Ім'я файлу: Ковальова О. М. Розвиток спритності і швидкості у дітей .doc
Розширення: doc
Розмір: 53кб.
Дата: 14.02.2020
скачати
Пов'язані файли:
КР рівняння і задачі.doc

більш активні, зникли роздратованість, прояви агресії. У них з’явилася потреба в спілкуванні з однолітками та вихователями, вони прагнуть до успіху, пізнання світу.

Розвиток інклюзивної моделі дошкільної освіти шляхом створення умов для педагогічної та фізичної реабілітації дітей з особливими потребами в умовах ДНЗ № 12 дозволив розробити та реалізувати механізм інтеграції дітей з особливостями розвитку у дошкільні навчальні заклади, забезпечити інтеграцію цих дітей в соціальне середовище з урахуванням їх потреб розвитку та змінити ставлення батьків до дітей з вадами розвитку, навчитися сприймати дітей як рівних. Як урок – наше суспільство починає змінюватись, стає більш гуманним та толерантними.

Наше спільне завдання: створити необхідну базу для розвитку інклюзивної освіти у нашому місті, щоб всі розуміли, що діти з обмеженими можливостями мають такі ж права, як і всі діти у світі.
Ковальова О.М.

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди

РОЗВИТОК СПРИТНОСТІ І ШВИДКОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ВАДАМИ СЛУХУ ЗАСОБАМИ

РУХЛИВИХ ІГОР
Значущість і актуальність проблеми розвитку спритності та швидкості дошкільників, розкриття і максимальна реалізація здібностей кожної особистості підкреслюється у державних документах: національній доктрині розвитку освіти в Україні, законах “Про охорону дитинства”, “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, Цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання – здоров’я нації”, Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні, Інструктивно-методичних рекомендаціях щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ, а також в програмах (“Виховання і навчання глухих дітей дошкільного віку”, автори Л. Носкова, Л. Головчиць, Н. Шматко та інші (1991), “Стежки у світ”, автори В. Жук, С. Литовченко, В. Шевченко та ін. (2013), “Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку”, автор К. Луцько).

Фізичне здоров’я є головною умовою духовного і морального здоров’я дитини. У цей період закладається і зміцнюється фундамент здоров’я та розвитку фізичних якостей, необхідних для ефективної участі в різних формах рухової активності, що, у свою чергу, створює умови для активного, спрямованого формування і розвитку психічних функцій та інтелектуальних здібностей дитини.

Всебічна фізична підготовка дітей дошкільного віку передбачає досягнення оптимального розвитку рухових (фізичних) якостей: швидкості, спритності, гнучкості, витривалості та сили. Рівень їх розвитку
648

значною мірою обумовлює результативність формування навичок рухових дій та успішне їх використання у різноманітних життєвих ситуаціях.

Старший дошкільний вік визнається сензитивним періодом для розвитку спритності та швидкості і характеризується наявністю необхідних для цього передумов і умов. Пластичність нервової системи обумовлює розвиток даних психофізичних якостей і створює великі можливості для швидкої перебудови рухової діяльності відповідно до вимог мінливої обстановки (Т. Артамонова, Е. Вавілова, В. Гуляйкін, Н. Ноткіна, А. Ругіна).

Характерно, що у дітей дошкільного віку спритність і швидкість є найвищими показниками сформованості рухової навички. Перенесення рухового досвіду в ігрову і самостійну рухову діяльність є найбільш характерним проявом спритності та швидкості (А. Гужаловскій, Є. Ільїн, П. Лесгафт, В. Лях, Е. Покровскій, Е. Степаненкова, І. Туревскій, Н. Філітіс та ін.).

Шляхом доцільного підбору рухливих ігор, ігор з елементами спорту, фізичних вправ можна впливати на біологічний хід розвитку спритності і швидкості у дошкільників. Цілеспрямовані і дозовані фізичні навантаження, з чітким підбором засобів і методів є потужним фактором корекції і компенсації недоліків у фізичній підготовленості дітей з повною або частковою втратою слуху (Н. Байкіна, A. Мутьєв, Я. Крет, Л. Хода та ін.).

Якщо відновити загублений слух не можна, то глухоту дитини можна і потрібно компенсувати іншими засобами. Таким засобом є гра. Гра - заняття, форма спілкування дітей, що не носить обов’язкового характеру, що приносить відчуття радості, задоволення від досягнення ігрового результату, а також гра моделює життєві ситуації.

Рухливі ігри є одним з найбільш масових і доступних засобів фізичного розвитку дітей, починаючи з самого раннього віку. Підбір ігор на розвиток швидкості і спритності визначається загальними дидактичними принципами (відповідність віку, підготовленості дітей, поступове ускладнення завдань, їх повторність).

На відміну від здорових дітей, глухі і слабочуючі через недостатність розвитку мовлення важче і довше освоюють нові рухи, відчуваючи труднощі в точності і узгодженості дій, збереженні статичної і динамічної рівноваги, відтворенні заданого ритму рухів. Крім того, вони гірше орієнтуються в просторі. Нестійкість уваги, уповільнене і нетривале запам’ятовування, обмежена мова, малий запас слів, нездатність до адекватного сприйняття і уяви, властиві цим дітям, вимагають особливого підходу при підборі, організації та проведенні рухливих ігор для них.

Так як компенсація порушення слуху йде, як правило, за рахунок зору, важливо постаратися використовувати цю особливість при організації ігрових занять з глухими і слабочуючими дітьми. Дитина повинна бачити те, що їй належить робити, тому показ рухів (напрям, темп, швидкість, послідовність дій, маршрути переміщення тощо) повинні
649

бути особливо точними і обов’язково супроводжуватися словесною інструкцією (поясненням, вказівкою, командою тощо). При цьому особливу увагу слід звертати на два моменти: діти повинні добре бачити рухи губ, міміку, жести мовця; при показі діти повинні повторювати завдання вголос. Ведучий повинен бути абсолютно упевнений, що кожен учасник гри зрозумів її правила.

Продумана, добре організована рухлива гра створює сприятливі умови для мовного спілкування дітей, розширює діапазон рухових можливостей, збагачує словниковий запас, розвиває психічні якості, привчає дитину до усвідомленої поведінки, стимулює ініціативу і самостійність, коригує порушення психомоторики.

Для перевірки цієї інформації нами був проведений педагогічний експеримент, метою якого було з’ясувати вплив рухливих ігор на розвиток спритності та швидкості у дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху.

По-перше, нами були визначені критерії та показники первинного рівня розвитку спритності та швидкості у дітей шостого року життя з вадами слуху. По-друге, здійснили вимірювання показників сформованості спритності та швидкості у дітей шостого року життя з вадами слуху. З метою виявлення рівня розвиненості виділених критеріїв були підібрані експериментальні завдання (човниковий біг, вправа на визначення точності влучення предмета в ціль, стрибки на точність). Після проведення тестів були отриманні такі результати: 12,5% дітей мають високий рівень, 62,5% дітей мають середній рівень, 25% дітей мають низький рівень. Ці результати дали нам привід для організації спеціальної роботи з розвитку спритності та швидкості у дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху.

Педагогічний експеримент проводився з дітьми старшої групи протягом трьох місяців. Для нього ми розробили комплекс рухливих ігор для розвитку спритності і швидкості (“Кольорові палички”, “Бездомне щеня”, “Пінгвіни”, “Передай м’яч”, “Хто швидше”, “Канатоходець”). Після підготовчої роботи приступили до організації та проведення рухливих ігор. При проведенні рухливих ігор використовували такі методичні прийоми як показ і пояснення того, як треба виконувати рух. Даний комплекс рухливих ігор складений таким чином, що протягом кожного місяця розвивалася не тільки спритність та швидкість, а й всі основні рухові навички та фізичні якості. Він включає в себе принцип систематичності підбору ігор, в який входять взаємозв’язок знань, умінь і навичок дітей, регулярність, планомірність, неперервність у процесі ігрової діяльності. Протягом трьох місяців заплановано 6 рухливих ігор, з них протягом місяця розучується дві нові гри. Кожна нова гра або елементи, повторювалися протягом місяця 4-5 разів, залежно від її складності, що дозволяє дітям добре засвоїти правила гри, а також зберегти інтерес до неї. Так само для підтримки інтересу дітей до рухливих ігор ми ускладнювали їх зміст. Протягом усього експерименту нами було встановлено співпрацю
650

з педагогами груп. Ми познайомили вихователів з системою планування ігрових заходів, який був схвалений, прийнятий ними і використаний у навчально-виховній роботі.

Після проведення формуючого етапу експерименту було проведено повторне вимірювання рівня розвитку спритності та швидкості у дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху. Аналіз результатів показав, що в старшій групі значно підвищився рівень сформованості спритності і швидкості: 25% дітей мають високий рівень, 62,5% дітей мають середній рівень, 12,5% дітей мають низький рівень.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх активність, дисциплінованість під час рухливих ігор. За період проведення експерименту діти стали наполегливими, самостійними, майже у всіх дітей з’явився інтерес і бажання займатися спортом та грати в рухливі ігри на прогулянці. У ході експерименту діти удосконалили спритність та інші фізичні якості, покращили основні рухи та їх координацію.

Література

1. Головчиц Л.А. Дошкольная сурдопедагогика: Воспитание и обучение дошкольников с нарушениями слуха: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — 304 с.

2. Вільчковський Е.С. Методика фізичного виховання в дитячому садку. – К.: Рад. шк., 1974. – 208 с.

3. Ковальова О.М. Розвиток спритності і швидкості у дітей старшого дошкільного віку з вадами слуху засобами рухливих ігор: Курсова робота. – Харків, 2014. - 54с.

651
скачати

© Усі права захищені
написати до нас