереженню за їх дією. Якщо автоматизація полегшує фізичну працю людини, то вона має за мету полегшити також і розумову працю людини. Експлуатація засобів автоматизації потребує від обслуговуючого персоналу високої технічної кваліфікації.

За рівнем автоматизації хімічне виробництво займає одне з провідних місць серед інших галузей промисловості. Хімічні установки характеризуються неперервністю процесів, що в них протікають. При цьому вироблення теплової та електричної енергії в любий момент часу повинна відповідати споживанню. Майже усі операції на хімічних установках механізовані, а перехідні процеси у них розвиваються відносно швидко. Цим пояснюється високий розвиток автоматизації в хімічному виробництві.

Автоматизація параметрів дає значну перевагу:

– забезпечує зменшення чисельності робочого персоналу, тобто збільшує продуктивність його праці;

– приводить к зміні характеру праці обслуговуючого персоналу; – збільшує точність параметрів виробництва;

– збільшує безпеку праці і надійність роботи обладнання. Автоматизована система керування технологічним процесом

- група рішень технічних та програмних засобів, призначених для автоматизації.

Автоматизована система керування технологічним процесом - група рішень технічних та програмних засобів, призначених для автоматизації керування технологічним обладнанням на промислових підприємствах. Може мати зв’язок з більш загальною системо керування підприємством. Під автоматизованою системою керування розуміється цілісне рішення, що забезпечує автоматизацію основних операцій технологічного процесу на виробництві в цілому або на будь-якій його дільниці, що випускає відносно завершений виріб.

Сушка – тепловий процес зневоднення твердих матеріалів шляхом випарювання вологи та відводу утворених парів.



1.1 Значення і задачі автоматизації ділянки виробництва.

Автоматизовані системи керування сушильного барабана забезпечують рішення таких задач, як контроль процесів, режимів і стан обладнання. Керування основним та допоміжним обладнанням в усіх режимах його роботи, дозволяє автоматично регулювати технологічні параметри в усьому діапазоні навантажень, включаючи пуск і зупинку обладнання, його захист при аварійних ситуаціях, сигналізує при відхиленні параметрів від допустимих значень. Крім того, х їх допомогою проводиться збір та обробка інформації для розрахунку техніко-економічних показників.

Ступінь автоматизації залежить від потужності, типу обладнання, заданих технологічних параметрів і повинна забезпечувати надійну і ефективну роботу обладнання в різних режимах без втручання обслуговуючого персоналу. Автоматична система керування дозволяє оператору своєчасно прийняти правильне рішення, забезпечує швидке виконання необхідних операцій і тим самим надійність і економічність експлуатації.

Мета і задачі автоматизації сушильної установки – це, як правило, необхідність отримання цільового продукту заданої якості при певній продуктивності. Критерієм керування (показником ефективності) процесу виступає параметр, що визначає якість продукту або його кількість. Мета керування процесу сушіння полягає в забезпеченні висушування поступаю чого вологого твердого матеріалу до заданого значення вологості.

В якості об’єкта керування при автоматизації процесу сушіння представлена барабанна прямоточна сушарка, в якої сушильним агентом служать топкові гази, що одержувані в топці. Показником ефективності даного процесу є вологість матеріалу, що виходить з сушарки, а метою керування – підтримання цього параметру на визначеному значенні. Основними збудниками процесу є зміна витрати матеріалу і його вологість, а також зміна витрати і початкової температури сушильного агента – теплоносія.

Вологість сухого матеріалу визначається, з одного боку, кількістю вологи, що поступає з вологим матеріалом, а з іншого боку кількості вологи, що видаляється з нього в процесі сушіння. Кількість вологи, що поступає з вологим матеріалом, залежить від витрати цього матеріалу і його вологості, а також від витрати сушильного агента.

Витрати матеріалу визначає продуктивність сушарки, яка, як правило, повинна бути постійною. Тому треба іти по шляху стабілізації витрати вологого матеріалу, що забезпечує задану продуктивність і усуває збудження за заданим каналом. Для цієї мети встановлюють автоматичні дозатори.

Вологість матеріалу, що поступає в сушарку, залежить від технологічного режиму попередніх процесів. З зміною цього параметра в об’єкті будуть мати місце сильні впливи.

2.ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА
2.1 Опис технологічного процесу виробництва



Рис. 1 «Сушка в барабанній сушарці» 1- топка, 2 - змішувальна камера, 3 - барабан, 4 - бункер, 5 - циклон, 6 - вентилятор, 7 - автоматичний дозатор, 8 - електродвигун барабану.
Сушка – це процес видалення вологи з твердих матеріалів або пастоподібного матеріалу шляхом випарювання рідини, що в ньому знаходиться, за рахунок підведеного до матеріалу тепла.

Метою сушки є покращення якості матеріалу (зниження його об’ємної маси, підвищення міцності) і, в зв’язку з цим, збільшення можливостей його використання. В хімічній промисловості, де технологічні процеси протікають взагалі в рідинній фазі, кінцеві продукти мають вигляд або пасти, або зерен, крихти, пилу. Це зумовлює вибір відповідних методів сушіння.

Найбільш широко розповсюджені в хімічній технології конвективний та контактний методи сушіння. При конвективній сушці тепло передається від теплоносія до поверхні висушуваного матеріалу. В якості теплоносіїв використовують повітря, інертні та димові гази. При контактній сушці тепло матеріалу, що висушується, передається крізь обігріваємо перегородку, що стикається з матеріалом. Дещо рідше використовують радіаційну сушку (інфрачервоними променями) та сушку електричним струмом (високої або промислової частоти).

Методи сушіння сублімацією в рідних середовищах, з скиданням тиску, знаходять використання в інших галузях промисловості.

