Ім'я файлу: Короткий огляд історії методів навчання грамоти..pptx Розширення: pptx Розмір: 118кб. Дата: 14.09.2021 скачати Пов'язані файли: 2021Аналітична робота.docx бланк педіатрія.docx лекція.pptx Семінарське 6 Хуторянець Руслан.docx урок 28.docx Інструкційна картка з додатком л-п роботи № 27, лаборант 3р.docx индивидуальне.docx Короткий огляд історії методів навчання грамотиВиконала студентка 0032 групиЧепіжна Оксана1) Яка мовна одиниця клалася в основу навчання грамоти (буква, звук, склад, слово);2) який прийом роботи (аналіз чи синтез) був провідним у процесі оволодіння грамотою. Аналіз передбачав поділ мовної одиниці слова на склади, потім на звуки і букви, а синтез вимагав об’єднання звуків або букв у склади, складів — у слова. Нерідко у процесі навчання аналітичні і синтетичні дії виконувалися взаємозв’язано.За першим критерієм методи поділяються на: буквоскладальний, звуковий, складовий і метод цілих слів.За другим критерієм методи діляться на аналітичні, синтетичні й аналітикосинтетичні.Буквоскладальний синтетичний методЦей метод полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступним поєднанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова. Алфавітні назви літер у старослов’янській мові становили цілі слова: аз, буки, вєді, глаголъ, добро, єсть, живете, зело... люди, мисліте і т. д.Для того щоб утворити, скажімо, склади ба, го, гра, треба було спочатку назвати відповідні букви:буки-аз — ба,глаголъ-он — го,глаголъ-рцы-аз — гра.Складовий синтетичний методЦей метод виділився з буквоскладального. Суть його полягає в тому, що одиницею читання виступав склад. Безумовно, порівняно з буквоскладальним методом, його застосування було кроком уперед у вдосконаленні процесу навчання грамоти. Але недолік цього методу полягав у тому, що зазубрювані штучні склади, відірвані від реальних слів, не аналізувалися за звуковою будовою.Звуковий аналітичний методУ 40-х роках XIX ст. в Росії та в Україні поширились звукові методи, серед яких відомі такі їх різновиди: аналітичний, синтетичний і аналітико-синтетичний.Звуковий аналітичний метод полягав у тому, що учні спочатку сприймали зором ціле речення, яке ділили на окремі слова. Запам’ятовувалися вимова і графічне зображення кожного слова, потім слова ділилися на склади, вимову і написання яких діти також запам’ятовували. Тільки після цього зі складів виділялися окремі букви (на письмі) і звуки (усно).Звуковий синтетичний метод
[л, о, ж, к, а] — ложка.Великою заслугою Ушинського була розробка ним прийомів звукового аналізу і синтезу, до яких він зараховував такі:а) виявлення заданого звука в словах;б) добір учнями слів із заданих звуків;в) поділ слів на склади і складів на звуки;г) утворення слів зі звуків; д) різноманітні перетворення слів, наприклад, заміна звука або складу (сон — син, сини — сани), нарощування слів на початку або в кінці (коло — колос, рак — грак), перестановка букв (звуків) словах (нора — рано)Метод цілих слівЦей метод полягав у тому, що учні, не знаючи букв, запам’ятовували шляхом зорового сприйняття форми значної кількості односкладових слів без поділу їх на звуки і букви. Такий процес запам’ятовування тривав близько двох місяців. Після цього розпочинався звуковий аналіз слів. Школярі, що навчалися за цим методом, погано засвоювали складову, звукову і буквену будову слів, а тому під час читання нерідко намагалися вгадувати їх, допускаючи численні помилки на пропуск та заміну звуків і складів, спотворення наголосу. Застосування методу цілих слів у наших школах у перші роки Радянської влади пояснювалось некритичним його перенесенням з практики навчання інших мов. Це призвело як до зниження рівня навички читання, так і до збільшення кількості орфографічних помилок у письмових роботах учнів. Найбільшого поширення в наших школах метод цілих слів набув у період застосування так званих комплексних програм. У 1934 р. у методиці навчання грамоти було здійснено поворот до звукового аналітико-синтетичного методу. |