Застосовувані в хімічній промисловості види сушарень можемо кваліфікувати по технологічним відзнакам: тиску (атмосферні та вакуумні), періодичності процесу, способу підводу тепла (конвективні, контактні, радіаційні, з підігрівом струмом високої частоти), роду сушильного агента (повітряні, газові, сушарки на перегрітому пару), направленням руху матеріалу та сушильного агента (прямоточні та протиточні ), способу обслуговування, схемі циркуляції сушильного агента, тепловій схемі та т.і



Вибір типу сушарки залежить від хімічних властивостей матеріалу. Так, при сушці матеріалів з органічними розчинниками використовують герметичні апарати і сушку зазвичай проводять під вакуумом, при сушці матеріалів, що окислюються, використовують продування інертними газами, при сушці рідких суспензій використовують розпил матеріалу.

Конструкції сушарок дуже різноманітні і вибір їх визначається технологічними особливостями виробництва.

Найбільш широке розповсюдження отримали барабанні сушарки. Ці сушарки відрізняються високим рівнем виробництва і відносяться до конвективних сушарок. В якості сушильного агента в них використовують повітря і димові гази. В цих апаратах сушці піддають солі, паливо, пасти, їх використовують в виробництві соди, добрив, отрутохімікатів. Сушарка представляє собою циліндричний барабан 1, до якого кріпляться бандажі 9, що спираються на опорні 3 і опоно-упорні 6 ролики. Обертання барабану передається від через редуктор 4 і зубчастий вінець 5, що закритий кожухом 10. Потужність двигуна від 1 до 40 кВт. Частота обертів барабана 1—8 об/хв. Розміри корпусів сушарки нормалізовані. Так, за нормами машинобудування МН 2106-61 встановлений діаметр барабана 1600мм.Довжина барабан залежить від діаметра і складає 8м. Звичайно, відношення довжини L барабана до діаметра D повинно бути L/D = 3,5 — 7,0.Матеріал, що висихає, подається в приймальну камеру 8 та поступає на приймально-гвинтову насадку, а з неї – на основну насадку. Лопаті насадки підіймають та скидають матеріал при обертанні барабана. Барабан встановлено під кутом а до горизонталі до 6°; продукт, що висихає переміщається до вивантаженої камери 2 і при цьому продувається сушильним агентом. Проміж барабаном, що обертається, і нерухомою камерою встановлено ущільнювальний пристрій 7. Вибір типу насадки залежить від матеріалу. Для великих шматків і матеріалів, що налипають, використовують лопатеву систему насадки, для сипучих матеріалів — розподілену, для пило утворюючих матеріалів — перевалочну з закритими осередками. Барабан заповнюють матеріалом, зазвичай, до 20%. Сушильні барабани в відповідності до рисунка 1.1 використовуються для сушіння різних сировинних матеріалів та палива, з порівняно високою перш початковою вологістю та в’язкістю. При обертанні барабана відбувається неперервне перемішування матеріалу, що висихає. Це дозволяє використати для сушіння високу температуру газів (до 460°С для легкозаймистого вугілля, до 1000° С для сировини та добавок).Матеріал, що висушується та сушильний агент можуть переміщатися в барабані в одному напрямку — прямоточно, або назустріч один одному — протиточно. В цементній промисловості здебільш використовують сушильні барабани, що діють за принципом прямотока.



Рисунок 1.1 – Барабана сушарка

Корпус барабана виготовляється з листової сталі товщиною 10—15 мм, зварної або клепаної конструкції. Сушильний барабан встановлюють на двох опорах з нахилом до горизонту 3—5%. Він приводиться в дію електродвигуном змінного струму через редуктор та одну відкриту венцову передачу. Витрати тепла на випарювання 1 кг вологи складає від 900 до 1400 ккал/кг в залежності від розміру сушильного барабана, характеристики матеріалу, що висихає, та типу топки. Загальний супротив системи, зазвичай, не перевищує 100— 150 мм вод. Ст В залежності від властивостей матеріалів, що висушуються, всередині барабана встановлюються пересипні устрої різної конструкції, які повинні забезпечувати:

- оптимальне заповнення барабана матеріалом;

- максимальне зіткнення матеріалу з сушильним агентом;

- найбільш можливе наближення матеріалу до виваженого стану, так як в цьому випадку, утворюються найкращі умови теплообміну;

При розподільчій системі матеріал з кожним обертом барабана вільно зсипається декілька разів і перелопачується При цьому матеріал відносно рівномірно розподіляється по усьому поперечному перетину барабана. Інколи при сушці налипаючи або сипучих матеріалів ці дві системи комбінують. В одному барабані – з гарячого кінця встановлюють підйомно-лопатеву, а далі розподільну або проміжну систему. Робота сушильної установки, що включає в себе сушильний барабан, протікає наступним чином: поступаючи зі складу сирий матеріал грейферним краном занурюють у бункер сушильного барабана, або в випадку значної великості шматків, попередньо в дробарку. З бункера в сушильний барабан матеріал подається транспортером і дозується за допомогою вагового дозатора або живильника.



2.2 Складання відомості технологічного процесу



формат

зона

Позиція

Позначення

Назва

Кількість

При-мітка

А1





1б,2б,3б

,4б
КМ1-

КМ4(NS)
1в,2в,3в,








КП.АТП.01.12.00.00.А2


Схема функціональна

Прилади ірегулятори
БПО-42

ПБР-42

МІК-21

Первинні відбіркові

Пристрої

ТСП-ТП7

ИВМ-16Н

KELI SQB 250kg-5t

ПНС-12





1

4

4

4
1
1
1
1




А2





QF1/5

КП.АТП.01.12.00.00Е3

Схема електрична

Принципова
Електропаратура
ВА47-29М/1/D1

1

4




  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас